Ухвала суду № 136858511, 26.05.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/12554/25

Провадження № 2-п/643/52/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого - судді Замікули Б.С.,

за участю секретаря судового засідання Юшиної К.С.,

представника скаржника - адвоката Хоссейн Емілі,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо незняття арешту з грошових коштів боржника у виконавчих провадженнях

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі скаржник), в інтересах якої діє адвокат Хоссейн Емілі, звернулася до Салтівського районного суду міста Харкова зі скаргою на бездіяльність Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі Салтівський ВДВС), в якій просить суд: визнати рішення в.о. начальника Салтівського ВДВС Романінця Романа Вікторовича щодо відмови у знятті арешту з грошових коштів ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) незаконним; зобов`язати Салтівський ВДВС зняти арешт з грошових коштів ОСОБА_1 , що містяться на банківських рахунках, накладений постановами державного виконавця Єрьоменка Севастьяна Валеріановича від 25.02.2021 та постановою державного виконавця Загребельної Ірини Анатоліївни від 23.10.2021, а також направити копію постанови про зняття арешту до відповідних банківських установ, у тому числі до АТ КБ «ПриватБанк» та АТ «Універсал Банк».

В обґрунтування скарги зазначається, що ОСОБА_1 мала статус боржника за виконавчими провадженнями № 51457913, 58206395, 58206679, 51458306, 50922644, 51458180, 50922716, 49710660, 51458446, 49710995, які було об`єднано у зведене виконавче провадження № 64646655, про стягнення на користь фізичної особи ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) заборгованості на загальну суму 1641494,99 грн.

У межах зазначених виконавчих проваджень постановами державного виконавця

Єрьоменка С.В. від 25.02.2021 та постановою державного виконавця Загребельної І.А. від 23.10.2021 було накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_1 , що містяться на відкритих банківських рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення зазначених постанов.

Усі виконавчі документи за вищевказаними виконавчими провадженнями були повернуті стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Проте накладені арешти на кошти ОСОБА_1 знято не було, і вони залишаються чинними дотепер.

Скаржник також зазначає, що Господарським судом Харківської області розглядалась справа

№ 922/228/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Зокрема, ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.03.2025 у справі № 922/228/25 відкрито провадження у справі про визнання неплатоспроможною фізичної особи ОСОБА_1 ..

Як стверджує представник скаржника, у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, серед кредиторів було зазначено ОСОБА_2 на суму за всіма виконавчими документами, що перебували на примусовому виконанні. Оскільки вимоги ОСОБА_2 виникли до відкриття провадження та не були забезпечені заставою, він мав статус конкурсного кредитора в розумінні ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

Однак ОСОБА_2 у встановлений 30-денний строк своїх вимог не заявив. 03.06.2025, з порушенням цього строку, він подав до суду заяву про грошові вимоги кредитора, яка ухвалою від 06.06.2025 була залишена без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам Кодексу України з процедур банкрутства. Оскільки виявлені недоліки у встановлений строк усунені не були, ухвалою від 17.06.2025 заяву ОСОБА_2 було повернуто заявнику.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.07.2025 у справі № 922/228/25 провадження закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 90 КУзПБ. Вказаною ухвалою, зокрема, визнано вимоги конкурсних кредиторів, не заявлені у встановлений Кодексом строк або відхилені господарським судом, погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами такими, що не підлягають виконанню.

06.01.2026 скаржник направила до Салтівського ВДВС клопотання про зняття арешту з коштів боржника.

За результатами розгляду клопотання Салтівський ВДВС повідомив про відмову у його задоволенні (лист від 20.01.2026 № 20626), посилаючись на відсутність підстав, передбачених ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження». Також у відповіді Салтівський ВДВС йдеться, що в ухвалі Господарського суду Харківської області від 07.07.2025 не зазначено конкретних виконавчих документів і номерів виконавчих проваджень, які не підлягають виконанню.

