Ухвала суду № 136880456, 22.05.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/19125/26-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025100060001405 від 01.08.2025, -

В С Т А Н О В И В :

07.04.2026 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором, згідно вимог якого просить накласти арешт на майно, яке було вилучено в ході проведення обшуку офісу за адресою: м. Київ, площа Спортивна, буд. 1-а, ТРЦ «Guliver», вежа «А», 17 поверх, офіс ТОВ «ЛІГАЛАКТ» (ЄДРПОУ 44468746), яким фактично користується ТОВ «ЛІГАЛАКТ» (ЄДРПОУ 44468746), а саме:

- мобільний телефон марки та моделі «Apple iPhone 11» білого кольору в чохлі рожевого кольору з ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з сім-карткою: НОМЕР_3 (з паролем НОМЕР_4 ), та мобільний марки та моделі «Apple iPhone 15» чорного кольору в чохлі чорного кольору з ІМЕІ1: НОМЕР_5 , та ІМЕІ2: НОМЕР_6 , з сім-карткою НОМЕР_9 (з паролем НОМЕР_4 ), які поміщено до сейф-пакету № NPU5090252;

- ноутбук «МасВоок Аіг» сірого кольору S/N: FVFD1J3SMNHP (з паролем 2478), та ноутбук «МасВоок Аіг» сірого кольору S/N: FVFJXMVH1WFV та зарядний пристрій до нього (з паролем НОМЕР_10), які було поміщено до сейф-пакету № WAR1421771;

- блокнот рожевого кольору з нотаткам та 2 блокнота з черновими записами та нотатками червоного кольору «LEGALACT LAW FIRM», які поміщено до сейф-пакету № WAR1421452;

- печатка «Legalact Reg number 44468746», печатка «UNITED COMPANY FOR INTERNATIONAL EDUCATION 44273155», печатка «INTERNATIONAL CHARITABLE FOUNDATION PAVITAS-UKRAINE 44318782», печатка «Лігалакт ідентифікаційний код 44468746», печатка «Українська компанія міжнародної освіти ідентифікаційний код 44273155», печатка «ALICE WONDERLAND 45617565», печатка «UKRAINIAN COMPANY FOR INTERNATIONAL EDUCATION ідентифікаційний код 44273155», печатка «Юридична фірма «ЛІГАЛАКТ» ідентифікаційний код 43583896», печатка «ШГАЛАКТ 44468746» та печатка з особистим підписом, які було поміщено до сейф-пакету № WAR142145 8;

- відтиски вищевказаних печаток на аркушах паперу формату А4 у кількості 10 арк., які поміщено до сейф-пакету № WAR142145 7;

-копії та оригінали документів на 176 арк., які поміщено до сейф-пакету №PSP4174975.

Мотивуючи подане клопотання, прокурор вказує, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та у невстановленому досудовим розслідуванням місці у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участі залучених ним до протиправної діяльності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виник злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення іноземців через державний кордон України у напрямку «в`їзд» з метою подальшої їх легалізації на території України, керівництво такими діями та сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, шляхом організації та реалізації злочинної схеми.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, ОСОБА_4 , будучи засновником ТОВ «Лігалакт» (код ЄДРПОУ - 44468746, зареєстровано за адресою: м. Київ, площа Спортивна, буд. 1-А, вежа «А», ТРЦ «Guliver»), почав оформлювати громадянам іноземних держав фіктивне працевлаштування, шляхом реєстрації на них ТОВ, де останні будуть визначені як директори, після чого, на підставі запрошення від такої ТОВ іноземець отримує візу та можливість в`їзду в Україну та подальшої легалізації їх постійного перебування.

За оформлення пакету документів щодо оформлення працевлаштування на території України іноземцям шляхом реєстрації на них ТОВ, ОСОБА_4 просив грошову винагороду в розмірі від 2000 до 2500 доларів США за кожну особу. Вказаний пакет документів є підставою для перетину державного кордону України іноземцем та подальшої його легалізації на території України шляхом отримання посвідки на тимчасове проживання на підставі волонтерства.

Так, встановлено, що 03.09.2025 близько 15 год. 16 хв. ОСОБА_7 зустрівся з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , де ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повідомили ОСОБА_7 чіткі поради та вказівки, які спрямовані на незаконне переправлення громадянина Узбекистану через державний кордон України та подальшої його легалізації на території України на підставі реєстрації на останнього ТОВ із виготовленням запрошення на працю від такої ТОВ, за що ОСОБА_7 передав ОСОБА_6 4 000 (чотири тисячі) гривень, як оплату за консультаційні послуги, які не були оформлені жодним договором.

