Рішення № 136860731, 23.04.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/13452/26-ц

пр. 2-7876/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Вовк С. В.,

при секретарі судового засідання - Ємець Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Друга Київська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Позиція сторін у справі

У березні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Київської міської ради, третя особа: Друга Київська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що вона є єдиним спадкоємцем своєї тітки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . У шестимісячний строк з дня відкриття спадщини позивач не звернулася до нотаріуса із заявою про її прийняття. Пропуск строку зумовлений об`єктивними та поважними причинами - впровадження воєнного стану після повномасштабного вторгнення військ російської федерації на територію України. Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-IX від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Його дію неодноразово продовжено, і станом на час звернення до суду воєнний стан триває.

Позивач зазначає, що у січні та лютому 2024 року в місті Києві суттєво зросла інтенсивність ракетних обстрілів та атак безпілотними літальними апаратами країною терористом, що супроводжувалося тривалими повітряними тривогами та відключеннями електроенергії. Внаслідок цього позивач перебувала у стані постійної небезпеки, не мала можливості своєчасно залишати квартиру та дістатися бомбосховища під час повітряних тривог, що негативно позначилося на її психологічному стані (у останньої почалися панічні атаки та безсоння). У зв`язку з погіршенням самопочуття та необхідністю створення умов існування та особистої безпеки, позивач була змушена змінити місце проживання та середини березня 2024 року по кінець жовтня 2025 року тимчасово проживала у селі Кобилецька Поляна Рахівського району Закарпатської області. У жовтні 2025 року позивач повернулася до Києва та звернулась з заявою про прийняття спадщини, проте постановою Другої київської державної нотаріальної контори від 27 лютого 2026 року останній відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском строку на її прийняття.

У зв`язку з вищевикладеним позивач звернулась до суду з позовом.

Представник відповідача подав відзив на позов, в якому зазначив, що право на спадщину виникає з моменту її відкриття, тобто смерті особи, і закон встановлює для спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Саме таким є порядок реалізації особи права на спадщину. Тобто, пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини без поважних причин не свідчить про наявність у такого спадкоємця порушеного, невизнаного чи оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку.

В судове засідання позивач та її представник не з`явились, подала заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у судове засідання не з`явився, у відзиві на позов просив здійснювати розгляд справи за його відсутності.

Процесуальні дії

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13 березня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

13 квітня 2025 року до суду надійшла копія спадкової справи №53/26, що була відкрита після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Фактичні обставини справи

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є племінницею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та єдиним спадкоємцем своєї тітки, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Києві, що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть. Факт спорідненості підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на день смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , відкрилася спадщина, до складу якої входять: 11/12 частин трикімнатної квартири АДРЕСА_2 .

12 лютого 2026 року, позивач звернулась до Другої Київської державної нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом. Але, Позивачу відмовлено у зв`язку з тим, що нею було пропущено строк для прийняття спадщини. Також, нотаріусом повідомлено, що спадкова справа щодо померлого не відкривалась, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 84149301, сформованою 12 лютого 2026 року.

Позиція суду та оцінка аргументів сторін

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Тобто право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Ураховуючи викладене, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані за наявності сукупності обставин коли у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви та ці обставини визнані судом поважними.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій (див. постанови Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17).

Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість. Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини. Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду. Суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою (див. пункти 53 - 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року в справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24)).

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Отже, строки на подання заяви про прийняття спадщини не визнаються преклюзивними, можуть бути поновлені з дотриманням правил частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини і можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через власну пасивну поведінку, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2022 року в справі № 756/957/18).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 2516/1356/12-ц (провадження № 61-28938св18), на яку є посилання у касаційній сказі, зроблено висновок, що «за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України). Таким чином, позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини».

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач середини з березня 2024 року по кінець жовтня 2025 року тимчасово проживала в селі Кобилецька Поляна Рахівського району Закарпатської області, натомість померла була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи велику відстань від свого місця проживання до міста Києва, форс-мажорні обставини, які є наслідком агресії російської федерації, часті обстріли та ракетні удари на території м. Києва, фізичний та психічний стан позивача, суд вважає обґрунтованими твердження позивача про те, що вона із поважних причин була позбавлена можливості приїхати до міста Києва для врегулювання спадкових питань.

Вказані позивачем причини пропуску строку звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини судом визнано поважними, а відтак такий строк підлягає поновленню з метою захисту невизнаних спадкових прав позивача.

Керуючись ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 258-259, 263-265, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Друга Київська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити додатковий строк для подачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Києві, терміном в три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва.

Суддя С. В. Вовк