Ухвала суду № 13686302, 25.01.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2011 р.Справа № 2а-11855/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Катунова В.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засіданняГеріх Н.А.,

представника позивача - Кулькової О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2010р. по справі№2а-11855/10/2070

за позовом Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірми "Харків-Москва"

до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Торгівельно-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва" (далі ТК ТОВ з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва") звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області (далі по тексту - Нововодолазька МДПІ, відповідач) в якому, з урахуванням уточнень до позовних вимог, просив скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 10.09.2010 року за №0000141601/0.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2010 року позовні вимоги ТК ТОВ з іноземними інвестиціями фірми "Харків-Москва" задоволено.Скасовано податкове повідомлення-рішення Нововодолазької МДПІ від 10.09.2010 року за №0000141601/0. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 3.40 грн.

Відповідач, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2010 р. по справі № 2-а-11855/10/2070 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТК ТОВ з іноземними інвестиціями фірми "Харків-Москва" відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови вимог п.2 ст.3 Господарського кодексу України, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до неправильного вирішення справи.

Представник відповідача - Нововодолазької МДПІ в судове засідання не прибув, відповідач про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Нововодолазькою МДПІ на підставі п.1 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в України" та відповідно до вимог пп.7.7.5. п.7.7. ст.7. Закону України “Про податок на додану вартість” було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку ТК ТОВ з іноземними інвестиціями фірми "Харків-Москва" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року. За результатами перевірки складено акт від 19.08.2010 року №1926/07-0-12/14344275 (а.с.8-14).

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" - завищення суми бюджетного відшкодування за липень 2010 року в розмірі 6751 грн.

На підставі висновку акту перевірки про порушення ТК ТОВ з іноземними інвестиціями фірмою "Харків-Москва" вимог пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 10.09.2010 року за №0000141601/0, відповідно до якого зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 6751,00 грн. (а.с.15).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з боку позивача сума бюджетного відшкодування у сумі 6751 грн. за липень 2010 року була визначена з додержанням вимог Закону України "Про податок на додану вартість". З огляду на це, суд першої інстанції дійшов висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 10.09.2010 року за № 0000141601/0 дійсним обставинам справи, вимогам діючого законодавства та необхідність його скасування.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції. що підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугував висновок акту перевірки про відсутність у ТК ТОВ з іноземними інвестиціями фірми "Харків-Москва" основних фондів та трудових ресурсів для виконання договору генпідряду б/н від 10.10.2006 року, придбання комунальних послуг, що унеможливило ведення позивачем господарської діяльності та підтверджує відсутність обґрунтованості розумних економічних або інших причин (ділової мети), що стали підставою для створення умов, за яких у підприємства в липня 2010 року виникло від'ємне значення податку на додану вартість.

Як зафіксовано в акті перевірки Нововодолазької МДПІ від 19.08.2010 року №1926/07-0-12/14344275, за червень 2010 року податкова декларація з ПДВ подана ТК ТОВ з іноземними інвестиціями фірми "Харків-Москва" за повною формою з додатками: №2 «Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду», № 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування», №5 «Розшифровки податкових зобов'язань податкового кредиту в розрізі контрагентів» (а.с.10). Так, відповідно до цієї декларації за червень 2010 року податкові зобов'язання (рядок 9) задекларовані підприємством в сумі 3333 грн., в тому числі за рахунок здійснення операцій на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків в сумі 3333 грн., з обсягу поставки - 16667 грн. Сума податкового кредиту (рядок 17) задекларована в сумі 10084 грн., в тому числі придбання з податком на додану вартість та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою в сумі 10084 грн. із обсягу придбання 50422 грн. Різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за червень 2010 року склала від'ємне значення в розмірі 6751 грн.

Також, зазначено, що за липень 2010 року податкова декларація з ПДВ подана позивачем за повною формою з додатками: №2 «Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду», №З «Розрахунок суми бюджетного відшкодування», №5 «Розшифровки податкових зобов'язань податкового кредиту в розрізі контрагентів».

