Рішення № 136858141, 27.05.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/303/26

Провадження № 2/638/212/26

РІШЕННЯ

Іменем України

27 травня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Тимченка А.М.,

за участю секретаря судового засідання Кондратюк І.В.,

представника позивача Савчук С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У січні 2026 року ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просило суд стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 7716175 від 23 березня 2024 року у розмірі 64428,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконує зобов`язання за кредитним договором №7716175 від 23 березня 2024 року, укладеним з ТОВ «АВЕНТУС Україна», правонаступником якого у зобов`язанні є позивач, внаслідок чого станом на дату подання позову утворилася заборгованість у розмірі 64428 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 21000,00 грн; заборгованість за процентами - 43428,00 грн.

Ухвалою суду від 15 січня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін про судове засідання; встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

ОСОБА_1 , від імені якої діє представник Скользнєва Валерія Владиславівна, у відзиві на позовну заяву у задоволенні позовних вимог просила відмовити з огляду на таке. По-перше, позивачем не надано до позовної заяви доказів існування будь-яких правовідносин між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Пейтек», яке здійснило переказ коштів на рахунок відповідача від імені позивача, за договором №7716175. В матеріалах справи відсутні належні докази, що підтверджують перерахування коштів відповідачу згідно договору. Позивачем не надано доказів на підтвердження розміру наданих відповідачеві кредиту, тому, відповідно, перевірити розмір нарахованої суми боргу, процентів не є можливим. Сам по собі лист ТОВ «Пейтек» № 20241113-1/1 від 13.11.2024 року не є документом первинного бухгалтерського обліку, який би підтверджував факт переказу коштів на рахунок Відповідача. Слід також зазначити, що спірний кредитний договір було укладено в інший день, а саме 23.03.2024 р., а не 13.11.2024 р. Також, позивачем не надано жодного доказу перерахунку коштів за Додатковою угодою до Договору № 7716175 у розмірі 6000 грн. Отже, позивачем не надано доказів на підтвердження розміру наданих відповідачеві кредиту, тому, відповідно, перевірити розмір нарахованої суми боргу, процентів не є можливим, отже відсутні правові підстави для стягнення коштів

По-друге, позивачем не доведено факт передачі прав вимоги первісним кредитором щодо боржника ОСОБА_1 , оскільки долучені до позовної заяви Реєстри Боржників оформлені не належним чином, а саме в них в них відсутній фрагмент тексту, інформація щодо відступлення права вимоги до відповідача за кредитним договором №7716175 жодним чином не засвідчена підписами та печатками сторін, печатки з підписами сторін договору факторингу містяться на окремому аркуші.

По-третє, відповідач вважає, що нарахована позивачем сума по відсоткам за кредитним договором в загальному розмірі 43428 грн. не відповідає нормам Закону України «Про захист прав споживачів», а саме є несправедливою, оскільки породжує істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Звертає увагу, що відповідач, як пересічний споживач кредитних послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не зміг ефективно здійснити свої права бути поінформованим про дійсні умови кредитування ТОВ «Авентус Україна», які викладені в декількох значних за об`ємом документах, які не містять прозорості та зрозумілості, зокрема щодо дійсного періоду та розміру нарахувань за кредитом. Договір містить зрозумілий розрахунок лише щодо першого базового періоду. А тому, укладення ОСОБА_1 договору перетворюється на непомірний тягар для відповідача, як споживача та джерело отримання невиправданих прибутків кредитором. Тож, вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищені (в 2 рази), не відповідає передбаченим у частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Позивач, як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи з порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги діючого законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно. Крім того, з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України, участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту. Сторона відповідач вважає, що у даному випадку слід застосувати положення Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів».

Застосовуючи аналогію та враховуючи те, що загальна сума по кредиту в розмірі 12033 грн. не є співрозмірною сумі кредиту у 3000 грн. за кредитним договором № 5919196 від 22.02.2023 року, суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором, відповідач просить суд прийти до висновку про необхідність зменшити розмір процентів за вказаним договором до розміру половини отриманих відповідачем кредитних коштів, тобто не більше ніж 10500 грн, а з урахуванням того, що відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, відповідач сплатила 1458,60 грн, загальна сума заборгованості не повинна перевищувати: 21 000(тіло) + 10 500(відсотки) - 1458,60 (сплачено)= 30 041,40 грн.

