Рішення № 136881127, 26.05.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/6134/26 2/760/13438/26

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року Солом`янський районний суд м.Києва в складі головуючої судді Сердюк Н.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні за відсутності сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача.

Представник ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» - адвокат АО «Апологет» Усенко Михайло Ігорович звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 16.04.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №102157593, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит в сумі 5000 грн. на строк 15 днів, з 16.04.2023 по 01.05.2023р., а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом у термін, встановлений Договором. 29.08.2023 року між ТОВ «Мілоан » та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» було укладено Договір №104-МЛ/Т про відступлення прав вимоги, за яким ТОВ «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» отримало право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №102157593. Позивач зазначає, посилаючись на вимоги чинного цивільного законодавства, що у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань утворилася заборгованість у розмірі 14734,52 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 4100 грн. та заборгованості за відсотками в сумі 10634,52 грн., яку і просив стягнути з відповідача, а також сплачений судовий збір та витрати на правову допомогу.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

19.03.2026 ухвалено розглядати справу у спрощеному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 19.03.2026 задоволено клопотання представника ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у емітенту АТ «Універсал Банк»» витребувано докази у справі.

13 квітня 2026 року на виконання ухвали суду від 19 березня 2026 року АТ «Універсал Банк» надано суду витребувані докази.

Позивач надав суду заяву про розгляд справи у відсутності представника.

04.05.2026 року відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, в якій він заперечує проти розміру заявлених процентів, оскільки вважає їх розмір несправедливим та непропорційним до тіла кредиту.

За приписами частини 2 статті 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

16.04.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №102157593, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит в сумі 5000 грн. на строк 15 днів, з 16.04.2023 по 01.05.2023р., а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом у термін, встановлений Договором.

На підтвердження факту укладення вказаного договору до позовної заяви долучено наступні докази: договір про споживчий кредит №102157593 від 16.04.2023 року, паспорт споживчого кредиту від.16.04.2023 року, довідка про ідентифікацію видана б/н 10.09.2025, анкета заява на кредит №3102157593.

Надходження коштів в сумі 5000,00 грн. від ТОВ «Мілоан» на картку № НОМЕР_1 , емітовану на ім`я ОСОБА_1 , підтверджено листом АТ «Універсал Банк», наданим на виконання ухвали суду від 19.03.2026 року.

29.08.2023 року між ТОВ «Мілоан » та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» було укладено Договір №104-МЛ/Т про відступлення прав вимоги відповідно до якого ТОВ «Мілоан» передає ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за виплату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників .

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору відступлення права вимоги від 29.08.2023 року - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 14734,52 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 4100 грн. та заборгованості за відсотками в сумі 10634,52 грн.

З метою досудового врегулювання спору на адресу відповідачу була надіслана письмова Претензія №22968825/2966 від 29.12.2025 року про зміну кредитора та про погашення кредитної заборгованості .

04.05.2026 року відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, в якій він заперечує проти розміру заявлених процентів, оскільки вважає їх розмір несправедливим та непропорційним до тіла кредиту.

Відповідно до вимог процесуального законодавства, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Оскільки відповідач не долучив до відзиву жодних доказів, його заперечення є необґрунтованими та безпідставними.

IV. Норми права, які застосував суд.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Згідно із частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Стаття 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з частиною 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Статтями 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частинами 12, 13 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12 січня 2021 року дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або sms-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами». А тому, в нашому випадку, підписання відповідачем шляхом зазначення одноразового ідентифікатора відповідає вимогам чинного законодавства.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Згідно з частиною 2 статті 640 ЦК України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Статті 526, 527, 530 ЦК України передбачають, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином та в установлений термін.

Згідно з положеннями статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 1054 Цивільного кодексу України регламентує, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з частиною 1 статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст. ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

Судом встановлено, що 16.04.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір № 102157593 про надання коштів на умовах споживчого кредиту за яким відповідач отримав в кредит в розмірі 5000,00 грн. Із договору вбачається строк кредитування 105 днів, пільговий період 15 днів, поточний період 90 днів, процентна ставка: 0,01 % у пільговий період та 3,00 % у поточний період; нарахування здійснені в межах строку кредитування, а не після його спливу.

