Рішення № 136855879, 27.05.2026, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/6936/25

Провадження № 2/210/435/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27 травня 2026 року Металургійний районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого Сільченко В. Є., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором.

Позов обґрунтовує тим, що 13 січня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» та відповідачем було укладено кредитний договір №27297-01/2025.

27.05.2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №27052025 у відповідності до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належну йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права вимоги до боржників, вказаному у реєстрі боржників.

Станом на дату подання позову заборгованість відповідача за кредитним договором №27297-01/2025 в розмірі 24 120,00 грн, що складається з:

- 9 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу,

- 9 720,00 грн сума заборгованості за відсотками,

- 4 500,00 грн сума заборгованості за штрафом,

- 900 грн сума комісії за видачу кредиту.

26 вересня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №73425913.

27.03.2025 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних кредитів» та позивачем було укладено договір факторингу №27/03/25 згідно якого ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» відступило позивачу право вимоги до відповідача за вказаним договором позики.

Заборгованість за Договором позики №73425913 складає 26 988,50 грн, що складається з:

- 14 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу,

- 4 200,00 грн сума заборгованості за відсотками,

- 6 804,00 грн сума заборгованості за процентами за понадстрокове користування позикою,

- 1 984,50 грн комісія за надання позики.

Згодом ОСОБА_1 уклав із ТОВ «Слон Кредит» Договір про надання споживчого кредиту №1957665 від 25 листопада 2024 року.

16.07.2025 року між ТОВ «Слон Кредит» та позивачем було укладено Договір факторингу №1607-25 згідно якого ТОВ «Слон Кредит» передало право вимоги до відповідача за вище вказаним кредитним договором.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем в сумі 78 749,99 грн, з яких:

- 24 999,99 грн сума заборгованості за основною сумою боргу,

- 12 500.00 грн сума заборгованості за відсотками.

01 жовтня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем було укладено кредитний договір №8341801.

13.08.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та позивачем було укладено договір факторингу №13082025 у відповідності до мов якого ТОВ «Авентус Україна» передає позивачу за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем в розмірі 81 618,31 грн, з яких:

- 29 712,87 грн сума заборгованості за основною сумою боргу,

- 35 655,44 грн сума заборгованості за відсотками,

- 16 250 грн сума заборгованості за пенею, штрафами.

У зв`язку із виниклою заборгованість позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами, а також понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 10 листопада 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

16 грудня 2025 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву зазначає, що відповідач ніяких договорів з ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» не укладав та ніяких документів не підписував. Також, відсутні повідомлення про намір вчинення певних дій. Відповідач не був повідомлений про відступлення права вимоги до іншого кредитора, дані дії здійснювались в односторонньому порядку. У зв`язку з чим позивач просить суд, відмовити у задоволені позову у повному обсязі.

17.12.2025 року через підсистему Електронний суд до суду надійшла відповідь на відзив. В обґрунтування позивач зазначає, що не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Тобто, для укладання договорів № 8341801 від 01.10.2024 року, №1957665 від 25.11.2024 року, № 73425913 від 26.09.2024 року, № 27297-01/2025 від 13.01.2025 року Відповідачем вчинено ряд дій без здійснення яких договори були б не укладеними, що в свою чергу підтверджує укладання вказаних договорів в електронній формі.

Жодних застережень або зауважень з боку Відповідача, щодо неповного розуміння або незгоди з умовами договору або додаткової угоди під час його підписання, до суду належними доказами не подано. Слід зазначити, що у випадку неповного розуміння умов Кредитного договору у Відповідача була можливість відмовитися від підписання даного договору, якою він не скористався.

Інформація надана Первісним кредитором з дотриманням всіх вимог законодавства, викладена їх в чіткій, зрозумілій та доступній формі, при цьому саме Відповідач ініціював укладення такого договору, оформивши заявку на сайті Первісного кредитора.

Отже, підписавши договір, Відповідач посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами. Відповідач з власної ініціативи звернувся за отриманням кредиту до вільно обраної ним фінансової установи, отримавши від останньої всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договору.

Отже, укладений Кредитний договір було підписано сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору. Сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі. Під час укладення договору не було порушено Закон України «Про захист прав споживачів».

Враховуючи все вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається Відповідач у Відзиві на позовну заяву, як на підстави для відмови у задоволені позовних вимог - є не обґрунтовані, недоведені, суперечать умовам укладених правочинів, нормам чинного законодавства, ряду правових позицій викладених в Постановах ВСУ, а отже є такими що не підлягають задоволенню та не повинні братися судом до уваги.

Як встановлено судом, 13 січня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» та відповідачем було укладено кредитний договір №27297-01/2025 (а.с. 9-12).

Згідно листа 13.01.2025 року о 12:50:09 на суму 9000,00 грн, маска карти НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 622846223, призначення платежу: Зарахування 9000 грн на карту НОМЕР_1 .

27.05.2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №27052025 у відповідності до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належну йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права вимоги до боржників, вказаному у реєстрі боржників (а.с. 18-20).

Згідно реєстру прав вимоги №1 від 23.02.2024 ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступив ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі 24 120,00 грн, що складається з:

- 9 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу,

- 9 720,00 грн сума заборгованості за відсотками,

- 4 500,00 грн сума заборгованості за штрафом,

- 900 грн сума комісії за видачу кредиту (а.с. 22).