Після чого, 03.11.2025 близько 15 год. 05 хв. ОСОБА_7 за попередньою домовленістю зустрівшись з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , передав ОСОБА_5 38 000 (тридцять вісім тисяч) гривень, як частину з загальної суми, за організацію виготовлення волонтерських документів на ім`я громадянина Узбекистану ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , при цьому обумовивши що це дає можливість останньому безперешкодно здійснювати в`їзд та виїзд на територію України в якості волонтера без здійснення фактичної волонтерської діяльності, тим самим легалізуватись на території України шляхом отримання посвідки на тимчасове проживання на підставі волонтерства.

В подальшому, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_7 , що пакет фіктивних документів на ім`я громадянина Узбекистану ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , готовий.

Так, 04.12.2025 року близько 12 год. 31 хв., ОСОБА_7 , за попередньою домовленістю зустрівшись з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , передав грошові кошти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 42 000 (сорок дві тисячі) гривень, як другу частину загальної суми, за організацію виготовлення волонтерських документів на ім`я громадянина Узбекистану ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з подальшою подачею пакету документів в органи ДМС для отримання посвідки на тимчасове проживання останнього на території України.

Після чого, 05.12.2025 ОСОБА_9 , прибув, за попередньою домовленістю, до відділу ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 10, у супроводі президента Благодійної організації «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД» «ПЕРЕМОЖНЄ МАЙБУТНЄ», (ЄДРПОУ - 44855633) ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , де останній, замість ОСОБА_11 , здійснив подачу документів для отримання посвідки на тимчасове проживання в Україні.

Так, 24.12.2025 у супроводі ОСОБА_10 , ОСОБА_9 отримав посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_7 на власне ім`я на підставі волонтерства за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 10, у відділі ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області.

У подальшому, 26.12.2026 об 14 год. 55 хв. ОСОБА_7 було перерахованого грошові кошти в сумі 12 000 (дванадцять тисяч) гривень на банківський рахунок емітований в АТ «ПриватБанк» НОМЕР_8 , котрий належить ОСОБА_5 , як частину із загальної суми за організацію виготовлення волонтерських документів на ім`я громадянина Узбекистану ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та подальшу подачу пакету документів в органи ДМС для отримання посвідки на тимчасове проживання останнього на території України.

15.01.2026 об 11 год. 46 хв. ОСОБА_9 перетнув державний кордон України у пішому порядку у напрямку «виїзд з України» у пункті пропуску «Могилів-Подільський» (Вінницької області) на підставі дійсного паспортного документу та дійсної посвідки на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_7 , яку отримав за сприяння ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участі залучених ним до протиправної діяльності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та 15.01.2026 об 12 год. 57 хв. останній перетнув державний кордон України у пішому порядку у напрямку «в`їзд в Україну» у пункті пропуску «Могилів-Подільський» (Вінницької області) на підставі дійсного паспортного документу та дійсної посвідки на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_7 .

05.02.2026 у період часу з 12 год. 24 хв. по 14 год. 08 хв. було проведено санкціонований обшук офісу за адресою: м. Київ, площа Спортивна, буд. 1-а, ТРЦ «Guliver», вежа «А», 17 поверх, офіс ТОВ «ЛІГАЛАКТ» (ЄДРПОУ 44468746), яким фактично користується ТОВ «ЛІГАЛАКТ» (ЄДРПОУ 44468746), та вилучено наступне майно:

- мобільний телефон марки та моделі «Apple iPhone 11» білого кольору в чохлі рожевого кольору з ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з сім-карткою: НОМЕР_3 (з паролем НОМЕР_4 ), та мобільний марки та моделі «Apple iPhone 15» чорного кольору в чохлі чорного кольору з ІМЕІ1: НОМЕР_5 , та ІМЕІ2: НОМЕР_6 , з сім-карткою НОМЕР_9 (з паролем НОМЕР_4 ), які поміщено до сейф-пакету № NPU5090252;

- ноутбук «МасВоок Аіг» сірого кольору S/N: FVFD1J3SMNHP (з паролем 2478), та ноутбук «МасВоок Аіг» сірого кольору S/N: FVFJXMVH1WFV та зарядний пристрій до нього (з паролем НОМЕР_10), які було поміщено до сейф-пакету № WAR1421771;

- блокнот рожевого кольору з нотаткам та 2 блокнота з черновими записами та нотатками червоного кольору «LEGALACT LAW FIRM», які поміщено до сейф-пакету № WAR1421452;

