Рішення № 136858177, 27.05.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/85/26

Провадження № 2/638/46/26

РІШЕННЯ

Іменем України

27 травня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Тимченка А.М.,

за участю секретаря судового засідання Кондратюк І.В.,

представника позивача Гуцала М.І.

представника відповідача Васькова О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про захист прав споживачів,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про захист прав споживачів, в якому просила суд стягнути з Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на її користь 66041 грн на відшкодування завданої матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка є власницею квартира за адресою: АДРЕСА_1 . Внаслідок розпочатих відповідачем робіт по заповненню систем теплопостачання будинку теплоносієм та підвищення тиску у системі 31.10.2025 та 03.11.2025 через аварії у магістралі (прорив труби теплової мережі внутрішньої будинкової системи центрального опалення), що розташована на горищі будинку, відбулося залиття її квартири. Відповідно до акту про залиття від 24.11.2025, складеного за участі начальника ЖКС №6, майстра технічної дільниці №6, слюсаря-сантехніка, зафіксовано залиття гарячою водою та відповідні пошкодження по всій площі квартири (спальня 15,9 кв.м., спальня 18 кв.м., кімната+коридор+кухня 35,7 кв.м., ванна кімната 7,8 кв.м.). Зокрема, було деформовано з проривами у багатьох місцях полотно натяжних стель, локальне здуття поверхні на стиках планок, короблення ламінату з пошкодженням підкладки по всій площі їх розташування. Тривале та подвійне залиття квартири спричинило в подальшому появу плісняви від грибкової інфекції по всій площі залиття стелі (міжповерхові перекриття є комбінованими дерево та залізобетонні балки), що становило загрозу для здоров`я, а тому потребувало відповідних ремонтних робіт. Позивач звернулася до відповідача з пропозицією дійти спільної згоди щодо суми завданої шкоди, відшкодування якої здійснити шляхом подальшого зарахування такої суми в рахунок оплати за опалення квартири. У відповідь відповідач запропонував вирішити спір у судовому порядку, що зумовило звернення до суб`єкта оціночної діяльності - ТОВ «Інститут оцінки та судових експертиз», сплативши 3 тис. грн за проведену оцінку майна. Згідно отриманого Звіту про оцінку майна №11с-1225/02 від 19.12.2025 ринкова вартість матеріального збитку (реальні збитки) внаслідок залиття становить 63041 грн.

Позивач зазначила, що з огляду на складні умови прифронтового міста, в яких доводиться працювати відповідачу, нею не заявлено вимоги про відшкодування завданої моральної шкоди внаслідок неможливості повноцінно користуватися своїм єдиним постійним місцем мешкання протягом тривалого часу. Однак, з врахуванням понесених витрат у сумі 3000 грн на оцінку збитків, загальний розмір завданої матеріальної шкоди складає 66041 грн та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

У відзиві на позовну заяву КП «Харківські теплові мережі» проти позовних вимог заперечувало з наступних підстав. По-перше, позивач визнає у позові, що заходи досудового врегулювання спору не проводились, тобто на стадії звернення з позовом позивачем не дотримано вимоги спеціального закону Закону України «Про житлово-комунальні послуги». У позові не зазначено в чому саме полягає невиконання своїх обов`язків з боку КП «Харківські теплові мережі», що стало причиною аварійного витоку з водопровідної мережі будинку (неналежний технічний стан, невиконання обслуговування, неякісно виконані роботи або інше). Не зазначено в чому саме полягає порушення умов договору, з боку виконавця, тобто, фактично в чому полягає протиправність поведінки відповідача. Дану складову деліктних правовідносин повинен довести саме позивач. По-друге, наданий позивачем акт залиття не є доказом причинно-наслідкового зв`язку між діяльністю КП «Харківводоканал», подіями що сталися у помешканні позивача та причиненою шкодою, адже складений з порушенням порядку та вимог передбачених законодавством, а саме: складений майже через місяць після залиття; не відповідає вимогам Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76, тому не є належним та допустимим доказом залиття. Зокрема, додані до позовної заяви акти не можуть розглядатись як складені в порядку встановленому Правилами 76, оскільки в них не відображено даних про форму власності квартири, характер залиття, завдана матеріальна шкода (вказані обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, без орієнтовної вартості), висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття. Крім того, в акті не зазначені особи, які допустили таке залиття, а також відсутні дані про причини відсутності зацікавлених осіб (від потерпілої сторони та з боку винної), присутність яких є обов`язковою, в акті вони не вказані.

