Ухвала суду № 136867871, 27.05.2026, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справi в частині позовних вимог

27 травня 2026 рокум. ДніпроСправа № 360/409/26

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Смішливої Т. В.,

за участі

секретаря судового засідання Пономарьової .О. І ,

позивача ОСОБА_1 ,

представника І відповідача Панасенка Б. А.,

представника ІІ відповідача Іванової Т. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сумського міжрегіонального управління міністерства юстиції України та Харківського міжрегіонального управління міністерства юстиції України про визнання пропозиції про зайняття посади, наказу про звільнення протиправними, скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 06.03.2026 через підсистему «Електронний суд» надійшла сформована 03.03.2026 позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Сумського міжрегіонального управління міністерства юстиції України (далі відповідач-1) та Харківського міжрегіонального управління міністерства юстиції України (далі відповідач-2), в якій з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить:

- визнати протиправною пропозицію керівника державної служби Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 31.12.2025, що направлена листом Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 31.12.2025 вих. № 14.4/34/90/25/Пв;

- визнати протиправним та скасувати наказ Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 02.02.2026 № 351/04 «Про звільнення ОСОБА_1 », згідно з яким його звільнено з посади заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України з 03 лютого 2026 року;

- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України з 04 лютого 2026 року;

- стягнути з Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04 лютого 2026 року по день постановлення рішення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на підставі наказу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 23.12.2022 № 4926/04 позивач з 02.01.2023 займав посаду заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що підтверджується записом у його трудовій книжці.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2025 № 517 «Деякі питання міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції», зокрема, перейменовано Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції на Сумське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України, а також утворено як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції, у тому числі Харківське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України.

На виконання вказаної постанови 31 грудня 2025 року фактично проведено перейменовання Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на Сумське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України.

Сумське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України включає в себе три області, а саме Полтавську, Сумську та Чернігівську області.

Також утворено нове управління, а саме Харківське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України, яке включає в себе Донецьку, Луганську та Харківську області.

Згідно зведеного штатного розпису на 2025 рік функції Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції передано до новоутвореного Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, та утворено Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Таким чином функціональні обов`язки заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції передано новоутвореному Управлінню забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Позивачу 31.12.2025 за № 14.4/34/90/25/Пв через систему електронного документообігу АСКОД, що функціонує в Сумському міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції України, надійшло попередження від відділу організації роботи та розвитку персоналу у Луганській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, що у зв`язку із затвердженням наказом Міністерства юстиції України від 07.11.2025 № 3039/5 структури та штатної чисельності Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, а також затвердженням Державним секретарем Міністерства юстиції України Буханевичем О. М. штатного розпису на 2025 рік Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, відповідно до наказу Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 31.12.2025 № 2/04 «Про структуру та штатну чисельність, перелік працівників, зведений штатний розпис та штатний розпис на 2025 рік Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України», введено в дію структуру та штатну чисельність Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, штатний розпис на 2025 рік Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, згідно яких скорочується штат державних службовців, у тому числі посада заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 87 Закону України «Про державну службу» позивачу запропоновано зайняти посаду заступника начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Вказане попередження підписане начальником Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

02 січня 2026 року на електрону пошту відділу організації роботи та розвитку персоналу у Луганській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (станом на 02 січня позивачу закрили доступ до системи електронного документообігу АСКОД) позивач направив фото ознайомлення з попередженням та вказав, що згоду на зайняття запропонованої посади надасть до закінчення 30 денного терміну.

Позивачу 23 січня 2026 року телефоном з відділу організації роботи та розвитку персоналу у Луганській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшло питання про те, чи буде він переводитися на нижчу посаду, на що позивач повідомив, що отримав пропозицію написати заяву про відмову від запропонованої посади.

Після цього позивач 23 січня 2026 року в месенджері Viber направив першому відповідачу заяву, вказавши, що 31.12.2025 в системі електронного документообігу позивачу надійшло попередження про скорочення штату державних службовців, у тому числі посади заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, та запропоновано посаду заступника начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, де позивач 02.01.2026 ознайомився з попередженням та вказав, що згоду на зайняття запропонованої посади надасть до закінчення 30 денного терміну.