- печатка «Legalact Reg number 44468746», печатка «UNITED COMPANY FOR INTERNATIONAL EDUCATION 44273155», печатка «INTERNATIONAL CHARITABLE FOUNDATION PAVITAS-UKRAINE 44318782», печатка «Лігалакт ідентифікаційний код 44468746», печатка «Українська компанія міжнародної освіти ідентифікаційний код 44273155», печатка «ALICE WONDERLAND 45617565», печатка «UKRAINIAN COMPANY FOR INTERNATIONAL EDUCATION ідентифікаційний код 44273155», печатка «Юридична фірма «ЛІГАЛАКТ» ідентифікаційний код 43583896», печатка «ШГАЛАКТ 44468746» та печатка з особистим підписом, які було поміщено до сейф-пакету № WAR142145 8;

- відтиски вищевказаних печаток на аркушах паперу формату А4 у кількості 10 арк., які поміщено до сейф-пакету № WAR142145 7;

-копії та оригінали документів на 176 арк., які поміщено до сейф-пакету №PSP4174975.

Прокурор, дослідивши всі обставини кримінального провадження з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку, що для забезпечення ефективності досудового розслідування, з метою запобігання відчуження майна, яке належить ТОВ «ЛІГАЛАКТ» (ЄДРПОУ 44468746), що може призвести до настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, та заборони для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати майно, з метою всебічного, повного й неупередженого розслідування, просив накласти на вилучене майно арешт.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, не здійснювалась фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів.

Прокурор подав до суду заяву про проведення розгляду клопотання без фіксації технічними засобами, вимоги підтримав та просив задовольнити вимоги клопотання.

22.05.2026 до суду надійшли заперечення адвоката ОСОБА_12 , які подані в інтересах ТОВ «Лігалакт», в яких адвокат вказував, що клопотання є необґрунтованим, прокурор пропустив строки на звернення дл суду з даним клопотанням, а причини пропуску являють не поважними. Одночасно адвокат просив провести розгляд клопотання у його відсутність та без фіксування технічними засобами.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено, окрім іншого, що неприбуття учасників розгляду у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації сторонами, їх процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, ураховуючи, що підстав для визнання їх явки обов`язковою не має, вважаю за можливе розглянути клопотання у відсутність нез`явившихся осіб.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Майнові права захищаються в Україні, як Конституцією, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема частиною 1 і 5 статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним. Дана стаття Конституції України визначає, що конфіскація майна може бути заснована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Судовим розглядом встановлено, що слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025100060001405 від 01.08.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

05.02.2026 у період часу з 12 год. 24 хв. по 14 год. 08 хв. було проведено санкціонований обшук офісу за адресою: м. Київ, площа Спортивна, буд. 1-а, ТРЦ «Guliver», вежа «А», 17 поверх, офіс ТОВ «ЛІГАЛАКТ» (ЄДРПОУ 44468746), яким фактично користується ТОВ «ЛІГАЛАКТ» (ЄДРПОУ 44468746), та вилучено наступне майно:

- мобільний телефон марки та моделі «Apple iPhone 11» білого кольору в чохлі рожевого кольору з ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з сім-карткою: НОМЕР_3 (з паролем НОМЕР_4 ), та мобільний марки та моделі «Apple iPhone 15» чорного кольору в чохлі чорного кольору з ІМЕІ1: НОМЕР_5 , та ІМЕІ2: НОМЕР_6 , з сім-карткою НОМЕР_9 (з паролем НОМЕР_4 ), які поміщено до сейф-пакету № NPU5090252;

- ноутбук «МасВоок Аіг» сірого кольору S/N: FVFD1J3SMNHP (з паролем 2478), та ноутбук «МасВоок Аіг» сірого кольору S/N: FVFJXMVH1WFV та зарядний пристрій до нього (з паролем НОМЕР_10), які було поміщено до сейф-пакету № WAR1421771;

- блокнот рожевого кольору з нотаткам та 2 блокнота з черновими записами та нотатками червоного кольору «LEGALACT LAW FIRM», які поміщено до сейф-пакету № WAR1421452;

