Ухвала суду № 136856051, 27.05.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/1861/26

Провадження № 2/202/3171/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року м. Дніпро

Суддя Індустріального районного суду м. Дніпра Недобитюк Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Іващенко І.В.,

ознайомивщись з матеріалами справи за позовом АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

У провадженні судді Недобитюк Н.В. Індустріального районного суду м. Дніпра знаходиться цивільна справа № 202/1861/26 за позовом АТ «Акент-Банк» до ОСОБА_1 .

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 153112 грн 41 коп, а також судовий збір у розмірі 2662 грн 40 коп.

Ухвалою від 11.05.2026 відкрито спрощене позовне провадження. Відповідача повідомлено належним чином про судове засідання, яке було призначено на 27.05.2026.

21.05.2026 у канцелярії суду зареєстрована «Заява-звернення з запитом на інформацію щодо претензії», яка надійшла від відповідача.

У своєму зверненні відповідач висунув ряд вимог та заборон, зокрема зазначив, що він є «людиною» та не є «учасником експериментальних правових режимів». Втім, щодо суті спору свої міркування не висловив, будь-які клопотання не заявляв.

У судове засідання 27.05.2026 представник позивача не з`явився, однак у позові зазначив, що не заперечував щодо розгляду справи за відсутності представника АТ «Акцент-Банк» (пункт 3 прохальної частини), та не заперечував щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження (пункт 4 прохальної частини).

Відповідач у судове засідання з`явився. Однак не був налаштований на розгляд справи: відмовився називати анкетні дані, вимагав вважати його «людиною» та звертатися до нього по імені та по батькові.

За таких обставин розгляд справи було відкладено.

У той же день, тобто 27.05.2026, через канцелярію суду надійшла «Заява із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження».

У заяві відповідач просив розглядати справу у порядку загального позовного провадження, повідомив, що позовні вимоги не визнає в повному обсязі. Проте, свої заперечення не аргументував, будь-які клопотання стосовно предмету спору не заявляв.

За таких обставин, вважаю, що відсутні підстави для розгляду справи у порядку загального позовного провадження.

Водночас, відповідачу сдід роз`яснити його права та обов`язки.

Згідно ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

У випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.

Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених ЦПК України.

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Відповідно до ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Роз`яснити відповідачу, що зловживання процесуальними правами це протиправне, недобросовісне та неналежне використання учасником справи (його представником) належних йому процесуальних прав, що виражається у винних процесуальних діях (бездіяльності), які зовні відповідають вимогам цивільних процесуальних норм, але здійснюються з корисним або особистим мотивом, що спричиняє шкоду інтересам правосуддя у цивільних справах та (або) інтересам учасників справи, чи недобросовісна поведінка в інших формах.

Під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ чи встановлення явної неповаги до суду чи учасників справи (Постанова ВС від 03 березня 2021 року у справі № 761/27076/19 (провадження № 61-14448св20)).

Суб`єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб`єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб`єктивного процесуального права. Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій (Постанова ВС від 12 жовтня 2022 року у справі № 345/2935/21 (провадження № 61-2472св22)).

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, 258, 260 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Відкласти розгляд цивільної справи № 202/1861/26.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: ind.dp.court.gov.ua , тел. приймальні судді (056) 720-33-09.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя Н. В. Недобитюк