Також відповідач просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу позивача у зв`язку з їх необґрунтованістю та неспівмірністю зі складністю справи. Просила стягнути з позивача витрати на правничу допомогу відповідача у розмірі 8000,00 грн.

У відповіді на відзив ТОВ «ФК «ЕЙС» зазначило, що договір було укладено в електронній формі та підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідачем не додано доказів, які б свідчили про невідповідність умов кредитного договору № 7587148 від 15.02.2024 вимогам законодавства та про несправедливість його умов. Умови кредитного договору відповідають вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», зокрема, при укладенні договору Відповідачу надано в повному обсязі всю необхідну інформацію щодо умов кредитування, розміру загальної вартості кредиту, його вартісну величину. Підписавши кредитний договір, позичальник надав свою згоду на сплату усіх зазначених у них платежів (процентів та винагороди), які були визначені за взаємною згодою сторін та недійсними не визнані. Нарахування відсотків за користування Кредитом відображені в наданому розрахунку відбувались згідно з погодженими умовами Кредитного договору № 7716175 від 23.03.2024. Відповідачем не надано: власного розрахунку заборгованості, а також доказів, які підтверджують повернення Позичальником кредиту у повному розмірі та в строки, передбачені кредитним договором, зокрема, доказів, що спростовують правильність наданого Позивачем розрахунку заборгованості, а за висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11.07.2018 у справі № 753/7883/15, доводи сторони про необґрунтованість розрахунку кредитної заборгованості є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку.

Щодо витрат на правничу допомогу відповідача у розмірі 8000,00 грн, то ці вимоги є необґрунтованими та завищені відносно складності справи.

Ухвалою суду від 03 березня 2026 року за клопотанням позивача витребувано у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (ЄДРПОУ: 21133352, електронна адреса: contact@universalbank.com.ua) інформацію, що містить банківську таємницю, а саме:

- чи емітувалась на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжна картка НОМЕР_3;

- чи були зараховані кошти на платіжну Карту (маска Карти) ; за період від 23.03.2024 до 28.03.2024 в сумі 15 000,00 грн.; емітент Карти - АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»;

- чи відбулося зарахування на платіжну Карту (маска Карти) ; за період від 24.03.2024 17:06:08 до 29.03.2024 17:06:08 в сумі 6 000,00 грн.; емітент Карти - АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»;

- чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 );

- чи є/був номер телефону НОМЕР_2 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска Картки НОМЕР_3 та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

У разі підтвердження зарахування коштів ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на платіжну Карту - маска карти , за період з 23.03.2024 по 28.03.2024 у сумі 15 000,00 грн; на платіжну Карту - маска карти , за період з 24.03.2024 17:06:08 по 29.03.2024 17:06:08 у сумі 6 000,00 грн надати інформацію у вигляді: - первинних документів бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтвердять дану інформацію. У випадку неможливості надати вищезгадані первинні документи, надати інші, прирівняні до них (довідки/листи, що підтверджують факт зарахування коштів на рахунок - маска карти Позичальника) - повного номера рахунка маска Картки НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

23 березня 2026 року від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» до суду надійшли витребувані докази.

Ухвалою суду від 25 травня 2026 року заяви представника відповідача - адвоката Скользнєвої Валерії Владиславівни та представника позивача - Савчук Софії Олександрівни про проведення судових засідань в режимі відеоконференції задоволено, постановлено судові засідання у справі проводити за участю представника відповідача - адвоката Скользнєвої Валерії Владиславівни та представника позивача - Савчук Софії Олександрівни в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС на сайті https://vkz.court.gov.ua.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилася, на відеоконференцзв`язок не вийшла, причини неявки не повідомила, про судове засідання повідомлена належним чином.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутністю сторони відповідача.

Заслухавши вступне слово представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 23 березня 2024 року TOB «АВЕНТУС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 уклали Договір про надання споживчого кредиту № 7716175, відповідно до п. 1.2 якого Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Відповідно до п. 1.3. Договору сума кредиту(загальний розмір) складає: 15000,00 гривень. Тип кредиту - кредит.

Згідно з п. 1.4 Договору строк кредиту 364 дні (день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 4 дні. Детальні терміни(дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів) , що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.

Відповідно до п. 1.5. Договору тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов:

1.5.1. Стандартна процентна ставка становить 2,20% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору;

1.5.2. Знижена процентна ставка 1,87 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач до 27.03.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

Згідно з п. 1.7 Договору денна процентна ставка на дату укладання Договору складає:

- за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2,20% в день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»: (120120,00 грн. /15000,00 грн. )/ 364 дн. * 100% = 2,20% в день (п. 1.7.1 Договору).