Скаржник вважає таку відмову незаконною, оскільки правовим обґрунтуванням клопотання була інша норма ч. 4 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої у разі, якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених ч. 1 ст. 37 цього Закону, встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню, арешти з майна боржника знімаються, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи, про що виконавець виносить відповідну постанову.

На думку представника скаржника, Салтівський ВДВС не врахував наведених обставин та необґрунтовано відмовив у знятті арешту. Також представник скаржника наполягає, що станом на дату подання скарги відсутні підстави для подальшого існування арешту на грошових коштах боржника, а тому просить суд задовольнити скаргу у повному обсязі.

В судовому засіданні представник скаржника підтримала доводи, викладені у скарзі. Додатково надала суду інформацію про виконавчі провадження, в межах яких накладено арешти, а також надала пояснення щодо обставин провадження у справі про банкрутство фізичної особи ОСОБА_1 .

Представник Салтівського ВДВС, а також стягувач у вказаних виконавчих провадженнях (або його представник) в судове засідання не з`явились, про час та місце судового розгляду повідомлені своєчасно та належним чином.

Від представника Салтівського ВДВС надійшли копії витребуваних документів, а також заява про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Враховуючи викладене, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відділу ДВС та стягувача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника скаржника, судом встановлено такі обставини.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 02.09.2015 у цивільній справі

№ 643/8816/15-ц позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення неустойки задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 неустойку за період з 28.05.2014 по 28.05.2015 за неналежне виконання зобов`язань в розмірі 547500 грн.

Також вказаним рішенням стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесені ним і документально підтверджені судові витрати в розмірі 3674 грн.

Як вбачається із копій наданих документів, постановою державного виконавця Московського відділу ДВС Харківського міського управління юстиції від 22.12.2015 відкрито виконавче провадження (ВП № 49710995) з примусового виконання виконавчого листа № 643/8816/15-ц, виданого 29.10.2015, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 547500 грн.

В рамках вказаного виконавчого провадження постановами державного виконавця від 25.02.2021 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках боржника.

Також постановою державного виконавця Московського відділу ДВС Харківського міського управління юстиції від 25.01.2019 відкрито виконавче провадження (ВП № 58206395) з примусового виконання виконавчого листа № 643/7153/18 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 72761,21 грн.

В рамках вказаного виконавчого провадження постановою державного виконавця від 23.10.2021 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках боржника.

Суд зауважує, що предметом стягнення у вказаних виконавчих провадженнях були виконавчі листи Московського районного суду м. Харкова, видані у різних справах.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.03.2025 у справі № 922/228/25 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

В подальшому ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.07.2025 у справі

№ 922/228/25 закрито провадження за заявою фізичної особи ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , про її неплатоспроможність.

Вказаною ухвалою, серед іншого, визнано вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнати такими, що не підлягають виконанню.

Надалі представник ОСОБА_1 звернулась до Салтівського ВДВС із клопотанням від 06.01.2026 про зняття арешту з грошових коштів ОСОБА_1 , що містяться на банківських рахунках, накладеного постановами державного виконавця від 25.02.2021, від 23.10.2021, в обґрунтування якого посилалась на такі обставини

ОСОБА_1 мала статус боржника за виконавчими провадженнями №№ 51457913, 58206395, 58206679, 51458306, 50922644, 51458180, 50922716, 49710660, 51458446, 49710995, які були об`єднані у зведене виконавче провадження № 64646655 про стягнення заборгованості на загальну суму 1641494,99 грн. на користь фізичної особи ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

25.02.2021 державним виконавцем у межах виконавчого провадження № 49710995 було прийнято дві постанови про арешт коштів боржника: одна при примусовому виконанні виконавчого листа № 643/8816/15-ц (борг 547500 грн.); інша при примусовому виконанні низки інших виконавчих листів: № 643/4380/13-ц (2474,75 грн, 599377,70 грн, 247474,61 грн), № 640/11271/15-ц (759,29 грн, 153927,48 грн), № 643/8816/15-ц (3674 грн, 547500 грн).

