Ухвала суду № 136879395, 07.04.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/23070/15-ц

провадження № 6/753/165/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Лужецька О.Р.,

за участю секретаря - Григораш Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» про заміну стягувача його правонаступником та видачу дубліката виконавчого листа,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулось до суду з заявою про заміну стягувача його правонаступником та видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заява обґрунтована тим, що 29.03.2016 року Дарницьким районним судом м. Києва ухвалено рішення у справі № 753/23070/15, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором № 490923257.

21.06.2016 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» було укладено Договір № 1 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого АТ «Альфа-Банк» відступило ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ», а ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» набуло право вимоги за кредитним договором № 490923257.

21.12.2020 року між ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» та ТОВ «Флексіс» укладено Договір № 1/КІ про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» відступило ТОВ «Флексіс», а ТОВ «Флексіс» набуло право вимоги за кредитним договором № 490923257.

21.12.2020 року між ТОВ «Флексіс» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено Договір № 21-12/20 КІ про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Флексіс» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право вимоги за кредитним договором № 490923257.

27.01.2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено Договір № 27-01/2023/01 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», а ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право вимоги за кредитним договором № 490923257.

Посилаючись на викладені обставини заявник просив суд замінити первісного стягувача АТ «Альфа-Банк» на його правонаступника - ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та видати дублікат виконавчого листа.

В судове засідання представник заявника не з`явився, в заяві про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа просив розглядати справу без участі представника заявника.

Представники АТ «Альфа-Банк», ТОВ «Фінансова компанія «Кредитні Ініціативи», ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс», ТОВ «Вердикт Капітал» в судове засідання не з`явились, про день та час розгляду справи повідомлялись судом належним чином, причини неявки не відомі.

В судове засідання боржник не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причини неявки не відомі.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

З урахуванням зазначеного суд вважає за можливе розглянути заяву без участі учасників справи та заінтересованих осіб на підставі наявних у справі доказів.

Суд дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 27.08.2014 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 490923257.

Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29 березня 2016 року у цивільній справі № 753/23070/15 позов Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 49 182 грн. 85 коп., з яких: 31 435 грн. 12 коп. - заборгованість за кредитом; 15 347 грн. 73 коп. - заборгованість по відсотках; 2 400 грн. 00 коп. - штраф.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» витрати по сплаті судового збору в сумі 1 218 грн. 00 коп.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вказаного рішення, Дарницьким районним судом м. Києва 20.01.2017 року видано виконавчий лист у справі № 753/23070/15, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 49 182 грн. 85 коп., з яких: 31 435 грн. 12 коп. - заборгованість за кредитом; 15 347 грн. 73 коп. - заборгованість по відсотках; 2 400 грн. 00 коп. - штраф.

26.06.2019 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павлюк Н.В. виніс постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, відповідно до якої виконавчий лист № 753/23070/15, виданий 20.01.2017 Дарницьким районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 49 182 грн. 85 коп., з яких: 31 435 грн. 12 коп. - заборгованість за кредитом; 15 347 грн. 73 коп. - заборгованість по відсотках; 2 400 грн. 00 коп. - штраф, повернуто стягувачу, на підставі п.1 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Заявником на підтвердження заявлених вимог долучено до заяви: копію постанови про повернення виконавчого документу стягувачу, копію витяг з додатку №3 (Реєстр боржників) до Договору № 27-01/2023/01 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 27.01.2023, копію свідоцтва про реєстрацію фінансової установи, копію рішення №31/08-22 єдиного учасника ТОВ «Сільвер Інвестмент» щодо зміни найменування на ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», копію протоколу загальних зборів учасників ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» від 31.05.2024, копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», копію наказу директора ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» №30/к/тр від 31.05.2024, знімок екрану технічного пристрою.

Будь-яких інших доказів представником заявника подано не було.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Процесуальний порядок правонаступництва визначений ст. 55 ЦПК України, згідно з якою у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Статтею 512 ЦК України передбачено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, а саме: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

На підставі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язані в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», підставою для процесуального правонаступництва є саме матеріальне правонаступництво. Процесуальна заміна учасника справи судом здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства та потребує дослідження обставин і підстав переходу прав у конкретному зобов`язанні (правовий висновок у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 2-7763/10).

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положеннями ст. 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування таких доказів судом самостійно без наявності передбачених законом підстав у чітко визначених випадках було б порушення принципу змагальності сторін в судовому процесі, що є неприпустимим.

Згідно ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

У постанові Верховного Суду від 11 червня 2020 року (справа №757/1782/18) вказується, що змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він нівелюватиме можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Тягар доведення обґрунтованості вимог заяви покладається на заявника відповідно до вимог процесуального закону. У даному випадку заявником не доведено належним чином перехід права вимоги.

Заявник в заяві зазначив наступне:

21.06.2016 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» було укладено Договір № 1 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого АТ «Альфа-Банк» відступило ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ», а ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» набуло право вимоги за кредитним договором № 490923257.