Відповідно до п. 1.8 Договору загальні витрати на дату укладення Договору складають

1.8.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 120120,00 грн;

1.8.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 119922,00 грн.

Відповідно п. 4.4. Договору позичальник зобов`язується у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором.

У п. 5.1 Договору сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в пп.5.3. Договору.

Згідно з п. 6.4 Договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф:

6.4.1. у розмірі 450,00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та

6.4.2. у розмірі 150,00 гривень починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання

Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_4 (п.2.1. Договору кредиту).

Згідно з п. 9.2. Договору кредиту визначено, що цей Кредитний договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами Сторін та діє протягом строку, вказаного в п.1.4.Договору(включно), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за Договором будуть наявні невиконані грошові зобов`язання, Договір продовжує діяти до повного виконання Споживачем зобов`язань за ним.

Відповідно до п. 1.1. Договору укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт або Мобільний застосунок "CreditPlus". Ідентифікація Споживача в ІКС Товариства здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет/ Мобільний застосунок "CreditPlus", в порядку передбаченому Договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний Споживачем при вході(в т.ч через месенджери), та/або шляхом перевірки правильності введення відповідно Пароля входу до Особистого кабінету/Мобільного застосунку "CreditPlus". При цьому, Споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ Мобільного застосунку "CreditPlus".

Згідно з п. 9.6 Договору Цей Договір укладається шляхом направлення його тексту, підписаного зі Сторони Товариства електронним підписом, Споживачу в Особистий кабінет/Мобільний застосунок "CreditPlus» для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Споживача, що створений шляхом використання Споживачем одноразового ідентифікатора, який формується автоматично на стороні Товариства для кожного разу використання та направляється Споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім Товариству в ІКС Товариства/зазначений в цьому Договорі. Введення Споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору створює підпис Споживача на Договорі та вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору.

Договір разом з Додатком № 1 до нього - Графіком платежів підписані ОСОБА_1 23.03.2024 о 17:08:11 год. електронним підписом одноразовим ідентифікатором C4288.

З аналогічними умовами кредитування до укладення договору, а саме 23.03.2024 17:07:59 год., ОСОБА_1 ознайомилася, підписавши електронним підписом одноразовим ідентифікатором YN5682 Паспорт споживчого кредиту.

24.03.2024 о 17:05:21 год. TOB «АВЕНТУС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 уклали Додаткову угоду до Договору № 7716175 про надання споживчого кредиту від 23.03.2024 року, у п. 1 якої домовилися збільшити суму кредиту на 6000,00 гривень, в зв`язку з чим погодили внести наступні зміни до Договору:

Викласти п.1.3 Договору в новій редакції: «1.3. Сума кредиту(загальний розмір) складає: 21000,00 гривень. Тип кредиту - кредит» (п. 1.1. Додаткової угоди).

У п. 1.2. Додаткової угоди сторони погодили викласти Додаток №1 до Договору в новій редакції, що додається.

Згідно з п. 1.3. Додаткової угоди, враховуючи збільшення загальної суми кредиту, Сторони також визначають, що на момент укладення цієї Додаткової угоди:

Денна процентна ставка складе: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2,20% в день. (Розрахунок: (168 036,00 грн. / 21000,00 грн. )/ 364 дн. * 100% = 2,20% в день) за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 2,20% в день. (Розрахунок: (167 778,60 грн. / 21000,00 грн. )/ 364 дн. * 100% = 2,20% в день) Загальні витрати зазначені в Договорі на дату його укладання, збільшаться та складуть: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 168 036,00 грн. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 167 778,60 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка складе: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 220 182,73% річних. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 202 658,14% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту зазначена в Договорі на дату його укладення збільшиться та складе: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 189 036,00 грн. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 188 778,60 грн.

Згідно з п. 2 Додаткової угоди надання частини кредиту у сумі, на яку збільшено загальний розмір кредиту здійснюється за платіжними реквізитами, вказаними в п.2.1 Договору. Дати надання частини кредиту: 24.03.2024 року або 25.03.2024 року.

