Ухвала суду № 136856850, 25.05.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

25 травня 2026 року справа № 580/7862/25 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши Звіт щодо виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом адвоката Дзіся Андрія Романовича від імені ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в справі за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

09.07.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвоката Дзіся Андрія Романовича від імені ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі позивачка) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) (далі відповідач) про:

визнання протиправними дій щодо не проведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115;

зобов`язання відповідача здійснити з 01.03.2025 індексацію та перерахунок пенсії, відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 7763,17 грн. на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115;

стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат зі сплати судового збору в сумі 969,00грн.

Ухвалою суду від 14.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні). Також встановлено відповідачу строк, тривалістю 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву та доказів.

13.08.2025 суд ухвалив рішення про часткове задоволення позовних вимог. Рішення набрало законної сили 12.11.2025.

08.11.2025 на адресу суду від представника позивача надійшла заява №60898/25 (далі - Заява), в якій просить відповідно до вимог ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановити судовий контроль за виконання судового рішення у справі №580/7529/24 та зобов`язати відповідача подати Черкаському окружному адміністративному суду звіт про його виконання. Обґрунтовуючи Заяву зазначив, що відповідач зменшив показник, який підлягав урахуванню при перерахунку пенсії.

16.12.2025 відповідач подав заяву, в якій просив відмовити позивачу, оскільки рішення суду виконав повністю.

Ухвалою від 18.12.2025 Черкаський окружний адміністративний суд відмовив повністю у задоволенні заяви від 08.11.2025 №60898/25 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Постановою від 15.04.2026 Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалу від 18.12.2025 скасував. Постановив нову ухвалу, якою заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення задоволено. Зобов`язано відповідача подати протягом місяця з дня отримання копії цієї постанови подати до Черкаського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 у цій справі. Колегія суддів встановила, що під час розгляду заяви про встановлення судового контролю судом першої інстанції не було надано правової оцінки доводам заявника (по суті) в частині невиконання суб`єктом владних повноважень рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року в адміністративній справі №580/7862/25, що свідчить про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи.

15.05.2026 на адресу суду від відповідача надійшов звіт вх.№26247/26 (далі Звіт) про виконання вказаного вище рішення суду, в якому зазначив, що на рішень суду, проведено індексацію пенсії позивачки із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії з 01.03.2025, у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та у розмірі 1,115. В результаті проведеного перерахунку, на виконання рішень суду, розмір її пенсії з 01.03.2025 становив 10736,64грн , ((7763,17 грн (середня заробітна плата в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2017-2019 роки) 1,11 (коефіцієнт збільшення з 01.03.2021) 1,14 (коефіцієнт збільшення з 01.03.2022) 1,197 (коефіцієнт збільшення з 01.03.2023) 1,0796 (коефіцієнт збільшення з 01.03.2024) 1,115 (коефіцієнт збільшення з 01.03.2025)) 1,37226 (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати) 0,43833 (коефіцієнт страхового стажу); 306,93 грн доплата за стаж понад 30 років, згідно зі статтею 28 Закону №1058-IV (2361,00 грн (прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, станом на дату перерахунку) 13 %); 1915,66 грн підвищення відповідно до частини 3 статті 29 Закону №1058-IV (22,5 % від розміру пенсії за віком по статті 27 Закону №1058-IV) (8514,05 грн 22,5 %).

Дослідивши надані письмові докази, суд дійшов висновку прийняти Звіт з огляду на таке.

Суд урахував, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.08.2025 в цій справі набрало законної сили 12.11.2025. Зокрема, суд зобов`язав відповідача здійснити індексацію пенсії позивачки із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії з 01.03.2025, у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та у розмірі 1,115, і у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії. У задоволенні інших позовних вимог відмовив.

Відповідно до протоколу перерахунку від 20.04.2026 на виконання вказаного рішення відповідач провів перерахунок пенсії позивачу з 01.03.2025. Позивачу з 01.03.2025 нараховано пенсію у загальному розмірі 10736,64грн, що складається з: основаного розміру пенсії за віком 8514,05грн, доплати за понаднормовий стаж 306,93грн, підвищення 1915,66грн.

Отже, відповідач частково виконав зазначене вище рішення суду у цій справі. Виконання вказаного рішення обмежене виплатою зазначеної вище суми коштів, докази щодо чого відсутні.

Водночас суду урахував, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (далі Указ №64/2022), затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Вказаний строк продовжено указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Згідно з п.3 Указу №64/2022 у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

З огляду на чисельність задоволених протягом 2020-2026років на користь позивачів зі вказаного відповідача позовних вимог щодо перерахунку та виплати пенсії, відсутність доказів виплати позивачці коштів нарахованої пенсії не створює достатніх підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, позаяк такі заходи за вказаного нормативного регулювання не змінять порядку виконання рішення суду та не виконають мету призначення такого інституту.

Учасники справи відповідно до пунктів 1 та 7 ч.5 ст.44 КАС України зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Довготривале невиконання рішення суду, що набрало законної сили, є неповагою як до учасника, так і до суду, порушенням процесуальних обов`язків, що тягне за собою відповідну відповідальність.

Невиконання судового рішення відповідно до ч.2 ст.370 КАС України тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Верховний Суд у питаннях судового контролю, наприклад, в ухвалі від 4 жовтня 2022 року у справі № 200/3958/19-а зауважив, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи.

Накладення штрафу на посадову особу, відповідальну за виконання рішення суду, не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо; такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

У постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі № 560/523/19 вказано, що посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу накладається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання. Тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

У постанові Верховного Суду від 01.02.2022 у справі № 420/177/20 вказано, що негативні наслідки несвоєчасного виконання судового рішення мають бути пропорційними та збалансованими, а санкції, накладені судом у зв`язку з невиконанням судового рішення, не повинні бути надмірними; при цьому мають враховуватися усі обставини, які стали причиною невиконання судового рішення, надаватися оцінка діям боржника його посадових осіб, спрямованих на виконання судового рішення, ступінь вини та обсяг законодавчо визначених повноважень, а також статус такого боржника тощо.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 3823 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 3832 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 3821 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Згідно з ч.11 ст.3833 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 3821 цього Кодексу.

Встановлені обставини свідчать, що Звіт відповідає вимогам до його оформлення, а вказані в ньому обставини та факти підтверджені доказами щодо вжиття відповідачем всіх заходів владного характеру для виконання рішення суду.

Отже, суд відмовляє у задоволенні вимог позивача щодо відмови у прийнятті звіту відповідача через відсутність підстав для цього.

Керуючись ст.ст.2-20, 132-142, 252, 241-248, 255, 295, 356, 370, 382 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти Звіт вх.№26247/26 від 15.05.2026 Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.08.2025 в адміністративній справі №580/7862/25.

2. Копію ухвали направити учасникам справи та ДСА України.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена протягом 15 днів до Шостого апеляційного адміністративного суду.

СуддяАнжеліка БАБИЧ