Позивач повідомив, що відмовляється від запропонованої посади, оскільки вона не є рівнозначною, а саме різні категорії посад державної служби, різні посадові оклади, різні ранги державного службовця, різні функціональні обов`язки.

Від відділу організації роботи та розвитку персоналу у Луганській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України інших пропозицій щодо зайняття інших вакантних посад не надходило.

Відповідно до роз`яснення Національного агентство України з питань державної служби від 13 серпня 2025 № 195-р/з щодо переведення державних службовців на рівнозначну або нижчу посаду державної служби у 2025 році в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, а саме в прикладі під номером 3 зазначено: «Посада «директора департаменту міністерства» віднесена до IV керівного рівня посад державної служби категорії «Б» і посада «заступник директора департаменту Міністерства» віднесена до IV керівного рівня посад державної служби категорії «Б», тобто посади є рівнозначними. Отже заступник директора департаменту Міністерства, який призначений на посаду державної служби на підставі положень Закону № 889, може бути переведений відповідно до статті 41 Закону № 889 на посаду директора департаменту Міністерства».

Таким чином позивачу запропоновано посаду, яка має V керівний рівень, а не VI, та 3 юрисдикцію замість 2 юрисдикції, а тому вважає пропозицію керівника державної служби Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 31.12.2025, що направлена листом Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 31.12.2025 вих. № 14.4/34/90/25/Пв протиправною.

У відзивах на позов відповідачі просили у задоволенні позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні позивач позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Відповідачі проти позову заперечували.

Заслухавши пояснення позивача, представників відповідачів, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) з 16.08.2012 проходив державну службу в територіальних органах Міністерства юстиції України, з 02.01.2023 працював на посаді заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що свідчать записи в трудовій книжці НОМЕР_2 від 16.08.2012 на ім`я позивача.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2025 року № 517 «Деякі питання міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції» визначено перейменувати, у тому числі Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції на Сумське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України, а також утворити як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції, зокрема, Харківське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України.

Відповідно до додатку 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2025 № 517 повноваження Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України поширюється на Полтавську, Сумську, Чернігівську області, а Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на Донецьку, Луганську та Харківську області.

Міністерством юстиції України 31.12.2025 затверджено штатний розпис Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на 2025 рік, у якому відсутня посада заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області управління, у зв`язку з тим, що повноваження Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України не поширюються на Луганську область.

Сумським міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції України 31.12.2025 направлено ОСОБА_1 попередження про те, що у зв`язку із затвердженням нової структури та штатної чисельності Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, а також, затвердженням штатного розпису на 2025 рік, скорочується штат державних службовців Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у тому числі посада заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Позивачу запропоновано зайняти посаду заступника начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Пропозиція містить підпис позивача про ознайомлення та повідомлення про те, що він повідомить про своє рішення щодо запропонованої посади до закінчення тридцяти денного терміну.

Надаючи оцінку позовним вимогам в частині визнання протиправною пропозиції керівника державної служби Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 31.12.2025, що направлена листом Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 31.12.2025 вих. № 14.4/34/90/25/Пв суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ст. 55 Конституції України).

Право на судовий захист відображене і в частині 1 статті 5 КАС, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно частини 1 пунктів 1, 2 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Отже, адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб саме у сфері публічно-правових відносин, тобто адміністративний суд повинен установити, що у зв`язку з прийняттям рішення чи вчиненням владно-управлінських дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

Пунктом 19 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийнятий) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

В той же час пропозиція позивачу зайняти посаду заступника начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, не відповідає ознакам акту індивідуальної дії, оскільки не реалізує правові приписи (на відміну від наказу про звільнення), що унеможливлює застосування судового захисту в порядку пункту 2 частини 1 статті 5 КАС України.

Суд зазначає, що направлення працівникові пропозиції зайняти певну посаду разом з попередженням про наступне вивільнення є одним із аспектів дотримання з боку роботодавця вимог трудового законодавства у комплексі визначених законом заходів, спрямованих на дотримання трудових прав.

Однак, така пропозиція не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій працівника та/або роботодавця; сама по собі не породжує певних правових наслідків; її результати не мають обов`язкового характеру для учасників трудових правовідносин; вона не може створювати нових правових норм чи доповнювати нормативне регулювання.

