Ухвала суду № 136873045, 21.05.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 21.05.2026Справа № 554/12110/24 Провадження № 1-кс/554/6373/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.05.2026 року м. Полтава

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Альянс-Полтава», ТОВ «Весо», ТОВ «Новинка-Полтава», ТОВ «Шервуд і Ко», їх засновників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , про встановлення строків у кримінальному провадженні №42023000000000373 від 09.03.2023 року

ВСТАНОВИВ:

05.05.2026 року до провадження слідчого судді надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Альянс-Полтава», ТОВ «Весо», ТОВ «Новинка-Полтава», ТОВ «Шервуд і Ко», їх засновників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , про встановлення строків у кримінальному провадженні №42023000000000373 від 09.03.2023 року, відповідно до якого просив встановити у кримінальному провадженні №42023000000000373 від 09.03.2023 року прокурору, який здійснює процесуальне керівництво за досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, строк 10-ть днів для закінчення досудового розслідування в порядку ст. 283 КПК України.

В обґрунтування клопотання вказував, що з 09.03.2023 стосовно власників ТОВ «Альянс Полтава», ТОВ «Весо», ТОВ «Новинка-Полтава», ТОВ «Шервуд і Ко» здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023000000000373 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2, ч. 3 ст. 258-5 КК України. У фабулі кримінального провадження висловлюється лише припущення щодо інвестування доходів отриманих в Україні в розвиток бізнесу та сплаті податків в Р.Ф. Підставою до кримінального переслідування представників та власників Товариств є не підтверджена оперативна інформація СБУ, яка не доведена належними та допустимими доказами і упродовж 3-х років здійснення досудового розслідування.

16.06.2025 року в Офісі Генерального прокурора прийнято рішення про передачу кримінального провадження для подальшого розслідування з СУ СБ України до СУ ГУНП в Полтавській області.

Адвокатом вказано на те, що факти, по яких здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023000000000373, зокрема і ті що стосуються можливого фінансування тероризму, пособництва - державі-агресору, вже досліджені слідчими ГСУ ДБР у ході розслідування кримінального провадження №42020000000000459. 28.06.2022 року у зазначеному провадженні прийнято постанову про закриття кримінального провадження, яка є чинною. Згідно постанови про закриття кримінального провадження: «За результатами проведених слідчих дій будь-яких відомостей, у тому числі документів, які б підтверджували вчинення ОСОБА_5 , ОСОБА_6 діянь на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності державній, економічній чи інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту, шпигунства, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України; фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, не встановлено». Копії матеріалів закритого кримінального провадження та відповідних доказів, долучено до кримінального провадження №42023000000000373.

Зазначено, що у рамках кримінального провадження №42023000000000373 слідчими ГСУ СБУ, ще у серпні 2023 року, від представників ТОВ «Альянс Полтава», ТОВ «Весо», ТОВ «Новинка-Полтава», ТОВ «Шервуд і Ко», ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , отримані письмові показання та відповідні фінансово-господарські документи, які свідчать, що активи Товариств та Вериг набуті законним шляхом упродовж 27 років ведення бізнесу, ОСОБА_7 не є бізнес партнером та не є інвестором, як родини Вериг, так і інших юридичних осіб засновниками яких є останні. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 не вчинили жодних дій всупереч національним інтересам України, зокрема і тих, що стосуються можливого фінансування тероризму та пособництва- державі-агресору, напроти їх господарська діяльність сприяє регіональним та державним інтересам.

До матеріалів клопотання долучено узагальнену довідку про становлення бізнесу, здобуття легальних статків та законності набуття нерухомого майна товариствами. Довідка обґрунтована посиланням на господарські документи та фінансову звітність підприємств.

Адвокат вважає, що надані у серпні 2023 року до ГСУ СБУ документи та показання, були достатніми для прийняття, у розумні строки, законного кінцевого рішення про закриття кримінального провадження. Незважаючи на це, досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023000000000373 не завершене і перспективи до цього відсутні, як відсутній і процесуальний рух у справі.

З приводу недотримання розумних строків до керівництва Офісу генерального прокурора, керівника Полтавської обласної прокуратури адвокатами Товариств спрямовано чималу кількість заяв, скарг та клопотань. Серед них, клопотання адвоката до Офісу генерального прокурора про закриття кримінального провадження від 03.04.2026 року. На дане звернення отримано чергову формальну відповідь від прокурора відділу Полтавської обласної прокуратури №09/2-874-25 від 16.04.2026 року.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.08.2023 року, провадження №1-кс/761/18968/2023, справа №761/29074/23, у кримінальному провадженні №42023000000000373 накладено арешт на майно, яке на праві власності належить Товариствам, кінцевими бенефіціарними власниками яких є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28.09.2023, провадження №1-кс/761/22702/2023, справа №761/35057/23, визначено порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні №42023000000000373 шляхом передачі арештованого майна АРМА для здійснення заходів з управління ним. На виконання ухвал слідчого судді прокурором з АРМА підписано 6 актів приймання-передачі, відповідно до яких АРМА передано частину арештованого майна в управління. 04.09.2025 року між АРМА та ТОВ «Воєджер Плюс» укладено 6-ть договорів про управління майном товариств. Такими заходами забезпечення кримінального провадження та визначеним порядком зберігання речових доказів обмежено законне право гр. Вериг та товариств на мирне володіння їх майном.

В зв`язку з вищевикладеним адвокат звернувся до суду з вказаним клопотанням.

У судовому засіданні адвокат клопотання підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні змісту клопотання. Просив клопотання задовольнити.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечив, просив у його задоволенні відмовити з тих підстав, що досудове розслідування у справі проводиться відповідно до вимог КПК.

Дослідивши матеріали клопотання та документи долучені до нього, слідчий суддя приходить до наступного.

Вказане клопотання подано уповноваженою особою та у спосіб, визначений ч. 6 ст. 28 КПК.

Статтею 55 Конституції України регламентовано, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Положеннями ст. 24 КПК України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому КПК України.

За змістом ч. 2 ст. 19 Конституції України, прокурор, слідчий суддя, суд, як і інші органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, згідно з якою людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; законність, згідно з якою, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до змісту п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Таким чином, законодавець чітко визначив роль слідчого судді у системі кримінального судочинства: забезпечити, аби правоохоронні органи під час здійснення наданих їм повноважень не порушували права, свободи і інтереси особи.

Верховний Суд в ухвалі від 06.03.2018 у справі № 243/6674/17-к зазначив, що кримінальне процесуальне законодавство за своєю суттю складає корпус положень, які обмежують свободу дій держави при розслідуванні злочинів. Сенс кримінального процесуального законодавства у демократичній країні полягає в тому, щоб збалансувати цей легітимний інтерес у розслідуванні злочинів з іншими не менш важливими цінностями і інтересами суспільства: захистом від надмірного втручання держави в приватну сферу, захистом від свавілля, цінністю особистої свободи, запобіганню приниженню гідності, цінністю сімейних зв`язків, свободою підприємницької діяльності тощо.

Саме на судову систему покладено обов`язок забезпечити, аби дотримувався визначений в законі баланс між потребами розслідування і іншими суспільними цінностями.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За вимогами ч. 1 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Частиною 2 статті 28 КПК України регламентовано, що проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Разом з тим, ч. 6 ст. 28 КПК України містить спеціальну норму, за якою підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені процесуальним законом.

Ця норма співвідноситься із положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 114 КПК України, які передбачають, що для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження. Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого КПК України, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.

Отже, передбачений ч. 2 ст. 28 КПК України обов`язок слідчого судді стежити за дотриманням розумного строку при розгляді питань, віднесених до його компетенції, не виключає можливості розгляду ним клопотань, поданих на підставі ч. 6 ст. 28 КПК України, та встановлення процесуальних строків відповідно до положень ст. 114 КПК України.

Розумність строків відповідно до ст. 7 КПК України, є однією із загальних засад кримінального провадження.

У контексті "розумного" строку судового розгляду, у своєму рішенні "Поліщук проти України" від 15.10.2009 ЄСПЛ визнав порушення ст. 6 параграфу 1 Конвенції і зазначив, що "Відповідно ст. 6 параграфу 1 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення (п. 19).

З аналізу практики ЄСПЛ щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один строк у конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі "Броуган та інші проти Сполученого Королівства" від 29.11.88).

У контексті кримінального провадження, Конституційний Суд України, у своєму рішенні від 30.01.2003 (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора) відзначив, що "поняття розумний строк досудового слідства є оціночним, тобто таким, що визначається у кожному конкретному випадку з огляду на сукупність усіх обставин вчинення і розслідування злочину". Визначення розумного строку досудового слідства залежить від багатьох факторів, включаючи обсяг і складність справи, кількість слідчих дій, число потерпілих та свідків, необхідність проведення експертиз та отримання висновків тощо. Але за будь-яких обставин строк досудового слідства не повинен перевищувати меж необхідності. Досудове слідство повинно бути закінчене у кожній справі без порушення права на справедливий судовий розгляд і права на ефективний засіб захисту, що передбачено ст. ст. 6, 13 Конвенції.

У п. 253 рішення ЄСПЛ у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21.04.2011 йдеться: "Суд зазначає, що момент, з якого ст. 6 починає застосовуватись до "кримінальних" питань, залежить від обставин справи. Провідне місце, яке займає в демократичному суспільстві право на справедливий судовий розгляд, спонукає Суд віддавати перевагу "сутнісній", а не "формальній" концепції "обвинувачення", про яке йдеться у п. 1 ст. 6" (п. 62 рішення ЄСПЛ у справі "Шубінський проти Словенії" від 18.01.2007).

У справі "Антоненков проти України" Європейський суд наголосив, що "розумність тривалості провадження має бути оцінена в світлі конкретних обставин справи з врахуванням критеріїв, напрацьованих Європейським судом, зокрема складності справи та поведінки заявника і відповідних державних органів. Крім того, також має прийматись до уваги характер процесу та значення, яке він мав для заявника (рішення у справі "Антоненков та інші про України" від 22.11.2005, остаточне).

Обов`язковість урахування цілої низки конкретних обставин справи при визначенні розумності строку у кримінальному провадженні зумовила також необхідність вироблення ЄСПЛ переліку взаємопов`язаних критеріїв, які сформовано, зокрема, у рішення ЄСПЛ у справі "Кениг проти Федеративної республіки Німеччини". Відповідно до п. 99 цього Рішення: "розумний строк розгляду в сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод оцінюється з огляду на обставини справи. Вивчаючи розумність строків кримінального процесу, суд звертає увагу inter alia (поміж іншим) на складність справи, поведінку заявника та рух справи в адміністративних органах і судах. Однак, затримки, викликані труднощами справи й поведінкою заявника, самі по собі не виправдовують тривалість судового розгляду. Головна причина полягає в процесі ведення справи, тобто саме способі реалізації уповноваженими суб`єктами своїх повноважень". Аналогічна позиція висловлена і у п. 116 рішення ЄСПЛ у справі "Вергельський проти України" від 12.03.2009, рішення у справі "Фрідленд проти Франції" від 27.06.2000, п. 67 рішення у справі "Пелісьє і Сассі проти Франції" від 25.03.99, рішення у справі "Філіс проти Греції" від 27.08.91.

Поряд з вищевикладеним, слідчий суддя має прийняти до уваги і критерії для визначення розумності строків кримінального провадження, передбачені ч. 3 ст. 28 КПК України, згідно з якими, критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Слідчий суддя встановив, що кримінальне провадження №42023000000000373 не є складним. Представниками Товариств, ще на початку розслідування, до матеріалів справи долучено докази того, що діяльність Товариств та їх засновників здійснюється виключно в правовій сфері, ними не заподіяно жодних дій всупереч національним інтересам України.

Як під час розслідування кримінального провадження №42023000000000373, так і №42020000000000459, стороною обвинувачення проводились обшуки в ТОВ «Альянс Полтава», ТОВ «Весо», ТОВ «Новинка-Полтава», ТОВ «Шервуд і Ко», а також за місцем проживання та реєстрації ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , жодних відомостей, що можуть свідчити про вчинення будь-якого кримінального правопорушення, не отримано.

Представники товариств жодним чином не перешкоджали встановленню істини у справі, напроти вони сприяли цьому надаючи відповідні фінансово-господарські документи, а також вони виконували всі вимоги сторони обвинувачення.

Жодних перешкод або труднощів у розслідуванні цього кримінального провадження не існувало та не існує. У зв`язку з чим, не існує об`єктивних обставин, що перешкоджали здійснити раніше будь-які процесуальні дії у даному кримінальному провадженні.

З вересня 2023 по травень 2026 року, тобто більш ніж за 3-ри роки здійснення досудового розслідування, стороною обвинувачення проведено ряд слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні, серед них: допит представника Товариств, проведення обшуків в ТОВ «Альянс Полтава», ТОВ «Весо», ТОВ «Шервуд і Ко» та у помешканнях Вериг; отримання тимчасового доступу до матеріалів кримінального провадження №42020000000000459; накладено арешти на майно Товариств та Вериг, тощо. Разом із цим, стороною обвинувачення не прийнято кінцевого законного рішення у справі.

Крім іншого, як встановлено в судовому засіданні, предмет кримінального провадження №42023000000000373, зокрема що стосується можливого фінансування тероризму та пособництва - державі-агресору, відповідає предмету закритого кримінального провадження №42020000000000459, матеріали якого містять докази якими обґрунтовано кінцеве рішення у справі.

Такий стан розслідування свідчить про порушення всіх розумних строків здійснення досудового розслідування, а також про допущену у справі бездіяльність та відповідно про неналежне здійснення своїх повноважень стороною обвинувачення. Викладене вище вказує на необхідність встановлення прокурорам у кримінальному провадженні чітких процесуальних строків для вчинення всіх необхідних та достатніх процесуальних дій у розумні строки, оскільки досудове розслідування здійснюється повільно без достатніх правових підстав та вагомих аргументів для цього.

Одночасно слідчий суддя враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачені цим Кодексом, а також те, що відповідно до ст. ст. 36, 40 КПК України прокурор та слідчий є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень - забороняється.

Натомість, системний аналіз зазначених вище положень законодавства, а також усталена практика Верховного Суду, у тому числі в постановах від 15.10.2019 у справі №303/1679/18; від 18.10.2019 у справі № 757/37346/18; від 29.01.2020 у справі № 263/2612/19; від 25.03.2020 у справі № 757/5607/19; від 29.04.2020 у справі № 757/25205/19 та від 24.12.2020 у справі № 757/23781/20, дають підстави вважати, що слідчий суддя уповноважений встановлювати процесуальні строки для закінчення досудового розслідування.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 04.09.2025 року у справі № 757/29843/19-к., згідно якої:

«… ч. 6 ст. 28 КПК містить спеціальну норму, за якою підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.

Ця норма кореспондує із положеннями частин 1, 2 ст. 114 КПК, які передбачають, що для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження. Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.

5. Передбачений ч. 2 ст. 28 КПК обов`язок слідчого судді стежити за дотриманням розумного строку при розгляді питань, віднесених до його компетенції, зумовлює розгляд ним клопотань, поданих на підставі ч. 6 ст. 28 КПК, та встановлення для сторін кримінального провадження розумних процесуальних строків відповідно до ст. 114 КПК.

Тому, висновки про те, що слідчий суддя постановляє ухвалу, не передбачену законом, не ґрунтуються на законі.

6. Отже, на переконання колегії суддів, ухвали слідчих суддів, постановлені в порядку статей 28, 114 КПК, відповідно до приписів ст. 309 КПК окремому апеляційному оскарженню не підлягають.

Слідчий суддя може встановлювати строк в межах граничного, визначеного законом. Тим більше відповідає змісту повноважень слідчого судді встановлення такого строку, який дає достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджає реалізації сторонами своїх прав, зокрема права на захист, у разі, коли процесуальні дії не здійснюються, здійснюються із невиправданою затримкою, належні процесуальні рішення не приймаються вчасно.

Вважаємо обґрунтованим такий висновок про застосування норм права: ухвали слідчих суддів, постановлені в порядку статей 28, 114 КПК, відповідно до приписів ст. 309 КПК окремому апеляційному оскарженню не підлягають».

За таких обставин, враховуючи, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023000000000373 здійснюється з очевидним порушенням розумних строків, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим, але підлягає частковому задоволенню із встановленням строку в 60 днів, який є об`єктивно достатнім для вчинення прокурором всіх необхідних заходів для закінчення досудового розслідування.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 8, 9, 28, 110, 114, 280, 281, 283 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Альянс-Полтава», ТОВ «Весо», ТОВ «Новинка-Полтава», ТОВ «Шервуд і Ко», їх засновників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , про встановлення строків у кримінальному провадженні №42023000000000373 від 09.03.2023 року - задовольнити частково.

Встановити у кримінальному провадженні №42023000000000373 від 09.03.2023 року розумний строк для завершення досудового розслідування та прийняття прокурорами, які здійснюють процесуальне керівництво за досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42023000000000373, одного з процесуальних рішень, передбачених ст. 283 КПК України, який становить 60 днів з дня отримання ухвали слідчого судді.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1