Ухвала суду № 136855969, 26.05.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/2342/26

2/212/4870/26

У Х В А Л А

26 травня 2026 року суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу Козлов Ю.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до держави Україна в особі Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Державна казначейська служба України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішення суду,

ВСТАНОВИВ:

21.04.2026 в провадження Покровського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла вище вказана позовна заява з Дніпровського апеляційного суду.

У позові ОСОБА_1 просив стягнути з ТЕРНІВСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ МІСТА КРИВОГО РОГУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану незаконними рішеннями суду в розмірі 15 000 000 гривень за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом безспірного списання з ДКСУ стягнуті в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою суду від 27.04.2026 позовну заяву було залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, зокрема позивачу було вказано на необхідність належного обґрунтування заявленого розміру моральної шкоди, зазначення обставин та доказів, якими підтверджується її завдання саме у заявленому розмірі, а також вирішення питання щодо сплати судового збору або надання належних правових підстав звільнення від його сплати.

07.05.2026 від позивача надійшла заява на виконання ухвали суду. Як вбачається із заяви позивача останній фактично не усунув зазначені судом недоліки, а лише висловив незгоду із висновками суду, викладеними в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, та повторно навів власне тлумачення підстав заявленого позову.

Так, позивач зазначає, що предметом позову є саме відшкодування моральної шкоди, а не оскарження рішень чи дій суддів, однак при цьому обґрунтовує свої вимоги виключно твердженнями про нібито протиправність процесуальних дій суддів під час розгляду інших судових справ, фактично ставлячи під сумнів законність здійснення правосуддя та процесуального порядку розгляду відповідних справ.

Разом із тим, доводи позивача про «протиправність» дій суддів ґрунтуються виключно на його власній оцінці процесуальних дій суддів та незгоді із порядком проведення судових засідань, що саме по собі не є належним доказом незаконності дій суду. Питання законності процесуальних рішень та дій суду вирішуються виключно у передбаченому законом порядку апеляційного чи касаційного перегляду судових рішень, а не шляхом подання окремого позову про відшкодування моральної шкоди.

Крім того, позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу, яким би було встановлено факт незаконності рішень, дій чи бездіяльності суддів Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, а також причинно-наслідковий зв`язок між зазначеними обставинами та завданням йому моральної шкоди.

Суд також звертає увагу, що у поданій заяві позивач фактично не усунув недоліки щодо обґрунтування розміру моральної шкоди у сумі 15 000 000 грн. Позивачем не наведено будь-яких об`єктивних критеріїв визначення такого розміру шкоди, не зазначено, якими саме міркуваннями він керувався при визначенні вказаної суми, не надано доказів на підтвердження характеру, обсягу та тривалості моральних страждань, а також не доведено співмірності заявленої суми із характером спірних правовідносин та вимогами розумності і справедливості, передбаченими ст.23 ЦК України.

Посилання позивача на те, що суд, залишаючи позов без руху, нібито передчасно досліджував обставини справи, є безпідставними, оскільки відповідно до вимог ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України суд при вирішенні питання про відкриття провадження зобов`язаний перевірити відповідність позовної заяви встановленим процесуальним вимогам, у тому числі наявність викладених обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначення доказів на їх підтвердження.

Також суд не приймає доводи позивача щодо звільнення його від сплати судового збору на підставі п. 11 ч.2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», оскільки сам по собі факт подання позову про відшкодування моральної шкоди у зв`язку із нібито протиправними діями суддів не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору. Позивачем не надано жодного судового рішення або іншого належного доказу, яким би було встановлено незаконність дій чи рішень суддів у встановленому законом порядку.

Таким чином, оскільки позивачем у встановлений судом строк недоліки позовної заяви не усунуті, вимоги ухвали суду від 27.04.2026 не виконані, суд доходить висновку, що позовна заява відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України вважається неподаною та підлягає поверненню позивачу.

Керуючись вищевикладеним та ст. 185, ст. 353 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до держави Україна в особі Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Державна казначейська служба України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішення суду - вважати неподаною та повернути позивачу, роз`яснивши, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду у встановленому законом порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання до Дніпровського апеляційного суду. У разі якщо ухвалу не було вручено у день її складання, учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали.

Суддя Ю. В. КОЗЛОВ