Рішення № 136858456, 26.05.2026, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

З А О Ч Н Е Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.05.2026

м. Лозова Харківської області

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі:

головуючого - Харабадзе К.Ш.,

за участю секретаря - Діденко І.Ю.,

Справа № 629/2869/26

Номер провадження 2/629/1419/26

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум»

відповідач ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу про стягнення заборгованості за кредитним договором

у с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 30.09.2021 відповідач уклав з Акціонерним товариством «Укрсиббанк» Договір-анкету про відкриття та комплексне розрахунково касове обслуговування банківського / рахунку фізичної особи та умови кредитування № 98189111000. Позичальник, в порушення умов Договору, свої зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим, АТ «Укрсиббанк» відступлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» на підставі Договору факторингу № 273 від 26.06.2024 право вимоги до Відповідача за вищевказаним Договором. Таким чином ТОВ «ФК «Суперіум» набуло право вимоги до Відповідача та стало новим кредитором за вищевказаним Договором. Загальна сума заборгованості Відповідача у відповідності до Реєстру боржників до договору факторингу складає 82895,10 грн., з яких: заборгованість за основним боргом 41052,10 грн., заборгованість за відсотками 41843,00 грн. Позивачем не перераховувався вказаний розмір заборгованості по процентам та комісіям, оскільки вказаний в Реєстрі боржників розмір заборгованості нарахований первісним кредитором (АТ «Укрсиббанк») до моменту передачі права вимоги. На підставі вищевикладеного, просить стягнути з відповідача вищевказану суму боргу, витрати по сплаті судового збору.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає у повному обсязі, просить їх задовольнити та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про час та місце слухання справи повідомлялась своєчасно та належним чином судовою повісткою про виклик за адресою зареєстрованому місця проживання, причину неявки суду не повідомила.

Згідно до положення ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Виходячи з викладеного, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, доходить до такого.

Судом встановлено, що 30.09.2021 між АТ «Укрсиббанк» та відповідачем було підписано договір-анкету про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами) № 98189111000.

Відповідно до умов Договору-анкети, банк встановлює ліміт овердрафту на картковому рахунку клієнта, а клієнт зобов`язується повернути використану суму кредиту та сплачувати плату за кредит на умовах, визначених Договором-анкетою та Правилами. Банк має право надавати, а клієнт отримувати послуги та/або сервіси банку, в тому числі щодо кредитування, шляхом вчинення електронних правочинів з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем банку в порядку, викладеному у Правилах. Після підписання Договору-анкети Правила стають його невід`ємною частиною. Підписанням Договору-анкети сторони підтвердили, що досягли згоди за усіма істотними умовами договору. Ліміт кредитування було встановлено у розмірі 7200 грн. Строк користування кредитом: з дати укладання договору до 20.10.2023 /п. 2.1.1 Договору-анкети/. Процентна ставка на суму кредитної заборгованості за операціями отримання горівка 55% річних, за безготівковими операціями 55 % річних., за безготівковими операціями, протягом пільгового періоду 0,00001 %, пільговий період для погашення заборгованості до 56 днів /п. 2.1.4 Договору-анкети/.

Підписанням Договору-анкети відповідач серед іншого засвідчив, що особисто ознайомлений з Правилами та Тарифами, які розміщені для ознайомлення на сайті www.my.ukrsibbank.com. Підписанням Договору-анкети відповідач доручив банку здійснювати договірне списання коштів з його рахунку, підтвердив отримання від банку інформації про умови кредитування згідно вимог законодавства України, зокрема Закону України «Про споживче кредитування» /п. 6.1 Договору-анкети/.

07.01.2020 між АТ «Укрсиббанк» та відповідачем було підписано додаткову угоду до договору-анкети про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами) № 98189111000, згідно умов якої сторони домовились, що в межах ліміту кредитування, встановленого згідно умов п. 2.1 Договору банк надає клієнту кредит в сумі 4146,00 грн. З дати підписання даної Додаткової угоди ліміт кредитування, встановлений згідно умов 2.1. Договору, зменшується на суму кредиту, виданого згідно умов п. 1 цієї Додаткової угоди /п. 1 Додаткової угоди/. Кредит клієнту надається для особистих потреб: в сумі 3847,00 грн. на придбання товару: Мобільний телефон / смартфон: Techno, шляхом оплати Банком з позичкового рахунку Клієнта платіжних документів ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер за ДРФО НОМЕР_1 , на рахунок Отримувача 1 № НОМЕР_2 відкритий в АТ Ощадбанк. /п. 2 Додаткової угоди/ В п. 4.3. сторони погодили Графік платежів та орієнтовану вартість кредиту.

30.09.2021 між сторонами підписано Паспорт споживчого кредиту, в якому обумовлено всі істотні умови кредитування.

26.06.2024 між АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «ФК «Суперіум» було укладено договір факторингу № 273, відповідно до якого клієнт відступає фактору, а фактор зобов`язується прийняти права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах визначених цим договором. Тобто, АТ «Укрсиббанк» відступило ТОВ «ФК «Суперіум» за плату право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до п. 2.2 Договору права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором відступаються в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом та визначені у реєстрі боржників, що підписується сторонами у паперовому вигляді.

Відповідно до п. 3.2 Договору, фактор зобов`язується сплатити клієнту суму фінансування одним платежем не пізніше дати підписання сторонами цього Договору.

