Рішення № 136857935, 25.05.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/561/26

провадження №: 2/398/1877/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"25" травня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Молонової Ю.В.,

при секретарі Борозні Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрії в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Велта» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації з невикористану відпустку, -

ВСТАНОВИВ:

05.02.2026 ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до ТОВ «ВКФ «Велта» про стягнення 50051,43 грн. нарахованої, але не сплаченої заробітної плати, середній заробіток за час затримки розрахунку по день винесення рішення судом, який на день звернення становить 48024,96 грн. та грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку за 2024 рік у сумі 8254,29 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1331,20 грн. та на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що з 08 жовтня 2013 по 03 листопада 2025 року він перебував у трудових відносинах з відповідачем та працював на посаді «електрогазозварника кар`єра». На момент звільнення відповідач не провів повного розрахунку та за 4 місяці роботи заборгованість становить 50051,43 грн. Заробітна плата в день вираховується за останні два місяці поділені на кількість відпрацьованих днів і складає: 20208,70 грн. + 13558,95 грн. = 33767,65 грн./45 дні = 750,39 грн. в день. За період з 04.11.2025 по 01.02.2026 (день звернення до суду) кількість робочих днів становить 64 дні, а тому середній заробіток за час затримки розрахунку становить 48024,96 грн. Крім того, відповідно до Наказу №207 про припинення трудового договору від 03.11.2025 року ним не було використано 11 календарних днів щорічної відпустки за 2024 рік, а тому компенсація за невикористану відпустку складає 750,39 грн. * 11 днів = 8254,29 грн. У зв`язку з викладеним просить стягнути з відповідача заборгованість та понесені ним судові витрати пов`язані зі зверненням до суду.

Ухвалою судді від 04.03.2026 прийнято до свого провадження справу, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідачем відзив на позовну заяву не надано.

06.05.2026 представник позивача подав заяву про уточнення (зменшення та збільшення) позовних вимог, в якій зазначає, що відповідач провів часткову оплату, переказавши на рахунок ОСОБА_1 заробітну плату за загальну суму 52987,39 грн. На підставі чого позивач відмовляється від позовної вимоги стосовно заборгованості по заробітній платі. З дня звільнення позивача 03.11.2025 до дня сплати заборгованості по заробітній платі 12.02.2026 пройшло 73 робочі днів, тому розрахунок середнього заробітку підлягає корегуванню і складає 750,39 грн. * 73 дні = 54778,47 грн. А тому просить стягнути 54778,47 грн. - середній заробіток за час затримки розрахунку про звільненні, 8254,29 грн. - грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку, 1331,20 грн. сплачений судовий збір, 5000 грн. витрати на правничу допомогу.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, будь яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно з копією трудової книжки позивач 08.10.2013 був прийнятий на роботу в ТОВ ВКФ «Велта» на посаду електрогазозварник кар`єра. Звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України з 03.11.2025, наказ №207 (а.с.6-7).

Згідно з копією наказу №207 (розпорядження) про припинення трудового договору ТОВ «ВКФ «Велта», ОСОБА_1 звільнено 03 листопада 2025 року за власним бажанням, ст. 38. Підлягає компенсація за 11 календарних днів щорічної (основної і додаткової) відпустки (а.с.8).

З відомостей Пенсійного фонду України вбачається, що заробітна плата ОСОБА_1 в ТОВ ВКФ «Велта» у вересні 2025 року становила 20208,70 грн., у жовтні 2025 року становила 13558,95 грн. (а.с.9).

З копій скріншотів з деталей платежів від 12.02.2026 вбачається, що ТОВ ФК «Велта» 12.02.2026 виплатило заробітну плату за липень 2025 року 13284,77 грн, за серпень 2025 року 20650,23 грн, за вересень 2025 року 3959,05 грн, за жовтень 2025 року 10440,39 грн, за листопад 2026 року 28413,30 грн (а.с.55-59).

Щодо позовний вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Таким чином, позивач має право на стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 04 листопада 2025 року, тобто з дня, наступного за днем звільнення.

Відповідно до п. 8 «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин.

Середньоденна заробітна плата позивача, відповідно до довідки форми ОК-5, становить 750,49 грн. (заробітна плата за останні два місяці поділена на кількість робочих днів, тобто 33767,65 грн. : 45 днів).

Таким чином, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а саме за період з 04 листопада 2025 року по 12 лютого 2026 року включно складає 54778,47 грн. грн. (середньоденний заробіток 750,39 грн. х 73 дні (листопад 2025 - 19 дн., грудень 2025 року - 23 дн., січень 2026 року - 22 дн., лютотий 2026 року - 9 дн.)) й саме ця сума підлягає стягненню на користь позивача з відповідача.

Щодо компенсації за невикористану відпустку при звільненні суд вказує на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 83 КЗпПУ у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 821/1083/17 (провадження № 11-1329апп18) вказано, що під «належними звільненому працівникові сумами» необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

При обчисленні суми компенсації представник позивача застосував розрахунок середньодобової зарплати, виходячи з розміру заробітної плати за останні два місяці, що передують місяцю звільнення.

Згідно з п. 2 розділу ІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Пунктами 5, 7 розділу ІІ вказаного Порядку передбачено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або компенсації за невикористані відпустки проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період (розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Із розрахунку виключаються святкові та неробочі дні, встановлені законодавством. Отриманий результат множиться на число календарних днів відпустки.

При цьому, час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

Однак надана позивачем довідка форми ОК-5 не містить усіх її сторінок, містить лише відомості про 2001, 2002, 2003, 2025 роки. Тобто, суду не надано відомостей про роботу позивача на останні 12 місяців що передували звільненню, у зв`язку з чим неможливо здійснити розрахунок компенсації частини за невикористану відпустку при звільненні.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладене, у задоволені позовних вимог в частині стягнення компенсації за невикористану відпустку слід відмовити.

Крім того, слід враховувати роз`яснення, наведені у абз. 5 п. 6 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24 грудня 1999 року у відповідності до яких, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

На підставі наведеного вище, суд вбачає наявність достатніх підстав для стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 54778,47 грн. без утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті, що підтверджується належними та допустимими доказами у розумінні норм цивільно-процесуального законодавства.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У відповідності до положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Водночас, в силу вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем додано: Ордер від 16.12.2025 про надання адвокатом Швецьом С.В. правничої допомоги ОСОБА_1 ; попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат, де вказано попередня оплата професійної правничої допомоги 5000 грн. первинна юридична консультація, конфіденційна зустріч з клієнтом, вивчення матеріалів провадження, вироблення правової позиції, збір письмових доказів, складання позовної заяви, участь адвоката у 2 перших судових засіданнях, оплата правничої допомоги здійснюється в продовж 10 днів після винесення судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір, пропорційно до задоволених вимог в розмірі 1156,81 грн. (86,90% від 1331,20 грн.) та витрати на правову допомогу в розмірі 4345 грн. (86,90% від 5000 грн.).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Велта» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації за невикористану відпустку - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Велта» (код ЄДРПОУ 30912734, юридична адреса: м. Дніпро, вул. Глінки, буд. 7) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 54778 (п`ятдесят чотири тисячі сімсот сімдесят вісім) грн. 47 коп. без утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Велта» (код ЄДРПОУ 30912734, юридична адреса: м. Дніпро, вул. Глінки, буд. 7) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1156,81 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 4345 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.В. Молонова