- печатка «Legalact Reg number 44468746», печатка «UNITED COMPANY FOR INTERNATIONAL EDUCATION 44273155», печатка «INTERNATIONAL CHARITABLE FOUNDATION PAVITAS-UKRAINE 44318782», печатка «Лігалакт ідентифікаційний код 44468746», печатка «Українська компанія міжнародної освіти ідентифікаційний код 44273155», печатка «ALICE WONDERLAND 45617565», печатка «UKRAINIAN COMPANY FOR INTERNATIONAL EDUCATION ідентифікаційний код 44273155», печатка «Юридична фірма «ЛІГАЛАКТ» ідентифікаційний код 43583896», печатка «ШГАЛАКТ 44468746» та печатка з особистим підписом, які було поміщено до сейф-пакету № WAR142145 8;

- відтиски вищевказаних печаток на аркушах паперу формату А4 у кількості 10 арк., які поміщено до сейф-пакету № WAR142145 7;

-копії та оригінали документів на 176 арк., які поміщено до сейф-пакету №PSP4174975.

Вищевказані речі 06.02.2026 року було визнано речовим доказом.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно з частиною 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно частини 5 статті 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Одночасно при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимог ст. 89 КК України під час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Так, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що утримання органом досудового розслідування речей, правомірно належних особі на праві приватної власності, має бути спрямоване виключно на досягнення завдань кримінального провадження.

Так, стороною обвинувачення не доведено, яке значення та доказом яких обставин у кримінальному провадженні має вилучене майно та те що таке майно має хоч якесь відношення до розслідуваного кримінального провадження, чи проведено з ним слідчі дії, спрямованої на доведення причетності такого майна до кримінального провадження, враховуючи, що воно було вилучено більше трьох місцяів тому.

Окрім цього, як слушно зауважив адвокат, прохальна частина клопотання, являється неконкретизованою, в частині клопотання про накладення арешту на копії та оригінали документів, оскільки прокурором зазначено виключно кількість документів, що вказуує на його необгрунтованість.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності. Жоден не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом та загальними принципами міжнародного права.

Положення даної норми КПК України узгоджуються із ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі "Бакланов проти Російської Федерації", Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі "Фрізен проти Російської Федерації", Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу №1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

У своєму рішенні від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (Заява № 19336/04) ЄСПЛ також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Абзацом 1 ч. 5 ст. 171 КПК України передбачено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Судовим розглядом встановлено, що обшук, під час якого було вилучено майно, та на арешті якого на даний час наполягає сторона обвинувачення, був проведений 05.02.2026, а з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна прокурор звернувся до суду 07.04.2026, що підверджєуться вхідним штампом Печерського районного суду м. Києва, що свідчить про порушення строку на звернення до суду з даним клопотання та відповідно недотримання вимог абзацу 2 ч. 5 ст. 171 КПК України.

Так, в розрізі порушеного питання про поновлення строку на звернення до слідчого судді з даним клопотанням, слід виходити з наступного.

Відповідно до ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Прокурор при зверненні до суду, як на підставу для поновлення строку вказує на велику кількість проведення слідчих дій, а саме: повідомлення про підозру, підготовку та вручення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та вручення копії додатків захиснику та підозрюваним, допитом свідків, оглядами речей, проте це не може слугувати безумовною підставою для пропущення строку у два місяці, варховуючи що законодавцем чітко визначено строки звернення до слідчого судді з даним клопотанням.

Наряду з вказаним, слідчий суддя не приймає до уваги долучено до матеріалів клопотання ухвалу слідчого судді № 757/10968/26-к від 27.02.2026, враховуючи дату її постановлення та відсутність відомостей про дату її отримання представником сторони обвинувачення, а також відсутність будь-якого обгрунтування щодо вказаної ухвали, враховуючи, що не можливо встановити, яке саме клопотання та відносно якого майна було повернуто.

Вказані обставини в сукупності свідчать про відсутність об`єктивних причин на звернення до слідчого судді у визначений строк в 48 годин підготувати відповідне клопотання, виготовити додатки до нього та звернутись з ним до суду.

З огляду на зазначені вимоги закону та встановлені обставини, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав поновлення строку на звернення прокурора до слідчого судді з даним клопотанням.

В даному випадку при дослідженні матеріалів клопотання та доданих до нього доказів, слідчим суддею не встановлено та стороною обвинувачення не доведено наявність обставин, які б свідчили про підстави для арешту майна, яке було вилучено 05.02.2025 та одночасно під час судового розгляду встановлено, що сторона обвинувачення пропустила строк на звернення до слідчого судді з даним клопотанням, а відтак слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 2, 22, 26, 98, 100, 107, 117, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у задоволенні клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025100060001405 від 01.08.2025.

Ухвала про накладення арешту/відмову у ньому може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1