Сума бюджетного відшкодування згідно розрахунку бюджетного відшкодування за липень 2010 року складає 6751 грн., яка виникла в червні 2010 року.

Відповідно до Договору оренди №б/н від 01.07.2006 року ТК ТОВ з ІІ фірма "Харків-Москва" використовує для розміщення власного офісу приміщення за адресою: м.Харків, пров. Ботанічний, №4.

Як вбачається з матеріалів справи, основним видом діяльності ТК ТОВ з іноземними інвестиціями фірми "Харків-Москва", відповідно до довідки Головного управління статистики у Харківській області №4112 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), є будівництво будівель.

Матеріалами справи підтверджено, що ТК ТОВ з іноземними інвестиціями фірмою "Харків-Москва" (замовником) було укладено з ТОВ “Будівельна компанія Харків-Москва” (генпідрядником) договір генпідряду від 10.10.2006 року №ДГ-б/н на проектування та будівництво багатофункціонального громадсько-торгівельного центру “Світ квітів” та житлового будинку з багатоповерховою автостоянкою по вул. Пушкінській, 2 в м.Харкові. Відповідно до умов вказаного договору генпідрядник зобовязується спроектувати, побудувати, ввести в експлуатацію в термін до 01.04.2010 року та передати замовнику багатофункціональний громадсько-торгівельний центр “Світ квітів” та житловий будинок з багатоповерховою автостоянкою по вул.Пушкінській, 2 в м. Харкові, а також виконати інші роботи відповідно до проектно-кошторисної документації та договору, а замовник зобовязується надати генпідряднику будівельний майданчик, прийняти обєкт повністю або частково та оплатити виконані роботи (а.с. 103-104).

До вказаного договору ТК ТОВ з ІІ фірмою "Харків-Москва" було укладено додаткові угоди від 11.10.2006 року та від 18.02.2009 року, відповідно до яких генпідрядник здійснює будівництво як сам, так і іншими залученими засобами, при цьому генпідрядник самостійно залучає інші підприємства, у випадку необхідності оплата виконаних робіт може здійснюватися замовником безпосередньо на розрахунковий рахунок субпідрядника (а.с. 105-106).

Як свідчать матеріали справи, ТОВ “Будівельною компанією Харків-Москва” були проведені будівельні роботи на обєкті “Світ квітів” по договору №ДГ-б/н від 10.10.2006 року, за умовами якого, розрахунок було здійснено ТК ТОВ з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва". Також для забезпечення безпосередньої господарської діяльності ТК ТОВ з іноземними інвестиціями фірмою "Харків-Москва" придбавалися послуги з водовідведення, водопостачання, постачання електричної енергії, охоронні послуги, послуги охоронної сигналізації, витратні матеріали для роботи з компютерною технікою.

Згідно із положеннями п.1.32 статті 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

За змістом визначення, наведеного в Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, як випливає з визначень даних термінів, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі ресурсів, контрольованих підприємством, у результаті минулих подій, виконання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому, та зобов'язань, у власному капіталі підприємства.

Колегія суддів зазначає, що наданими до матеріалів справи копіями первинних документів (податкових актів здачі-прийняття робіт, платіжних доручень, рахунків) повністю підтверджується факт здійснення господарських операцій по контрагенту ТОВ "Будівельна компанія Харків-Москва", за результатами яких позивачем віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені у складі вартості виконаних робіт з будівництва багатофункціонального громадсько-торгівельного центру “Світ квітів” та житлового будинку з багатоповерховою автостоянкою по вул. Пушкінській, 2 в м.Харкові по договору №ДГ-б/н від 10.10.2006 року.

Твердження відповідача про відсутність у ТК ТОВ з ІІ фірми "Харків-Москва" основних фондів для ведення будівельної діяльності не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи.

Так, за змістом акту перевірки (а.с.9) чисельність працюючих у ТК ТОВ з іноземними інвестиціями фірмі "Харків-Москва" складає 11 осіб.

