Постанова № 13685019, 27.01.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2011 р. № 2а-9816/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд

в складі: головуючої cудді Потабенко В.А.

за участю секретаря Занов'як О.П.,

за участю представників сторін:

від позивача: Саковця П.І., згідно доручення,

від відповідача: Савченка П.В., згідно доручення,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Сабор" до Державної податкової інспекції (далі - ДПІ) в Галицькому районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

ПП «Сабор»звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.04.2010 року №0000882321/0, яким позивачу донараховано 784625,00 грн. податку на додану вартість, №0000872321/0, яким позивачу донараховано 921001,00 грн. податку на прибуток та прийнятих за результатами адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 19.07.2010 року №0000882321/1 та №0000872321/1, від 11.08.2010 року №0000872321/2 та №0000882321/2, від 27.10.2010 року №0000872321/3 та №0000882321/3.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки органу державної податкової служби є безпідставні та необґрунтовані, оскільки платником податків сформовано податковий кредит та віднесено до валових витрат витрати за надані послуги у відповідності до вимог чинного законодавства, первинні бухгалтерські документи оформлені належним чином. При цьому позивач зазначає, що обставини на які покликається орган державної податкової служби в акті перевірки не можуть свідчити про фіктивність контрагентів.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив з підстав, наведених у запереченні на позов від 25.11.2010 року, суть якого зводиться до наступного. Правочини, які укладені між позивачем та його контрагентами, є нікчемними в силу ст.228 ЦК України. Крім того, ПП "Сабор" не було надано до перевірки первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували факти здійснення робіт, надання послуг, та, відповідно, вказували на те, що такі роботи і послуги пов'язані з власною господарською діяльністю позивача. Відтак, платник податків протиправно сформував податкових кредит та відніс до валових витрат витрати за надані послуги. В зв'язку з наведеним у задоволенні позову слід відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд виходив з наступного.

В ході розгляду справи судом було досліджено докази, наявні в матеріалах справи.

ДПІ у Галицькому районі м. Львова в період з 24.03.2010 року по 07.04.2010 року проводилась планова виїзна документальна перевірка ПП «Сабор»з питань правильності обчислення і своєчасності сплати податків та обов'язкових платежів до бюджету за період з 23.06.2008 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 23.06.2008 року по 31.12.2009 року, за наслідками якої складено акт від 19.04.2010 року №1672/23-209/35969146.

На підставі вказаного акту були винесені податкові повідомлення рішення від 30.04.2010 року №0000882321/0, яким позивачу донараховано 784625,00 грн. податку на додану вартість та №0000872321/0, яким позивачу донараховано 921001,00 грн. податку на прибуток.

За результатами процедури узгодження податкового зобовязання в адміністративному порядку ДПІ у Галицькому районі м. Львова платнику податків надсилались податкові повідомлення-рішення від 19.07.2010 року №0000882321/1 та №0000872321/1, від 11.08.2010 року №0000872321/2 та №0000882321/2, від 27.10.2010 року №0000872321/3 та №0000882321/3, відповідно до яких розмір податкового зобов'язання змінений не був.

Актом перевірки встановлено порушення ПП «Сабор»п. 1.32 ст.1, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року №334/94-ВР (в редакції Закону України від 22.05.1997 року №283/97-ВР) (із змінами і доповненнями), а саме, заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 653855 грн., в тому числі: за 9 місяців 2008 року на 33750 грн., за 4 квартал 2008 року на 115313 грн.. за 1 квартал 2009 року на 84500 грн., за 2 квартал 2009 року на 178125 грн., за 3 квартал 2009 року на 115000 грн., за 4 квартал 2009 року на 124167 грн.; порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР (із змінами і доповненнями), заниження підприємством податку на додану вартість всього на суму 523083,33 грн., в тому числі: за серпень 2008 року в сумі 21583,33 грн., за вересень 2008 року в сумі 5416,67 грн., за жовтень 2008 року в сумі 34416.67 грн., за листопад 2008 року в сумі 26083,33 грн., за грудень 2008 року в сумі 31750 грн., за січень 2009 року в сумі 41000 грн., за лютий 2009 року в сумі 36250 грн., за березень 2009 року в сумі 33083,33 грн., за квітень 2009 року в сумі 44833,33 грн., за травень 2009 року в сумі 30833,33 грн., за червень 2009 року в сумі 26500 грн., за липень 2009 року в сумі 31666,67 грн., за серпень 2009 року в сумі 27833,33 грн., за вересень 2009 року в сумі 32500 грн., за жовтень 2009 року в сумі 33666,67 грн., за листопад 2009 року в сумі 34666,67 грн., за грудень 2009 року в сумі 31000 грн.

Між ПП «Сабор»(Замовник) та ТзОВ «Союз плюс сервіс»(Виконавець) укладено договір від 02.02.2009 року б/н про проведення робіт по обстеженню технічного стану, обміру приміщень, оформлення технічної документації, підготовки документів на засідання виконкому по оформленню права власності на приміщення будинку №6 по вул. Львівська бічна, 6 в с. Сокільники Пустомитівського району. До перевірки представлено акт від 30.04.2009 року про виконання робіт, податкові накладні №2260000020 від 26.02.2009 року, №3200000009 від 20.03.2009 року, №3200000008 від 20.03.2009 року, акт виконаних робіт (наданих послуг) №3-200008 від 20.03.2009 року, акт виконаних робіт (наданих послуг) №3-200007 від 20.03.2009 року, акт виконаних робіт (наданих послуг) №2-260019 від 26.02.2009 року

Крім того, між ПП «Сабор»(Замовник) та ТзОВ «Союз плюс сервіс» (Виконавець) укладено договір від 02.11.2009 року б/н про здійснення робіт по облаштуванню трансформаторної підстанції. До перевірки представлено звіт від 15.12.2009 року про виконання договору від 02.11.2009 року, податкові накладні №1130000009 від 30.11.2009 року, №1231000001 від 31.12.2009 року, акт виконаних робіт (наданих послуг) №12-31001 від 31.12.2009 року та акт виконаних робіт (наданих послуг) №11-30006 від 30.11.2009 року.

