Постанова № 13688519, 06.09.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

6 вересня 2010 р. №2а-6712/10/1070

приміщення суду за адресою:

м. Київ, бул. Лесі Українки, 26 , зал судових засідань № 1022

час прийняття постанови : 12 год. 37 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Леонтович А.М.

при секретарі - Воронюк М.М.

за участю представників сторін:

від позивача : не з'явився

від відповідача : не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Управління Пенсійного фонду України у м. Борисполі Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тиара» про стягнення заборгованості в сумі 13 906 грн. 81 коп.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Управління Пенсійного фонду України у м. Борисполі Київської області звернулось з позовною заявою до суду, в якій просить стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Тиара» заборгованості (недоїмки) в сумі 13 906 грн. 81 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем самостійно визначено розмір страхових внесків, але не сплачено їх у повному обсязі у визначений законом строк. Внаслідок цього у відповідача утворилася заборгованість (недоїмка) за цими обов'язковими платежами.

Територіальні органи Пенсійного фонду України в силу закону здійснюють функції з контролю за правильністю, повнотою нарахування і своєчасністю сплати страхувальниками внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, а також стягнення заборгованості за страховими внесками, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача сум вказаної заборгованості.

Ухвалою від 16.07.2010 судом відкрито провадження в адміністративній справі, судове засідання з розгляду справи призначено на 12.08.2010, відкладено на 06.097.2010 у звязку з заявленими клопотаннями сторін.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, 06.09.2010 року до суду надійшло клопотання представника позивача Чемерис І.В. про розгляд справи без участі представника позивача та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, заяв про неможливість неприбуття до суду не надходило.

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань суду не надав.

Судом визнано за можливе розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представника позивача, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариства з обмеженою відповідальністю «Тиара» зареєстровано, як юридичну особу 22.01.2002 року, що підтверджується довідкою № 666/04 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ідентифікаційний код - 31839309), як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Борисполі.

Згідно з розрахунком суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за березень 2010 року, відповідач самостійно визначив суму страхових внесків, що підлягають сплаті, а саме: 13 906 грн. 81 коп.

У зв'язку з тим, що відповідач суму заборгованості за страховими внесками не сплатив в установлений законом строк, позивачем надіслано на адресу відповідача вимогу про сплату боргу від 05.05.2010 № ю 1020, яку відповідачем також не оплачено.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких положень законодавчих актів.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV) платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, створені відповідно до законодавства України.

Відповідно до абзацу шостого частини другої статті 17 та частини шостої статті 20 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV страхувальники, до яких також належить і відповідач, зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частиною другою статті 20 зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Частиною шостою статті 20 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць. Згідно з частиною дванадцятою статті 20 зазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до підпункту 1 пункту 8 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до накопичувального фонду страхові внески, що перераховуються до солідарної системи (крім страхових внесків, що перераховуються особами, зазначеними в пунктах 3 і 4 статті 11 та у статті 12 цього Закону, а також страхових внесків, сплачуваних за осіб, зазначених у пунктах 8, 13, 14 статті 11 цього Закону), сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для відповідних платників збору.

Законом України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що страхувальники повинні сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 33,2 % від фонду оплати праці підприємства, та здійснювати відрахування збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за фізичних осіб, які працюють на підприємстві страхувальника за трудовим договором в розмірах, установлених цим Законом (від 1 до 5 % сукупного оподатковуваного доходу фізичних осіб).

Відповідно до частини другої статті 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Абзацом восьмим пункту 3 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено право органів Пенсійного фонду звертатись до суду з позовами про стягнення недоїмки.

Наявність у відповідача заборгованості за внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування підтверджується копіями розрахунків суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, поданих відповідачем до Пенсійного фонду, а також розрахунками, наданими позивачем.

На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем не надано.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним яких-небудь судових витрат, тому такі витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Управління Пенсійного фонду України у м. Борисполі Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тиара» про стягнення заборгованості в сумі 13906 грн. 81 коп. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тиара» (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Ушакова, 23, ідентифікаційний код 31839309) на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Борисполі Київської області заборгованість по внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 13 906 (тринадцять тисяч девятсот шість) грн. 81 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: (підпис) А.М. Леонтович

З оригіналом згідно. Суддя

Повний текст постанови виготовлено 08.09.2010 року