23.10.2021 державним виконавцем у межах виконавчого провадження № 58206395 було прийнято постанову про арешт коштів боржника при примусовому виконанні виконавчих листів:

№ 643/4380/13-ц (1004,85 грн, 2474,75 грн, 599377,70 грн, 247474,61 грн), № 643/7153/18 (72761,21 грн, судові витрати 704,80 грн), № 640/11271/15-ц (759,29 грн, 153927,48 грн), № 643/8816/15-ц (3674 грн, 547500 грн).

Переліченими постановами накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після їх винесення (крім рахунків, звернення стягнення на які заборонено законом). Стягувачем за всіма виконавчими провадженнями виступав ОСОБА_2 .

Усі виконавчі документи за вищевказаними виконавчими провадженнями були повернуті стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», натомість арешти на кошти ОСОБА_1 знято не було.

При цьому представник скаржника при зверненні до Салтівського ВДВС посилалась на судове рішення у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , яка розглядалась Господарським судом Харківської області (справа № 922/228/25).

Зокрема, представник скаржника у своєму клопотанні зазначала, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.03.2025 у справі № 922/228/25 було відкрито провадження про визнання неплатоспроможною фізичної особи ОСОБА_1 . За твердженням представника скаржника, у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство ОСОБА_1 серед кредиторів зазначила

ОСОБА_2 на суму 1641494,99 грн за всіма виконавчими документами, що перебували на примусовому виконанні.

Оскільки вимоги ОСОБА_2 виникли до відкриття провадження та не були забезпечені заставою, він мав статус конкурсного кредитора в розумінні ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства. Однак у встановлений законом 30-денний строк свої вимоги він не заявив.

03.06.2025 ОСОБА_2 подав заяву про грошові вимоги кредитора з порушенням строку. Ухвалою від 06.06.2025 заяву залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам КУзПБ; ухвалою від 17.06.2025 повернуто заявнику у зв`язку з неусуненням недоліків у строк.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.07.2025 провадження у справі

№ 922/228/25 закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 90 КУзПБ. Резолютивною частиною ухвали, зокрема, постановлено: визнати вимоги конкурсних кредиторів, не заявлені у встановлений Кодексом строк або відхилені господарським судом, погашеними; виконавчі документи за відповідними вимогами такими, що не підлягають виконанню. Ухвала набрала законної сили.

Відтак, на переконання представника скаржника (боржника у виконавчому провадженні), усі виконавчі документи за вимогами ОСОБА_2 , у тому числі ті, що перебували на примусовому виконанні у державній виконавчій службі та були повернуті стягувачу, є такими, що не підлягають виконанню.

Також представник скаржника зазначила, що 05.08.2025 представник боржника вже зверталась до Салтівського ВДВС із клопотанням про зняття арешту з коштів боржника, однак їй було відмовлено у його задоволенні, посилаючись на те, що в ухвалі від 07.07.2025 не конкретизовано виконавчі документи та номери проваджень, щодо яких необхідно винести постанови про закінчення виконавчого провадження.

Як йдеться у клопотанні від 06.01.2026, представник скаржника 12.09.2025 звернулась до Господарського суду Харківської області із заявою про роз`яснення резолютивної частини ухвали від 07.07.2025, в якій просила роз`яснити: чи визнаються такими, що не підлягають виконанню, виконавчі документи за провадженнями № 51457913, 58206395, 58206679, 51458306, 50922644, 51458180, 50922716, 49710660, 51458446, 49710995.

Проте ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.09.2025 у задоволенні заяви про роз`яснення відмовлено, через відсутність неясності в ухвалі від 07.07.2025. Вказана ухвала залишена без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.11.2025.

На переконання представника скаржника, завершення процедури банкрутства ОСОБА_1 є безумовною підставою для скасування арешту з грошових коштів, накладеного державним виконавцем, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених ч. 1 ст. 37 цього Закону, встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню, арешти з майна боржника знімаються, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи, про що виконавець виносить постанову, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана постанова про накладення арешту.