29.08.2023 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» було укладено Договір відступлення прав вимоги №104-МЛ/Т відповідно до якого, права вимоги за кредитним договором №102157593 перейшли до нового кредитора, а саме до позивача. Відповідно до Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги № 104-МЛ/Т від 29 серпня 2023 року загальна сума заборгованості відповідача, яка перейшла за договором факторингу, становить 14734,52 грн., що також підтверджується розрахунком заборгованості за Договором № 102157593 від 16.04.2023 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 05.01.2026.

У суду відсутні докази щодо оспорювання відповідачем правомірності Кредитного договору, Договору факторингу і в судовому порядку, визнання його недійсним.

За таких обставин, виходячи з презумпції правомірності договору, встановленої встатті 204 ЦК України, Кредитний договір, Договір факторингу, а також права вимоги за ними є дійсними та правомірними.

Відповідно до висновків Верховного Суду України, що викладені у постанові № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, наведеною у постановах Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі за № 361/2105/16-ц та від 06 лютого 2018 року у справі за № 278/1679/13-ц, від 06 лютого 2019 року у справі за № 667/11010/14-ц.

Таким чином, задоволенню підлягають вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту у розмірі 4100 грн. та заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 10634,52 грн.

Доказів погашення заборгованості або обґрунтованих заперечень щодо її розміру відповідач суду не надав, а відтак наданий позивачем розрахунок заборгованості приймається судом як достовірний.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача ,шляхом стягнення на його користь заборгованості в сумі 14734,52грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту у розмірі 4100 грн. та заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 10634,52 грн.

VІ. Розподіл судових витрат.

Згідно з частиною 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 2662,40, що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією №3694 від 19 січня 2026 року.

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Матеріали справи містять належні та достатні докази на підтвердження фактичного надання правової допомоги (Договір про надання правової допомоги № 0107 від 1 липня 2025 року, Акт наданих послуг правничої допомоги № Д/13256 від 05 січня 2026 року згідно Договору № 0107 від 1 липня 2025 року з детальним описом наданих послуг та їх вартості) .

Суд враховує, що дана справа є малозначною, розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження, не потребувала проведення судових експертиз, допиту свідків, дослідження значного обсягу доказів чи формування складної правової позиції.

Предмет спору фактично зводився до перевірки укладення кредитного договору, переходу права вимоги за договором факторингу та арифметичного розрахунку заборгованості. Позовна заява має типовий характер та не містить складного правового аналізу або значного обсягу індивідуально підготовлених процесуальних документів.

Крім того, ціна позову становить 14 734,52 грн, тоді як заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8 000 грн є фактично непропорційними предмету спору та обсягу наданих послуг.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу не відповідає критеріям співмірності, розумності та необхідності, а тому підлягає зменшенню.

З урахуванням характеру спору, складності справи, обсягу наданих адвокатом послуг, часу, необхідного для підготовки позову та супроводу справи у спрощеному провадженні, суд вважає розумним та співмірним визначити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача, у сумі 3 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 19, 81, 141, 142, 258-260, 263-265, 267, 274-279, 435 ЦПК України, статтями 207, 509, 525, 526, 530, 536,599, 626- 638, 1048- 1054 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» заборгованість за кредитним договором №102157593 від 16.04.2023 року в сумі 14734,52 (чотирнадцять тисяч сімсот тридцять чотири ) гривні 52 копійки, з яких заборгованість по тілу кредиту у розмірі 4100 грн. та заборгованість за процентами за користування кредитом в розмірі 10643,52грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 26.05.2026.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України або в підсистемі "Електронний суд".

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» адреса: 79029,м.Львів, вул.Смаль - Стоцького, 1, 28, корпус, 4-й поверх, ЄДРПОУ 35234236.

Представник позивача: Усенко Михайло Ігорович, адреса:79029, м.Львів, вул.Смаль- Стоцького, 1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Головуюча суддя Н.В. Сердюк