Рішення № 136868574, 25.05.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 травня 2026 року м. ПолтаваСправа №440/6888/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), у якому просив:

визнати протиправними дії комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо відмови ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову за мобілізацією на підставі пункту 5 частини першої статті 23 Закону України від 21.10.1993 №3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію";

зобов`язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_3 оформити ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації шляхом направлення йому на поштову адресу: АДРЕСА_1 довідки про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 5 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що позивач є військовозобов`язаним та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 . У січні та квітні 2025 року позивач звертався до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявами про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 5 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Однак, відповідач повідомив ОСОБА_1 про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період з огляду на відсутність родинного зв`язку заявника та неповнолітньої дитини з інвалідністю.

2. Позиція відповідача.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву просив відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 86-87/. Свою позицію мотивував посиланням на те, що зі змісту наданих разом із заявою про оформлення відстрочки документів встановлено, що ОСОБА_1 є вітчимом неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а тому не має права на відстрочку з підстави, передбаченої пунктом 5 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалами Полтавського окружного адміністративного суду:

- задоволено заяву представника позивача, адвоката Шаталової Олени Володимирівни про забезпечення позову у справі №440/6888/25; заборонено ІНФОРМАЦІЯ_4 вчиняти дії щодо призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на військову службу під час мобілізації до набрання законної сили судовим рішення в адміністративній справі №440/6888/25;

- позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

За відсутності клопотань учасників справи про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Обставини справи

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є громадянином України, що підтверджено копією паспорта громадянина України /а.с. 26/.

Позивач є військовозобов`язаним та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджено електронним військово-обліковим документом /а.с. 62/.

28.06.2024 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстровано шлюб /а.с. 30/.

ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 /а.с. 32/.

Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану підтверджено, що відомості про батька ОСОБА_2 записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України /а.с. 33/.

Довідкою КНП "Оржицька лікарня" Оржицької селищної ради Полтавської області від 06.01.2025 №313 підтверджено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є дитиною з інвалідністю з дитинства підгрупи "А" /а.с. 101/.

Довідкою КНП "Оржицька лікарня" Оржицької селищної ради Полтавської області від 06.01.2025 №312 підтверджено, що ОСОБА_3 має ознаки психічних захворювань та перебуває на диспансерному обліку /а.с. 101/.

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 /а.с. 103/.

У січні 2025 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про оформлення йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 5 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" /а.с. 90 - зі звороту/.

До заяви позивач долучив копії: свідоцтва про шлюб, укладений 28.06.2024 між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ; свідоцтва про народження ОСОБА_2 та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, де зазначено, що відомості про батька дитини внесені відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України; посвідчення серії НОМЕР_1 дитини з інвалідністю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; довідки КНП "Оржицька лікарня" Оржицької селищної ради Полтавської області від 06.01.2025 №312, виданої ОСОБА_3 , із зазначенням медичного діагнозу та відомостей про перебування під диспансерним наглядом; довідки КНП "Оржицька лікарня" Оржицької селищної ради Полтавської області від 06.01.2025 №313, виданої ОСОБА_2 , із зазначенням медичного діагнозу та відомостей про перебування під диспансерним наглядом; довідок, виданих виконавчим комітетом Оржицької селищної ради, від 17.04.2025 №15.4.1-24/25 про склад сім`ї ОСОБА_1 , від 17.04.2025 №15.4.1-24/24 про те, що ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_3 виховує дитину з інвалідністю - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; свідоцтва про народження ОСОБА_3 , де батьками зазначені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ; свідоцтва про смерть ОСОБА_5 (батько дружини позивача); паспорта громадянина України ОСОБА_6 (мати дружини позивача), ІНФОРМАЦІЯ_10 , та довідки ГУПФ України в Полтавській області про перебування ОСОБА_6 на обліку, як отримувача пенсії за віком з 02.08.2014; трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 із записом від 07.04.2025 про прийняття позивача на роботу підсобним робітником у ТОВ "Молочна легенда" (ЄДРПОУ 45111962) /а.с. 91-103/.

На підставі заяви від 16.01.2025 позивачу оформлена відстрочка відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 5 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" на строк до 08.05.2025, що підтверджено електронним військово-обліковим документом /а.с. 62/.

Водночас протоколом від 11.04.2025 №13 підтверджено, що комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 ухвалено рішення про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період /а.с. 90/.

