Постанова № 13686183, 24.12.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 грудня 2010 року <Час проголошення >№ 2а-15260/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Добрівської Н.А.,

за участю секретаря судових засідань Щерблюк А.І.,

та представників сторін:

від позивача Бублик І.В. (довіреність від 11.10.2010р. №5625/9/10-009),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва

доПриватного підприємства «Будпромрезерв»,

третя особа без самостійних вимогГолосіївська районна у місті Києві державна адміністрація

проприпинення юридичної особи, - В С Т А Н О В И В:

26 жовтня 2010 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства «Будпромрезерв», третя особа без самостійних вимог: Голосіївська районна у м. Києві державна адміністрація про припинення юридичної особи.

В обґрунтування позовних вимог податкова інспекція посилається на те, що відповідач 29.08.2006 року зареєстрований Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією як юридична особа та з 29.08.2006 року перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, проте, з січня 2008 року не подає документи податкової та фінансової звітності до податкового органу, а також згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців юридична особа відсутня за місцезнаходженням, що відповідно ч.2 ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»є підставами для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи, що не повязано з банкрутством юридичної особи.

20 грудня 2010 року у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі та призначення її до судового розгляду, а також повістка про виклик направлялись ТОВ «Сан 2000»за наявною у матеріалах справи адресою, яка внесена до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Проте кореспонденція суду повернулась з відміткою пошти про неможливість її вручення за вказаною адресою.

Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про дату, час і місце проведення судового засідання.

Представник третьої особи у судове засідання не зявився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином відповідно до вимог ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що від відповідача та представника третьої особи заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надходило, суд відповідно до ч.6 ст.71, ч.4 ст.128 КАС України вирішує справу за відсутності відповідача на основі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Статтею 104 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Субєкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Згідно з ч.4 ст.50 Кодексу адміністративного судочинства України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх обєднання, юридичні особи, які не є субєктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом субєкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) обєднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

З системного аналізу вищезазначених норм права вбачається, що субєкт владних повноважень може звернутись до адміністративного суду з позовом виключно у випадках та з підстав, передбачених законом.

Обґрунтовуючи своє право на предявлення даного позову ДПІ у Голосіївському районі міста Києва посилалась п.17 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу», яким передбачено право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою про скасування державної реєстрації субєкта підприємницької діяльності.

Як на підставу своїх позовних вимог ДПІ у Голосіївському районі м. Києва посилалась на положення ч.2 ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»щодо наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним нею місцезнаходженням.

Водночас, Законом України «Про державну податкову службу», який є єдиним Законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, не передбачено таких функцій органів державної податкової служби, як контроль щодо підтвердження відомостей про місцезнаходження юридичної особи в Єдиному державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Таких функцій органів державної податкової служби не передбачено і в Законі України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців».

Такі функції належать державному реєстратору на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці відповідно до ст.6 та ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців».

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позивач не наділений законом повноваженням на звернення до суду з вимогами про припинення юридичної особи у звязку з внесенням до Єдиного державного реєстру запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Водночас, згідно з п.1.1 Порядку обліку платників податків, зборів (обовязкових платежів), затвердженого Наказом ДПА України від 19.02.1998 року № 80 (в редакції наказу ДПА від 17.11.1998 року № 552), платники податків це юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, на яких згідно із законами покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Відповідно до абзацу першого п.4.1 вищезазначеного Порядку, узяття на облік як платників податків юридичних осіб та відокремлених підрозділів юридичних осіб здійснюється за їх місцезнаходженням відповідними органами державної податкової служби після внесення відомостей про них до Єдиного державного реєстру або, у випадках, передбачених законодавством, після присвоєння ідентифікаційних кодів за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України.

Під час розгляду справи судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ПП «Будпромрезерв»(ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34569551) є юридичною особою, зареєстровано Голосіївською районною державною адміністрацією 29.08.2006 року.

ПП «Будпромрезерв»було взято на облік як платник податку в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва 29.08.2006 року, що підтверджується відповідною довідкою, копія якої знаходиться у матеріалах справи.

Статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року № 1251-ХІІ (в редакції на момент спірних правовідносин) встановлено обовязок платників податків і зборів (обовязкових платежів): вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни; допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи повязані з утриманням обєктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обовязкових платежів).

Як вбачається з матеріалів справи та знайшло своє підтвердження у судовому засіданні відповідач не звітує до податкового органу більше року. Остання податкова звітність, подана платником податків до податкового органу: декларація з податку на прибуток за 2007 рік та декларація з податку на додану вартість за IV квартал 2007 року з нульовими показниками.

Таким чином, строк, упродовж якого відповідач не подає звітність до податкового органу, перевищує один рік.

Відповідно до ч.2 ст.38 Закону України Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»від 15 травня 2003 року № 755-ІV (в редакції на момент спірних правовідносин) підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не повязано з банкрутством юридичної особи, зокрема, є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Пунктом 17 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу»від 04 грудня 1990 року № 509-ХІІ (в редакції на момент спірних правовідносин) органам державної податкової служби надано право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації субєкта підприємницької діяльності.

Згідно з пунктом 8.6. Порядку обліку платників податків, зборів (обовязкових платежів), затвердженого Наказом ДПА України від 19 лютого 1998 року № 80 (в редакції наказу ДПА України від 17 листопада 1998 року № 552), якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом, та у разі неподання протягом року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності, керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про постановлення судового рішення про припинення юридичної особи чи підприємницької фізичної особи підприємця.

Відповідно до інформаційної довідки станом на 21 грудня 2010 року заборгованість по податках і зборах (обовязкових платежах) перед бюджетом у відповідача відсутня.

Отже, враховуючи неподання відповідачем більше року органам державної податкової служби документів фінансової звітності, відсутність у нього податкової заборгованості, а також право органів державної податкової служби на звернення до суду з заявою (позовною заявою) про припинення юридичної особи, суд задовольняє позовні вимоги.

Відповідно до ч.1 ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»суд, який постановив рішення про припинення юридичної особи, що не повязане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, ст.ст.158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва задовольнити.

2. Припинити юридичну особу Приватне підприємство «Будпромрезерв»(03039, м. Київ, вул. Ізюмська, 7, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34569551).

3. Копію постанови, у день набрання постановою законної сили, надіслати державному реєстратору Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про судове рішення щодо припинення Приватного підприємства «Будпромрезерв»до встановленого законом порядку.

Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 та може бути оскаржена до Київського окружного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

СуддяН.А. Добрівська Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови 27 грудня 2010 року.