Салтівський ВДВС за результатами розгляду клопотання представника боржника від 06.01.2026 про зняття арешту з коштів ОСОБА_1 , повідомив таке.

За даними автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП) встановлено, що на примусовому виконанні у Салтівському ВДВС перебувало зведене виконавче провадження № 64646655, до складу якого увійшли виконавчі провадження №№ 51457913, 58206395, 58206679, 51458306, 50922644, 51458180, 50922716, 49710660, 51458446, 49710995 з примусового виконання виконавчих листів №№ 643/4380/13-ц, 640/11271/15-ц, 643/8816/15-ц, виданих Московським районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми боргу. Вказані виконавчі провадження закінчено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Стосовно клопотання про зняття арешту, обґрунтованого посиланням на ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.07.2025 у справі № 922/228/25 про закриття провадження про неплатоспроможність ОСОБА_1 (залишену без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.11.2025), Салтівський ВДВС зазначив, що в указаній ухвалі не конкретизовано, які саме виконавчі документи визнано такими, що не підлягають виконанню, а також не зазначено номерів виконавчих проваджень, за якими необхідно винести постанови про закінчення виконавчого провадження.

З огляду на це Салтівський ВДВС дійшов висновку про відсутність передбачених ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини. Відділ також зазначив, що в усіх інших випадках арешт може бути знятий виключно за рішенням суду.

Надаючи оцінку обґрунтованості поданої скарги, суд враховує таке.

Відповідно до ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 448 ЦПК України).

Як визначено п. «а» ч. 1 ст. 449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи;

У разі подання скарги з пропуском строку і за відсутності поважних причин для його поновлення та клопотання особи, яка подає скаргу, така скарга залишається судом без розгляду (абз. 2 ч. 2 ст. 449 ЦПК України).

Водночас, суд враховує, що якщо порушення прав має триваючий характер (наприклад, протиправна бездіяльність), скаргу можна подати упродовж усього часу, поки це порушення триває. Строк на оскарження у такому разі не починається, оскільки правопорушення постійно.

Згідно визначення, наведеного у ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон № 1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами,

Суд зауважує, що на момент відкриття виконавчих проваджень ВП № 49710995 ВП № 58206395 діяли різні редакції Закону України «Про виконавче провадження», а саме: Закон № 606-XIV від 21.04.1999 та Закон № 1404-VIII від 02.06.2016.

Між тим питання накладення арешту та його зняття врегульовані чинною редакцією Закону України «Про виконавче провадження» (Закон № 1404-VIII від 02.06.2016).

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 18 Закон № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках.

Виконавче провадження як сукупність дій, спрямованих на примусове виконання рішень, передбачає застосування арешту майна боржника як засобу, що обмежує можливість відчуження майна боржником із метою його подальшої реалізації у спосіб, передбачений законом.

Отже, правовою метою накладення державним (приватним) виконавцем арешту на майно боржника є забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.

Як встановлено судом та не заперечувалось представником скаржника, виконавчі провадження № 58206395, № 49710995 не були закінчені в розумінні ст. 39 Закону № 1404-VIII, оскільки державним виконавцем було прийняте рішення про повернення виконавчих документів стягувачу з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404-VIII, через відсутність у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Згідно з ч. 3 ст. 37 Закону № 1404-VIII, у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 1, 3, 11 ч. 1 цієї статті арешт з майна знімається.

З цього приводу Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.05.2025 по справі

№ 2/1522/11652/11 також висловлено правову позицію, відповідно до якої законодавством не передбачено обов`язку державного (приватного) виконавця зняти арешт, накладений на майно боржника, у разі повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки таке повернення не свідчить про закінчення виконавчого провадження й у такому випадку стягувач має право повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення суду, яке не виконано, протягом установлених законом строків.

