Постанова № 13688518, 15.12.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 грудня 2010 р. №2-а-6685/10/1070

приміщення суду за адресою:

м. Київ, бул. Лесі Українки, 26 , зал судових засідань № 1001

час прийняття постанови : 13 год. 38 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Леонтович А.М.

при секретарі - Воронюк М.М.

за участю представників сторін:

від позивача Невідомський О.Ю. (за довіреністю)

від відповідача : Декало Л.І. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

до

про

Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області

Відкритого акціонерного товариства «РОСАВА»

стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області (далі позивач) звернулось в суд із позовом до Відкритого акціонерного товариства «РОСАВА» (далі відповідач) про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 та Списком № 2 в загальному розмірі 748 969 грн. 83 коп. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ВАТ «Росава» заборгувало УПФУ у м. Білій Церкві Київської області за квітень травень 2010 року 748 969 грн. 83 коп. по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту «а» та пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (список № 1 та список № 2).

Відповідно до заяви про зменшення позовних вимог від 15.12.10р. сторонами під час проведення звірення сум відшкодування було виявлено пенсії, що були призначені відповідно до ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», які відшкодуванню з відповідача не підлягають, що представником відповідача не заперечувалось. Отже, позивач зменшив позовні вимоги на суму відшкодування пенсій, які призначені за ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в загальному розмірі 4947,69 грн.

Таким чином, загальний розмір позовних вимог за позовом становить 748969,83 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити його в повному обсязі (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Представник відповідача проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі з мотивів, викладених у запереченні.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, працівникам ВАТ «Росава» були призначені пенсії на пільгових умовах на підставі п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що відповідає списку № 1 та пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що відповідає списку № 2.

Позовні вимоги стосуються компенсації витрат позивача на виплату і доставку пільгових пенсій працівникам відповідача за квітень травень 2010 року включно в загальному розмірі 748969,83 грн., яка підтверджуються розрахунками заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» та «б-з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та зазначає, що цей Закон є спеціальним у сфері регулювання відносин між субєктами системи пенсійного забезпечення України, а розрахунок є єдиним документом, передбаченим законодавством для здійснення відшкодування витрат, який формується в автоматичному режимі за допомогою програмного забезпечення АСОПД/КОМТЕХ на підставі даних відділу з призначення пенсій та виплатних відомостей.

Обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач зазначає, що позивачем до адміністративного позову не було додано довідки, які підтверджують пільговий характер роботи відповідних пенсіонерів, неправомірно включено до відшкодування пільгові пенсії за Списком № 2, оскільки зазначені пенсії взагалі не підлягають відшкодуванню, а також неправомірно включено до відшкодування пільгові пенсії за Списком № 1, які були призначені до 01.01.04р.

Судом встановлено, що відповідач є платником збору на обовязкове державне пенсійне забезпечення відповідно до пп. 1 та 2 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97-ВР.

Позивачем було надіслано відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин на будівництві шахт та рудників) за квітень травень 2010 року, а також пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за квітень травень 2010 року, які були отримані відповідачем.

Відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин на будівництві шахт та рудників), призначених відповідно до пункту «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ВАТ «Росава» за квітень травень 2010 року зобов'язане було відшкодувати позивачу фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсії у розмірі 748969,83 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Згідно з пунктом «а» ст. 13 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст. 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

В свою чергу, статті 27, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентують розмір та порядок визначення пенсії за віком, а також мінімальний розмір пенсії за віком.

Даний Закон набрав чинності 01.01.2004 року.

Таким чином, у абзаці третьому підпункту 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вказано на збереження порядку покриття витрат на пенсії, призначені за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням ст. ст. 27, 28 цього Закону, тобто після 01.01.2004 року. Отже, дія цього абзацу не може поширюватись на пенсії, що були призначені до набрання Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» законної сили.

Натомість у абзаці четвертому підпункту 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» чітко встановлений обовязок підприємств та організацій з коштів, призначених на оплату праці, вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100 - відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком.

Тобто, у Законі встановлено лише одне виключення із обовязку внесення підприємствами і організаціями плати, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (список № 1), - це фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Такі особи на ВАТ «Росава» відсутні.

Встановивши обовязок підприємств та організацій вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, зокрема, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (список № 1), у Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відсутні норми щодо розмежування порядку відшкодування витрат, понесених органами Пенсійного фонду України на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених до набрання цим Законом чинності, чи після.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлений Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція).

Згідно з п. 6.1. Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для платників, зазначених у пп. 2.1.1 п. 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах:

20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році;

30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році;

40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році;

50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році;

60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році;

70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році;

80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році;

90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році;

100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Таким чином, Інструкцією встановлено обовязок підприємств і організацій відшкодувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій у звязку з настанням одного з двох фактів, а саме: призначення та/або виплата таких пенсій у конкретному році.