Слід відмітити, що на виконання договору генпідряду №ДГ-б/н від 10.10.2006 року будівельні роботи повинні були проведені ТОВ “Будівельною компанією Харків-Москва”, яке в свою чергу, відповідно до додаткових угод від 11.10.2006 року та від 18.02.2009 року, мало право залучати інші підприємства. При цьому, у випадку оплата виконаних робіт у випадку необхідності могла здійснюватися замовником безпосередньо на розрахунковий рахунок субпідрядника (а.с. 103-106).

Колегія суддів зауважує, що питання виконання робіт за спірним договором саме ТОВ “Будівельною компанією Харків-Москва” податковим органом в акті перевірки від 19.08.2010 року не досліджувалось та не відображалось.

З матеріалів справи вбачається, що на балансі ТК ТОВ з ІІ фірми "Харків-Москва" знаходяться основні засоби, що використовуються під час будівельних робіт по виконанню ТК ТОВ з іноземними інвестиціями фірмою "Харків-Москва", з метою здійснення господарської діяльності за основним напрямком, укладено договір підряду та проводиться фінансування будівництва багатофункціонального громадсько-торгівельного центру “Світ квітів” та житлового будинку з багатоповерховою автостоянкою по вул. Пушкінській, 2 в м.Харкові, а відповідно до положень ст.876 Цивільного кодексу України власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, у даному випадку ТК ТОВ з ІІ фірми "Харків-Москва".

Зазначені обставини підтверджуються наданими до матеріалів справи копіями оборотно-сальдової відомості по рахунку 104, актів приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, інвентарних карток обліку основних засобівна суму 11272339,94 грн., свідоцтв про реєстрацію технологічних транспортних засобів - самохідної бурової машини, роторної бурової установки, рахунків оплати вартості товарів (робіт, послуг) для забезпечення функціонування підприємства (послуги з водовідведення, водопостачання, постачання електричної енергії, охоронні послуги, послуги охоронної сигналізації, витратні матеріали для роботи з компютерною технікою), договору №ДГ-б/н від 10.10.2006 року, та свідчать про фактичне здійснення ТК ТОВ з іноземними інвестиціями фірмою "Харків-Москва" господарської діяльності. направленої на одержання прибутку (а.с.77-102, 133).

Колегія суддів відмічає, що позивачем надані до суду та долучені до матеріалів справи копії податкових накладних, копії актів виконаних робіт (наданих послуг) та платіжні доручення про перерахування коштів з оплати товарів, робіт, послуг щодо виконання договору генпідряду б/н від 10.10.2006 року та придбання комунальних послуг, що підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість у складі вартості придбаних товарів (робіт, послуг ) у періоді, що перевірявся.

З наданих до матеріалів справи податкових декларацій з податку на додану вартість ТК ТОВ з іноземними інвестиціями фірмою "Харків-Москва" колегією суддів встановлено, що суми податку на додану вартість за перевірений відповідачем період були включені до складу податкового кредиту за перевірений період.

Так, відповідно підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Підпунктом 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пп. 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом (іншим подібним документом згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Будьяких порушень порядку виписки та заповнення податкових накладних судом не встановлено, відповідачем зазначено, що податкові накладні оформлені належним чином.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 даного пункту така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 1.8 ст.1 зазначеного Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що бюджетне відшкодування - це сума, яка підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою у випадках передбачених цим Законом. Обєктом оподаткування є, зокрема, операції платників податків з поставки товарів (робіт, послуг) на митній території України. Поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. Суми податків сплачені і (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.

З огляду на встановлені обставини у справі, колегія суддів вважає, що позивачем було цілком правомірно віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по реальним господарським операціям, повністю підтвердженим відповідними первинними документами, та вірно сформовано суму бюджетного відшкодування за липень 2010 року в розмірі 6751 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України «Про податок на додану вартість», колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного рішення.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2010р. по справі№2а-11855/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяДюкарєва С.В.

Судді Катунов В.В. Перцова Т. С. Повний текст ухвали виготовлений 31.01.2011 р.