Постанова № 13688402, 24.12.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 грудня 2010 року 2а-7267/10/1070

приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, зал судових засідань №1022

час прийняття постанови : 9 год. 47 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Леонтович А.М.

при секретарі - Воронюк М.М.

за участю представників сторін:

від прокурора: Набок Ю.В.

від позивача: Грицаєнко К.М.

від відповідача: Гичко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Заступника прокурора Києво-Святошинського району в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газовик» про зупинення діяльності, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Києво-Святошинського району Київської області (далі прокурор) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Київській області (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газовик» (далі відповідач) про зупинення господарської діяльності відповідача (з урахуванням уточнень позовних вимог).

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Газовик» здійснює виробничу діяльність без дозволу та ліміту на утворення та розміщення відходів, що є порушенням статті 17 Закону України «Про відходи». Право звертатись до суду із заявами про захист прав і законних інтересів держави законом надано також прокурору. Підставою для представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Виявивши порушення інтересів держави, прокурор звернувся до суду з позовом про зупинення господарської діяльності відповідача до усунення порушень вимог чинного законодавства.

Прокурор та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити, зазначив, що господарська діяльність підприємства не загрожує життю і здоров'ю людей та не становить підвищеної небезпеки для довкілля.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

У листопаді 2009 року відповідно до статті 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про основні засади державного державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та згідно з наказом Державної екологічної інспекції в Київській області від 23.11.2009 року № 590 проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства автомобільного газозаправного пункту ТОВ «Газовик».

За результати перевірки було складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 27.11.2009 року, відповідно до якого встановлено, що в ході діяльності відповідача утворюються відходи, а саме: промасляне ганчір'я, пісок забруднений нафтопродуктами, ТПВ. Дозвіл та ліміти на утворення та розміщення відходів на момент перевірки відсутній.

Державною екологічною інспекцією в Київській області 27.11.2009 року за № 209 винесено припис про усунення порушень природоохоронного законодавства шляхом отримання дозволу та ліміту на утворення та розміщення відходів, утримання території у належному стані та дотриманням вимог природоохоронного законодавства.

Окрім того, накладено адміністративне стягнення у розмірі 85 грн. 00 коп. на керівника ТОВ «Газовик» Майданюка С.А. за те, що допустив розміщення та складування відходів виробничої діяльності без дозволу та ліміту на утворення та розміщення відходів.

Оскільки відповідачем ніяким чином не відреаговано на вищезазначений припис Державною екологічною інспекцією у Київській області винесена постанова про накладення адміністративного стягнення № 001912 від 21.01.2010 року, у розмірі 255 грн. 00 коп. за невиконання припису посадових осіб органу Мінприроди.

Враховуючи викладені обставини 11.03.2010 року інспекцією винесено рішення № 30 про тимчасову заборону (зупинення) з 15 березня 2010 року діяльності ТОВ «Газовик» до отримання дозволу та ліміту на утворення та розміщення відходів.

Враховуючи те, що зазначене рішення не виконується позивачем був складений протокол про адміністративне правопорушення від 20.04.2010 року № 000727 та накладене адміністративне стягнення у розмірі 765 грн. 00 коп. (постанова №000732 від 20.04.2010 року).

Згідно розпорядження № 48 від 20.04.2010 року, начальником Державної екологічної інспекції в Київській області доручено державним інспекторам з охорони навколишнього природного середовища в Київській області здійснити опломбування TOB «Газовик» в с. Софіївська Борщагівка по вул. Садовій, 48-а. До опломбування державного інспектора не було допущено, про що складено акт від 20.04.2010 року про недопущення до опломбування.

Надаючи правову оцінку відносинам що виникли між сторонами суд виходить з наступного.

Статтею 17 Закону України «Про відходи» від 5 березня 1998 р. № 187/98-ВР суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані зокрема:

а) запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів;

в) визначати склад і властивості відходів, що утворюються, а також за погодженням із спеціально уповноваженими органами виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища та здоров'я людини;

г) на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку;

д) забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки;

ж) не допускати змішування відходів, якщо це не передбачено існуючою технологією та ускладнює поводження з відходами або не доведено, що така дія відповідає вимогам підвищення екологічної безпеки;

з) не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах;

и) здійснювати контроль за станом місць чи об'єктів розміщення власних відходів;

і) своєчасно в установленому порядку вносити плату за розміщення відходів;

ї) надавати місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, спеціально уповноваженим органам виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища інформацію про відходи та пов'язану з ними діяльність, у тому числі про випадки несанкціонованого попадання відходів у навколишнє природне середовище та вжиті щодо цього заходи;

й) призначати відповідальних осіб у сфері поводження з відходами;

к) забезпечувати розробку в установленому порядку та виконання планів організації роботи у сфері поводження з відходами;

о) мати погоджений із спеціально уповноваженими органами виконавчої влади план дій на випадок виникнення надзвичайної ситуації, пов'язаної з поводженням з небезпечними відходами;

с) мати дозвіл на експлуатацію об'єкта поводження з небезпечними відходами;

т) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.

Згідно з вимогами пункту 4 статті 33 Закону України «Про відходи» від 05.03.1998 року № 187/98-ВР зберігання та видалення відходів здійснюється в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначенні обсяги відходів відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання. Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об'єкти повинні використовуватися лише для заявлених на одержання дозволу відходів.

Відповідно до статті 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 року № 1264-XII розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

На підставі Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, який затверджено Постановою № 1218 «Про затвердження Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів» ліміт на розміщення відходів - обсяг відходів (окремо для кожного класу небезпеки), на який у власника відходів є дозвіл на їх розміщення, виданий органами Мінекоресурсів на місцях.

Відповідно до пунктів «а», «ж» статті 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» 25.06.1991 року № 1264-XII - до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать, зокрема, здійснення комплексного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища в республіці, проведення єдиної науково-технічної політики з питань охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів, координація діяльності міністерств, відомств, підприємств, установ та організацій в цій галузі; обмеження чи зупинення (тимчасово) діяльності підприємств і об'єктів, незалежно від їх підпорядкування та форм власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів, впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

Положенням Про державну екологічну інспекцію, затверджену Постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2001 року №1520 Державній екологічній інспекції надано право обстежувати в установленому порядку підприємства, установи і організації, військові та оборонні об'єкти, об'єкти органів внутрішніх справ, Державного департаменту з питань виконання покарань і СБУ та Державної прикордонної служби у місцях їх постійної дислокації, проведення військових навчань, маневрів, а також під час передислокації військ і військової техніки з використанням автомобільних, повітряних, залізничних та плавучих транспортних засобів з метою перевірки додержання ними вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) та небезпечними хімічними речовинами, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку; обмежувати чи зупиняти (тимчасово) в установленому порядку діяльність підприємств, установ і організацій та експлуатацію об'єктів (в тому числі будівництво, реконструкцію та розширення об'єктів) і подавати Мінприроди пропозиції щодо припинення їх діяльності у разі порушення ними вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, за винятком суб'єктів підприємницької діяльності (інвесторів), що провадять свою діяльність відповідно до законодавства про угоди щодо розподілу продукції; перевіряти документи на право спеціального використання природних ресурсів (ліцензії, дозволи тощо); давати обов'язкові для виконання приписи з питань, що належать до її повноважень.

Відповідно до пунктів 2, 3 Постанови Кабінету Міністрів України №2751 від 29.10.1992 року «Про порядок обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ організацій і об'єктів у разі порушення ним законодавства про охорону навколишнього природного середовища - діяльність підприємств, що здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, може бути тимчасово заборонена(зупинена) до виконання необхідних природоохоронних заходів зупиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання.

Рішення про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) у разі порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища приймає у межах своєї компетенції Міністерство охорони навколишнього природного середовища та його органи на місцях, інші спеціально уповноважені державні органи. У разі порушення інших вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища може бути тимчасово заборонена (зупинена) діяльність до виконання необхідних природоохоронних заходів..

Статтями 34, 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 року № 1264-XII - завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюється Радами та їх виконавчими і розпорядчими органами, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органами на місцях та іншими спеціально уповноваженими державними органами.

Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони республіки, природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

Статтею 17 Закону України «Про охорону земель» 19.06.2003 року N 962-IV - передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів у галузі охорони земель належать, зокрема, участь у розробленні та реалізації загальнодержавних і регіональних програм використання та охорони земель; здійснення державного контролю за використанням та охороною земель; обмеження чи зупинення (тимчасово) або припинення діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форм власності відповідно до закону, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону земель.

Відповідно до статті 19 даного Закону - державний контроль за використанням та охороною земель здійснює центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

Відповідно до статтей 2, 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» - основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України; забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони та раціонального використання земель; запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення; забезпечення додержання власниками землі та землекористувачами стандартів і нормативів у сфері охорони та використання земель, запобігання забрудненню земель та зниженню родючості ґрунтів, погіршенню стану рослинного і тваринного світу, водних та інших природних ресурсів.

Згідно з статтею 10 даного Закону - державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Згідно підпункту «в» пункту 4 Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2751 від 29.10.1992 року, діяльність підприємств обмежується або тимчасово забороняється (зупиняється) у разі перевищення ними лімітів використання природних ресурсів, порушення екологічних нормативів, екологічних стандартів, а також вимог екологічної безпеки, зокрема: використання природних ресурсів, накидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, складування, захоронення, зберігання або розміщення виробничих, побутових та інших відходів без відповідних дозволів.

Як вбачається з вищезазначених нормативно-правових актів, Державній екологічній інспекції надано право здійснювати перевірки з питань дотримання вимог законодавства України про охорону земель, зокрема, й перевіряти документи щодо використання та охорони земель та надавати відповідні вказівки.

З матеріалів справи встановлено, що перевірка проводилася саме з метою додержання вимог природоохоронного законодавства автомобільного газозаправного пункту ТОВ «Газовик»

А тому, встановлена перевіркою, відсутність дозволу та ліміту на утворення та розміщення відходів може вплинути на охорону природного середовища.

Таким чином, відповідач при прийнятті рішення № 30 від 11.03.2010 року діяв в межах наданих йому повноважень.

Згідно з статтею 16 Конституції України, забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави. Згідно із вимогами статей 66, 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не завдавати шкоду природі, відшкодовувати завдані ним збитки

Пунктом 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладено представництво інтересів громадянина або держави у суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 361 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-XII прокурор здійснює представництво інтересів держави у суді, тобто, вчиняє від імені держави процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів держави. Підставою для представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Доказів, які б спростовували доводи прокурора та позивача, відповідач суду не надав.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві посилання прокурора та позивача підлягають задоволенню

.Керуючись статтями 9, 69-71, 97, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов - задовольнити.

Зупинити господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Газовик» (Київська область, м. Вишневе, вул. Жовтнева, 35/26, 08132, ідентифікаційний код 30161072), яка здійснюється за адресою: вул. Садова, 48-а, с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинський район Київська область до отримання дозволу та ліміту на утворення та розміщення відходів.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя (підпис) А.М. Леонтович

З оригіналом згідно. Суддя

Повний текст постанови виготовлено 28.12.2010 року