Ухвала суду № 136874538, 27.05.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

27.05.2026

ЄУН № 337/218/25

Провадження № 6/337/205/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя

у складі головуючого судді Кучерука І.Г.

з участю секретаря Роман Д.В.

розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про розстрочку виконання судового рішення

в с т а н о в и в :

Представниця ОСОБА_1 - адвокат Шаповал Г.Г. через систему «Електронний суд» звернулася до Хортицького районного суду м. Запоріжжя із заявою у якій вказала, що Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20 березня 2025 року у справі № 337/218/25 з відповідача стягнуто заборгованість за кредитним договором № 95533143000 від 09.08.2019 року у розмірі 140914 грн. 48 коп. Рішення набрало законної сили 20 квітня 2025 року та підлягає виконанню. Після часткового погашення боргу залишок заборгованості, згідно з даними виконавчого провадження станом на 09 квітня 2026 року, становить 128 279,39 грн. Він не ухиляється від виконання рішення суду, визнає наявність заборгованості та підтверджує намір виконати його у повному обсязі. Часткове погашення боргу свідчить про його добросовісне ставлення до виконання судового рішення. Разом із тим одноразове виконання рішення є для нього об`єктивно неможливим у зв`язку з сукупністю істотних обставин. Він є особою з інвалідністю ІІІ групи з дитинства, що об`єктивно обмежує працездатність та можливість отримання стабільного доходу. Єдиним гарантованим джерелом доходу є пенсія, яка використовується для забезпечення базових життєвих потреб та витрат на лікування. Офіційних доходів на території України він не має. Наразі він перебуває за межами України та здійснює тимчасову трудову діяльність, яка має нерегулярний характер і не забезпечує стабільного доходу. За таких обставин одноразове виконання судового рішення створить надмірний фінансовий тягар, істотно ускладнить забезпечення мінімально необхідного рівня існування та унеможливить належне лікування.

Просить розстрочити виконання рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20 березня 2025 року у справі № 337/218/25 про стягнення заборгованості у розмірі 128 279,39 грн строком на 12 місяців. Встановити спосіб виконання рішення шляхом щомісячної сплати у розмірі 10 700 грн до повного погашення заборгованості.

Представниця ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» через систему «Електронний суд» подала заперечення на клопотання про розстрочку виконання рішення суду узагальненими доводами яких вказано, що виконавець може стягувати кошти на погашення заборгованості у розмірі 20 % від доходів Боржника, а не всю суму по рішенню одразу. Крім цього з боку ОСОБА_1 не надано жодних доказів що вона зможе виконувати рішення суду протягом року (тобто зможе вносити щомісячні платежі), а не просто відтягне виконання рішення суду на один рік, що спричинить стороні збитків.

Позивач (стягувач) заперечує проти розстрочення виконання рішення суду, оскільки це значно ускладнить сам процес виконання рішення.

Задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають його виконання.

Просить клопотання ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20 березня 2025 - залишити без задоволення.

Представниця ОСОБА_1 - адвокат Шаповал Г.Г. через систему «Електронний суд» подала пояснення до запереч стягувача узагальненими доводами яких вказано, що надання розстрочки у даному випадку не порушує прав стягувача, оскільки не скасовує обов`язку виконання рішення, а лише визначає його реальний та соціально збалансований порядок. Водночас заперечення стягувача не містять жодних доказів того, що надання розстрочки призведе до невиконання рішення суду або істотного порушення його прав, а також не містять аналізу фактичної фінансової ситуації боржника.

Заявник та його представник до суду не з`явилися, представниця заявника надала заяву про розгляд справи за відсутності сторони заявника.

Представниця ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» в тексті заперечення просить розгляд справи проводити за відсутності представника ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Суд, за відсутності підстав для відкладення або оголошення перерви в судовому засіданні, передбачених ст. 223 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що заочним рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20 березня 2025 року (справа № 337/218/25 провадження № 2/337/567/2025) стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 95533143000 від 09.08.2019 року в розмірі 140914 грн. 48 коп., сплачені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3028 грн.

Заочне рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20.03.2025 року набрало законної сили.

03.06.2025 року судом на адресу ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» направлено виконавчі листи.

Відповідно до довідки Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Хохлова К.К. від 09.04.2026 року, на виконанні перебуває зведене виконавче провадження № 78449369 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованості. Станом на 09.04.2026 року стягнення відбулось частково і заборгованість становить 128279,39 грн.

Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК Серія 12 ААБ (видається інваліду) № 250259 від 31.01.2019 року ОСОБА_1 встановлена 3 група інвалідності безстроково з обмеженнями умов та характер праці.

Відповідно до Індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України відносно ОСОБА_1 , останній, за період 2025 року, отримав усього за рік 432365,01 грн.

Посилання ОСОБА_1 на те, що він наразі перебуває за межами України та здійснює тимчасову трудову діяльність, не підтверджено відповідними доказами.

Відповідно до положень ч.1 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу, як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч.3 ст.435 ЦПК України).

Частини четверта та п`ята статті 435 ЦПК України передбачають, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Право сторони звернутися із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Верховний Суд України у п.10 Постанови «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26грудня 2003року №14 вказує, що судам у вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, керуючись особливим характером обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру…», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

За правилом ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст.10, 81 ЦПК України саме заявник зобов`язаний довести зазначений предмет доказування, тобто виняткові підстави для розстрочення виконання судового рішення.

Обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.

Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 червня 2021 року у справі № 9901/598/19, в постанові Верховного Суду від 05 вересня 2023 року у справі № 295/5781/19.

Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду, і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

Оцінюючи надані ОСОБА_1 докази (Форму ОК-5, довідка про інвалідність), суд враховує те, що відповідач не надав суду докази відсутності грошових коштів на банківських рахунках та відсутності майна на праві власності, зокрема, автомобілів та нерухомості, та жодним документом не підтвердив працевлаштування, розмір заробітної плати.

Посилання на скрутне матеріальне становище відповідача, наявність інвалідності, враховуючи ступінь вини відповідача у виникненні спору, не свідчать про винятковість причин невиконання рішення суду, а тому не можуть бути підставою для розстрочення виконання рішення суду.

Тобто, заявником не надано суду належних доказів, виникнення виключних обставин у розумінні ст.435 ЦПК України, які б давали підстави для розстрочення виконання рішення суду.

Судом враховується те, що відповідно до положень ст.70 Закону України «Про виконавче провадження», розмір відрахувань із заробітної плати боржника за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості складає 20 відсотків, окрім стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, де розмір відрахувань встановлено на рівні 50 відсотків.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розстрочення виконання рішення суду.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Керуючись ст. 247, 260, 247, 353-354, 435 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання заочного рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20.03.2025 року (справа № 337/218/25 провадження № 2/337/567/2025) на 12 місяців рівними частинами по 10 700 грн. на місяць - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 15 днів.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: І.Г.Кучерук