21.12.2020 року між ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» та ТОВ «Флексіс» укладено Договір № 1/КІ про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» відступило ТОВ «Флексіс», а ТОВ «Флексіс» набуло право вимоги за кредитним договором № 490923257.

21.12.2020 року між ТОВ «Флексіс» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено Договір № 21-12/20 КІ про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Флексіс» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право вимоги за кредитним договором № 490923257.

27.01.2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено Договір № 27-01/2023/01 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», а ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право вимоги за кредитним договором № 490923257.

Отже на підтвердження переходу прав вимоги від первісного володільця прав до усіх наступних у ланцюгу передач заявник посилається на Договір № 1 про відступлення прав вимоги від 21.06.2016 року, Договір № 1/КІ про відступлення прав вимоги від 21.12.2020 року, Договір № 21-12/20 КІ про відступлення прав вимоги 21.12.2020 року Договір № 27-01/2023/01 про відступлення прав вимоги від 27.01.2023 року, проте жодного з вказаних договорів не надано.

Таким чином, самих договорів про відступлення прав вимоги та їх умов не надано.

Заявник надав лише копію витягу з додатку №3 (Реєстр боржників) до Договору № 27-01/2023/01 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 27.01.2023.

Оцінюючи наявність переходу права вимоги до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», суд встановив, що заявник обґрунтовує свої вимоги вищевказаними Договорами про відступлення прав вимоги. Проте для підтвердження матеріального правонаступництва заявник мав надати докази за кожним правочином у ланцюгу передачі вимоги. Відсутність первинних документів, що підтверджують вибуття банку як первісного стягувача, робить ланцюг правонаступництва розірваним (правовий висновок у постанові Верховного Суду від 22.01.2025 у справі № 207/3019/17).

Для підтвердження факту відступлення права вимоги заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора.

Ненадання доказів відступлення права вимоги за кредитним договором унеможливлює надання оцінки чинності права вимоги за цим договором, оскільки неможливо здійснювати заміну кредитора правонаступником на підставі лише припущень.

Вирішення питання заміни сторони її правонаступником (як на будь-якій стадії судового процесу, так і на будь-якій стадії виконання судового рішення) у кожному конкретному випадку здійснюється судом шляхом дослідження та надання оцінки доказам, наданим в обґрунтування відповідної заяви (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 02.03.2026 у справі № 2-3467/12).

Верховний Суд неодноразово наголошував, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (див., наприклад, постанову Верховного Суду від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012).

Крім того, суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи взагалі відсутні докази на підтвердження обставин здійснення повної оплати за кожним договором відступлення на час або після його укладення.

З огляду на викладене, враховуючи недоведеність переходу прав вимоги від первісного володільця прав до усіх наступних у ланцюгу передач та відсутність підтвердження оплати заявником, суд дійшов висновку про відсутність підстав для процесуального правонаступництва, а саме заміни стягувача на ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР».

Щодо вимоги про видачу дубліката виконавчого листа, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.17.4) п.п.17 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року по справі № 419/310/12 (провадження № 61-13084св21) зроблено висновок, що: «єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року по справі № 196/673/14-ц (провадження № 61-21357св21) зроблено висновок, що: «аналіз пункту 17.4. розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому виконавчий лист може бути виданий лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09 лютого 2022 року у справі № 201/4043/19-ц, від 09 лютого 2022 року у справі № 757/14604/20-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 2-1053/10, від 23 вересня 2020 року у справі № 127/2-3538/10».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2023 року по справі № 6-66/2011 (провадження № 61-8679св22) зроблено висновок, що: «дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили. Єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено».

У пунктах 53 - 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 листопада 2024 року в справі № 186/871/14-ц (провадження № 14-97цс24) вказано, що:

«53. Аналіз підпункту 17.4 підпункту 17 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (підпункт 19.4 підпункту 19 пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України) дає підстави для висновку про те, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого документа є його втрата.

54. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого документа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено».

Отже, слід дійти висновку, що дублікат виконавчого документа видається, якщо він власне видавався судом і виконавчий документ було втрачено (Аналогічні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постанові від 08 жовтня 2025 року у справі № 236/476/21).

Як свідчить аналіз матеріалів справи в них відсутні докази на підтвердження втрати виконавчого листа по цій справі.

При цьому, виходячи з системного аналізу пункту 17.4. розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України слід дійти висновку, що дублікат виконавчого листа може бути виданий лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець.

Разом з тим, суд не знайшов підстав для заміни стягувача на ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», отже заявник не набув статусу стягувача (за виконавчим документом).

З огляду на відсутність належних доказів втрати оригіналу виконавчого листа, враховуючи, що заявник не набув статусу стягувача, суд не вбачає законних підстав для задоволення вимоги щодо видачі дубліката виконавчого листа.

За таких обставин, заява ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» про заміну стягувача його правонаступником та видачу дубліката виконавчого листа, не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.442 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» про заміну стягувача його правонаступником та видачу дубліката виконавчого листа - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА