Рішення № 13687128, 19.01.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" січня 2011 р. Справа № 20/208

Суддя Василишин А.Р. розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства “Наш продукт”

до відповідача Приватного підприємства “Прод-Трейд”

про стягнення в сумі 19 906 грн. 03 коп..

В засіданні приймали участь:

Від позивача: не з’явився.

Від відповідача: не з’явився.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство “Наш продукт” (надалі –Позивач) звернулося, в господарський суд Рівненської області, з позовною заявою, в якій просить стягнути з Приватного підприємства “Прод-Трейд” (надалі –Відповідач) на свою користь заборгованість в сумі 19 495 (дев’ятнадцять тисяч чотириста дев’яносто п’ять) грн. 25 коп., інфляційні в розмірі 97 (дев’яносто сім) грн. 48 коп., річні в розмірі 51 (п’ятдесят одна) грн. 28 коп. та пеню в розмірі 262 (двісті шістдесят дві) грн. 02 коп..

Представник Позивача в судове засідання від 19 січня 2011 року не з’явився, проте подав клопотання № 48 від 22 грудня 2010 року (а.с. 27), в якому підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить розгляд справи повести без участі представника Позивача.

Відповідач в судове засідання двічі не з’явився, про причини неявки свого повноважного представника не повідомив, відзиву на позов не подав, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 25, 45). Оскільки Відповідачу давалось достатньо часу для подання своїх доводів та заперечень, суд вважає можливим розгляд справи без участі представника Відповідача за наявними матеріалами.

Оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення. При цьому суд виходив з наступного.

Судом, встановлено, що між Позивачем та Відповідачем був укладений договір поставки № 000403 від 29 вересня 2010 року (надалі –Договір; а.с. 8), відповідно до пункту 1.1. якого, Позивач зобов’язався передавати, а Відповідач прийняти та оплатити товар.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що загальна суму Договору становить суму всіх накладних по даному Договору.

На виконання умов Договору Позивачем поставлено Відповідачу товар згідно видаткової накладної № РН-0000618 від 29 вересня 2010 року (а.с. 10) на загальну суму 84 496 (вісімдесят чотири тисячі чотириста дев’яносто шість) грн. 00 коп., який був отриманий Відповідачем на підставі довіреності № 228 віл 30 вересня 2010 року (а.с. 11).

29 вересня 2010 року Позивач та Відповідач підписали протокол узгодження розбіжностей до Договору (а.с. 9), відповідно до пункту 3.1. якого оплата продукції здійснюється Відповідачем передплатою або не пізніше 30 календарних днів з дня отримання продукції, шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок Позивача.

Відповідач частково розрахувався з Позивачем за поставлений товар в сумі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 213 від 27 жовтня 2010 року (а.с. 15) та банківською випискою (а.с. 40-41).

Крім того, Відповідач здійснив повернення товару Позивачу на загальну суму 55 000 (п’ятдесят п’ять тисяч) грн. 75 коп., що підтверджується накладними на повернення товару:

- № 55 від 2 листопада 2010 року (а.с. 12) –повернуто товар на суму 54 447 (п’ятдесят чотири тисячі чотириста сорок сім) грн. 45 коп.;

- № 56 від 2 листопада 2010 року (а.с. 13) –повернуто товар на суму 340 (триста сорок) грн. 45 коп.;

- № 57 від 2 листопада 2010 року (а.с. 14) –повернуто товар на суму 212 (двісті дванадцять) грн. 85 коп..

Таким чином, з урахуванням часткової оплати та суми повернутого товару, неоплаченим залишився товар на суму 19 495 (дев’ятнадцять тисяч чотириста дев’яносто п’ять) грн. 25 коп..

Доказів сплати заборгованості Відповідач суду не подав.

Враховуючи вищевказане, на основі статтей 509, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, статтей 193, 198 Господарського Кодексу України, позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості в сумі 19 495 (дев’ятнадцять тисяч чотириста дев’яносто п’ять) грн. 25 коп. ґрунтуються на законі і Договорі та підлягають до задоволення.

У відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.2. Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату продукції Відповідач зобов’язаний сплатити Позивачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Позивачем Відповідачу нараховано інфляційні в розмірі 97 (дев’яносто сім) грн. 48 коп. та річні в розмірі 51 (п’ятдесят одна) грн. 28 коп. (розрахунок зворот а.с. 2).

Суд погоджується з вірністю проведеного Позивачем розрахунку річних та не погоджується з вірністю проведеного Позивачем розрахунку інфляційних.

Позивач розраховує інфляційні беручу індекс інфляції за розрахунковий період 100.5, хоча індекс інфляції за розрахунковий період становить 100.3, а відтак згідно розрахунку зробленого судом (а.с. 46) інфляційні становлять 58 (п’ятдесят вісім ) грн. 49 коп..

Відповідно 625 Цивільного кодексу України підлягають частковому задоволенню вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 58 (п’ятдесят вісім ) грн. 49 коп. інфляційних та 51 (п’ятдесят одна) грн. 28 коп. річних. Відповідно, суд відмовляє в задоволенні решти вимог щодо стягнення інфляційних.

Згідно пункту 6.2. Договору, що за несвоєчасну оплату продукції Відповідач зобов’язаний сплатити Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки платежу, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Позивачем нараховано Відповідачу пеню в розмірі 262 (двісті шістдесят дві) грн. 02 коп. (розрахунок зворот а.с. 2).

Суд погоджується з вірністю проведеного Позивачем розрахунку пені.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України підлягають задоволенню вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 262 (двісті шістдесят дві) грн. 02 коп. пені.

Згідно частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з урахуванням суми задоволених позовних вимог, на Відповідача покладається державне мито в розмірі 198 (сто дев’яносто вісім) грн. 67 коп..

У відповідності до частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з урахуванням суми задоволених позовних вимог, на Відповідача покладаються витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу в розмірі 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 53 коп..

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Прод-Трейд”, 33018, м. Рівне, вул. Курчатова, 18В, код 25321515 на користь Приватного підприємства “Наш продукт”, 73000, м. Херсон, вул. 9 Східна, 70, код 32808775 –19 495 (дев’ятнадцять тисяч чотириста дев’яносто п’ять) грн. 25 коп. заборгованості, 58 (п’ятдесят вісім ) грн. 49 коп. інфляційних, 51 (п’ятдесят одна) грн. 28 коп. річних, 262 (двісті шістдесят дві) грн. 02 коп. пені, 198 (сто дев’яносто вісім) грн. 67 коп. витрат по держмиту та 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 53 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. В задоволенні решти позову - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано 24.01.2011р.

Суддя Василишин А.Р.