Постанова № 13688401, 24.06.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 червня 2010 р. №2-а-4254/10/1070 приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26 , зал судових засідань №1018

час прийняття постанови : 11 год. 54 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Леонтович А.М.

при секретарі - Воронюк М.М.

за участю представників сторін

від позивача: Сімороз І.О. (за довіреністю)

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Держаної інспекції по контролю за цінами в Київській області до Відкритого акціонерного товариства «Западинське»

про про стягнення економічних санкцій в сумі 319970 грн. 13 коп.

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Державна інспекція з контролю за цінами в Київській області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Западинське» про стягнення економічних санкцій на загальну суму 319970 грн. 13 коп.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем не розраховувалась а встановлювалась вартість за проживання в гуртожитку відповідно до цін на ринку оренди житлової нерухомості. У зв'язку з вчиненим правопорушенням позивач застосував до відповідача економічні санкції, суму яких просить стягнути в судовому порядку.

Ухвалою від 30.03.2010 року судом відкрито провадження в адміністративній справі, судовий розгляд справи призначено на 27.04.2010 року, у звязку з неявкою відповідача було відкладено на 26.05.2010 року, 24.06.2010 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання неодноразово не з'являвся, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, заяв про неможливість неприбуття до суду не надходило.

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. За таких обставин справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами і доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

У грудні 2009 року посадовими особами Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області проведено перевірку діяльності відповідача з питань додержання порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів на проживання в гуртожитку (акт перевірки від 11.12.2009 № 400).

Перевіркою встановлено, що вартість послуг за проживання в гуртожитку (квартплата) відповідачем не розраховувалась, а встановлювалась відповідно до цін на ринку оренди житлової нерухомості. Рішення органів місцевого самоврядування про погодження тарифів на проживання в гуртожитку, яке знаходиться на балансі відповідача відсутнє. Відповідач до управління з питань економіки та власності Васильківської міської ради щодо погодження тарифів на проживання в гуртожитку по вул. Комарова, 64а не зверталось, чим порушено вимоги п.2 ст. 14 та пп. 1 п.1 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року № 1875-ІV (далі Закон 1875), а також п. 2 ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі Закон № 280). Згідно наданої до перевірки інформації відповідач не являється власником гуртожитку по вул. Комарова, 64а, м. Васильків.

Таким чином, за період з 01.12.2008 року по 30.11.2009 року відповідачем нараховано споживачам житлово-комунальних послуг коштів до сплати на загальну суму 194126 грн. 84 коп. Фактично за вказаний період витрачено коштів на обслуговування будинку на суму 30123 грн. 94 коп. Зайво нарахована мешканцям гуртожитку плата за проживання складає 164002 грн. 90 коп., що являється не наданими або наданими не в повному обсязі послуги. Враховуючи відсоток проплати за надані житлово-комунальні послуги за 2008 рік 77,44%, за 2009 рік 64,14%, необґрунтовано одержана відповідачем сума виручки за період з 01.12.2008 року по 30.11.2009 року склала 106656 грн. 71 коп.

За результатами перевірки позивачем прийнято рішення від 18.12.2009 № 228 про застосування до відповідача економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін шляхом вилучення у відповідача в доход державного бюджету необґрунтовано одержаної виручки в сумі 106656 грн. 71 коп. та штрафу в сумі 213 313 грн. 42 коп.

Вказане рішення надіслано на адресу відповідача. Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 18.12.2009 року, воно отримане відповідачем 23.12.2009 року.

Доказів оскарження в судовому порядку зазначеного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій суду не надано.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між позивачем та відповідачем, суд виходить з наступних положень законодавчих актів.

Відповідно до ст. 9 Закону України від 03.12.1990 № 507-XII "Про ціни і ціноутворення" державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Згідно з ст. 2 Закону № 1875 державна політика у сфері житлово-комунальних послуг базується, зокрема, на принципі регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, перелік яких визначено цим Законом, з урахуванням досягнутого рівня соціально-економічного розвитку, природних особливостей відповідного регіону та технічних можливостей.

Пунктом 2 ст. 14 Закону № 1875 передбачено, що ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Відповідно до пп. 1 п. 1 ст. 21 Закону № 1875 виконавець має право: розробляти і подавати на затвердження розрахунки щодо рівня цін/тарифів на житлово-комунальні послуги першої і другої групи (пункти 1 та 2 частини першої статті 14 цього Закону) в порядку, встановленому законодавством. Пунктом 2 ст. 28 Закону № 280 передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать повноваження щодо встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Згідно з ст. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 року № 529 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» передбачено, що цей Порядок визначає механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - послуги) і поширюється на суб'єктів господарювання всіх форм власності, які надають послуги (далі - виконавці), суб'єктів господарювання всіх форм власності, що спеціалізуються на виконанні окремих послуг, на умовах субпідрядних договорів з виконавцями (далі - субпідрядники), органи місцевого самоврядування, власників житлових будинків (гуртожитків), власників (наймачів) квартир (житлових приміщень у гуртожитках), власників нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках). В свою чергу виконавець доводить розрахунок тарифів до відома власників житлових будинків (гуртожитків), власників квартир (житлових приміщень у гуртожитках), власників нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках) та інших споживачів послуг шляхом проведення щодо кожного будинку громадських слухань. У разі коли перелік послуг зменшується, виконавець перераховує тарифи і подає новий розрахунок тарифів відповідному органові місцевого самоврядування, що приймає рішення про його затвердження (погодження). Таким чином, рішення позивача в частині застосування до позивача економічних санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін та тарифів щодо вартості проживання в гуртожитку є правомірним.

Відповідно до ст. 14 Закону України від 03.12.1990 № 507-XII "Про ціни та ціноутворення" вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Держаної інспекції по контролю за цінами в Київській області підлягають задоволенню .

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Держаної інспекції по контролю за цінами в Київській області до Відкритого акціонерного товариства «Западинське» про про стягнення економічних санкцій в сумі 319970 грн. 13 коп. - задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Западинське» (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Польова, 61, ідентифікаційний код 19410232) на користь Державного бюджету економічні санкції в сумі 319 970 (триста девятнадцять тисяч девятсот сімдесят) грн. 13 коп.

Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя : (підпис) Леонтович А.М.

З оригіналом згідно. Суддя

Повний текст постанови виготовлено 29.06.2010 року