Рішення № 13687094, 11.01.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"11" січня 2011 р. Справа № 10/191

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській

області м.Рівне

до відповідача Демидівської селищної ради Рівненської області смт.Демидівка

Демидівського району Рівненської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

КП “Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації”м.Рівне

про визнання права державної власності

Суддя Павлюк І.Ю.

Представники сторін:

від позивача- Боліщук І.Ю., представник (довіреність №12 від 20.07.2010р.);

від відповідача - Боровець І.В., представник (довіреність б/н від 23.03.2009р.).

від третьої особи - не з’явився.

В судовому засіданні 07.12.2010р. оголошувалась перерва до 11.01.2011р. Після оголошеної судом перерви представник третьої особи в судове засідання 11.01.2011р. не з’явився, хоч про час і місце слухання справи був повідомлений у встановленому порядку.

СУТЬ СПОРУ: Позивач – Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області звернувся в господарський суд з позовом до Демидівської селищної ради Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача КП “РОБТІ” про визнання права власності за державою Україна в особі РВ ФДМУ по Рівненській області на будівлю станції технічного обслуговування, яка знаходиться за адресою: с.Лішня Демидівського району Рівненської області, вул.Млинівська,23.

Відповідач - Демидівська селищна рада Рівненської області - у відзиві на позов б/н від 06.12.2010р. позовні вимоги заперечив повністю, просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог за їх безпідставністю.

Представник третьої особи – КП “РОБТІ” в судовому засіданні 07.12.2010р. позовні вимоги підтримав повністю.

Заслухавши пояснення присутніх представників позивача та відповідача, дослідивши всі фактичні докази у справі, давши їм достатню і об’єктивну оцінку, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Судом встановлено наступне.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.92 Конституції України виключно законами України визначається правовий режим права власності.

Стаття 1 Закону України “Про управління об’єктами державної власності”визначає, що управління об’єктами державної власності –здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб’єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об’єктів, пов’язаних з володінням, користуванням і розпорядженням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Відповідно до частини 2 статті 326 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Згідно ч.1 статті 7 Закону України “Про управління об'єктами державної власності", Фонд державного майна України відповідно до законодавства, зокрема, забезпечує захист майнових прав держави на території України відповідно до законодавства, а за її межами - відповідно до чинних міжнародних договорів у межах своїх повноважень.

Відповідно до Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994р. №412 відділення у межах своєї компетенції забезпечує виконання законів України, постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України, декретів, постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України, наказів Фонду, рішень обласної ради народних депутатів, розпоряджень Представника Президента України в області. Регіональне відділення є державним органом, який створюється Фондом державного майна України і йому підпорядковується.

До основних завдань відділення, в числі інших, належить здійснення повноважень власника щодо майна, яке приватизується, відповідно до прийнятих ним рішень. Відділення згідно покладених на нього завдань і в межах своїх повноважень здійснює продаж об'єктів приватизації, здійснює управління та розпоряджається майном підприємств, установ і організацій, що перебуває у державній власності та інші функції згідно з чинним законодавством (п.3. п.п. 5, 9 п.4 Положення).

Відкрите акціонерне товариство «Млинівське АТП-15641»створене у процесі приватизації державного підприємства Млинівське АТП-15641 згідно рішення № 483 від 30.06.1995р.

Статутний фонд підприємства становив 190 600 грн. 25 коп., що відповідає акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу "Млинівське АТП-15641", затвердженого наказом начальника регіонального відділення ФДМУ по Рівненській області №493 від 30.06.1995р. До вартості цілісного майнового комплексу (статутного фонду акціонерного товариства) не було включено вартість об'єкта - станції технічного обслуговування, яка знаходиться на території товариства за адресою: Рівненська область, Демидівський р-н, смт. Демидівка, вул. Млинівська, 23.

У 2007р. спеціалістом регіонального відділення за участю голови Демидівської селищної ради проводилась перевірка стану використання та збереження державного майна, що не ввійшло до статутного фонду ВАТ "Млинівське АТП - 15641", при якій вказувалось, що станція технічного обслуговування є державною та використовується за призначенням.

Для впорядкування обліку нерухомого майна, приватизованого у складі цілісного майнового комплексу та з метою проведення первинної реєстрації права власності на об'єкти нерухомості, наказом регіонального відділення ФДМУ по Рівненській області від 15.06.2000р. №341, підтверджено право власності на нерухоме майно ВАТ «Млинівське АТП-15641»та видано перелік нерухомого майна, яке передане у власність товариству, у якому відсутня спірна будівля станції технічного обслуговування. Даний Об'єкт знаходиться на балансі ВАТ "Млинівське АТП-15641".

