Постанова № 13685510, 03.02.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2011 року м.ПолтаваСправа № 2a-1670/555/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сич С.С.,

при секретарі Зайченко Н.О.,

за участю:

представника позивача - Серкова Ю.А.,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтавідо фізичної особи - підприємця ОСОБА_2про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

18 січня 2011 року Державна податкова інспекція у м. Полтаві (надалі позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (надалі - відповідач)про стягнення боргу в сумі 8118 грн. 27 коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість в загальній сумі 8118 грн. 27 коп., що виникла через несплату податкового зобов'язання, визначеного відповідачу податковим повідомленням - рішенням № 0001351703/0 від 22.04.2010 року, податковим повідомленням - рішенням № 0049301706/0 від 07.06.2010 року та самостійно визначеного відповідачем у податковій декларації з податку на додану вартість, поданої до податкових органів 13.05.2010 року.

03 лютого 2011 року у судовому засіданні представник позивача зменшив розмір позовних вимог на суму 7709 грн. 92 коп. у зв'язку з поданням відповідачем 11.01.2011 року уточнюючого розрахунку, та збільшив на суму нарахованої пені в розмірі 179 грн. 71 коп., про що подав відповідні заяви.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з урахуванням поданих заяв, а саме, стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 588 грн. 06 коп.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

У своїх запереченнях посилався на те, що вважає податкові повідомлення - рішення № 0001351703/0 від 22.04.2010 року та № 0049301706/0 від 07.06.2010 року протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Вказував, що сума пені в розмірі 179 грн. 71 коп., нарахована позивачем у порушення вимог законодавства України.

Суд, заслухавши представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа - підприємець виконавчим комітетом Полтавської міської ради 15 березня 2005 року за НОМЕР_2, що підтверджується свідоцтвом про держану реєстрацію фізичної особи-підприємця, та знаходиться на податковому обліку у Державній податковій інспекції у м. Полтаві з 17.03.2005 року.

13.05.2010 року відповідачем подано до Державної податкової інспекції у м. Полтаві податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року № 85442, у якій самостійно визначив суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 164 грн.

Згідно із п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-III (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - Закон № 2181) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, податкове зобовязання, визначене самостійно відповідачем у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року № 85442 в сумі 164 грн. є узгодженим із 13.05.2010 року.

Відповідно до п.п 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

П.п. 5.4.1. п. 5.4. ст. 5 Закону № 2181 встановлено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у термін із 17.03.2010 року по 30.03.2010 року Державною податковою інспекцією у м. Полтаві проведена документальна планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, за період з 01.04.2007 року по 31.12.2009 року.

За результатами перевірки складено акт від 09.04.2010 року № 3090/1703/НОМЕР_1, у якому зафіксовано порушення відповідачем вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого додатково визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 5420 грн.

Відповідно до підпункту "б" п.п. 4.2.2 Закону № 2181 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Підпунктом 17.1.3 п. 17.1. ст. 17 Закону № 2181 визначено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону (дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми податкового зобовязання), такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

На підставі акту перевірки від 09.04.2010 року № 3090/1703/НОМЕР_1 Державною податковою інспекцією у м. Полтаві винесено податкове повідомлення - рішення від 22.04.2010 року № 0001351703/0, яким фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 визначено податкове зобовязання за платежем податок на додану вартість в сумі 8130 грн., з них: за основним платежем - 5420 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2710 грн.

Податкове повідомлення-рішення від 22.04.2010 року № 0001351703/0 вручене відповідачу 22.04.2010 року, що підтверджується відміткою про отримання в корінці даного податкового повідомлення - рішення.

Із пояснень відповідача у судовому засіданні встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 22.04.2010 року № 0001351703/0 в порядку апеляційного узгодження та в судовому порядку ним не оскаржувалось.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 07 червня 2010 року Державною податковою інспекцією у м. Полтаві проведена документальна невиїзна перевірка суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, з питання своєчасності сплати самостійно узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість за березень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 07.06.2010 року № 5542/1706/НОМЕР_1, у якому зафіксовано порушення відповідачем вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме, несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість по декларації за березень 2010 року в сумі 69 грн. (сплачено із затримкою на 20 днів).