Відповідно до п. 6 Додаткової угоди дана Додаткова угода та Додаток 1 набирають чинності з моменту їх підписання електронними підписами Сторін, зокрема з боку Споживача - електронним підписом Споживача, що відтворений шляхом використання Споживачем одноразового ідентифікатора, який формується для кожного разу використання та направляється Споживачу на номер мобільного телефону, повідомлений останнім Товариству в ІКС Товариства/зазначений в Договорі, та з боку Товариства - електронним підписом у вигляді аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами електронного копіювання. На укладену між Сторонами Додаткову угоду накладається кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника Товариства із кваліфікованою електронною позначкою часу. У випадках дозволених законодавством, на укладену між Сторонами Додаткову угоду може бути накладено електронний підпис уповноваженого працівника Товариства, що базується на сертифікаті відкритого ключа, виданого кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг без відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Дана Додаткова угода та Додаток 1 в редакції від 24.03.2024 року є невід`ємною частиною Договору. Всі терміни та скорочення, що використовуються в цій Додатковій угоді мають таке ж значення, що і в Договорі (п. 7 Додаткової угоди).

Додаткова угода № 7716175 разом з Додатком № 1 до неї - Графіком платежів підписані ОСОБА_1 24.03.2024 о 17:05:21 год. електронним підписом одноразовим ідентифікатором A2736.

ТОВ «ПЕЙТЕК» листом № 20241113-1/1 від 13.11.2024 повідомило, що відповідно до укладеного між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ПЕЙТЕК» договору про організацію переказу грошових коштів № 160222-1 від «16» лютого 2022 року (втратив чинність 04.07.2024 року) та Договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку №04072024-3 від 04.07.2024 (чинний з 04.07.2024 року), було успішно перераховано кошти на користь фізичної особи (Отримувача) від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА»:

4039 ) 23.03.2024 17:09:08 на суму 15 000 грн., номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» - 04518cee-23e2-48f0-b61b-3242edb96109, номер транзакції в системі ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» - 44033651, Session ID - 023693879807, сайт торгівця - https://creditplus.ua, код авторизації - 448317, банк-еквайр - АТ «ПУМБ», призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_4 .

Відповідно до витребуваної в порядку ст. 84 ЦПК України в АТ «Універсал Банк» інформації, в АТ «Універсал Банк» на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) Банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_5 . На ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) Банком було емітовано й інші платіжні картки. За період з 23.03.2024 до 28.03.2024 року на платіжну картку № НОМЕР_5 було зараховано платіж у сумі 15 000,00 грн. За період з 24.03.2024 до 29.03.2024 року на платіжну картку № НОМЕР_5 було зараховано платіж у сумі 6 000,00 грн. Номер телефону НОМЕР_2 є фінансовим номером телефону за платіжною карткою № НОМЕР_5 , та який знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Повний номер картки НОМЕР_3 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) - НОМЕР_5 , та відкритий банківський рахунок НОМЕР_6 .

Випискою по банківському рахунку клієнта ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), по картці: НОМЕР_5 , рахунок: НОМЕР_6 , період: 23.03.2024 - 29.03.2024, сформованою АТ «Універсал Банк», підтверджується зарахування на банківську картку № НОМЕР_5 грошових коштів:

23.03.2024 о 17:09:07 год. - у сумі 15000,00 грн;

24.03.2024 о 17:06:06 год. - у сумі 6000,00 грн.

Згідно до Карткою обліку Договору (розрахунком заборгованості), складеним ТОВ «АВЕНТУС Україна», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 7716175 від 23 березня 2024 року станом на 22.10.2024 складає 74928,00 грн, з яких: тіло кредиту - 21000,00 грн, проценти - 43428,00 грн, штраф - 10500,00 грн.

На підставі Договору факторингу № 23.10/24-Ф від 23.10.2024, Акту прийому-передачі Реєстру Боржників від 23.10.2024 до Договору Факторингу №23.10/24-Ф від 23 жовтня 2024 року, Реєстру боржників від 23.10.2024 до Договору факторингу №23.10/24-Ф вiд 23 жовтня 2024 року (Додаток №1 до Договору), платіжної інструкції в національній валюті № 166 від 30.10.2024 на суму 3 217 772,00 грн, ТОВ «АВЕНТУС Україна» за порядковим номер 4573 (згідно з Реєстром) відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 7716175 від 23 березня 2024 року на суму заборгованості у розмірі 74928,00 грн, з яких: тіло кредиту - 21000,00 грн, проценти - 43428,00 грн, штраф - 10500,00 грн.

