Рішення № 136887068, 27.05.2026, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/475/26

Номер провадження № 2/194/780/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року м.Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді Корягіна В.О.,

за участю секретаря судового засідання Клімової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тернівка Дніпропетровської області в спрощеному провадженні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Романенко М.Е. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 27.09.2019 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2026300061_CARD, відповідно до якого кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит, в розмірі визначеному кредитним договором, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі, додатках до нього та в Правилах надання і повернення кредиту, що розміщені на офіційному веб-сайті кредитодавця. 15.03.2024 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу №15/03/24, за яким останній став новим кредитором та отримав право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. Заборгованість за кредитним договором становить 61277,28 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 33000,00 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 28277,28 грн. Просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором №2026300061_CARD від 27.09.2019 року у розмірі 61277,28 грн., суму сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав суду заяву, і якій просить розглядати справу за його відсутності, не заперечує проти ухвалення рішення при заочному розгляді справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином. Відзив на позовну заяву до суду не надав.

Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 27.09.2019 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2026300061_CARD. Згідно умов зазначеного договору АТ «ОТП Банк» надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 9586,90 грн., з яких 8546,90 грн. на придбання товару, 390,00 грн. на сплату додаткових послуг Банку, а саме: послуга «Смс+Довідка», 650,00 грн. на придбання послуг страхування у продавця, дата остаточного повернення кредиту 27.09.2021 року, з фіксованою процентною ставкою 0,01 % річних. Відповідачем було внесено початковий внесок у розмірі 1500,00 грн. Проценти нараховуються за користування кредитом в межах строку кредитування. Також, 27.09..2019 року ОСОБА_1 підписав заяву-анкету про надання банківських послуг, на підставі якої АТ «ОТП Банк» відкрив йому картковий рахунок, із встановленим кредитним лімітом 6000,00 грн. з можливістю збільшення відповідно до кредитного договору, строком на 36 місяців з правом пролонгації. На дату укладення заяви-анкети розмір процентної ставки за користування кредитною лінією становить 5% в місяць (продовж пільгового періоду 0,01% в місяць).

Відповідачем підписано Графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту (додаток 1 до Кредитного договору), а також Паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит) від 27.09.2019 року, який містить інформацію щодо всіх умов кредитування, зокрема, розміру процентної ставки, та Орієнтовний графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту (додаток 1 до Паспорту споживчого кредиту).

Відповідно до рахунка-фактури №Ф-Сд-0731-4712723 від 27.09.2019 року, видаткової накладної, квитанції та акту приймання-передачі товару від 27.09.2019 року вартість товару склала 10046,90 грн., товар отримав ОСОБА_1 27.09.2019 року.

Відповідно до розписки від 27.09.2019 року підписаної ОСОБА_1 , остання підтвердила, що він отримав картку емітовану на його ім`я, з правилами користування карткою та діючими тарифами АТ «ОТП Банк» ознайомлений, № НОМЕР_1 , термін дії 11/21.

15.03.2024 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу №15/03/24, за яким останній став новим кредитором та отримав право вимоги до відповідача за кредитним договором №2026300061_CARD від 27.09.2019 року.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №15/03/24 від 15.03.2024 року, ТОВ «Діджи Фінанс» набув право вимоги за кредитним договором №2026300061_CARD від 27.09.2019 року, боржник ОСОБА_1 , заборгованість за кредитним договором становить 61277,28 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 33000,00 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 28277,28 грн.

Згідно платіжних інструкцій №1 та №2 від 15.03.2024 року ТОВ «Діджи Фінанс» сплатило АТ «ОТП Банк» грошові кошти за відступлення права вимоги за договором факторингу №15/03/24 від 15.03.2024 року.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №2026300061_CARD від 27.09.2019 року, заборгованість ОСОБА_1 за картковим рахунком перед АТ «ОТП Банк» станом на 15.03.2024 року складає 61277,28 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 33000,00 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 28277,28 грн.

Згідно виписки по особовому рахунку ОСОБА_2 за період з 27.09.2019 року по 15.03.2024 року, ОСОБА_1 користувався кредитними коштами та здійснював часткове погашення кредитної заборгованості.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Згідно із статтею 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно із ст. ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Згідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги по суті - це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Положеннями частини першої статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною другою статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

В ч. 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.

При цьому, у разі заміни первісного кредитора у зобов`язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов`язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, з наведених норм законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Аналогічні за змістом висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц, провадження №61-4685св19.

Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог надано копію кредитного договору та розрахунок заборгованості за кредитним договором, виписку з особового рахунку.

Судом встановлено, що у кредитному договорі №2026300061_CARD від 27.09.2019 року та паспорті споживчого кредиту, які підписано відповідачем, наявні істотні умови договору про встановлення процентної ставки за користування кредитними коштами, строки кредитування, порядок повернення кредиту.

Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.

Відповідач умови кредитного договору №2026300061_CARD від 27.09.2019 року своєчасно і в повному обсязі не виконував. Таким чином відповідачем були порушені вимоги ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, умови Договору і виникла заборгованість, загальна сума якої складає 61277,28 грн.

Стосовно стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу суд приходить до наступного.

01.07.2025 року між ТОВ «Діджи фінанс» та адвокатом Білецьким Б.М. укладено договір про надання правової допомоги №42649746.

28.11.2025 року між ТОВ «Діджи фінанс» та адвокатом адвокатом Білецьким Б.М. укладено додаткову угоду №2026300061_CARD до договору №42649746 про надання правової допомоги від 01.07.2025 року, в якій зазначено, що адвокат зобов`язується здійснити представництво та захист інтересів ТОВ «Діджи фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 .

Відповідно до акту про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом від 27.11.2025 року, вартість послуг адвоката Білецького Б.М. складає 7000,00 грн., розписано детальний опис робіт (наданих послуг) на суму 7000,00 грн.

В Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 у справі №922/1964/21 викладена правова позиція, в якій зазначено, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Така правова позиція узгоджується із постановою Верховного Суду від 13 січня 2021 по справі № 596/2305/18.

Отже, відповідач не довів суду неспівмірність витрат на правову допомогу в розмірі 7000,00 грн.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне позов задовольнити повністю та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №2026300061_CARD від 27.09.2019 року у розмірі 61277,28 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 33000,00 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 28277,28 грн.

Таким чином, відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 19, 49, 76, 77, 81, 131, 141, 247, 256 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ 42649746, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ») заборгованість за кредитним договором №2026300061_CARD від 27.09.2019 року у розмірі 61277,28 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 33000,00 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 28277,28 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд.21/1, код ЄДРПОУ 42649746, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ») судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ 42649746, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ») витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заява про перегляд цього рішення може бути подана відповідачем в Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повне судове рішення складено 27 травня 2026 року.

Головуючий суддя: В.О. Корягін