Постанова № 13685229, 21.01.2011, Львівський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2011 р. № 2а-12710/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі: головуючого-судді Кравчука В.М., за участю секретаря судового засідання Ганачівської Л.Ю. ,

представника позивача Котягіна А.С.,

представника відповідача Томашівського О.Г.,

розглянувши справу за адміністративним позовом

ТзОВ "Тропік"

до Державна податкова інспекція у Личаківському районі м.Львова

пропро скасування податкового повідомлення-рішення , ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Тропік»(надалі ТзОВ «Тропік») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова (надалі ДПІ) про скасування податкового повідомлення рішення № 0000632340/0/25183/23-9 від 19.10.2010 р., яким ТзОВ «Тропік»було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (надалі ПДВ) у розмірі 1793585 (один мільйон сімсот девяносто три тисячі пятсот вісімдесят пять) гривень, з них: у червні 2010 року на суму 815552 гривень; у липні 2010 року на суму 978033 гривень.

Позовні вимоги мотивує тим, що висновки ДПІ про відсутність у платника податків права на податковий кредит та бюджетне відшкодування за червень та липень 2010 р. є безпідставними, оскільки обставини, на підставі яких зроблено такий висновок є не доведеними та спростовуються належними доказами. Придбання фруктів та овочів в ПП ВКФ «Солтіс»підтверджується договором та іншими необхідними бухгалтерськими документами, а згідно відомостей з Єдиного державного реєстру статус відомостей про юридичну особу ПП ВКФ «Солтіс»підтверджується. Інші відомості, зокрема, щодо неподання ПП ВКФ «Солтіс»податкової звітності спростовуються судовим рішенням, а платник податку не може відповідати за податковими зобовязаннями іншого. Вважає, що за наявності всіх первинних документів, повязаних з придбанням товару та доказів, які спростовують доводи податкового органу про неможливість його поставки ПП ВКФ «Солтіс», висновок про завищення бюджетного відшкодування є необгрунтованим. Вважає, що винесене податкове повідомлення-рішення є протиправним.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи позовної заяви, надав аналогічні за змістом пояснення, просив позов задовольнити.

Відповідач подав письмове заперечення проти позову. Вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення такими, що винесене з урахуванням вимог чинного законодавства. Посилається на те, що товариством неправомірно віднесено до складу податкового кредиту сплачену суму ПДВ та заявлено до бюджетного відшкодування, оскільки до перевірки не представлено підтверджуючих документів на транспортування ТМЦ, актів прийому передачі, немає можливості підтвердити, що ПП ВКФ «Солтіс»фактично поставлено ТМЦ ТзОВ «Тропік», і відповідно, правомірність віднесення останнім суми ПДВ в розмірі 1250162,36 грн. до податкового кредиту. Зазначає, що перевіркою податкового органу встановлено неможливість цього підприємства реально здійснювати фінансово-господарські операції, оскільки ПП ВКФ «Солтіс»відсутнє за вказаним місцезнаходженням, його директор одночасно є директором ще семи та засновником одинадцяти підприємств, а саме підприємство не подає податкову звітність.

В судовому засіданні представник відповідача заперечення підтримав, просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, Суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ТзОВ «Тропік»на підставі договору, укладеного з ПП ВКФ «Солтіс», купувало фрукти та овочі. Згідно умов договору покупцю надаються наступні документи: рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні, копії сертифікату якості.

На виконання Договору в травні 2010 р. ТзОВ «Тропік»придбано в ПП ВКФ «Солтіс»овочі та фрукти, про що виписано наступні видаткові та податкові накладні (а.с. 60 - 99):

- видаткова накладна № 873 від 03.05.2010 р. на суму 330509,01 грн. (ПДВ 55084,84 грн.), податкова накладна № 879 від 03.05.2010 р. на суму 330509,01 грн. (ПДВ 55084,84 грн.);

- видаткова накладна № 874 від 03.05.2010 р. на суму 311825,46 грн. (ПДВ 51970,91 грн.), податкова накладна № 886 від 03.05.2010 р. на суму 311825,46 грн. (ПДВ 51970,91грн.);

