Ухвала суду № 136861228, 15.05.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/14379/26 1-кс/760/6978/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва

В складі: головуючого слідчого судді - ОСОБА_1

секретаря - ОСОБА_2

За участі: прокурора - ОСОБА_3

підозрюваного - ОСОБА_4

захисника - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , погодженого із прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому пред`явлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, в рамках провадження, що внесено до ЄРДР за №22025101110000767 від 01.07.2025 року, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області розслідується кримінальне провадження №22025101110000767, зареєстрованого в ЄРДР 01.07.2025 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 114-1 КК України.

З матеріалів провадження вбачається, що громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, за попередньою змовою групою осіб, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що діючи умисно в порушення зазначених вище міжнародних нормативно-правових актів, 22 лютого 2022 року президент російської федерації, реалізуючи злочинний план направлений на насильницьку зміну меж території та кордонів України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, направив до ради федерації звернення про використання збройних сил рф за межами рф, яке було задоволене.

24 лютого 2022 року о 05:00 годин президент російської федерації оголосив про рішення розпочати військову операцію в Україні.

Надалі збройними силами рф, що діяли за наказом керівництва рф та зс рф, здійснено пуск крилатих та балістичних ракет по аеродромах, військових штабах та складах ЗС України, а також підрозділам ЗС та інших військових формувань після чого рф скоєно вторгнення на територію суверенної держави України.

В зв`язку з чим Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.22 №64/2022 в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому Указами Президента України неодноразово продовжено строк дії воєнного стану в Україні.

Згідно ст. 1 ЗУ «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституцї України покаладється оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості. Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підвоного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з територизмом.

Згідно ст. 3 ЗУ «Про Збройні Сили України» до загальної структури Збройних Сил України входять органи військового управління.

Згідно постанови КМУ від 23.02.2022 № 154 «Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки» Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно ст. 24 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» бронювання військовозобов`язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 25 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» бронюванню підлягають військовозобов`язані, які працюють або проходять службу на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, у тому числі кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які не є їх працівниками.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Так, відповідно до Порядку бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 №76 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №847), бронюванню підлягають військовозобов`язані, які працюють, зокрема, на підприємствах, в установах та організаціях, які в установленому порядку визначено критично важливими для функціонування економіки.

Так, 28.04.2015 року зареєстровано ТОВ «Інноваційні облікові системи» (ЄДРПОУ 39770806, м. Дніпро, вул. В`ячеслава Липинського, 18, офіс 302), з одним з видів діяльності якого є діяльність агентств тимчасового працевлаштування, а також інша діяльність із забезпечення трудовими ресурсами. Фактично підприємство здійснює надання послуг з аутстафінгу - виводу персоналу за штат компанії-замовника і оформлення його у штат компанії-провайдера.

Розпорядженням начальника Дніпровської обласної військової адміністрації від підприємству надано статус критично важливого , а також можливість бронювання 50 % штату своїх співробітників.

Крім цього, встановлено, що ТОВ «Інноваційні облікові системи» входить до групи пов`язаних між собою суб`єктів господарської діяльності (в подальшому - СГД), серед яких ТОВ «Юністафф Україна», ТОВ «Стаф консалтинг», ТОВ «ФН ПЕРСОНАЛ», ТОВ «Джі Ес Стаффінг» та мають спільного кінцевого бенефіціарного власника - ОСОБА_9 . Останні є групою підприємств зі статусом важливих для функціонування економіки.

Керівником ТОВ «Інноваційні облікові системи» (ЄДРПОУ 39770806) та його директором є ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_1

Водночас, 05.05.2022 зареєстровано ТОВ «Джі Ес Стаффінг» (ЄДРПОУ 44660431, м. Київ, вул. Саксаганського, 120), з основним видом діяльності агентство працевлаштування, а саме надання послуг з аутстафінгу - виводу персоналу за штат компанії-замовника і оформлення його у штат компанії-провайдера. Підприємству 01.08.2024 надано можливість бронювання 50 % штату своїх співробітників.