Оскільки спір виник у звязку із відшкодуванням відповідачем Управлінню витрат, понесених на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (список № 1), які були виплачені у 2010 році, застосуванню підлягають положення абзацу четвертого підпункту 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції без врахування року призначення пенсії.

Відповідно до п. 6.4. Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Інших документів, ніж розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, на підставі яких може бути здійснено відшкодування витрат, жодним нормативно-правовим актом не передбачено.

Твердження відповідача, що Управління неправомірно включило до суми відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій також суми підвищень цих пенсій суд не бере до уваги, виходячи з наступного.

Дійсно у п. 6.6 Інструкції встановлено, що додаткові пенсії, додаткові витрати на виплату підвищеного розміру пенсії відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", доплати, надбавки та підвищення призначені відповідно до законодавства України, не включаються до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню.

Проте, пунктом 6 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що до прийняття відповідного закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення". Зазначені надбавки та підвищення встановлюються в розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплата їх здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Статтями 21, 77, 84 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлені надбавки до пенсії за віком, визначені підстави підвищення пенсій деяким категоріям громадян, строки перерахунку призначеної пенсії, зокрема, при виникненні права на підвищення пенсії.

Призначені пенсії підвищуються: а) пенсії за віком інвалідам війни - на суму мінімального розміру пенсії по інвалідності, встановленому Законом України про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ для інвалідів війни з числа солдатів і матросів строкової служби по відповідній групі інвалідності; б) іншим учасникам війни з числа військовослужбовців, які проходили службу в складі діючої армії, партизанських загонах і з'єднаннях, військовослужбовцям, які брали участь у бойових діях при виконанні інтернаціонального обов'язку та особам вільнонайманого складу діючої армії, батькам та дружині, якщо вона не взяла повторний шлюб, військовослужбовців, які загинули на фронті, при виконанні інтернаціонального обов'язку або інших обов'язків військової служби, - на 50 процентів мінімальної пенсії за віком; в) пенсії по інвалідності з дитинства внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, пов'язаних з бойовими діями в період Великої Вітчизняної війни чи пов'язаних з їх наслідками, а також пенсії в разі втрати годувальника інвалідам з дитинства внаслідок зазначених причин - на 15 процентів мінімальної пенсії за віком; г) громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, призначені пенсії - на 50 процентів, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - на 25 процентів мінімальної пенсії за віком (ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).

Враховуючи викладене, пункт 6.6. Інструкції не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки він стосується надбавок та підвищень, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про донорство крові та її компонентів», Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи » та ін., а у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (список № 1), включені суми збільшення розміру пенсій внаслідок її перерахунку за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Водночас, можливість включення до відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій сум збільшення пенсій внаслідок її перерахунку встановлена у пунктах 6.4 та 6.8 Інструкції.

Так, згідно з п. 6.8. Інструкції підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомлені місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 «Прикінцевих положень» Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

А пункт 6.4. Інструкції передбачає строк надсилання відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», протягом 10 днів саме з новопризначених або перерахованих пенсій.

Твердження відповідача щодо відсутності норми законодавства, якою було встановлено обовязок відшкодування за Списком № 2 до набрання чинності Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», тобто до 01.01.04р. не відповідають дійсності.

За списком № 2 порядок відшкодування був передбачений до 01.01.2004р. у Законі України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування», а саме абз. 4 ст.2. А абз. 3 ст. 4 цього ж Закону встановлений розмір відшкодування 100 %.

Посилання відповідача на необхідність надання позивачем довідок, що підтверджують пільговий характер роботи на ВАТ «РОСАВА» також є безпідставним, оскільки дані довідки видаються підприємством, на якому працюють такі особи за результатами атестації робочих місць, тому підприємство зобовязане зберігати документи щодо атестації робочих місць протягом 50 років (п. 9 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою КМУ від 01.08.1992р. № 442).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Цей критерій вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що сума боргу по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 748969,83 грн. не визнається відповідачем та не погашена станом на день розгляду справи, вона підлягає стягненню з відповідача. У звязку з чим позовні вимоги нормативно та документально обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 9, 69-71, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов - задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «РОСАВА» (09112, Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, 91, ідентифікаційний код 00152269) на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у загальній сумі 748969 (сімсот сорок вісім девятсот шістдесят дев'ять) грн. 83 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: (підпис) А.М. Леонтович

З оригіналом згідно. Суддя

Повний текст постанови виготовлено 20.12.2010 року