Водночас слід зауважити, що розгляд питання правомірності вручення пропозиції на зайняття певної посади без аналізу дотримання з боку роботодавця всієї сукупності трудових гарантій не дозволить ефективно захистити та відновити (за наявності порушень) права особи, що не відповідає завданням адміністративного судочинства.

При цьому сама по собі пропозиція не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги, спрямовані на визнання її протиправною не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Зважаючи на викладене, суд зазначає, що правовий спір в частині визнання протиправною пропозиції керівника державної служби Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 31.12.2025, що направлена листом Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 31.12.2025 вих. № 14.4/34/90/25/Пв не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки перший відповідач при формуванні та врученні позивачу оскаржуваної пропозиції не здійснював публічно-владні управлінські функції.

При цьому суд, враховуючи приписи частини першої статті 239 КАС України, також зазначає, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. Оскільки позов в частині оскарження пропозиції взагалі не підлягає судовому розгляду, суд не зазначає до юрисдикції якого суду віднесено його вирішення.

Аналогічні висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 9901/296/19 та інших.

З урахування вище наведеного суд дійшов висновку, що пропозиція Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 31.12.2025 не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а лише засвідчує факт повідомлення працівника про можливість його працевлаштування на певну посаду.

Суд зазначає, що у разі задоволення позову чи відмові у його задоволенні у цій частині, судове рішення жодним чином не може вплинути на права позивача, оскільки такі дії вчиняються на виконання вимог трудового законодавства як передумова подальшого працевлаштування чи вивільнення працівника.

Юридичним фактом, який тягне за собою правові наслідки, може бути лише звільнення позивача та таким, що впливає на його трудові права чи порушує передбачені законом гарантії та за наслідком якого виникає право звернення до суду з адміністративним позовом про скасування наказу про звільнення.

Саме при розгляді такого позову судом буде надаватись оцінка питанню правомірності дій/рішення відповідача, у тому числі і щодо вимог трудового законодавства в частині пропозиції державному службовцю іншої рівнозначної посади державної служби або, як виняток, нижчої посади державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей.

У рішенні від 20.02.2019 у справі № 522/3665/17 Верховний Суд зазначив, що у разі встановлення обставин, що свідчать про очевидну відсутність законного інтересу (матеріально-правової заінтересованості), адміністративний суд не має юрисдикції для розгляду справи і відмовляє у відкритті адміністративного провадження. Якщо ж очевидних ознак відсутності матеріально-правової зацікавленості на стадії відкриття провадження не встановлено, суд, за наявності інших законних передумов, відкриває провадження. Якщо очевидні ознаки відсутності матеріально-правової зацікавленості виявлені після відкриття провадження, суд має право закрити провадження. При цьому, у вказаному рішенні зазначено, що оскільки йдеться про обмеження доступу до судочинства, очевидність відсутності у позивача законного інтересу повинна бути поза межами обґрунтованого сумніву. Якщо такий сумнів є, він повинен тлумачитися на користь позивача, а отже у цьому випадку суд повинен розглянути справу по суті. Це питання повинно вирішуватися, насамперед, судом першої інстанції, який має широку дискрецію.

Так, Верховним Судом у постановах від 20.02.2019 у справі № 522/3665/17, від 05.08.2019 у справі № 522/18588/17, від 11.07.2019 № 826/14642/15 сформовано висновок, що заінтересованість особи повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача.

Положеннями частини 5 статті 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Беручи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про відсутність очевидних ознак матеріально-правової зацікавленості позивача, відсутності ознак порушеного права та законного інтересу, що підлягають судовому захисту, у відповідній частині позовних вимог.

Отже, провадження по справі в частині визнання протиправною пропозиції Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 24.11.2022 підлягає закриттю.

Враховуючи приписи частини 1 статті 239 КАС України, суд зазначає, що такі позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку жодного судочинства.

На підставі вище наведеного, керуючись пунктом 1 частини 1 статті 238, статей 239, 242-246 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Сумського міжрегіонального управління міністерства юстиції України та Харківського міжрегіонального управління міністерства юстиції України в частині вимог про визнання протиправною пропозиції Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 31.12.2025.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення з такою самою позовною заявою не допускається.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяТ.В. Смішлива