Ухвала суду № 136880638, 21.05.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/27596/26-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора: ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката: ОСОБА_4 ,

підозрюваного: ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання Старшого слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Києві, майора ДБР ОСОБА_6 , погоджене Прокурор Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у кримінальному провадженні № 62026100130002290 від 20.03.2026 року, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Києві, майор ДБР ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у кримінальному провадженні № 62026100130002290 від 20.03.2026 року.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.

18.07.2025 військовозобов`язаного солдата ОСОБА_5 призвано на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 та направлено для проходження військової служби.

Наказом командира (по стройовій частині) військової частини НОМЕР_1 від 14.06.2025 № 169 солдата ОСОБА_5 зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення та призначено на посаду санітара лікувального відділення медичної роти військової частини НОМЕР_1 .

В подальшому, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.12.2025 №370, солдата ОСОБА_5 призначено на посаду стрільця 2 відділення охорони 3 взводу охорони роти охорони військової частини НОМЕР_1 .

Будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, солдат ОСОБА_5 відповідно до вимог ч. ч. 1, 3, 9 ст. 1, ч. ч. 1-4, 6, 13 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 4, 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які зобов`язують його, окрім іншого, здійснювати контроль за додержанням військовослужбовцями рядового і сержантського (старшинського) складу військової дисципліни, забезпечувати виконання розпорядку дня особовим складом підрозділу, вживати заходів для запобігання вчиненню правопорушень військовослужбовцями рядового і сержантського (старшинського) складу навчального взводу, постійно працювати над удосконаленням особистого стилю роботи та керівництва, бути взірцем для особового складу навчального взводу щодо виконання службових обов`язків, проводити індивідуально - виховну роботу з військовослужбовцями рядового і сержантського (старшинського) складу, перевіряти наявність особового складу

Однак, під час дії воєнного стану, 19.01.2025 у солдата ОСОБА_5 виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на самовільне залишення місця служби, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 з метою тимчасового незаконного ухилення від виконання обов`язків військової служби, який він реалізував за наступних обставин.

Так, на виконання свого кримінально-протиправного умислу солдат ОСОБА_5 , у порушення вищевказаного законодавства, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасового незаконного ухилення від виконання обов`язків військової служби, без поважних причин та дозволу відповідних командирів, в умовах воєнного стану, 19.01.2025 у невстановлений досудовим розслідуванням точний час, але не пізніше 18 год 15 хв самовільно залишив місця служби, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , після чого проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з проходженням військової служби та не вживаючи жодних заходів для повернення до військової частини за наявності реальної можливості.

23.03.2026 о 20 год 00 хв солдата ОСОБА_5 затримано слідчим Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, за адресою: м. Київ вул. Олени Теліги, 8.

Слідчим 24.03.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Києва, українцю, громадянину України, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 . повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

25.03.2026 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 21.05.2026 включно.

20.05.2026 стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів для ознайомлення в порядку передбаченому ст. 290 КПК України.

Відтак у ході досудового розслідування виникла необхідність у продовженні строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , оскільки ризики передбачені ст. 177 КПК України, які були наявні під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшились та продовжують існувати.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання здійснювалось фіксування за допомогою технічних засобів.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання з викладених у ньому підстав та просив його задовольнити.

Захисник в судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечував, прросив відмовити.

Підозрюваний в судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечував, підтримав позицію свого захисника.

Вислухавши думку прокурора в обґрунтування заявленого клопотання, пояснення захисника, підозрюваного, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що Третім слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.05.2021 року за № 62026100130002290 від 20.03.2026 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

В рамках здійснення досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні, 24.03.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Києва, українцю, громадянину України, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 . повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

25.03.2026 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 21.05.2026 включно.

20.05.2026 стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів для ознайомлення в порядку передбаченому ст. 290 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або створити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

Як визначено у ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; «Cebotari v. Moldova», п. 48; «Fox, Campbell and Hartley v. the UK», n. 32, яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин, та в даному випадку вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться в долучених в обґрунтування клопотання матеріалах.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або для пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Таким чином, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Слідчим у клопотанні та доданих документах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

У відповідності до положень ст.ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов`язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.

Слідчим суддею встановлено, що 20.05.2026 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62026100130002290 від 20.03.2026 завершено і розпочато виконання вимог ст. 290 КПК України.

Разом з тим згідно з ч. 3 ст. 219 КПК України, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею. Таким чином, з 20.05.2026 строк досудового розслідування у вказаному провадженні не рахується.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

У відповідності до положень ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини слідчий суддя враховує, що тяжкість покарання, яка загрожує підозрюваному, за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінованих особливо тяжких кримінальних правопорушень, може спонукати підозрюваного вживати заходів, спрямованих на уникнення кримінальної відповідальності.

Вирішуючи клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує дані, що характеризують особу підозрюваного, його вік та стан здоров`я, сімейний та майновий стан, міцність соціальних зв`язків, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, та приходить до висновку, що докази та обставини на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може негативно впливати на хід досудового розслідування, шляхом незаконного впливу на свідків, іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні; переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та знаючи про тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його судом винним, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, тим самим може вчинити ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. При цьому необхідно врахувати те, що ОСОБА_5 переховувався від органів досудового розслідування у зв`язку з тим, що проходить службу у Збройних Силах України, тобто являться військовослужбовцем, перебуває у задовільному стані здоров`я, до військової частини, правоохоронних органів, органів військового правопорядку самостійно не прибув.

Наявність ризику незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 та свідки у кримінальному провадженні є військовослужбовцями, які проходять службу в одній військовій частині.

Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України.

Наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість покарання, що йому загрожує, у подальшому може знову вчинити інше кримінальне правопорушення, у разі переховування ним від органу досудового розслідування та/або суду, а тому наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Доводи сторони захисту вказаних висновків не спростовують, а посилання на позитивні характеристики підозрюваного не можуть бути безумовними підставами для звільнення підозрюваного з-під варти, оскільки не спростовують висновки суду про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Відтак, беручи до уваги, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 закінчується 21.05.2026 року, враховуючи, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшились та продовжують існувати, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 на шістдесят днів.

За таких обставин клопотання про продовження строку тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

При визначені розміру застави, слідчий суддя враховує конкретні обставини інкримінованого діяння, тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного, наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, та вважає за належне зменшити розмір застави та визначити заставу у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн. 00 коп., яка зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків.

Крім цього, обираючи відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави, слідчий суддя вважає за необхідне, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на нього наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Питання щодо доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та правильності кваліфікації його дій, слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 532, 534 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Старшого слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Києві, майора ДБР ОСОБА_6 , погоджене Прокурор Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у кримінальному провадженні № 62026100130002290 від 20.03.2026 року - задовольнити частково.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 20.07.2026 року включно, з утриманням підозрюваного на Гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_3 ).

Одночасно визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України, у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн. 00 коп.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:

Отримувач ТУ ДСАУ у м. Києві

ЄДРПОУ банку: 26268059;

р/рUA128201720355259002001012089

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.

МФО 820172;

Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, визначити в межах строку досудового розслідування до 20.07.2026 року включно.

У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи в якій утримується підозрюваний.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи в якій утримується підозрюваний, негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора у кримінальному провадженні № 62026100130002290 від 20.03.2026 року та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали буде оголошено о 11 год. 20 хв. 26.05.2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_7