Керівником ТОВ «Джі Ес Стаффінг» (ЄДРПОУ 44660431) є ОСОБА_8 , а уповноваженою особою ТОВ «Джі Ес Стаффінг» та ТОВ «Стаф консалтинг» є ОСОБА_7 (колишній директор ТОВ «Джі Ес Стаффінг»).

Розуміючи вищевикладені обставини, переслідуючи корисливий мотив, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці але не пізніше серпня 2025 року, у директора ТОВ «Інноваційні облікові системи» (ЄДРПОУ 39770806) ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на перешкоджання законній діяльності ЗС України та інших військових формувань в особливий період, шляхом фіктивного працевлаштування за грошову винагороду військовозобов`язаних осіб, з метою отримання ними відстрочки від мобілізації під виглядом надання послуг аутстафінга.

Усвідомлюючи, що самостійно реалізувати вказаний злочинний задум неможливо, ОСОБА_4 залучив до своєї протиправної діяльності довірених осіб, які володіють організаторськими здібностями, здатні вирішувати поставлені завдання, успішно організовують та забезпечують ведення результативної роботи, виконують усі накази та розпорядження, володіють професійними знаннями і навичками, мають необхідний досвід роботи для виконання організаційно-розпорядчих та управлінських функцій щодо організації та здійснення відповідної діяльності, а саме директора ТОВ «Джі Ес Стаффінг» (ЄДРПОУ 44660431) ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , колишнього директора даного товариства ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також інших невстановлених осіб. Вказаним особам він довів до відома свої злочинні наміри, а останні погодились на їх спільну реалізацію.

Вищевказані особи, усвідомлюючи наслідки своїх суспільно небезпечних дій, добровільно домовились про спільне вчинення злочину, а саме перешкоджання законній діяльності ЗС України та інших військових формувань в особливий період, шляхом фіктивного працевлаштування за грошову винагороду військовозобов`язаних осіб, з метою отримання ними відстрочки від мобілізації під виглядом надання послуг аутстафінга.

В свою чергу ОСОБА_4 розробив план, розподілив ролі та функції між майбутніми співучасниками вчинення кримінального правопорушення, а також розробив механізм їх взаємодії.

Згідно розподілених ролей та функцій, ОСОБА_4 як організатор протиправного механізму:

- здійснював безпосереднє керівництво діяльністю товариства;

- особисто формував та погоджував перелік військовозобов`язаних осіб, з метою їх працевлаштування на підконтрольне товариство для фактичного отримання відстрочки;

- погоджував умови та підписував договори аутстафінгу між підконтрольним товариством та іншими юридичними особами (клієнтами);

- організовував комунікацію між співучасниками злочинної схеми;

- погоджував, надавав вказівки та контролював здійснення клієнтами оплати протиправних послуг;

- вчиняв інші організаційні дії спрямовані на реалізацію злочинного плану;

- як директор ТОВ «Інноваційні облікові системи» (ЄДРПОУ 39770806) підписував договори аутстафінгу з клієнтами, підписував накази на призначення осіб на відповідні посади та їх звільнення, накази на відрядження, виплату заробітної плати та інші документи.

ОСОБА_7 - діючи як виконавець, згідно розробленого протиправного механізму:

- отримувала від ОСОБА_4 перелік осіб для їх працевлаштування до підконтрольного підприємства з подальшим бронюванням;

- особисто перевіряла пакет документів, наданих кандидатом на працевлаштування та бронювання;

- комунікувала з іншими працівниками підконтрольного підприємства для організації працевлаштування таких осіб;

- здійснювала розрахунки заробітних плат, розміру грошової винагороду від клієнтів (юридичних та фізичних осіб) за організацію бронювання осіб на підконтрольному підприємстві

- виконувала вказівки ОСОБА_4 щодо організаційно-розпорядчої діяльності товариства.

ОСОБА_8 - діючи як виконавець, згідно розробленого протиправного механізму:

- отримувала від ОСОБА_4 перелік осіб для їх працевлаштування до підконтрольного підприємства з подальшим бронюванням;

- особисто перевіряла пакет документів, наданих кандидатом на працевлаштування та бронювання;

- комунікувала з іншими працівниками підконтрольного підприємства для організації працевлаштування таких осіб;

- здійснювала розрахунки заробітних плат, розміру грошової винагороду від клієнтів (юридичних та фізичних осіб) за організацію бронювання осіб на підконтрольному підприємстві

- виконувала вказівки ОСОБА_4 щодо організаційно-розпорядчої діяльності товариства;

- як директор ТОВ «Джі Ес Стаффінг» (ЄДРПОУ 44660431) підписувала договори аутстафінгу з клієнтами, підписувала накази на призначення осіб на відповідні посади та їх звільнення, накази на відрядження, виплату заробітної плати та інші документи.

Крім того, розподіливши функції кожного з учасників злочину, ОСОБА_4 , для організації роботи, надання вказівок, погодження фінансово-господарської документації та звітності, ведення листування з іншими співучасниками злочину щодо організації протиправного механізму використовував месенджер «Telegram» та номер мобільного оператора зв`язку НОМЕР_1 . В свою чергу, з даною ж метою ОСОБА_7 використовувала номер телефону НОМЕР_2 , а ОСОБА_8 НОМЕР_3 .

Розроблений ОСОБА_4 протиправний механізм вчинення злочину передбачав:

- Клієнти (переважно юридичні особи) формують перелік осіб із числа своїх співробітників, яких бажають забронювати, а також перелік так званих «пар» - «технічних» осіб, які мають відстрочку від призову, та разом із переліком необхідних документів надають ОСОБА_8 , ОСОБА_7 або ОСОБА_4 ;

- ОСОБА_8 та ОСОБА_7 самостійно або за вказівкою ОСОБА_4 перевіряють потенційних клієнтів (самостійно або із залученням інших співробітників) та готують договір аутстафінгу із відповідними таблицями розрахунків та посад, та сумами винагороди за надані послуги;

- Після всіх погоджень клієнт (юридична особа) формально звільняє у себе осіб, яких хоче забронювати, та «технічні пари», які в свою чергу в подальшому працевлаштовуються до ТОВ «Джі Ес Стаффінг», ТОВ «Інноваційні облікові системи» або ТОВ «Стаф консалтинг» та подаються на бронювання;

- Після цього клієнт замовник (юридична особа) укладає договір аутстафінгу (надання персоналу) із ТОВ «Джі Ес Стаффінг», ТОВ «Інноваційні облікові системи» або ТОВ «Стаф консалтинг», розрахунок за яким здійснюється в безготівковій формі з ПДВ. Усі перелічені протиправні дії, учасниками злочину названо «проект».

Так, вартість послуг бронювання становить 30 тис. грн. з кожного підприємства (замовника) одноразово, а також щомісячна плата у розмірі 10% від нарахованої заробітної плати з кожного співробітника. Мінімальна кількість осіб - 6, з яких 50% будуть заброньовані.

При цьому, станом на 3 квартал 2022 року загальна кількість працевлаштованих у групі пов`язаних між собою СГД складала 511 осіб, а станом на вересень 2025 року склала понад 1600 осіб, що вказує на факт успішної реалізації вищевказаного злочинного механізму.

Встановлено, що не пізніше серпня 2025 року, діючи на реалізацію спільного злочинного умислу, усвідомлюючи характер своїх злочинних дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, діючи на виконання вказівок ОСОБА_4 , за відома ОСОБА_8 , тобто за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_7 , користуючись мобільним номером телефону НОМЕР_2 , комунікувала із представниками суб`єктів господарської діяльності (замовниками) щодо умов отримання бронювання під виглядом укладання договорів про надання послуг з надання персоналу - аутстафінгу.

Під виглядом укладання зазначених договорів здійснювалось «звільнення» військовозобов`язаних працівників з суб`єкта господарської діяльності (замовника) з їх подальшим працевлаштуванням до групи пов`язаних між собою СГД, кінцевим власником яких є ОСОБА_9 , - надавачів послуг з метою оформлення останнім бронювання від військового призову.

Таким чином військовозобов`язані працівники фіктивно наймались до групи пов`язаних між собою СГД (виконавців) з метою продовження роботи в своїх суб`єктах господарської діяльності (замовниках), але вже з оформленим бронюванням.

Діючи на виконання вищевказаного злочинного задуму, з метою розповсюдження інформації щодо надання послуг з бронювання під виглядом укладення договорів аутстафінгу, ОСОБА_4 використовуючи номер телефону НОМЕР_1 та наявний в нього обліковий запис в месенджері «Telegram», поширив відповідну інформацію серед членів бізнес-клубу « ІНФОРМАЦІЯ_4 », члени якого в подальшому почали масово звертатись до останнього, з метою отримання послуг бронювання для своїх співробітників, членів родини та знайомих.

07.08.2025 за сприяння ОСОБА_4 до ОСОБА_7 звернувся невідомий абонент на ім`я ОСОБА_10 , який використовує номер мобільного телефону НОМЕР_4 . Предметом спілкування було обговорення питань організації бронювання військовозобов`язаних осіб. Серед таких осіб виявився ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перелік відповідних документів якого також було надіслано вказаною особою у даному листуванні.

Отримавши всі необхідні документи та інформацію, ОСОБА_7 , за попередньою змовою з ОСОБА_8 та іншими невстановленими особами, діючи на виконання спільного злочинного умислу з ОСОБА_12 , були вжиті необхідні та достатні заходи для оформлення бронювання ОСОБА_11 шляхом його фіктивного працевлаштування до критично важливого підприємства ТОВ «Джі Ес Стаффінг».

Надалі, не пізніше 15.08.2025 до ОСОБА_4 в месенджері «Telegram» звернулась його знайома ОСОБА_13 , з проханням забронювати її брата ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Отримавши відповідне повідомлення ОСОБА_4 , втілюючи спільний злочинний план, надіслав останній контакт ОСОБА_7 , щоб вирішити дане питання (зайнятись відповідним «проектом»). Крім того, ОСОБА_4 також направив скріншот відповідного повідомлення ОСОБА_13 до ОСОБА_8 , з метою сприяння у вирішенні даного питання, як директору підприємства, в якому буде працевлаштовано вказаного громадянина.

В подальшому, не пізніше 07.10.2025 ОСОБА_7 , за попередньою змовою з ОСОБА_8 та іншими невстановленими особами, на виконання спільного злочинного умислу, були вжиті необхідні та достатні заходи для оформлення бронювання ОСОБА_14 шляхом його фіктивного працевлаштування до критично важливого підприємства ТОВ «Джі ЕсСтаффінг».

Через деякий час, не пізніше 22.12.2025 до ОСОБА_4 в месенджері «Telegram» звернулась його знайома ОСОБА_15 , з проханням забронювати її друга ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Отримавши відповідне повідомлення ОСОБА_4 , продовжуючи втілювати спільний злочинний план, надіслав останній контакт ОСОБА_7 , щоб вирішити дане питання. Крім того, інформацію щодо необхідності бронювання вказаного чоловіка ОСОБА_4 також направив до ОСОБА_8 , з метою сприяння у вирішенні даного питання, як директору підприємства, в якому буде працевлаштовано вказаного громадянина.

Надалі, не пізніше 31.12.2025 ОСОБА_7 , за попередньою змовою з ОСОБА_8 та іншими невстановленими особами, на виконання спільного злочинного умислу, були вжиті необхідні та достатні заходи для оформлення бронювання ОСОБА_16 шляхом його фіктивного працевлаштування до критично важливого підприємства ТОВ «Джі Ес Стаффінг».

За надання послуг з бронювання всі потенційні клієнти ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , сплачували заздалегідь обумовлену суму грошової винагороди, що також було предметом обговорення підозрюваних в месенджері «Telegram», як складова частина головної мети їх злочинного умислу.

Вказані незаконні дії ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , а також інших невстановлених осіб, за попередньою змовою, призвели до штучного отримання ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 та іншими особами права на відстрочку від призову на військову службу, що в свою чергу створило перешкоду у роботі ТЦК та СП ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ) щодо організації комплектування Збройних Сил України особовим складом.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, за попередньою змовою групою осіб, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 114-1 КК України.

14.05.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри повністю підтверджується наступними доказами зібраними під час досудового розслідування зазначеного кримінального провадження, а саме:

- рапортами;

- дорученнями;

- протоколом про проведення НСРД від 28.10.2025 року;

- протоколом огляду речей та документів від 13.05.2026 року;

- протоколом огляду речей та документів від 11.05.2026 року;

- протоколом огляду речей та документів від 11.05.2026 року;

- протоколом затримання підозрюваного від 14.05.2026 року;

- протоколом особистого обшуку затриманої особи;

- протоколом обшуку від 05.05.2026 року;

- протоколом обшуку від 05.05.2026 року;

- протоколом обшуку від 14.05.2026 року;

- протоколом допиту підозрюваного від 14.05.2026 року;

- іншими доказами в їх сукупності, які містяться в матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, при визначенні обґрунтованості підозри необхідно враховувати практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою, а саме у рішеннях у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» та «Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини зазначив, що термін «обґрунтована підозра» означає наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Від сукупності обставин справи залежить, що саме можна вважати обґрунтованою підозрою.

Також, розглядаючи скаргу у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, Європейський суд з прав людини підкреслив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі - Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим лише тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням органів досудового розслідування (попереднього слідства).

На даному етапі кримінального провадження стороною обвинувачення та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінальних правопорушень.

Сторона обвинувачення на підставі оцінки сукупності отриманих доказів стверджує, що причетність особи до вчинення нею злочинів є достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.

На даний час є необхідність у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , оскільки є достатньо підстав вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання. Крім того, останній має відстрочку, у зв`язку з чим може вільно покинути територію України, тим паче що підозрюється у вчиненні злочину, пов`язаного з організацією продажу бронювання військовозобов`язаним особам, шляхом їх фіктивного працевлаштування до підприємств із статусом критичних. Матеріальний стан підозрюваного дозволяє йому вільно перебувати за межами України тривалий час, а дохід не потребує перебування в Україні. Крім того, встановлено, що матеріальний стан підозрюваного досить зріс у 2025 році, що також підтверджує факт наявність незаконних джерел доходу останнього.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».

Наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК обґрунтовується тим, що перебуваючи на волі ОСОБА_4 може знищити, сховати та спотворити інформацію, речі та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Відповідна обставина обґрунтовується тим, що до вказаної протиправної діяльності останньою залучено досить велике коло осіб, а також використовується декілька офісних приміщень, що в свою чергу вказує на факт зберігання документів та інших носіїв інформації, з наявною в них інформацією щодо обставин вчинення злочину, за різними адресами. В підпорядкуванні останнього також перебуває досить великий штат співробітників, що матеріально залежні від нього, а тому можуть надавати сприяння йому в знищенні чи переховуванні доказів.

Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК обґрунтовується тим, що перебуваючи на волі, ОСОБА_4 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб незаконно впливати на осіб, які можуть бути допитані як свідки. Відповідне підтверджується тим, що до останніх, з метою бронювання своїх співробітників, звертаються досить відомі підприємства та їх власники, що вказує на факт наявності відповідних зв`язків у підозрюваної, які остання може використати у власних цілях.

Наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК обґрунтовується тим, що серед оточення підозрюваного ОСОБА_4 є невстановлені учасники злочину, яких вона може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб, а тому підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі, може вчинити інший злочин, або ж продовжити вчиняти інкримінований йому злочин, тим самим створивши умови для переховування його від органів досудового слідства та суду та унеможлививши здійснення швидкого, повного і неупередженого досудового слідства у вказаному кримінальному провадженні. Тим паче, останній є організатором протиправного механізму та його керівником, що також дозволить останньому продовжити вчинення протиправного діяння. Перебуваючи на волі останній, навіть будучи керівником іншого підприємства, продовжить як організатор організовувати та контролювати протиправну діяльність посадових осіб підконтрольних суб`єктів господарювання.

Інші більш м`які запобіжні заходи застосовані до підозрюваного ОСОБА_4 не забезпечать його належної процесуальної поведінки, призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органів досудового розслідування та впливати на розслідування кримінального провадження.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Таким чином, у кримінальному провадженні існують ризики забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачені п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які вимагають обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу.

Визначаючи підстави для виняткового виду запобіжного заходу, суд враховує обставини, визначені в ст. 178 КПК України, тяжкість обвинувачення, а також враховує, що більш м`які запобіжні заходи, не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до положень абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини передбаченні статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст. ст. 109 -114-1, 258 - 258-5, 260, 261, 437 - 442 КК України.

Згідно ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених ст. 109-114-2, 258-258-6, 260, 261,437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої ст. 176 КПК України, а саме тримання під вартою.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав із наведених в самому клопотанні підстав та просить суд застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, без визначення розміру застави.

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора та вказав, що на їх думку підозра ґрунтується на хибній кримінально-правовій кваліфікації. Надання послуг з аутстафінгу та оформлення бронювання військовозобов`язаних не є перешкоджанням законній діяльності ЗСУ. Орган досудового розслідування не розуміє суті аутстафінгу. Це законна господарська діяльність, яка без бронювання працівників не зможе функціонувати; при цьому підприємство належним чином сплачує податки.

У матеріалах клопотання відсутні будь-які докази «фіктивності» працевлаштування. Жодного об`єктивного підтвердження цього матеріали справи не містять. Докази, наведені у клопотанні, є неналежними та недопустимими, а їх сукупність не доводить обґрунтованості підозри. Крім того, відсутній причинно-наслідковий зв`язок між діями підозрюваного та діяльністю військових формувань.

Ризики, на які посилається прокурор, відсутні, є лише його припущеннями й нічим не підтверджені. Іншим підозрюваним у цьому провадженні не обирали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - щодо них застосовано заставу.

Просив захисник врахувати,що ОСОБА_4 є громадянином України, має постійне місце проживання, офіційно працевлаштований, одружений та має на утриманні малолітню дитину. Також його підзахисний раніше не судимий, позитивно характеризується, має міцні соціальні та родинні зв`язки, а також не вчиняв жодних дій, спрямованих на ухилення від виконання процесуальних обов`язків чи зміну способу життя.

Сторона захисту вважає, що в діях ОСОБА_4 відсутня об`єктивна сторона кримінального правопорушення. Хибність кваліфікації унеможливлює задоволення клопотання прокурора.

Враховуючи викладене, захисник просить відмовити у задоволенні клопотання прокурора повністю. У разі необхідності застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту, або в разі задоволення клопотання прокурора про тримання під вартою - визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та звільнити підозрюваного з-під варти в залі суду.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника та зазначив, що його діяльність є виключно законним бізнесом і не містить жодних ознак перешкоджання законній діяльності ЗСУ. Надання послуг з аутстафінгу здійснюється у суворій відповідності до чинного законодавства України. Отримуваного доходу йому вистачає лише на погашення кредитних зобов`язань та на забезпечення першочергових потреб і проживання сім`ї.

Заслухавши сторони та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновків, які мотивує наступним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Згідно з ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозра у вчиненні кримінального

правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України пред`явлена відповідно до наявних у досудового розслідування матеріалів, які в ході слідства будуть перевірятись, однак враховуючи що вказані правопорушення відносяться до категорії тяжкого злочину та санкцією якого передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років, слідчий суддя вважає її обґрунтованою.

Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04, рішення від 21.04.2011 року) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Суд погоджується з доводами сторони обвинувачення, що надані матеріали свідчать про наявність «обґрунтованої підозри» у розумінні практики ЄСПЛ. Однак, сама по собі обґрунтованість підозри у вчиненні тяжкого злочину не є достатньою підставою для обрання найсуворішого запобіжного заходу без доведення неможливості застосування інших заходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані стороною обвинувачення докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Твердження захисту про те, що діяльність підозрюваного є виключно законним бізнесом у сфері аутстафінгу, слідчий суддя оцінює критично, оскільки органом досудового розслідування доведено наявність ознак штучного (фіктивного) збільшення штату підприємств (з 511 осіб у 2022 році до понад 1600 осіб у 2025 році) саме з метою масового оформлення відстрочок від мобілізації за грошову винагороду. Такі дії в особливий період створюють реальні перешкоди діяльності ТЦК та СП щодо комплектування Збройних Сил України, що охоплюється диспозицією ст. 114-1 КК України.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, у вигляді тримання під вартою. Таким чином, клопотання прокурора в частині обрання самого виду запобіжного заходу є законним та підлягає задоволенню.

Водночас, вирішуючи питання про застосування положень абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

Відповідно до вищевказаної статті це право суду, а не обов`язок не визначати заставу, слідчий суддя зважає на принципи пропорційності, закріплені у практиці ЄСПЛ (зокрема, рішення у справі «Ілійков проти Болгарії» та «Манчіні проти Італії»), згідно з якими тримання під вартою без альтернативи є крайнім заходом і має застосовуватися винятково у випадках, коли жоден інший захід не може нівелювати ризики.

Слідчий суддя враховує дані про особу ОСОБА_4 , а саме: він є громадянином України, раніше не судимий, офіційно працевлаштований, одружений, має на утриманні малолітню дитину, має постійне місце проживання та позитивні характеристики. Крім того, іншим фігурантам у цьому ж провадженні судом уже обрано запобіжні заходи, не пов`язані з безальтернативним триманням під вартою (застосовано заставу), що вимагає від суду дотримання принципу рівності та індивідуалізації юридичної відповідальності.

За таких обставин слідчий суддя вважає клопотання прокурора задовольнити частково, обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 12.07.2026 року включно в межах строку досудового розслідування, із визначенням в якості альтернативного запобіжного заходу застави у розмірі 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 399 360 гривень, та в разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України строком на 60 днів, з дня внесення застави та в межах строку досудового розслідування, а саме:

1) не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) прибувати на першу вимогу до слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України чи в`їзд в Україну.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 186, 193-194, 196, 205, 309, 369, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити - частково.

Обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 12.07.2026 року включно в межах строку досудового розслідування, із визначенням в якості альтернативного запобіжного заходу застави у розмірі 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 399 360 гривень, які можуть бути внесені як самим підозрюваним так і іншою фізичною (юридичною) особою на депозитний рахунок: отримувач: ТУ ДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, банк: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089, та надати документ, що це підтверджує, до Солом`янського районного суду міста Києва.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України строком на 60 днів, з дня внесення застави та в межах строку досудового розслідування, а саме:

1) не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) прибувати на першу вимогу до слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України чи в`їзд в Україну;

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний (обвинувачений), будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до підозрюваного (обвинуваченого) запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську міську прокуратуру.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського Апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1