Відповідач зазначив, що з огляду на дату складання акту (24.11.2025) та дні залиття (31.10.2025 та 03.11.2025) сліди залиття могли мати інші причини та бути викликані іншими подіями. Документ, який є недостовірним та складений не за формою згідно законодавства не може бути належним та допустимим доказом.

По-третє, обставини, які вказані у позові досліджувались оцінкою лише 19.12.2025, тобто після тривалого часу після подій, які на думку позивача є порушенням його прав. За вказаний час шкода завдана майну могла відбутись з різних невідомих причин, а кількість та ступінь пошкоджень могла бути навіть не пов`язаною з діяльністю КП «Харківські теплові мережі».

Крім того, відповідач посилаючись на положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Порядку № 1145, зазначив відсутність досудового врегулювання спору шляхом складання та надіслання відповідачу акту-претензії.

Ухвалою суду від 30 січня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін про судове засідання.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, що викладені у позові.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 19.03.2021 і дотепер є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 248982400 від 19.03.2021.

Відповідно до Акту про залиття, аварію, що трапилась на системі теплопостачання, гарячого водопостачання або холодного водопостачання від 24.11.2025, складеного комісією у складі: начальника ЖКС №6 Винник В.К., майстра технічної дільниці №6 ОСОБА_2 , слюсаря-сантехніка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та 03.11.2025 у квартирі АДРЕСА_2 , сталося залиття кімнат з горища. При огляді квартири АДРЕСА_3 встановлено пошкодження кімнати № 1 15,9 кв.м., № 2а 18 кв.м., кімнати+коридору+кухні 35,7 кв.м., ванної 7,8 кв.м. Причиною залиття є розрив трубопроводу центрального опалення на технічному поверсі. Комісія дійшла висновку, що причиною залиття квартири АДРЕСА_3 став дефект труб центрального опалення на горищі діаметром 100.

Відповідно до Звіту про оцінку майна № 11c-1225/02 від 19 грудня 2025 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «ІНСТИТУТ ОЦІНКИ ТА СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ», станом на 19 грудня 2025 року ринкова вартість матеріального збитку (реальні збитки), завданого власнику квартири за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок залиття, склала 63041,00 грн, в тому числі ПДВ 10506,83 грн. Відповідно до розділу 3 Звіту «Ідентифікація об`єкта оцінки» розмір шкоди сформовано з урахуванням необхідності повної заміни натяжної стелі з попередньою антигрибковою обробкою та встановлення нового покриття на підлогу у спальню.

Згідно з Актом №11c-1225/02 приймання-передачі робіт з оцінки майна від 19.12.2025 вартість робіт оцінки становить 3000,00 грн, які сплачено замовником у повному обсязі на момент підписання Акту (п. 3 Акту).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Пунктами 8 частини другої статті 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частини першої та пункту 1 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №759/4781/16-ц, від 11.09.2019 у справі № 203/2378/14-ц та від 28.08.2019 у справі № 638/20603/16.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, тягар доказування у категорії справ щодо відшкодування шкоди розподіляється таким чином, що позивач як потерпіла особа повинен довести наявність шкоди і її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди, а також причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача. При цьому, позивач не повинен доводити наявність вини заподіювача шкоди, оскільки наявність вини презюмується, однак така презумпція може бути спростована заподіювачем шкоди (відповідачем) належними та допустимими доказами.

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2006 року № 1186 «Про визначення виконавців послуг в житловому фонді міста Харкова» зі змінами та доповненнями, визначено, що балансоутримувачем будинку за адресою: АДРЕСА_4 , є КП «Жилкомсервіс». Виконавцем з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій визначено житлово-експлуатаційні підприємства комунальної власності територіальної громади м. Харкова, зокрема КП «Харківські теплові мережі». Цим рішенням запропоновано підприємствам - виконавцям житлово-комунальних послуг визначити конкретні обсяги послуг на підставі укладених цивільно-правових угод.

Отже, вказаним рішенням, прийнятим органом місцевого самоврядування в межах своєї компетенції, визначено статус КП «Жилкомсервіс» як управителя будинків, а КП «ХТМ» - як виконавця послуг з їх утримання.