Листом від 11.04.2025 за вих.№7/2712 позивача повідомлено, що протоколом від 11.04.2025 №13 комісія ІНФОРМАЦІЯ_3 ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ОСОБА_1 з огляду на відсутність родинного зв`язку заявника та неповнолітньої дитини з інвалідністю /а.с. 59/.

24.04.2025 позивач повторно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою від 16.04.2025 про оформлення йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 5 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" /а.с. 103 - зі звороту/, до якої долучив попередньо надані копії документів /а.с. 105-113/, а також заяву ОСОБА_3 , якою вона підтверджувала, що проживає разом з позивачем однією сім`єю, як подружжя; спільно утримують доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка є дитиною з інвалідністю з дитинства /а.с. 114/.

Відомості про розгляд цієї заяви у матеріалах справи відсутні.

Стверджуючи про неправомірність дій відповідача щодо відмови в оформленні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

Згідно з частинами першою, другою статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

У силу статті 65 Основного Закону України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Поряд з цим, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє донині.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Закон України від 21.10.1993 №3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон №3543-XII) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

У розумінні статті 1 Закону №3543-XII мобілізацією вважається комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Статтею 22 Закону №3543-ХІІ визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до частини п`ятої статті 22 Закону №3543-ХІІ призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Своєю чергою, статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Так, відповідно до пункту 5 частини першої статті 23 Закону №3543-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років.

16.05.2024 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №560 (набрала чинності 18.05.2024), якою затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560).

Як передбачено пунктом 1 Порядку №560, цей Порядок визначає, зокрема, процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Відповідно до пункту 56 Порядку №560 (у редакції на момент виникнення спірних відносин) відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

За змістом пункту 57 Порядку №560 для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії.

У силу абзацу першого пункту 58 Порядку №560, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов`язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Пунктом 60 Порядку №560 визначено, що комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.

Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов`язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв`язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.

Про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язаному продовжується автоматично, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку.

Перевірка підстав у військовозобов`язаного щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (крім випадків, коли відстрочка від призову оформляється та надається автоматично відповідно до пункту 59 цього Порядку) здійснюється посадовими особами територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) відповідно до їх функціональних обов`язків за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних.

Перевірка підстав у військовозобов`язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюється протягом п`яти днів у разі:

подання військовозобов`язаним заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

видання указу Президента України про проведення мобілізації (продовження строку проведення мобілізації);

надходження звернення органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування;

отримання офіційної інформації (повідомлення) про втрату особою законних підстав для відстрочки.

У разі виявлення відсутності законних підстав у військовозобов`язаного для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період комісія при територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (комісія Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) скасовує таку відстрочку протягом семи днів з дати виявлення відсутності законних підстав у військовозобов`язаного для відстрочки.

Відомості про надання або скасування відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період заносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів у день оформлення довідки про надання відстрочки (додаток 6) або в день надсилання повідомлення про скасування відстрочки (додаток 10) засобами поштового зв`язку на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (за умови її уточнення) або адресу електронної пошти, зазначеної у заяві про надання відстрочки (додаток 4), або повідомлення засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.

За змістом пункту 7 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до положень пункту 9 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема :

ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб;

оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам;

розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Згідно з пунктом 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

Оцінка судом обставин справи

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У цій справі спір виник щодо оформлення позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 5 частини першої статті 23 Закону №3543-ХІІ.

Так, наявними в матеріалах справи письмовими доказами підтверджено, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 16.01.2025 позивачу на строк до 08.05.2025 оформлена відстрочка з підстави, передбаченої пунктом 5 частини першої статті 23 Закону №3543-ХІІ /а.с. 62/.

Однак, у подальшому рішенням комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 11.04.2025 ОСОБА_1 відмовлено в оформленні відстрочки з огляду на недоведення родинного зв`язку позивача з неповнолітньою дитиною з інвалідністю.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд зауважує, що принцип диспозитивності в адміністративному процесі має своє специфічне змістове наповнення, що пов`язано з публічно-правовим характером спірних відносин та активною участю суду в процесі розгляду адміністративних справ, тому адміністративний суд може і зобов`язаний в окремих випадках вийти за межі позовних вимог, якщо спосіб захисту, який обрав позивач, є недостатнім для захисту його прав, свобод і законних інтересів, порушення яких встановлено судом.