Згідно платіжного доручення № 456 від 26.06.2024 ТОВ «ФК «Суперіум» здійснило оплату суми фінансування згідно договору факторингу № 273 від 26.06.2024 на суму 2095603,31 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 98189111000 станом на 26.06.2024 заборгованість відповідача становить 82895,10 грн., з яких: заборгованість за основним боргом 41052,10 грн., заборгованість за відсотками 41843,00 грн.

05.11.2024 ТОВ «ФК «Суперіум» на адресу відповідача було направлено досудову вимогу про сплату заборгованості за договором № 98189111000, яка залишена без задоволення.

Після відступлення права грошової вимоги відповідач не виконав свого зобов`язання щодо повернення кредитних коштів шляхом їх перерахування на рахунки позивача або рахунки попереднього кредитора, тому вона має непогашену заборгованість у розмірі 82895,10 грн.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 98189111000 від 30.09.2021 заборгованість відповідача станом на 26.06.2024 заборгованість відповідача становить 82895,10 грн., з яких: заборгованість за основним боргом 41052,10 грн., заборгованість за відсотками 41843,00 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.

На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Позивач зазначає, що в порушення умов вказаного кредитного договору, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, допустив прострочення повернення кредиту і сплати процентів, внаслідок чого у останньої виникла заборгованість у розмірі 82895,10 грн., з яких: заборгованість за основним боргом 41052,10 грн., заборгованість за відсотками 41843,00 грн.

Разом з тим, позивачем не було надано жодного первинного документу, який би засвідчив, що відповідачу по справі ОСОБА_1 , згідно з договором № 98189111000 від 30.09.2021, укладеного з АТ «УкрСиббанк», відкрито окремий картковий рахунок та встановлено кредитний ліміт на суму 7200,00 грн., відповідно до п.2.1.1 Договору, з якого вбачалось би, що відповідачу було надано кредит та він користувався зазначеним кредитом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 12, ч. 2 ст. 13 ЦПК України).

Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом (ч. 2 ст. 83, ч. 1 ст. 84 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Виписка по рахунку відповідача є первинним документом, а тому - належним доказом на підтвердженням факту наявності боргу за договором позики (кредиту). Окрім того, з такої виписки можна достовірно встановити розмір заборгованості за договором позики (кредиту), та перевірити правильність наданого позивачем розрахунку.

Слід зазначити, що належним, допустимим і достовірним доказом заборгованості за договором позики (кредиту) - первинним документом - є не наданий позивачем розрахунок заборгованості, який він здійснив на власний розсуд, і який не може перевірити суд без первинних документів. Такий статус первинного документу має саме виписка по рахунку, що підтверджується Переліком типових документів, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 578/5 від 12 квітня 2012 року, тому саме вона є належним доказом при вирішенні спору про стягнення заборгованості за кредитним договором або інші докази, що підтверджують надання (перерахування) коштів відповідачу.

Такі регістри, як, зокрема, особові рахунки та виписки з них обов`язково мають складатися на паперових та/або електронних носіях. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту (п. 57, п. 59, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75).

Верховний Суд у постановах від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18 та від 28.10.2020 у справі № 760/7792/14-ц дійшов таких висновків: «Доказами, які б підтверджували наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювали розмір заборгованості, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України від 16.07.1999 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Так, у постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 910/3105/21, також зазначено: «Розрахунок заборгованості самостійно, за відсутності первинних документів, не може вважатися доказом, який підтверджує суму видачі банком кредиту позичальнику, суми траншів кредиту, дату коли саме та яка сума кредитних коштів була повернута позичальником банку за відображеним у ньому періодом і як наслідок загальну суму боргу».

Однак доказів, які підтверджують факт наявності заборгованості, а також достовірних доказів, що підтверджують її розмір, а саме - первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», позивач не надав.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі №904/2104/19).

Реєстр боржників, на який посилається позивач у позові не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, а, отже, не є належним доказом наявності заборгованості. Інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає позивач.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що розрахунок заборгованості не є первинним документом оформленим відповідно до ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Отже, позивачем ТОВ «ФК «Суперіум» не надано доказів на підтвердження зарахування кредитних коштів відповідачу ОСОБА_1 , доказів про видачу карток, виписки по рахунку. Клопотань про витребування доказів перерахування коштів позивач також не заявляв.

Крім того, згідно витягу з Реєстру боржників від 26.06.2024, за кредитним договором № 98189111000 від 30.09.2021, заборгованість за відсотками становить 19468,14 грн., однак в уточненій позовній заяві позивач просить стягнути заборгованість за відсотками в розмірі 41843,00 грн., загальну заборгованість 82895,10 грн. Натомість згідно розрахунку загальна сума заборгованості становить 84839,37 грн.

Також, суд звертає увагу, що у графіку платежів, який погоджено між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 , взагалі не передбачено сплату відсотків позичальником, у графі №6 «проценти за користування кредитом» зазначено «0», проте у графі №7,8 «комісія» зазначені суми, які мала б сплатити ОСОБА_1 . Разом з тим, позивачем не зазначено, за які послуги встановлено комісію, не вказано перелік таких послуг.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт надання відповідачу кредитного ліміту у розмірі 7200 грн. та наявність заборгованості.

З огляду на викладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір, сплачений останнім при подачі позову.

Керуючись ст. ст.12,13,76,81,89,141,259,264,265,268, 280-282 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Позивач може оскаржити рішення до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум», ЄДРПОУ 42024152, місцезнаходження за адресою: м. Київ, Вознесенський узвіз, буд. 23-А, нежитлове приміщення № 35А

відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1

Суддя Карина ХАРАБАДЗЕ