Ухвала суду № 136880842, 25.05.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2-о/759/134/26

ун. № 759/30065/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кравченка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Немировської А.М., розглянувши в судовому засіданні клопотання представника заявника, адвоката Усенка Андрія Ігоровича, про залучення заінтересованої особи в цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коновал Зулейха Фаатівна, Київська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Святошинського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коновал Зулейха Фаатівна, Київська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення.

06 січня 2026 року суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій витребував у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коновал Зулейхи Фаатівни копію спадкової справи заведеної до майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , призначив судове засідання на 25 травня 2026 року.

25 травня 2026 року, до початку судового засідання, до суду надійшло клопотання представника заявниці, адвоката Усенка А.І., про залучення до участі у справі Бишівської сільської ради як заінтересованої особи.

Клопотання мотивоване тим, що предметом заяви є вимога про встановлення факту, що ОСОБА_3 , зазначена в державному акті на право приватної власності на землю і ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є однією і тією самою особою. Земельна ділянка площею 0,0609 га, кадастровий номер 3222784700:02:005:0201, право власності на яку підтверджується вказаним державним актом, знаходиться на території села Мостище, що відноситься до Бишівської сільської територіальної громади Київської області.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час і місце його проведення були повідомлені належним чином.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши подане клопотання, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 293Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (пункт 5 частини 2 статті 293 ЦПК України).

У справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи (частина 3 статті 42 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

До заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв`язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов`язки. Участь у справі цих осіб зумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб`єктивні права та обов`язки мають юридичний зв`язок із суб`єктивними правами і обов`язками заявників.

У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" вказується, що для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, які мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов`язаний провести підготовчі дії, зокрема з`ясувати, які фізичні особи чи організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявнику та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.

Залежно від мети встановлення фактів заінтересованими особами в цих справах можуть бути, наприклад, відділи соціального захисту населення - у справах про встановлення факту перебування на утриманні особи, яка померла, для призначення пенсії заявникові; інші спадкоємці - у справах про встановлення факту прийняття спадщини; органи внутрішніх справ - у справах про встановлення факту родинних відносин для вирішення питання про належність до громадянства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1277 Цивільного кодексу України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Отже, за відсутності спадкоємців, які прийняли спадщину, заінтересованою особою є орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна.

Матеріали спадкової справи свідчать, що до складу спадщини, серед іншого, увійшла земельна ділянка площею 0,0609 га, кадастровий номер 3222784700:02:005:0201, розташована на території Мостищенської сільської ради Макарівського району Київської області.

Відомостей про наявність інших, окрім заявника, спадкоємців, які прийняли спадщину після ОСОБА_2 , заява та копія спадкової справи не містять.

Відповідно до інформації з вебсайту https://decentralization.ua село Мостище входить до складу Бишівської сільської територіальної громади Київської області.

За таких обставин, належною заінтересованою особою в цій справі є Бишівська сільська рада.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Чинний процесуальний закон не врегульовує порядок заміни заінтересованої особи під час розгляду справ в окремому провадженні.

Водночас відповідно до ч. 2 ст. 51 ЦПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Згідно з ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону. Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.

Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення.

Отже, відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 2-591/11 від 08.06.2022.

З огляду на викладене, суд уважає за доцільне застосувати за аналогією ч. 2 ст. 51 ЦПК України і замінити у цій справі неналежну заінтересовану особу - Київську міську раду на належну - Бишівську сільську раду.

За таких обставин, клопотання представника заявниці суд задовольняє частково.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 10, 52, 258-261, 293, 294, 353ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання представника заявниці, адвоката Усенка Андрія Ігоровича, про залучення заінтересованої особи задовольнити частково.

Замінити неналежну заінтересовану особу - Київську міську раду на належну - Бишівську сільську раду (місцезнаходження: 08072, Київська область, Фастівський район, село Бишів, вулиця Київська, будинок 48; ідентифікаційний код юридичної особи вЄдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04362214, електронна адреса: buchiv-rada@ukr.net).

В іншій частині клопотання відмовити.

Зобов`язати ОСОБА_1 не пізніше двох днів з дня вручення йому копії ухвали направити Бишівській сільській раді копію заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду до початку розгляду справи по суті.

Установити Бишівській сільській раді строк для подання пояснень щодо заяви до 10 липня 2026 року. Роз`яснити Бишівській сільській раді, що копія пояснень та доданих до них документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) пояснень до суду.

Відкласти розгляд справи на 15 липня 2026 року на 10 годину 30 хвилин у приміщенні Святошинського районного суду міста Києва (м. Київ, вул. Якуба Коласа, 27-а, каб. № 222).

У судове засідання викликати учасників справи.

Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В. Кравченко