З урахуванням наведеного, суд визнав за доцільне надати правову оцінку рішенню комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформленому протоколом від 11.04.2025 №13, про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 5 частини першої статті 23 Закону №3543-ХІІ.

Суд зауважує, що з підстави, передбаченої пунктом 5 частини першої статті 23 Закону №3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років.

Отже, визначальним для вирішення цього публічно-правового спору є встановлення факту виховання позивачем дитини з інвалідністю віком до 18 років.

Суд встановив, що ОСОБА_1 з 28.06.2024 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 /а.с. 30/.

ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 /а.с. 32/.

Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 /а.с. 103/.

Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану підтверджено, що відомості про батька ОСОБА_2 записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України /а.с. 33/.

Згідно з частиною першою статті 135 Сімейного кодексу України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Таким чином, позивач є вітчимом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Довідкою КНП "Оржицька лікарня" Оржицької селищної ради Полтавської області від 06.01.2025 №313 та посвідченянм серії НОМЕР_1 підтверджено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є дитиною з інвалідністю з дитинства підгрупи "А" /а.с. 101, 102/.

Довідкою КНП "Оржицька лікарня" Оржицької селищної ради Полтавської області від 06.01.2025 №312 підтверджено, що ОСОБА_3 має ознаки психічних захворювань та перебуває на диспансерному обліку /а.с. 101/.

Таким чином, доданими до позовної заяви документами підтверджено, що подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 спільно виховують неповнолітню доньку дружини - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , якій встановлена інвалідність з дитинства.

Згідно з частиною першою статті 260 СК України якщо мачуха, вітчим проживають однією сім`єю з малолітніми, неповнолітніми пасинком, падчеркою, вони мають право брати участь у їхньому вихованні.

Мачуха, вітчим зобов`язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу (частина статті 268 СК України).

У контексті наведеного суд відхиляє посилання представника відповідача на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 03.10.2024 у справі №160/17962/23, оскільки у згаданій справі суди встановили, що у неповнолітньої дитини був живий рідний батько, з якого рішенням суду були стягнуті аліменти на утримання доньки та проводилось примусове виконання такого судового рішення.

Водночас у справі, що розглядається, відомості про батька ОСОБА_8 відсутні, а у свідоцтві про народження дитини записані зі слів матері.

Відповідач у ході розгляду заяви про оформлення відстрочки не встановив та не надав суду доказів, що у ОСОБА_2 є живий рідний батько; ухвалено рішенням суду про стягнення з рідного батька дитини аліментів на її утримання чи інших обставин, що свідчили б про наявність біологічного батька у ОСОБА_2 та, як наслідок, його обов`язку утримувати неповнолітню доньку з інвалідністю.

Натомість довідками, виданими виконавчим комітетом Оржицької селищної ради, від 17.04.2025 №15.4.1-24/25 про склад сім`ї ОСОБА_1 , від 17.04.2025 №15.4.1-24/24 підтверджено, що ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_3 виховує дитину з інвалідністю - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 /а.с. 107 - зі звороту; а.с. 109/.

Дружина позивача перебуває під диспансерним наглядом лікаря та потребує лікування у спеціалізованих закладах охорони здоров`я /а.с. 112/.

Батько дружини позивача (дід неповнолітньої ОСОБА_8 ) помер /а.с. 51 - зі звороту/.

Мати дружини позивача (баба неповнолітньої ОСОБА_8 ) є пенсіонером, проживає окремо /а.с. 52-54/.

Позивач працевлаштований, тоді як дружина позивача не працює /а.с. 39-44/.

За наведених обставин, суд погоджується з доводами представника позивача, що ОСОБА_1 виховує та утримує неповнолітню падчірку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка є дитиною з інвалідністю з дитинства підгрупи "А".

Під час ухвалення рішення суду по суті позовних вимог суд також враховує тяжкість та характер захворювання неповнолітньої ОСОБА_8 /а.с. 101/, а також наявність у дружини позивача (матері ОСОБА_8 ) психічного розладу та перебування на диспансерному обліку /а.с. 101/.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

У постанові Верховного Суду від 12.09.2023 у справі №420/14943/21 зазначено, що критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять правову основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.

У контексті наведеного суд зауважує, що комісія ТЦК та СП, аналізуючи надані особою документи з метою отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, перш за все має виходити з їх змісту, а не лише суто з форми, адже уповноважений орган, переслідуючи в цілому законну мету попередження зловживання громадянами своїми правами та запобігання необґрунтованому оформленню відстрочки, при виконанні своїх повноважень має діяти обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та пропорційно, як це передбачено частиною другою статті 2 КАС України, з тим, щоб не створювати штучних і необґрунтованих перешкод для реалізації особами їх прав.

Рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформлене протоколом від 11.04.2025 №13, в частині відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 5 частини першої статті 23 Закону №3543-ХІІ з наведених вище підстав вимогам до обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень не відповідає.

Крім того, суд звертає увагу на недотримання відповідачем процедури ухвалення такого рішення, оскільки заява про оформлення відстрочки на розгляд комісії надійшла 16.01.2025, за результатами її розгляду позивачу було оформлено відстрочку на строк до 08.05.2025, а в подальшому спірним рішенням від 11.04.2025 відмовлено у наданні відстрочки, тоді як у силу пункту 60 Порядку №560 передбачено процедуру скасування рішення про надання відстрочки, а не ухвалення нового рішення про відмову у її наданні.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформлене протоколом від 11.04.2025 №13, в частині відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 5 частини першої статті 23 Закону №3543-ХІІ на підставі частини другої статті 9 КАС України належить визнати протиправним та скасувати.

Крім того, суд враховує, що 24.04.2025 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 з новою заявою від 18.04.2025 про оформлення відстрочки відповідно до пункту 5 частини першої статті 23 Закону №3543-ХІІ, що зареєстрована відповідачем за вх.№1881 /а.с. 103 - зі звороту/, однак відомості про її розгляд у строк, визначений пунктом 60 Порядку №560, не надані.

Відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, свідчить про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

При цьому протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу чи його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону (або ж іншого нормативно-правового регулювання) віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

За обставин, коли заява ОСОБА_1 від 18.04.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідачем по суті не розглянута, позаяк відсутнє належним чином оформлене рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивована відмова в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, суд констатує допущення відповідачем протиправної бездіяльності, що полягає в не прийнятті рішення за заявою ОСОБА_1 від 18.04.2025, отриманою ІНФОРМАЦІЯ_2 24.04.2025.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У силу статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково /частина перша статті 245 КАС України/.

Відповідно до пунктів 2, 4, 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За змістом частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У разі якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо неприйняття рішення за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 від 18.04.2025 (вх. від 24.04.2025 №1881) про оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період; зобов`язати відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.04.2025 (вх. від 24.04.2025 №1881) про оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти рішення за результатами її розгляду з урахуванням правової оцінки, наданої у рішенні суду.

Зважаючи на встановлені у ході розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 частково з одночасним виходом за межі позовних вимог.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1211,20 грн та заяви про забезпечення позову у розмірі 908,40 грн, що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України /а.с. 65, 66, 74, 75/.

З огляду на приписи підпунктів 1, 6 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; заяви про забезпечення доказів або позову - 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини першої статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено, що у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становив 3028 гривень.

Водночас, як визначено частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, за подання цього позову позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 968,96 грн (3028,00 грн х 0,4 х 0,8), а заяви про забезпечення позову - 726,72 грн (3028,00 грн х 0,3 х 0,8).

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Разом з цим, як визначено частиною восьмою цієї статті, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

А відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Оскільки передумовою для виникнення цього спору є протиправні рішення та бездіяльність відповідача, а позов носив немайновий характер, суд вважає за необхідне стягнути судові витрати позивача у розмірі 1695,68 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Своєю чергою, відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Частиною першою статті 143 КАС України визначено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Тож надмірно сплачений за подання позовної заяви у цій справі судовий збір у розмірі 423,92 грн належить повернути позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вийти за межі позовних вимог.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом від 11.04.2025 №13, в частині відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ОСОБА_1 на підставі пункту 5 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неприйняття рішення за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 від 18.04.2025 (вх. від 24.04.2025 №1881) про оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_11 в особі комісії з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.04.2025 (вх. від 24.04.2025 №1881) про оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти рішення за результатами її розгляду з урахуванням правової оцінки, наданої у рішенні суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1695,68 грн (одна тисяча шістсот дев`яносто п`ять гривень шістдесят вісім копійок).

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України надміру сплачений судовий збір у розмірі 423,92 грн (чотириста двадцять три гривні дев`яносто дві копійки).

Позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_11 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ; АДРЕСА_2 ).

Рішення набирає законної сили у порядку та строки, визначені статтями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Олександр КУКОБА