- видаткова накладна № 869 від 05.05.2010 р. на суму 330055,30 грн. (ПДВ 55009,22 грн.), податкова накладна № 887 від 05.05.2010 р. на суму 275046,08 грн. (ПДВ 55009,22грн.);

- видаткова накладна № 870 від 05.05.2010 р. на суму 324262,32 грн. (ПДВ 54043,72 грн.), податкова накладна № 888 від 05.05.2010 р. на суму 270218,60 грн. (ПДВ 54043,72 грн.);

- видаткова накладна № 893 від 07.05.2010 р. на суму 324666,99 грн. (ПДВ 54111,17 грн.), податкова накладна № 895 від 07.05.2010 р. на суму 328446,30 грн. (ПДВ 54741,05 грн.);

- видаткова накладна № 894 від 07.05.2010 р. на суму 328446,30 грн. (ПДВ 54741,05 грн.), податкова накладна № 896 від 07.05.2010 р. на суму 328446,30 грн. (ПДВ 54741,05 грн.);

- видаткова накладна № 919 від 11.05.2010 р. на суму 311324,46 грн. (ПДВ 51887,41 грн.), податкова накладна № 919 від 11.05.2010 р. на суму 311324,46 грн. (ПДВ 51887,41 грн.);

- видаткова накладна № 921 від 11.05.2010 р. на суму 335684,28 грн. (ПДВ 55947,38 грн.), податкова накладна № 927 від 11.05.2010 р. на суму 335684,28 грн. (ПДВ 55947,38 грн.);

- видаткова накладна № 922 від 11.05.2010 р. на суму 316350,00 грн. (ПДВ 52725,00 грн.), податкова накладна № 928 від 11.05.2010 р. на суму 316350,00грн. (ПДВ 52725,00 грн.);

- видаткова накладна № 936 від 13.05.2010 р. на суму 254591,22 грн. (ПДВ 42431,87 грн.), податкова накладна № 936 від 13.05.2010 р. на суму 254591,22 грн. (ПДВ 42431,87 грн.);

- видаткова накладна № 937 від 13.05.2010 р. на суму 320112,00 грн. (ПДВ 53352,00 грн.), податкова накладна № 937 від 13.05.2010 р. на суму 320112,00 грн. (ПДВ 53352,00 грн.);

- видаткова накладна № 945 від 15.05.2010 р. на суму 310062,00 грн. (ПДВ 51677,00 грн.), податкова накладна № 945 від 15.05.2010 р. на суму 310062,00 грн. (ПДВ 51677,00 грн.);

- видаткова накладна № 946 від 15.05.2010 р. на суму 329276,40 грн. (ПДВ 54879,40 грн.), податкова накладна № 646 від 15.05.2010 р. на суму 329276,40 грн. (ПДВ 54879,40 грн.);

- видаткова накладна № 951 від 17.05.2010 р. на суму 320054,90 грн. (ПДВ 53342,48 грн.), податкова накладна № 951 від 17.05.2010 р. на суму 320054,90 грн. (ПДВ 53342,48 грн.);

- видаткова накладна № 952 від 17.05.2010 р. на суму 316008,00 грн. (ПДВ 52668,00 грн.), податкова накладна № 952 від 17.05.2010 р. на суму 316008,00 грн. (ПДВ 52668,00 грн.)

- видаткова накладна № 964 від 19.05.2010 р. на суму 318060,00 грн. (ПДВ 53010,00 грн.), податкова накладна № 965 від 19.05.2010 р. на суму 318060,00 грн. (ПДВ 53010,00 грн.);

- видаткова накладна № 963 від 19.05.2010 р. на суму 319419,36 грн. (ПДВ 53236,56 грн.), податкова накладна № 928 від 19.05.2010 р. на суму 319419,36 грн. (ПДВ 53236,56 грн.);

- видаткова накладна № 993 від 21.05.2010 р. на суму 313372,80 грн. (ПДВ 52228,80 грн.), податкова накладна № 995 від 21.05.2010 р. на суму 313372,80грн. (ПДВ 52228,80 грн.);

- видаткова накладна № 994 від 21.05.2010 р. на суму 274882,32 грн. (ПДВ 45813,72 грн.), податкова накладна № 996 від 21.05.2010 р. на суму 274882,32грн. (ПДВ 45813,72 грн.).