Водночас, в обґрунтування своїх вимог представник скаржника посилається на положення

ч. 4 ст. 40 Закону № 1404-VIII відповідно до якої, у разі якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених ч. 1 ст. 37 цього Закону, встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню […] арешти з майна боржника знімаються, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи, про що виконавець виносить постанову.

Відтак, при вирішенні цієї скарги суду слід з`ясувати, чи визнані виконавчі документи, на підставі яких були відкриті виконавчі провадження № 58206395, 49710995 такими, що не підлягають виконанню.

Представник скаржника стверджує, що зазначені виконавчі документи визнані такими, що не підлягають виконанню в силу завершення процедури визнання неплатоспроможною фізичної особи ОСОБА_1 , яка розглядалась Господарським судом Харківської області у справі № 922/228/25.

Однак, на переконання суду, посилання представника скаржника на вказані ухвали господарського суду є недостатнім для беззаперечного висновку, що виконавчі документи, зокрема ті, на підставі яких були відкриті виконавчі провадження № 58206395, 49710995, є такими, що не підлягають виконанню, з огляду на таке.

Як зазначила представник скаржника, вона зверталась до Господарського суду Харківської області із заявою про роз`яснення резолютивної частини ухвали від 07.07.2025, в якій просила роз`яснити: чи визнаються такими, що не підлягають виконанню, виконавчі документи за провадженнями № 51457913, 58206395, 58206679, 51458306, 50922644, 51458180, 50922716, 49710660, 51458446, 49710995. Втім, ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.09.2025 у задоволенні заяви про роз`яснення ухвали суду відмовлено. Вказана ухвала залишена без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.11.2025.

За таких обставин, суд загальної юрисдикції не вправі здійснювати розширене тлумачення ухвали Господарського суду Харківської області від 07.07.2025, особливо, з огляду на те, що питання роз`яснення вказаної ухвали вже вирішене господарським судом.

Крім того, суд позбавлений можливості дослідити в повному обсязі процедуру у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , зокрема, встановити, які саме вимоги конкурсних кредиторів, що не були заявлені у встановлений строк або відхилені господарським судом вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами такими, що не підлягають виконанню, враховуючи таке.

Порядок відновлення платоспроможності фізичної особи врегульований Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), яким передбачено, що формування реєстру кредиторів фізичної особи відбувається в декілька етапів.

Згідно зі ст. 116 КУзПБ до відкриття провадження боржник зобов`язаний додати до заяви конкретизований список кредиторів із сумами, підставами вимог і реквізитами кожного.

З моменту відкриття провадження вводиться мораторій на задоволення вимог, а всі грошові зобов`язання боржника вважаються такими, що настали (ст. 119121 КУзПБ).

Надалі відбувається подання та перевірка вимог кредиторів. Конкурсні кредитори зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі. Вказані заяви розглядаються господарським судом, який вирішує питання про їх прийняття.

Оскільки перелік вимог кредиторів фізичної особи ОСОБА_1 , що не були заявлені у встановлений строк (або відхилені господарським судом) та вважаються погашеними, а виконавчі документи за цими вимогами, відповідно, такими, що не підлягають виконанню, зберігаються у матеріалах господарської справи та не відображені в ухвалах суду, на які посилається представник скаржника, суд не може достовірно встановити, що виконавчі документи, на підставі яких були розпочаті виконавчі провадження № 58206395, 49710995 - є такими, що не підлягають виконанню.

Отже, суд не вбачає в діях державного виконавця ознак протиправної бездіяльності, адже скаржником не доведено наявність підстав для застосування положення ч. 4 ст. 40 Закону № 1404-VIII, а повернення виконавчого документа стягувачу з підстави, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404-VIII не передбачає обов`язку державного (приватного) виконавця зняти арешт, накладений на майно боржника.

Згідно з ч. 3 ст. 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Керуючись ст. 447,451 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги, яка подана адвокатом Хоссейн Емілі в інтересах ОСОБА_1 , на бездіяльність Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо незняття арешту з грошових коштів боржника у виконавчих провадженнях № 58206395, 49710995 та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Борис ЗАМІКУЛА