Оскільки вищевказаними рішеннями органу місцевого самоврядування та умовами укладеного між КП «Жилкомсервіс», як управителем будинків, з КП «ХТМ», як виконавцем послуг з утримання будинків, обов`язок щодо здійснення контролю за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень, утримання в належному технічному стані, здійснення технічного обслуговування та ремонту внутрішньо будинкових мереж покладено на КП «ХТМ», а тому і відповідальність покладається саме на КП «Харківські теплові мережі, оскільки обов`язок КП «Житлокомсервіс» щодо обслуговування внутрішньоквартирних систем теплопостачання вказаним договором не передбачений.

З 01 липня 2022 року «Технічне обслуговування систем гарячого водопостачання» та «Технічне обслуговування систем центрального опалення», згідно з постановами № 1023 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1182» та № 1022 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830», здійснюються виконавцем послуг КП «Харківські теплові мережі».

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради № 1186 визначено статус КП «Жилкомсервіс» як управителя будинків, а КП «Харківські теплові мережі» як виконавця послуг з їх утримання.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управителем є особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору. Виконавець суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Згідно зі статтею 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець зобов`язаний здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень, утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством.

Відповідно до Публічного Договору з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної власності на інших форм власності від 01.07.2022 року зазначено виконавцем - КП «Харківські теплові мережі», та вказаний договір уклався з метою надання послуг з технічного (у тому числі аварійного) обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання.

Відповідно до п.6 Публічного Договору від 01.07.2022 року (розділ предмет договору) зазначено, що технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання проводиться відповідно до адрес будинків, зазначених у Додатку 1 та включає комплекс робіт, які визначені на підставі Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76, Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 року № 150 (тобто саме тих нормативних актів, на які посилається на теперішній час відповідач КП «ХТМ» в своїх письмових поясненнях в яких зазначає про те, що нібито вимоги заявлені не до належного відповідача, та нібито за вищевказаними нормативними актами саме КП «Жилкомсервіс» зобов`язаний відповідати за неналежний стан герметизації інженерного вводу трубопроводу системи опалення у будівлю.)

Відповідно до п.7 Публічного Договору від 01.07.2022 року зазначено, що технічне обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання житлового будинку та аварійне обслуговування здійснюється Виконавцем (КП «ХТМ») на ділянці мереж внутрішньобудинкової системи від зовнішньої поверхні стіни будинку до точки приєднання житлового (нежитлового приміщення).

Відповідно до п.8 Публічного Договору від 01.07.2022 року зазначено, що Технічне обслуговування внутрішньобудинкової системи теплопостачання та поточний ремонт здійснюється Виконавцем відповідно до переліку адрес будинків (додаток 1) та включає в себе перелік послуг: де серед переліку послуг з технічного обслуговування зазначені наступні:

- п.п. 7 укріплення теплової ізоляцій трубопроводів (за потребою);

- п.п. 4 усунення пошкоджень внутрішньобудинкових систем, усунення течії на трубопроводах, приладах та арматурі (при виявленні недоліків);

- п.п. 16 усунення пошкоджень ізоляції на трубах теплопостачання після заміни невеликих ділянок трубопроводу (за потребою);

- п.п. 17 проведення робіт по відновленню конструктивних елементів житлового будинку при їх порушенні під час виконання робіт Виконавцем (при порушенні під час надання послуг);

- п.п. 24 проведення аварійно-відновлювальних робіт на внутрішньобудинкових системах теплопостачання (при виявленні недоліків);

- п.п. 25 проведення робіт по відновленню герметизації вводів внутрішньобудинкових систем при їх порушенні під час виконання робіт виконавцем (при порушенні під час надання послуг);

- п.п. 35 забезпечення регулярного проведення технічного огляду внутрішньобудинкових систем теплопостачання, складання опису несправностей систем, що підлягають усуненню. Необхідність регулярного здійснення опису є основою для складання переліків ремонтних робіт капітального характеру, профілактики і підготовки систем до наступного експлуатаційного періоду (2 рази на рік, навесні та восени).

В Додатку 1 до Публічного договору від 01.07.2022 року, де мітиться Перелік адрес будинків, в яких проводиться технічне обслуговування та аварійне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, зазначена адреса: АДРЕСА_4 .