Усі товари, придбані ТзОВ «Тропік»у ВКФ «Солтіс», перевозилися власним транспортом на склад, розташований за адресою м. Одеса, вул. Моторна, 8/17 та використовується за договором оренди № 19/09 від 01.01.2009р. (а.с. 112 114).

ТзОВ «Тропік»розрахунки з ВКФ «Солтіс»відобразило по журналу-ордеру бух.рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками»за травень 2010 р.

Згідно з актом звірки між сторонами договору за період з 01.05.2010 р. по 31.05.2010 р. кредиторська заборгованість становить 13988963,12 грн.

Листом від 18.01.2011 р. Філія АБ «Південний»у м. Львові підтвердило, що з поточного рахунку ТзОВ «Тропік»за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2010 р. було здійснено проплати на суму 47370978,89 грн. на ВКФ «Солтіс», що підтверджується банківською випискою. (а.с. 101- 111).

Суми ПДВ за податковими накладними ТзОВ «Тропік»відобразило в реєстрі отриманих податкових накладних та включило до податкового кредиту відповідних періодів. За рахунок відємного значення з ПДВ у червні та липні 2010 р. задекларованого за зобовязаннями, що виникли у травні, червні місяці 2010 р., ТзОВ «Тропік»заявило до бюджетного відшкодування суму ПДВ за червень 2010 р. - 2345047 грн., за липень 2010 р. 978033 грн.

ДПІ провела позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Тропік»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобовязань за червень 2010 р. за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у травні 2010 р. та за липень 2010 р. за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у травні, червні 2010 р., про що складено акт № 533/23-4/20831737 від 12.10.2010 р. (а.с. 8 20).

За наслідками перевірки зроблено висновок про порушення позивачем п.1.3, п.1.7, п.1.8, п.1, п.п.7.2.1 п. 7.2, п.п.7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення заявленої до відшкодування суми ПДВ за червень 2010 р. на 815552,00 грн. та завищення значення р. 26 за червень 2010 р. на 1993427 грн., за липень 2010 р. завищення на 978033 грн. та завищено значення р. 26 за липень 2010 р. на 1152532 грн. В основу висновку про порушення позивачем податкового законодавства при проведенні перевірки покладено дані «Системи автоматизованого співставлення даних податкової звітності з ПДВ на рівні ДПА України»про те, що ПП ВКФ «Солтіс»(ЗКПО 31435140) має стан платника 9 (відсутність за місцезнаходженням). Підприємство у звітному періоді декларує податкові зобовязання на рівні податкового кредиту. Декларація з податку на прибуток за перше півріччя з нульовими показниками, з відміткою «недійсна». У квітні 2010 р. основним постачальником є ТзОВ «Триллиум», яке визнано банкрутом, податкова декларація якого за квітень 2010 р. подана з нульовими показниками з відміткою «недійсна». Засновником ТзОВ «Триллиум»є ОСОБА_3 Тому фактично не має доказів, що ПП ВКФ «Солтіс»здійснювало поставку товарів позивачу.

За результатами перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0000632340/0/25183/23-9 від 19.10.2010 р., згідно якого сума завищення бюджетного відшкодування становить 1793585 грн. (за червень 815522 грн., липень - 978033 грн.).

ТзОВ «Тропік»не погоджується з прийнятим податковим повідомленням-рішенням та висновком податкового органу про завищення суми бюджетного відшкодування, а тому звернулося до суду.