Підставою для включення нерухомого майна до зазначеного переліку є інвентаризаційні описи основних засобів, акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу.

На замовлення регіонального відділення КП «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації»виготовило технічний паспорт на вказаний об'єкт від 12.01.2001р.

Регіональне відділення зверталось до Демидівської селищної ради з проханням надати інформацію про наявність у комунальній власності територіальної громади смт.Млинів майна, що не ввійшло до статуного фонду ВАТ "Млинівське АТП-15641" (лист від 12.04.2006р. №1335), на що остання повідомила листом від 28.04.2006р №341 про те, що державне майно, яке не ввійшло до статутних фондів ВАТ "Млинівське АТП -15641" в комунальну власність не передавалося.

Листом від 09.06.2000р. №157 ВАТ "Млинівське АТП - 15641" повідомило регіональне відділення, що станція технічного обслуговування в с.Лішня Демидівського р-ну рахується на балансі ВАТ "Млинівське АТП -15641".

Управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації згідно з пунктом 1.3 "Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі", затвердженого наказом ФДМУ та Міністерства економіки України за від 19.05.1999р. №908/68, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.06.1999 року за № 414/3707, здійснюють державні органи приватизації.

Відповідно до пункту 3 статті 7 Закону України "Про приватизацію державного майна" державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють повноваження власника державного майна у процесі приватизації. Крім того, згідно пункту 4 статті 12 цього Закону, з моменту прийняття рішення про приватизацію майна державного підприємства орган, що здійснює управління майном цього підприємства, передає у встановленому порядку функції з управління цим майном державним органам приватизації.

Наказом регіонального відділення ФДМУ по Рівненській області від 17.07.2000р №397 прийнято рішення про приватизацію приміщення станції технічного обслуговування, що знаходиться на балансі ВАТ "Млтнівське АТП -15641" шляхом продажу на аукціоні, проте, на даний час рішення не реалізоване, оскільки, у зв’язку із відсутністю правостановлюючих документів на зазначений об’єкт, передбачених пунктом 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2004р. № 7/5, регіональне відділення не може отримати свідоцтво про право власності та витяг про реєстрацію права власності на об’єкт, а також оформити право постійного користування земельною ділянкою, на якій знаходиться об’єкт. Тому регіональне відділення було змушене звернутися з позовом про визнання права державної власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи ВАТ "Млинівське АТП - 15641" у зв’язку з визнанням її банкрутом (а.с.17).

Належні сторони в судовому процесі є особи, по відношенню яких є дані про те, що вони можуть бути суб’єктами спірного матеріального правовідношення.

Оскільки, листом від 26.08.2010р. №2-7/1360 Демидівська селищна рада повідомила, що земельна ділянка, яка розташована в с.Лішня по вул.Млинівська і на якій розміщена будівля станції технічного обслуговування знаходиться в землях запасу Демидівської селищної ради згідно рішення сесії селищної ради № 406 від 11.06.2008 р., то й відповідачем у даній справі слід вважати Демидівську селищну раду.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Тобто, будь-які цивільні права та інтереси, які охороняються законом, можуть заслуговувати на судовий захист.

Окрім загального конституційного права на судовий захист цивільне законодавство також передбачає норми, які встановлюють можливість звернення до суду особи, котра вважає свої права порушеними, невизнаними чи оспореними. Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Підставою позову є обставини, що підтверджують наявність у позивача права власності на майно. Необхідною умовою захисту права власності шляхом його визнання служить підтвердження позивачем своїх прав на майно. Це може випливати із представлених ним правовстановлюючих документів, показань свідків, а також будь-яких інших доказів, що підтверджують приналежність позивачу відповідного майна.

Пунктом 2 ст.328 ЦК України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Зазначене свого підтвердження при розгляді справи не знайшло.

Заперечуючи позовні вимоги, відповідачем у відзиві на позов від 06.12.2010р. б/н, зокрема, було зазначено, що позивачем в обгрунтування позовних вимог не надано жодного правовстановлюючого документа, передбаченого Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства Юстиції України від 07.02.2002р., крім того, не вказано, на якій підставі ним було набуто право власності на спірний об’єкт нерухомого майна, не надано доказів, що спірний об’єкт нерухомості належить до державної власності. На що суд зазначає наступне.

