Ухвала суду № 136887058, 27.05.2026, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/1042/24

Провадження 1-в/193/22/26

У Х В А Л А

іменем України

27 травня 2026 року сел.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю захисника-адвоката ОСОБА_3 ,

засудженого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел.Софіївка заяву засудженого ОСОБА_4 про розстрочку виконання вироку в частині стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

14.05.2026 року засуджений ОСОБА_4 звернувся до Софіївського районного суду Дніпропетровської області із заявою про розстрочку виконання вироку в частині стягнення коштів на чотири роки у зв`язку із тяжким фінансовим станом , оскільки має численні хвороби.

Заявник, представник заявника в судовому засіданні підтримали заяву.

Представник заявника пояснив, що ОСОБА_4 має можливість сплачувати по 1000 грн. кожен місяць. Також пояснив, що наразі накладено арешт на землю, враховуючи, що особа має дохід з даної земельної ділянки, у разі реалізації ОСОБА_4 втратить дохід.

Суд, заслухавши пояснення, перевіривши матеріали кримінального провадження , заяви та доказів, доданих до неї, суд приходить до такого.

Вироком Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 26 серпня 2025 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 125 КК України та призначено покарання у вигляді 2 років обмеження волі, відповідно до ст. 75 КК України звільнено від призначеного покарання та встановлено два роки іспитового строку з покладенням обов`язків згідно п.п.1,2 ч. 1 , п.п.2,4 ч. 1 ст. 76 КК України. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 задоволено, стягнуто на його користь 7788,00 грн. у рахунок погашення матеріальної шкоди та 50000,00 грн. моральної шкоди. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 08.12.2025 року вирок залишено без змін .

Згідно ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами , встановленими цим кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку із цивільним позовом, цим кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Станом на сьогодні засуджений погашення за вироком здійснив 17.02.2026 року, 17.03.2026 року, 16.04.3026 року. 15.05.2026 року на загальну суму 4000 грн. (приєднано платіжні квитанції).

Згідно ч.ч. 1,3-5 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання боржником судового рішення про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості відповідного майна, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, вартість майна неможливо визначити або майно відповідно до закону не може оцінюватися.

Вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Згідно положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що заявником не надано доказів неможливості виконання вироку суду в частині задоволеного цивільного позову.

Стосовно наданих виписок та встановлених діагнозів заявника, суд повідомляє, що вони не доводять наявність тяжкої хвороби, оскільки такі стани доводяться висновками МСЕК та наявності інвалідності різних ступенів та жоден з діагнозів не відноситься до переліку тяжких хвороб.

Матеріальний стан заявник не повідомив, доказів відсутності доходів не надав, розрахунків не навів.

Вимога про розстрочку виплат на чотири роки не ґрунтується на вимогах закону, оскільки строк , який встановлений законодавством не може перевищувати одного року.

Враховуючи ступінь вини відповідача у виникненні спору, а саме: умисне нанесення тілесних ушкоджень потерпілому, що встановлено вироком суду, та вищевикладене, згідно вимог ст. 81 ЦПК України, суд вважає, що заява не ґрунтується на вимогах закону, є надуманою та не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 537, 539 Кримінального процесуального кодексу України, на підставі статті 26 Кримінально-виконавчого кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви засудженого ОСОБА_4 про розстрочку виконання вироку в частині стягнення коштів, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1