Таким чином, спір виник щодо правомірності включення ТзОВ «Тропік»до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у звязку з проведенням господарських операцій з ПП ВКФ «Солтіс». Обставини, щодо реальної можливості ПП ВКФ «Солтіс»здійснити операцій з продажу овочів та фруктів ТзОВ «Тропік», потребують зясування та доказування, оскільки такі покладені в основу виявленого порушення, а тому впливають на правомірність рішення.

Закон України від 03.04.1997 р. "Про податок на додану вартість", порушення якого встановлено податковим органом, втратив чинність з 01 січня 2011 року, згідно з Податковим кодексом Українивід 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 р. № 1-рп/99).

Спірні правовідносини виникли до 01.01.2011 року, а тому положення Закону України "Про податок на додану вартість" застосовуються Судом при вирішенні спору.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України від 03.04.1997, № 168/97-ВР, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п.1.8 ст.1 бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 названого Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Так, згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Зміст наведених вище норм Закону свідчить про те, що наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту.

Підпуктом 7.5.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

ТзОВ «Тропік»отримало податкові накладні від ПП ВКФ «Солтіс». Зауважень щодо змісту та форми податкових накладних податковий орган не має. В р. 16 декларації з ПДВ підприємством відображено коригування податкового кредиту на суму ПДВ 1026097 грн. за рахунок отриманих із запізненням податкових накладних. До складу податкового кредиту включено суму ПДВ 998160,57 грн. згідно вказаних вище податкових накладних, отриманих від ПП ВКФ «Солтіс».

За рахунок відємного (позитивного) значення з ПДВ заявило бюджетне відшкодування з ПДВ за червень та липень 2010 р., що відобразило у декларації з ПДВ за відповідні періоди.

Оцінюючи з господарську операцію з придбання позивачем фруктів та овочів у ПП ВКФ «Солтіс», ДПІ вважає, що таке призвело до завищення бюджетного відшкодування. Такий висновок зроблено на тій підставі, що ПП ВКФ «Солтіс»відсутнє за вказаним місцезнаходженням, його директор одночасно є директором ще семи та засновником одинадцяти підприємств, а саме підприємство не подає податкову звітність. Неможливо підтвердити факт придбання ПП ВКФ «Солтіс»товарів у постачальника ТзОВ «Триллиум», оскільки воно визнано банкрутом.

Оцінюючи такі доводи відповідача, Суд вважає їх безпідставними з наступних причин.

Відповідно до ч. 4 с. 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Отже, за змістом зазначеної норми, державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою пов'язується виникнення цивільної правоздатності.

Згідно з ст. 18 Закону України від 15.05.2003 р. "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 01.10.2010 р. ПП ВКФ «Солтіс»знаходиться за адресою: 65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 13. В графі «статус відомостей про юридичну особу»вказано «підтверджено»(а.с. 21).

З метою підтвердження вказаної обставини ТзОВ «Тропік»звернулось до ПП ВКФ «Солтіс» за зареєстрованою адресою, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, з проханням надати докази перебування за своїм місцезнаходженням.

У відповідь на звернення, ПП ВКФ «Солтіс»надало ТзОВ «Тропік»договір оренди приміщення та копії платіжних доручень про оплату згідно договору (а.с. 48-50). Згідно договору оренди від 01.08.2010 р., укладеного між Державним регіональним проектно-вишукувальним інститутом «Укрпівдендіпроводгосп»(місцезнаходження 65078, м. Одеса, вул. Гайдара,13) орендодавець передає, а орендар - ПП ВКФ «Солтіс» (місцезнаходження м. Одеса, вул. Гайдара, 13) приймає в строкове платне користування державне майно, а саме нежитлове приміщення загальною площею 8,87 кв.м., яке знаходиться на балансі ДРПВІ «Укрпівдендіпроводгосп»та розташоване за адресою м. Одеса, вул. Гайдара, 13 (а.с. 41- 45). Нежитлове приміщення передається в оренду з метою для розміщення офісу (п.1.2). На виконання цього договору сторонами, в присутності членів комісії, складено та підписано акт приймання-передачі від 01.08.2010 р. (а.с. 46).