Як стверджується матеріалами справи Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна по Рівненській області від 15.06.2000р. №341 було підтверджене право власності на перелік нерухомого майна, переданого ВАТ «Млинівське АТП-15641», в зазначеному переліку спірна будівля станції технічного обслуговування не вказана.

Балансова вартість станції становить 30 тис. грн., що підтверджується витягом з реєстру державного майна, яке не увійшло до статуного фонду господарськогго товариства.

Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Майно, що знаходиться на території ВАТ "Млинівське АТП-15641", будучи у державній власності, перебувало у віданні цього підприємства, крім приватизації частини цього майна, ніяких інших правочинів щодо майна не вчинялося, а отже форма власності не змінювалася.

Як зазначалося вище до основних завдань відділення, відповідно до п.3. п.п. 5, 9 п.4 Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994р. №412, належить здійснення повноважень власника щодо майна, яке приватизується, відповідно до прийнятих ним рішень. Відділення згідно покладених на нього завдань і в межах своїх повноважень здійснює продаж об'єктів приватизації, здійснює управління та розпоряджається майном підприємств, установ і організацій, що перебуває у державній власності та інші функції згідно з чинним законодавством.

Тому з метою виготовлення правовстановлювальних документів, регіональне відділення звернулося до суду, щоб на підставі судового рішення зареєструвати право власності на будівлю станції технічного обслуговування.

У відзиві відповідач вказує, що регіональним відділенням не було зазначено на якій підставі набуто право власності на спірний об’єкт. Проте, відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

У ЦК України чітко зазначаються підстави припинення права власності, і якщо ці підстави відсутні, то саме за первинним власником на майно зберігаються всі права та обов’язки щодо відповідного майна.

У судовому засіданні 07.12.2010р. представник відповідача зазначила, що будівля станції технічного обслуговування знаходиться на території Демидівської селищної ради, і тому своїм рішенням Демидівська селищна рада включила спірний об’єкт до переліку об’єктів, що знаходяться у комунальній власності. Проте, відповідно до ч.2 ст.317 ЦК України на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна, тому приналежність до певної території об’єкта не може бути підставою для набуття права власності.

Відповідно до ч.3 ст. 326 ЦК України управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Частиною 2 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»встановлено, що підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом. Сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради мають право: вносити пропозиції про передачу або продаж у комунальну власність відповідних територіальних громад підприємств, установ та організацій, їх структурних підрозділів та інших об'єктів, що належать до державної та інших форм власності, якщо вони мають важливе значення для забезпечення комунально-побутових і соціально-культурних потреб територіальних громад.

Здійснюючи управління державним майном, що перебуває на балансі ВАТ «Млинівського АТП-15641»такого типу передачі регіональне відділення не проводило, те ж саме повідомила Демидівська селищна рада листом від 28.04.2006р №341, а отже підстав для зарахування до переліку комунальної власності спірної будівлі станції технічного обслуговування немає.

Відповідно до п.7 Роз’яснення Вищого Арбітражного суду України від 02.04.94 р. N 02-5/225 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності»вирішуючи спори, пов'язані з визнанням права власності, слід виходити з того, що знаходження майна на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності. Що ж до права державної власності, то незалежно від того, на балансі якого державного підприємства знаходиться майно, воно не втрачає статуса державної власності.

Отже, заперечення позову, викладені у відзиві від 06.12.2010р. з вищенаведених мотивів – є безпідставними і надуманими.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу вимог і заперечень. Проте, доказів на обґрунтування своєї позиції та на підтвердження своїх заперечень відповідач не надав.

Враховуючи викладене та зважаючи, що на даний час в зв'язку з обставинами, що склались, позивач фактично позбавлений права вільно розпоряджатися належним йому майном, що в свою чергу є порушенням гарантованих Конституцією України, ст. 319 ЦК України прав, суд вбачає за необхідне усунути допущені порушення та захистити право.

Враховуючи вищевикладене, позов обгрунтований і підлягає задоволенню.

Керуючись стст. 33, 36, 43, 46-49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Визнати право власності за державою Україна в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області (33028 м.Рівне, вул.16 Липня,77, код 13989432) на будівлю станції технічного обслуговування, яка знаходиться за адресою: с.Лішня Демидівського району Рівненської області, вул.Млинівська,23.

Суддя І.Ю. Павлюк

Рішення підписане суддею "11" січня 2011 р..