Позивачем також надано розрахунок заборгованості, згідно якого заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №27297-01/2025 від 13.01.2025 року складає 24 120,00 грн, що складається з:

- 9 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу,

- 9 720,00 грн сума заборгованості за відсотками,

- 4 500,00 грн сума заборгованості за штрафом,

- 900 грн сума комісії за видачу кредиту (а.с. 23, 24)

26 вересня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №73425913, сума позики 14 000 грн (а.с. 29-32).

27.03.2025 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних кредитів» та позивачем було укладено договір факторингу №27/03/25 згідно якого ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» відступило позивачу право вимоги до відповідача за вказаним договором позики (а.с. 36-37).

Відповідно до реєстру боржників №4 від 23 квітня 2025 року позивач отримав право вимоги до відповідача за Договором позики №73425913 складає 26 988,50 грн, що складається з:

- 14 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу,

- 4 200,00 грн сума заборгованості за відсотками,

- 6 804,00 грн сума заборгованості за процентами за понадстрокове користування позикою,

- 1 984,50 грн комісія за надання позики (а.с. 41).

25 листопада 2024 року між уклав ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту №1957665(а.с. 59-65).

Згідно листа ТОВ «ПЕЙТЕК» на підставі договору між Товариством та ТОВ «Слон Кредит» було укладено договір про надання платіжних послуг з переказу коштів для відкриття рахунку №31102024-4 від 2024-10-31. Відповідно до зазначеного Договору було успішно перераховано кошти на платіжну карту клієнта від ТОВ «Слон Кредит» на суму 25 000 грн. Банк-еквайр АТ «ПУМБ», дата і час виконання 2024-11-25 13:26:13 (а.с.70).

16.07.2025 року між ТОВ «Слон Кредит» та позивачем було укладено Договір факторингу №1607-25 згідно якого ТОВ «Слон Кредит» передало право вимоги до відповідача за вище вказаним кредитним договором (а.с. 73, 74).

Згідно реєстру боржників від 16 липня 2025 року позивач прийняв право вимоги до відповідача в сумі 78 749,99 грн, з яких:

- 24 999,99 грн сума заборгованості за основною сумою боргу,

- 12 500.00 грн сума заборгованості за відсотками (а.с. 77).

01 жовтня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем було укладено кредитний договір №8341801 (а.с. 81-89).

Згідно листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Пейтек» відповідно укладеного договору між Товариством та ТОВ «Авентус Україна» на суму 32 500 грн, банк-еквайр АТ «ПУМБ», дата і час створення 01.10.2024 09:19:03, дата і час прийняття в роботу 01.10.2024 09:19:06, дата і час виконання 01.10.2024 09:19:06, призначення платежу: зарахування на карту, маска карти НОМЕР_2 (а.с. 94).

13.08.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та позивачем було укладено договір факторингу №13082025 у відповідності до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передає позивачу за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників (а.с. 95-97).

Згідно наданого реєстру боржників №2 від 13 серпня 2025 року позивач прийняв право вимоги до відповідача за кредитним договором на суму 81 618,31 грн, з яких:

- 29 712,87 грн сума заборгованості за основною сумою боргу,

- 35 655,44 грн сума заборгованості за відсотками,

- 16 250 грн сума заборгованості за пенею, штрафами (а.с. 100).

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 634, 638 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Закон України Про електронну комерцію визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 Закону України Про електронну комерцію зазначено, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України Про електронну комерцію).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України Про електронну комерцію).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України Про електронну комерцію відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України Про електронну комерцію у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України Про електронну комерцію моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, як мають значення для вирішення справи.

Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

За змістом ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Стаття 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд звертає увагу на те, що належними доказами, що підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» (див. постанову Верховного Суду від 31.01.2023 у справі № 906/943/18).

Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Суд бере до уваги правові висновки, наведені, зокрема, в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26.05.2021 у справі № 204/2972/20 (провадження № 61-168 св 21) за змістом яких: «Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі».

Верховний Суд у постановах від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18 та від 28.10.2020 у справі № 760/7792/14-ц дійшов наступних висновків: «Доказами, які б підтверджували наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювали розмір заборгованості, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України від 16.07.1999 року «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26.10.2022 у справі № 333/5483/20 (провадження № 61-19321св21): «Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Як встановлено судом на підтвердження перерахування вказаних грошових коштів відповідачу, позивач надає листи про повідомлення Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕЙТЕК» перерахування грошових коштів на маску карти НОМЕР_2 , але в даних листах не має підтвердження, що саме відповідач є власником даного карткового рахунку, і що саме відповідачу надавалися вказанні грошові кошти.

А розрахунки заборгованості, які позивач надає позивач до вказаних договорів з зазначенням конкретного розміру заборгованості, є документом, що складений самим позивачем, а, відтак, інформація зазначена в них, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких розрахунки були складені, не може бути доказом наявності заборгованості за договорами, на якій наполягає позивач.

Таким чином, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не надали доказів на підтвердження дійсного зарахування кредитних коштів за вказаними договорами, що були укладені в електронній формі, на банківські рахунки відповідача (реквізити банківської платіжної картки), позивачем не доведено фактичного користування відповідачкою кредитними коштами, тому відсутні підстави задоволення позовних вимог позивача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

Враховуючи результат вирішення спору (відмову у позові), відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем, не відшкодовуються.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду складено та підписано 27 травня 2026 року.

Суддя: В. Є. Сільченко