13 лютого 2012 року між КП «Жилкомсервіс» (управитель) та КП «Харківські теплові мережі» (виконавець) укладений договір № 15/1, відповідно до умов якого управитель доручає, а виконавець приймає на себе обов`язок надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в частині технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем центрального опалення та гарячого водопостачання: мережі, арматура на них прилади та обладнання, які розміщені в межах будинку та виконання робіт з усунення аварійних ушкоджень на внутрішньобудинкових системах, а управитель зобов`язується прийняти та оплатити виконавцю надані послуги.

Пунктами 2.3.2 та 2.3.5 вказаного договору сторони передбачили, що виконавець зобов`язаний здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень, утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені цим договором.

Згідно з пунктом 5.4 договору № 15/1 виконавець несе відповідальність, перед споживачами, які мешкають або розташовані в житлових будинках комунальної власності територіальної громади м. Харкова, за ненадання або неналежне надання виконавцем послуг, внаслідок яких було заподіяно шкоду життю, здоров`ю, майну споживача або третіх осіб, майну управителя, майну територіальної громади, яке передано на обслуговування управителю, або навколишньому природному середовищу згідно діючого законодавства.

Отже, на виконання положень статті 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», з метою забезпечення послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, керуючись статтею 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», 13 лютого 2012 року між КП «Жилкомсервіс» (управитель) та КП «Харківські теплові мережі» (виконавець) укладений договір № 15/1, відповідно до умов якого управитель доручає, а виконавець приймає на себе обов`язок надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в частині технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем центрального опалення та гарячого водопостачання: мережі, арматура на них прилади та обладнання, які розміщені в межах будинку та виконання робіт з усунення аварійних ушкоджень на внутрішньобудинкових системах, а управитель зобов`язується прийняти та оплатити виконавцю надані послуги.

Отже, обов`язок щодо здійснення контролю за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень, утримання в належному технічному стані, здійснення технічного обслуговування та ремонту внутрішньобудинкових мереж покладено на КП «Харківські теплові мережі».

Таким чином, з урахуванням нормативних змін, що діяли на час події залиття квартири позивача, що мало місце 31.10.2025 та 03.11.2025, а також умов укладеного між КП «Харківські теплові мережі» та КП «Жилкомсервіс» договору, саме КП «Харківські теплові мережі» зобов`язане забезпечувати належний стан внутрішньобудинкових систем центрального опалення та гарячого водопостачання у будинку, а відтак несе цивільно-правову відповідальність у разі завдання майнової шкоди неналежним виконання цих обов`язків.

Такий висновок суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 04 листопада 2022 року у справі № 640/2713/18.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом (ч. 1 ст. 78 ЦПК України).

За змістом ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, при цьому доказування не можу ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті обставин цієї справи, суд зазначає, що позивач належними та допустимими доказами довів обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, та які входять до предмету доказування у справі, а саме: наявність заподіяної їй шкоди у розмірі 63041грн внаслідок залиття належної їй квартири, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача. При цьому, відповідач всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України не надав суду належних та допустимих доказів того, що заподіяння шкоди позивачу внаслідок залиття квартири сталося не з його вини.

Такий висновок суду ґрунтується на сукупності наданих позивачем доказів, як відповідають критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності у їх взаємозв`язку. Так заподіяння позивачу шкоди підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав, яким підтверджено належність позивачу на праві власності квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та Актом від 24.11.2025, яким підтверджено, що 31.10.2025 та 03.11.2025 відбулося залиття зазначеної квартири.

Цим же Актом підтверджено протиправність поведінки КП «Харківські теплові мережі» та причинний зв`язок між заподіяною шкодою та поведінкою заподіювача шкоди, оскільки в Акті зазначено, що залиття відбулося внаслідок розриву трубопроводу централізованого опалення на горищі. У даному випадку протиправність поведінки заподіювача шкоди полягає у незабезпеченні належного стану внутрішньобудинкових систем центрального опалення, що призвело до прориву трубопроводу централізованого опалення на горищі (технічному поверсі), і стало причиною заподіяння шкоди позивачу.

