Ухвала суду № 136858974, 28.01.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/26426/25

Провадження №: 1-кс/752/87/26

У Х В А Л А

28 січня 2026 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ст. слідчого СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором ОСОБА_8 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12025100010002281 від 16.07.2025 за знаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України,

встановив:

до слідчого судді надійшло клопотання про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12025100010002281 від 16.07.2025 за знаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України, яке обґрунтовується наступним.

СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100010002281 від 16.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 будучи службовою особою, займаючи посаду головного бухгалтера ТОВ «Технологічна паливна компанія» (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 100-а, код ЄДРПОУ 39102316), зловживаючи своїми повноваженнями, незаконно заволоділа грошовими. коштами підприємства шляхом зайвого (безпідставного) нарахування собі заробітної плати в період 2021-2025 роках, за наступних обставин.

Відповіло до наказу №7 від 05.05.2014, який підписаний директором ТОВ «Технологічна паливна компанія» ОСОБА_9 , ОСОБА_4 прийнято на постійне місце роботи на посаду головного бухгалтера ТОВ «Технологічна паливна компанія» з 05.05.2014, яку остання займала до 21.05.2025.

Після чого, останній було ввірено ключ доступу до банківських розрахункових систем ТОВ «Технологічна паливна компанія».

Відповідно до наказу №1 «Про облікову політику підприємства та про організацію бухгалтерського обліку» від 01.01.2019 підписаного директором ТОВ «Технологічна паливна компанія» ОСОБА_9 та наказу № l «Пре облікову політику підприємства та про організацію бухгалтерського обліку» від 01.01.2023 підписаного директором ТОВ «Технологічна паливна компанія ОСОБА_9 - забезпечення бухгалтерського обліку на підприємстві доручено бухгалтерській службі на чолі з головним бухгалтером.

Згідно наказу ТОВ «Технологічна паливна компанія» «Про затвердження штатного розпису» від 01.01.2021 № 2 встановлено, що з 01.01.2021 ТОВ «Технологічна паливна компанія» затверджено та введено в дію штатний розпис, шо додається до нього.

Відповідно до штатного розпису «Технологічна паливна компанія» від 01.01.2021, затвердженого директором ТОВ «Технологічна паливна компанія» ОСОБА_9 , розмір посадового окладу головного бухгалтера з 01.01.2021 становить 32 000 грн.

Відповідно до штатного розпису ТОВ «Технологічна паливна компанія» від 01.01.2025,. затвердженого директором ТОВ «Технологічна паливна компанія» ОСОБА_9 , розмір посадового окладу головного бухгалтера з 01.01.2025 року становить 65000 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України та примітки 1 до ст. 364 КК України, ОСОБА_4 була службовою особою, яка постійно обіймала на підприємстві ТОВ «Технологічна паливна компанія» посаду, пов`язану з організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських виконанням функцій.

В той же час, у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, однак не пізніше січня 2021 року у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел на заволодіння чужим майном, яке належить ТОВ «Технологічна паливна компанія», зловживаючи своїм службовим становищем, шляхом зайвого (безпідставного) нарахування собі заробітної плати.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на привласнення чужого, майна, ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим розсуванням дату та час, але не пізніше 05.01.2021, будучи головним бухгалтером ТОВ «Технологічна паливна компанія», перебуваючи на своєму робочому місці за адресою:. м. Київ, вул. Васильківська, 100-а, з корисливих спонукань, всупереч врегульованим законом суспільним відносинам у сфері власності та всупереч інтересам «Технологічна паливна компанія» за рахунок грошових коштів, які знаходились на розрахунковому рахунку підприємства, з метою особистого збагачення використовуючи своє службове становище, безпідставно почала нараховувати собі зайві кошти до своєї заробітної плати, яка була встановлена згідно наказу директора ТОВ «Технологічна паливна компанія» ОСОБА_9 «Про затвердження штатного розпису» від 01.01.2021 № 2.

ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що згідно нормативних актів, які були підписанні та погодженні директором ТОВ «Технологічна паливна компанія» заробітна плата головного бухгалтера на підприємстві з 01.01.2021 по 31.12.2024 не повинна перевищувати 32000 грн., а з 01.01.2025 - 60000 грн., безпідставно з 05.01.2021 використовуючи своє службове становище, почала нараховувати собі зайві кошти до заробітної плати, використовуючи ключ доступ до банківської розрахункової системи ТОВ «Технологічна паливна компанія» - розрахункового рахунку підприємства відкритого в ПАТ АБ «ПІВДЕННИЙ» IВАN НОМЕР_1 .

Так, в період часу із 05.01.2021 по 25.05.2025, ОСОБА_4 , використовуючи ключ доступ до банківської розрахункової системи ТОВ «Технологічна паливна компанія» - розрахункового рахунку підприємств відкритого в ПАТ АБ «Південний» IВАN НОМЕР_1 безпідставно нарахувала собі заробітну плату на загальну суму 2730615,12 грн. чим незаконно заволоділа чужим майно - грошові кошти ТОВ «Технологічні паливна компанія».

Привласненими коштами остання розпорядилася на власний розсуд внаслідок чого спричинила майнову шкоду ТОВ «Технологічна паливна компанія» на загальну суму 2730615,12 грн., що в двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, чим спричинила тяжкі наслідки для інтересів підприємства

04 листопада 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру, у вчинені нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України - у зловживанні повноваженнями, тобто умисне, метою одержання неправомірної вигоди для себе використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень що спричинило тяжкі наслідки інтересам юридичної особи

Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами, зокрема, протоколам допиту свідків, висновком спеціаліста за результатами проведення економічного дослідження, виписками по рахунках та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Під час досудового розслідування потерпілою стороною у даному кримінальному провадженні подано цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди на суму 2 730 615,12 грн, завданої внаслідок протиправних дій підозрюваної ОСОБА_4 .

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України, арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (цивільний позов), або стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

З огляду на викладене, накладення арешту на майно підозрюваної є необхідним для забезпечення виконання рішення суду у разі задоволення цивільного позову, а також з метою запобігання можливому відчуженню чи приховуванню майна, що може унеможливити реальне відшкодування завданих збитків потерпілій стороні.

У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з отриманою інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, є власницею та співвласницею наступних об`єктів: - квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 46,4 кв. м, реєстраційний номер речового права № 31013313 від 30.03.2019 року, де 1/4 частки належить ОСОБА_4 , а решта часток членам сім`ї (чоловіку, доньці та сину); житлового будинку загальною площею 69,6 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 , який належить їй на праві приватної власності; - земельної ділянки площею 0,10 га, кадастровий номер 8000000000:66:051:0014, за тією ж адресою - АДРЕСА_2 , що також перебуває у власності ОСОБА_4 .

Зважаючи на вищенаведене та з урахуванням виниклої в межах досудового розслідування кримінального провадження необхідності щодо вжиття заходів забезпечення кримінального провадження, а також враховуючи те, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбачено ч. 2 ст. 364-1 КК України, виникла необхідність у накладенні арешту на майно підозрюваної.

Прокурор клопотання підтримав, просив його задовільнити.

Захисники - адвокати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заперечили щодо задоволення клопотання, вказували на його необґрунтованість.

Підозрювана підтримала позицію захисників.

Вислухавши учасників, дослідивши надані матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів кримінального провадження є арешт майна.

Згідно ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (цивільний позов), або стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Частиною 8 ст. 170 КПК України встановлено, що вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Відповідно до ч.ч. 10-12 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати в тому числі, правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч. 2 ст.170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так, у клопотанні просять накласти арешт з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (цивільний позов), вказуючи, що під час досудового розслідування потерпілою стороною подано цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди на суму 2730615,12 грн. У той же час до клопотання долучено цивільний позов ТОВ «Технологічна паливна компанія» до ОСОБА_4 на суму 3721769,64 грн.

При цьому оцінка власності майна, що належить підозрюваній, а саме вартості 1\4 квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 46,4 кв. м; житлового будинку загальною площею 69,6 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 ; земельної ділянки площею 0,10 га, кадастровий номер 8000000000:66:051:0014, за тією ж адресою - АДРЕСА_2 , не проведена.

Безпідставним і необґрунтованим є прохання накласти арешт на усю квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , у той час як підозрюваній належить 1\4, оскільки арешт майна третіх осіб з метою забезпечення цивільного позову законодавством не передбачено.

На переконання слідчого судді, сам по собі факт подання цивільного позову у кримінальному провадженні, без підтвердження доказами існування обставин, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна не є безумовною необхідністю застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Отже, накладення арешту на нерухоме майно підозрюваної та обмеження права власності є нерозумним та неспіввісним із завданнями кримінального провадження, а наслідки арешту майна для підозрюваної та третіх осіб (дітей та чоловіка) є негативними.

За таких обставин клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 132, 170-173, 175, 309, 395, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

постановив:

у задоволенні клопотання ст. слідчого СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 , погодженому прокурором ОСОБА_8 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12025100010002281 від 16.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1