На підставі Договору факторингу № 16/05/2-E від 16.05.2025, Акту прийому-передачі Реєстру Боржників від 16.05.2025 за Договором Факторингу №2 16/05/2-E від 16.05.2025, Реєстру боржників від 16.05.2025 до Договору факторингу №16/05/2-E від 16.05.2025 (Додаток №1 до Договору), платіжних інструкцій в національній валюті № 460 від 27.11.2025 на суму 300000,00 грн, № 459 від 27.11.2025 на суму 222 524,57 грн, № 465 від 28.11.2025 на суму 310923,01 грн, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» за порядковим номером 5628 (згідно з Реєстром) відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 7716175 від 23 березня 2024 року на суму заборгованості у розмірі 74928,00 грн, з яких: тіло кредиту - 21000,00 грн, проценти - 43428,00 грн, штраф - 10500,00 грн.

Відповідно до Виписки з особового рахунку за Кредитним договором № 7716175 від 23.03.2024 ПІБ: ОСОБА_1 , складеної ТОВ «ФК «ЕЙС», станом на 01.11.2025 заборгованість за кредитним договором у розмірі 74928,00 грн, з яких: тіло кредиту - 21000,00 грн, проценти - 43428,00 грн, штраф - 10500,00 грн, не погашена.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за кредитним договором одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті фактичних обставин цієї справи, суд зазначає, що позивач належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами довів обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, та які входять до предмету доказування у справі, а саме факт укладення між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», кредитного договору № 7716175 від 23.03.2024 та Додаткової угоди до нього від 24.03.2024 на встановлених судом умовах. Презумпцію правомірності вказаного договору під час розгляду справи відповідачем не спростовано, а судом не встановлено обставин нікчемності цього договору.

Договір містить паспортні дані, податковий номер, номер засобів зв`язку, поштову адресу та номер платіжного засобу (банківської картки) відповідача.

Крім того, позивачем доведено належне виконання кредитодавцем своїх зобов`язань за кредитним договором щодо надання відповідачу кредитних коштів у розмірі (21000,00 грн) та в порядку, передбаченому кредитним договором, а саме шляхом безготівкового зарахування на банківську картку позичальника, що підтверджується сукупністю доказів, а саме листом ТОВ «ПЕЙТЕК» № 20241113-1/1 від 13.11.2024 та інформацією наданою АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».

Зазначені докази спростовують доводи відповідача про відсутність доказів фактичного надання кредиту.

Відповідачем не спростовано доводів позивача про неналежне виконання нею своїх зобов`язань щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом.

Водночас, суд не погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості за процентами з огляду на таке.

22.11.2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі по тексту Закон №3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп.6 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (пп.13 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

При цьому, згідно п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5 %; - протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: - з 24.12.2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, - з 22.04.2024 року - денна ставка не більше 1,5%, - з 20.08.2024 року - денна ставка не більше 1%.

З наданого позивачем вбачається, що проценти за користування кредитом ним нараховані наступним чином: за період з 28.03.2024 до 21.04.2024 - 11550,00 грн (виходячи з денної процентної ставки 2,2%); за період з 22.04.2024 до 29.06.2024 - 31878,00 грн (виходячи з денної процентної ставки 2,2%).

Керуючись вимогами Закону та з урахуванням того факту, що Товариством надано розрахунок заборгованості, суд, провівши власний розрахунок заборгованості по процентам за користування кредитом, зазначає наступне.

За умовами договору денна процентна ставка складає 2,2% в день (п. 1.7 Договору).

З розрахунку заборгованості вбачається, що кредитодавцем щоденно нараховувалися позичальнику проценти у розмірі 462 грн/день за денною процентною ставкою 2,2% (п. 1.7 Договору).

Враховуючи встановлені законом обмеження щодо максимального розміру денної процентної ставки, виходячи із погодженої сторонами у договорі денної процентної ставки (2,2 %), правомірним та обґрунтованим є нарахування процентів за користування кредитом у такому розмірі:

- за період з 28.03.2024 до 21.04.2024 у розмірі 11550,00 грн (проценти до 27.03.2024 включно сплачені позичальником, а тому не беруться до уваги);

- за період з 22.04.2024 до 29.06.2024 у розмірі 21735,00 грн.

Жодного погашення заборгованості за відсотками за вказаний період позичальником не здійснено.

Виходячи з вищевикладеного, обґрунтованою, та такою, що відповідає вимогам закону, є заборгованості за процентами у розмірі 33285,00 грн.