Відповідач зазначених доказів не спростував. З урахуванням наведеного, Суд вважає, що місцезнаходження ПП ВКФ «Солтіс»за зареєстрованою адресою підтверджено у встановленому порядку, і підприємство фактично знаходиться за цією адресою.

Доводи відповідача щодо неподання ПП ВКФ «Солтіс»податкової звітності (зокрема, за травень та липень 2010 р.) спростовуються наступним.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону "Про податок на додану вартість" платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у пп. "а", "в", "г", "д" п. 10.1 ст. 10 цього Закону, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону).

Закон України "Про податок на додану вартість", так само як і інші закони, не ставлять в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Окрім того, ПП ВКФ «Солтіс»звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси (справа № 2а-8508/10/1570) про визнання протиправними дій щодо невизнання декларацій з ПДВ ПП ВКФ «Солтіс»за травень, червень 2010 р., декларації по прибутку за І півріччя 2010 р. з додатками та про визнання їх податковою звітністю з дня їх подання. Постановою цього суду від 26.10.2010 р. позовні вимоги ПП ВКФ «Солтіс»задоволено повністю. За змістом цієї постанови, мав місце факт протиправного невизнання податковим органом як податкової звітності декларацій з ПДВ ПП ВКФ «Солтіс»за травень, червень 2010 р., декларації по прибутку за І півріччя 2010 р. з додатками. (а.с. 52 58).

Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання бюджетного відшкодування є підставою для його одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

З акту перевірки від 12.10.2010 р. вбачається, що ДПІ у Личаківському районі м. Львова направлено запит від 05.10.2010 р. № 23727/7/23-4 до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси щодо проведення зустрічної перевірки ПП ВКФ «Солтіс»на предмет дослідження ланцюга постачання товару до виробника. Однак станом на день підписання акту перевірки від 12.10.2010 р. ДПІ у Малиновському районі м. Одеси не надало відповіді на запит щодо проведення зустрічної перевірки ПП ВКФ «Солтіс». Таким чином, висновки ДПІ у Личаківському районі м. Львова про неможливість поставити товар є лише припущенням, а представлені позивачем докази безпідставно не взяті до уваги.

Твердження податкового органу про те, що директор та головний бухгалтер ПП ВКФ «Солтіс»ОСОБА_3 являється одночасно директором ще семи та засновником одинадцяти підприємств, Суд відхиляє, оскільки це жодним чином не впливає на податкові зобовязання позивача.

Належних доказів того, що ТзОВ «Триллиум», яке було постачальником ПП ВКФ «Солтіс», визнано банкрутом відповідачем не надано. Окрім того, ці обставини не мають значення для оцінки правомірності оскаржуваного рішення. Оскільки ТзОВ «Триллиум»та позивач у жодних правовідносинах між собою не перебувають.

Приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарських операцій, сплата позивачем ПДВ в ціні товару, а також те, що видані позивачу податкові накладні належно оформлені продавцем, який знаходився в Єдиному державному реєстрі, був зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд вважає помилковими доводи відповідача про не підтвердження позивачем права на бюджетне відшкодування на суму 1793585,00 грн.

Перевіряючи дотримання відповідачем вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, Суд вважає, що оскаржуване рішення прийняте необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із вимогами ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. В порушення зазначеної норми відповідач не надав суду жодних доказів правомірності прийняття ним оскаржуваного рішення, що є підставою для задоволення позовних вимог.

З урахуванням положень чинного законодавства України та обставин справи, Суд дійшов висновку що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова № 0000632340/0/25183/23-9 від 19 жовтня 2010 р., яким товариству з обмеженою відповідальністю «Тропік» було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1793585 (один мільйон сімсот девяносто три тисячі пятсот вісімдесят пять) гривень, з них: у червні 2010 року на суму 815552 гривень; у липні 2010 року на суму 978033 гривень.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тропік»судові витрати у розмірі 3 (три) гривні 40 (сорок) копійок.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 26 січня 2011 року.

Суддя Кравчук В.М.