Згідно із п. 17.1.7 ст. 17 Закону № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

На підставі акту перевірки від 07.06.2010 року № 5542/1706/НОМЕР_1 Державною податковою інспекцією у м. Полтаві винесено податкове повідомлення - рішення від 07.06.2010 року № 0049301706/0, яким фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 визначено штраф у розмірі 10% від узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 6 грн. 90 коп.

Податкове повідомлення-рішення 07.06.2010 року № 5542/1706/НОМЕР_1 вручене відповідачу 07.06.2010 року, що підтверджується відміткою про отримання в корінці даного податкового повідомлення - рішення.

Із пояснень відповідача у судовому засіданні встановлено, що податкове повідомлення - рішення № 0049301706/0 від 07.06.2010 року в порядку адміністративного узгодження та в судовому порядку не оскаржувалося.

П.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

П.п 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181 передбачено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до п.п. 5.4.1. п. 5.4. ст. 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п. 17.3 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Таким чином, сума несплаченого відповідачем податку на додану вартість є сумою податкового боргу.

Судом встановлено, що відповідачу направлено першу податкову вимогу від 27.05.2010 року № 1/3474 та другу податкову вимогу від 12.07.2010 року № 2/4233, які повернуті поштовою організацією до Державної податкової інспекції у м. Полтаві та розміщені на дошці податкових оголошень відповідно 07.06.2010 року та 13.07.2010 року, що підтверджується актами про розміщення податкових вимог на дошці податкових оголошень № 139 від 07.06.2010 року та № 148 від 13.07.2010 року, копії яких наявні у матеріалах справи.

Матеріалами справи підтверджено, що 11 січня 2011 року відповідачем подано до Державної податкової інспекції у м. Полтаві уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за квітень 2010 року, відповідно до якого Державною податковою інспекцією у м. Полтаві 11 січня 2011 року зменшено суму ПДВ, що підлягала сплаті на 164 грн. та збільшено суму від'ємного значення на погашення боргу з ПДВ на 7966 грн.

Згідно із п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181 якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Із облікової картки відповідача вбачається, що станом на 11.01.2011 року Державною податковою інспекцією у м. Полтаві у звязку з прийняттям уточнюючого розрахунку зменшено заборгованість відповідача з податку на додану вартість на суму 7709 грн. 92 коп. та відповідно сума заборгованості з ПДВ складає 408 грн. 35 коп.

Разом з тим, у зв'язку з поданням відповідачем 11.01.2011 року уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за квітень 2010 року Державною податковою інспекцією у м. Полтаві 11.01.2011 року за період з 22.05.2010 року по 11.01.2011 року відповідачу нараховано пеню в розмірі 179 грн. 71 коп.

Відповідно до пункту 2.4 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.12.2010 р. № 953 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2010 р. за N 1350/18645 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин), у разі погашення суми податкового боргу (його частини) іншим, ніж визначено у підпунктах 2.3.1 - 2.3.4 пункту 2.3 цього розділу, шляхом, зокрема розстрочення (відстрочення) сум платежів, подання платником податків декларацій (у тому числі уточнюючих) з від'ємним значенням суми податкових зобов'язань тощо, нарахування пені закінчується датою фактичного здійснення такого погашення, зафіксованою у відповідних документах.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачу правомірно нараховано пеню в розмірі 179 грн. 71 коп., яка станом на момент розгляду справи відповідачем не сплачена, що підтверджується обліковою карткою фізичної особи - підприємця ОСОБА_2.

Таким чином, заборгованість відповідача з податку на додану вартість становить 588 грн. 06 коп. (408 грн. 35 коп. + 179 грн. 71 коп.).

На підставі пункту 11 статі 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення боргу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на р/р 31117029700002, код бюджетної класифікації платежу 14010100, до Державного бюджету, одержувач УДК у місті Полтаві, ЗКПО 34698804, банк одержувача: ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019 заборгованість по податку на додану вартість в розмірі 588 грн. 06 коп. (п'ятсот вісімдесят вісім гривень шість копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 08 лютого 2011 року.

СуддяС.С. Сич