Пред`явлена до стягнення заборгованості за відсотками у розмірі, що перевищує 33285,00 грн, суперечить закону, а тому стягненню не підлягає.

Доводи відповідача про несправедливі умови кредитування суд відхиляє, оскільки основоположною засадою приватноправових правовідносин є свобода договору (ст. 6, 627 ЦК України), яка ґрунтується на тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Посилання відповідача на несправедливість умов договору не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки кредитодавець не приховував від позичальника інформацію про реальну річну процентну ставку, про орієнтовану загальну вартість кредиту, а саме 135120,00 грн, що значно в декілька разів перевищувало суму наданого кредиту. Однак відповідач, будучи достеменно обізнаною про істотні умови договору, усвідомлюючи обсяг своїх зобов`язань у разі отримання кредиту, за власною волею та без примусу, враховуючи відсутність доказів протилежного, погодилася на укладення кредитного договору та висловила свою згоду бути зобов`язаною саме на таких умовах, які були доведені до її відома кредитодавцем безпосередньо в тексті договору (розмір процентної ставки, строк кредиту, загальні витрати за кредитом, загальна вартість кредиту), відтак посилання відповідача на несправедливість умов договору видається суперечливим. Суд наголошує, що відповідачем презумпцію кредитного договору не спростовано, а судом не встановлено нікчемності тих чи інших умов договору.

Зменшення розміру нарахованих процентів за користування кредитом за аналогією закону, про що зазначає відповідач, не передбачено ЦК України, оскільки закон допускає зменшення лише штрафних санкції та процентів за прострочення грошового зобов`язання, проте не узгоджених сторонами відповідно до принципу свободи договору процентів за правомірне користування кредитом.

Посилання на постанову Великої палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 у даному випадку є безпідставним, оскільки відповідачу проценти були нараховані не як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання (ст. 625 ЦК України), а як плата за користування кредитом в межах строку кредитування.

Щодо набуття позивачем прав кредитора у зобов`язанні, то ним надано належні, допустимі, достовірні та достатні докази на підтвердження переходу до нього права вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором на підставі Договорів факторингу з додатками, презумпцію правомірності яких відповідачем не спростовано, а судом не встановлено обставин, які би свідчили про нікчемність вказаних договорів.

Доводи відповідача про неналежне оформлення реєстрів боржників спростовуються власне змістом цих реєстрів, які засвідчені підписами і печатками сторін за договорами. Приховування у реєстрах інформації щодо решти боржників, яка є конфіденційною, не свідчить про неналежність чи недопустимість цих доказів. При цьому, власне наявність у позивача кредитної справи відповідача свідчить про те, що передача права вимоги до відповідача відбулася.

Суд враховує, що матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем повідомлення про відступлення права вимоги, проте за змістом ч. 2 ст. 516 ЦК України неотримання боржником повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не звільняє його від обов`язку погашення заборгованості, а лише наділяє його право на погашення заборгованості первісному кредитору, у зв`язку з чим новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків, оскільки у цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Таким чином, за умови, що відповідач з будь-яких підстав не отримав повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким боржник не мав жодних перешкод для виконання свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунок первісного кредитора, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України

Всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України відповідач не надала суду доказів належного, тобто відповідно до умов договору, виконання своїх зобов`язань щодо повернення суми кредиту у розмірі 21000,00 грн та сплати процентів за користування кредитом у розмірі 33285,00 грн, нарахованих відповідно до умов договору, ані на рахунок позивача, ані на рахунок попередніх кредиторів, тобто не спростував заборгованість за кредитним договором у розмірі 54285,00 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «ФК «ЕЙС» про стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі кредиту у розмірі 21000,00 грн та процентів у розмірі 33285,00 грн, які нараховані з дотриманням вимог чинного законодавства та відповідно до умов договору, оскільки позивач довів обставини укладення кредитного договору на зазначених умовах, належне виконання кредитодавцем своїх зобов`язань шляхом надання відповідачу кредитних коштів у розмірі та у спосіб, які передбачені договором, перехід до позивача права вимоги на вказану суму заборгованості. При цьому, відповідач всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України не надав належних та допустимих доказів повернення позивачу тіла кредиту та сплати процентів за користування кредитом, тобто не спростував заборгованість за кредитним договором у вказаному розмірі.

З урахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги у частково та стягує з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту № 7716175 від 23 березня 2024 року у розмірі 54285,00 грн, з яких: 21000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 33285,00 грн - заборгованість за відсотками, тоді як у задоволенні решти позовних вимог відмовляє за необґрунтованістю.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог (84,25684485%), тобто у розмірі 2243,25 грн.

Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Згідно ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 позивачем надано наступні докази:

- копію Договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, укладеного між АБ «СОЛОМКО ТА ПАРТНЕРИ» та ТОВ «ФК «ЕЙС»;

- копію Додаткової Угоди № 25771172747 від 11.09.2025 до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025;

- копію Акту прийому-передачі наданих послуг від 01.11.2025 (є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025), відповідно до якого Виконавець надав, а Клієнт отримав наступні послуги:

1) Складання позовної заяви ТОВ «ФК «ЕЙС» до позичальника, яким є ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 7716175 від 23.03.2024 - 2 год., вартістю 5000,00 грн;

2) Вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з позичальника, яким є ОСОБА_1 , за кредитним договором № 7716175 від 23.03.2024 - 2 год., вартістю 1000,00 грн;

3) Підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 7716175 від 23.03.2024 на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 - 1 год., вартістю 500 грн;

4) Підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 7716175 від 23.03.2024 на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 - 1 год., вартістю 500 грн.

В матеріалах справи міститься Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Соломко Олексієм Володимировичем, серiя КС № 7073/10, видане 19.10.2018.

На підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 відповідачем надано наступні докази:

- копію Договору про надання правничої допомоги від 29.01.2026, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Скользнєвою В.В.;

- копію ордеру на надання правничої допомоги серія АР № 1275316 від 29.10.2025;

- копію Акту здачі-прийняття наданих послуги за Договором про надання правничої допомоги від 29.01.2026, відповідно до якого адвокатом надані такі послуги:

1) ознайомлення з матеріалами справи - 1,5 год., вартістю 2000,00 грн;

2) написання відзиву - 2 год., вартістю 4000,00 грн;

3) участь у судовому засіданні - 1 год., 2000,00 грн;

- копію квитанції до прибуткового ордеру від 29.01.2026 про сплату 8000,00 грн.

В матеріалах справи міститься Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Скользнєвою Валерією Владиславівною, серiя ЗП № 002838, видане 21.11.2022.

Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI передбачено, що представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

У постанові Великої Палати Верховного Суду у від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15 (провадження № 14-382цс19), зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Водночас, при визначенні суми відшкодування, суд виходить з критерію реальності та необхідності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 5-6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21 (провадження № 61-19599св21).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Оцінюючи визначений стороною позивача розмір витрат на правничу допомогу, суд зазначає, що він відповідає критеріям дійсності та необхідності, однак не відповідає критерію розумності з огляду на складність справи, яка є малозначною справою, типовою для представника позивача, розглянута судом у спрощеному позовному провадженні фактично без участі сторін. Крім того, враховуючи предмет та підстави позову, сталість законодавство та судової практики щодо цих правовідносин, надання правової допомоги у цій справі не потребувало від представника позивача витрачення значного часу на збирання та дослідження великого обсягу доказів. У зв`язку з викладеним, суд вважає за необхідне зменшити розмір таких витрат до 5000,00 грн, який, на переконання суду, відповідає принципам співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності.

Оцінюючи визначений стороною позивача розмір витрат на правничу допомогу, суд зазначає, що він відповідає критеріям дійсності щодо послуги «Участь в судовому засіданні» вартістю 2000 грн, враховуючи, що в жодному судовому засіданні представник відповідача участі не брала. Решта послуг та їх розмірі (6000,00 грн) відповідають критеріям дійсності, необхідності та розумності їх розміру з огляду на складність справи.

Відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4212,84 грн (5000,00*84,25684485%), а з позивача на користь відповідача - 944,59 грн (6000,00*15,74315515%).

З урахуванням викладеного, на підставі п. 3 ч. 2, ч. 10 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача різницю судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3268,25 грн.

Керуючись ст. 4, 10, 12-13, 76-81, 89, 131, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 7716175 від 23 березня 2024 року у розмірі 54285 (п`ятдесят чотири тисячі двісті вісімдесят п`ять) грн 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судовий збір у розмірі 2243,25 грн та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3268,25 грн, а всього судові витрати у розмірі 5511 (п`ять тисяч п`ятсот одинадцять) грн 50 коп.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, адреса: вул. Поправки Юрія, будинок 6, кабінет 13, м. Київ, 02094;

відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складено 27 травня 2026 року.

Суддя А.М. Тимченко