Розмір шкоди підтверджується складеним суб`єктом оціночної діяльності за замовленням позивача Звітом про оцінку майна, який відповідає критеріям належності та допустимості, а відображена у ньому інформація не викликає сумніву у її достовірності, враховуючи що відповідач доказів на спростування зазначеного розміру шкоди не надав, клопотання про призначення експертизи щодо визначення розміру шкоди відповідач заявлено не було. При цьому, суд враховує, що відображені у Звіті ідентифікуючі ознаки об`єкта оцінки узгоджуються та взаємопов`язані із зафіксованими у Акті від 24.11.2025 пошкодженнями, не суперечать їм, а визначена у Звіті оцінка матеріального збитку стосується саме того майна, яке було пошкодженого внаслідок залиття квартири.

Окрім того, як встановлено судом, для відновлення свого порушеного права, з метою визначення розміру заподіяної шкоди, позивач за проведення оцінку матеріального збитку сплатила грошові кошти у розмірі 3000,00 грн.

Надаючи оцінку доводам відповідача про належність та недопустимість Акту та Звіту, суд виходить з наступного.

Згідно з Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житловокомунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207, передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил).

В додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Долучений позивачем до позовної зави Акт від 24.11.2025 року відповідає зазначеним вимогам законодавства, а відтак є належним та допустимим доказом підтвердження факту завдання позивачу майнової шкоди.

Зі змісту Акту вбачається, що його складено за відсутністю представника відповідача, проте сам факт складання акту про залиття квартири без участі відповідача не спростовує його вину.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 727/6631/17, провадження № 61-11357св18.

Доводи відповідача про те, що Акт не може достовірно відображати обсяг пошкоджень з огляду на дату його складення (24.11.2025) та дату залиття (31.10.2025 та 03.11.2025) ґрунтуються на припущеннях, тоді як в Акті чітко зазначено, що зафіксовані комісією пошкодження були спричинені саме внаслідок залиття 31.10.2025 та 03.11.2025.

Доводи відповідача про недостовірність відображеного у Звіті розміру шкоди з огляду на часовий проміжок між залиттям та оцінкою (19.12.2025) суд відхиляє, оскільки при проведенні оцінки суб`єкт оціночної діяльності досліджував сукупність наданих матеріалів, зокрема, Акт від 24.11.2025 та результати проведення натурного обстеження майна оцінювачем, в результаті чого встановив, що досліджувані матеріали відповідають дійсності та узгоджуються між собою.

Суд зазначає, що всупереч вимогам ст. 81, 103 ЦПК України відповідач не надав суду доказів на спростування достовірності зазначених у Звіті відомостей, не заявив клопотання про проведення судової експертизи та визначення розміру шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, тощо. Доводи відповідача щодо заперечень проти Звіту ґрунтуються виключно на припущеннях.

Крім того, відповідач не надав суду жодного доказу на підтвердження того, що шкоду було заподіяно не з його вини. Тобто відповідачем не спростовано встановлену законом презумпцію вини заподіювача шкоди.

Посилання відповідача на Порядок № 1145 є безпідставними, оскільки спірні правовідносини не стосуються якості надання комунальних послуг, а пов`язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири (деліктні правовідносини).

Матеріали справи не містять доказів добровільного відшкодування відповідачем позивачу в позасудовому порядку завданої майнової шкоди у встановленому судом розмірі, а саме 63041,00 грн розмір майнової шкоди та 3000,00 грн понесені позивачем витрати на відновлення свого порушеного права.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для судового захисту порушеного права позивача в обраний ним спосіб, а саме шляхом стягнення з КП «Харківські теплові мережі» як особи, з вини якої сталося залиття квартири, на користь ОСОБА_1 майнової шкоди у розмірі 66041,00 грн, у зв`язку з чим задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

На підставі ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі, враховуючи що позивач була звільнена від сплати судового збору, суд стягує з КП «Харківські теплові мережі» на користь держави судовий збір, який підлягав сплаті за подання цього позову, тобто у розмірі 1064,96 грн.

Керуючись статтями 13, 77-81, 141, 259, 263-265, 267-268, 273, 279, 353, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про захист прав споживачів задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду, завдану внаслідок залиття квартири, у розмірі 64041 (шістдесят чотири тисячі сорок одна) грн 00 коп.

Стягнути з Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на користь держави судовий збір у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96 коп.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_5 ;

відповідач - Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», код ЄДРПОУ 31557119, адреса місцезнаходження: вул. Мефодіївська, 11, м. Харків, 61037.

Повний рішення суду складено 27 травня 2026 року.

Суддя А.М. Тимченко