Крім того, між ПП «Сабор»(Замовник) та ТзОВ «Союз плюс сервіс»(Виконавець) укладено договір від 02.09.2009 року б/н про здійснення робіт по підготовці до зимового періоду. До перевірки представлено звіт від 15.11.2009 року про виконання договору від 02.09.2009 року, податкові накладні №1030000008 від 30.10.2009 року, №9220000010 від 22.09.2009 року, №9300000032 від 30.09.2009 року, акт виконаних робіт (наданих послуг) №9-300033 від 30.09.2009 року та акт виконаних робіт (наданих послуг) №10-30008 від 30.10.2009 року.

Крім того, між ПП «Сабор»(Замовник) та ТзОВ «Союз плюс сервіс»(Виконавець) укладено договір від 01.07.2009 року б/н по облаштуванню пожежного водоймища та благоустрою прилеглої території. До перевірки представлено звіт від 15.09.2009 року про виконання договору від 01.07.2009 року, податкові накладні №7310000031 від 31.07.2009 року, №8310000089 від 31.08.2009 року, №9180000017 від 18.09.2009 року, акт виконаних робіт (наданих послуг) №7-310025 від 31.07.2009 року, акт виконаних робіт (наданих послуг) №8-310030 від 31.08.2009 року, акт виконаних робіт (наданих послуг) №9-300034 від 30.09.2009 року.

Крім того, між ПП «Сабор»(Замовник) та ТзОВ «Союз плюс сервіс»(Виконавець) укладено договір від 12.01.2009 року б/н, предметом якого є роботи по водовідведенню затоплених приміщень запроектованого колишнього бомбосховища будинку № 17 по вул. Тролейбусній в с. Сокільники Пустомитівського району, яке орендує ПП "Сабор". До перевірки представлено звіт від 05.03.2009 року про виконання договору від 12.01.2009 року, податкові накладні №2260000021 від 26.02.2009 року, №1210000003 від 21.01.2009 року, №3500000006 від 05.03.2009 року, акт виконаних робіт (наданих послуг) №3-050006 від 05.03.2009 року, акт виконаних робіт (наданих послуг) №2-260020 від 26.02.2009 року, акт виконаних робіт (наданих послуг) №1-210003 від 21.01.2009 року.

Крім того, між ПП «Сабор»(Замовник) та ТзОВ «Союз плюс сервіс»(Виконавець) укладено договір від 05.05.2009 року б/н про здійснення робіт та послуг по облаштуванню прилеглої території. До перевірки представлено звіт від 05.07.2009 року про виконання договору від 05.5.2009 року, податкові накладні №5190000005 від 19.05.2009 року, №5190000004 від 19.05.2009 року, №6300000026 від 30.06.2009 року, акт виконаних робіт (наданих послуг) №6-300024 від 30.06.2009 року, акт виконаних робіт (наданих послуг) №5-190004 від 19.05.2009 року, акт виконаних робіт (наданих послуг) №5-190003 від 19.05.2009 року.

Крім того, між ПП «Сабор»(Замовник) та ТзОВ «Союз плюс сервіс»(Виконавець) укладено договір від 01.04.2009 року б/н про надання послуг по обстеженню приміщень, площадок та проведення ремонтних робіт. До перевірки представлено акт від 03.05.2009 року про виконання договору від 01.04.2009 року, податкові накладні №4300000029 від 03.04.2009 року, №4200000015 від 29.04.2009 року, №4230000003 від 23.04.2009 року, акт виконаних робіт (наданих послуг) №4-290012 від 29.04.2009 року.

Також з матеріалів справи вбачається, що між ПП «Сабор»(Замовник) та ПП «Будагрогурт»(Виконавець) укладено договір від 29.12.2008 року б/н про надання послуг по обстеженню приміщень та водовідведенню. До перевірки представлено звіт від 29.12.2008року про виконання договору, податкова накладна №1230000026 від 30.12.2008 року, акт здачі прийняття робіт №12-30018 від 30.12.2008 року.

Крім того, між ПП «Сабор»(Замовник) та ПП «Будагрогурт»(Виконавець) укладено договір від 19.08.2008 року №5 про надання послуг по обстеженню конструкцій даху. До перевірки представлено звіт від 28.08.2008року про виконання договору, податкова накладна №8-290000025 від 29.08.2008 року, акт здачі прийняття робіт №8-290026 від 29.08.2008 року.

Крім того, між ПП «Сабор»(Замовник) та ПП «Будагрогурт»(Виконавець) укладено договір від 01.10.2008 року №6. До перевірки представлено податкові накладні №1021000007 від 21.10.2008 року, №1017000023 від 17.10.2008 року, акт здачі прийняття робіт №10-21007 від 21.10.2008 року, акт здачі прийняття робіт №10-17015 від 17.10.2008 року.

Крім того, між ПП «Сабор»(Замовник) та ПП «Будагрогурт»(Виконавець) укладено договір від 03.11.2008 року №7. До перевірки представлено податкові накладні №1229000061 від 29.12.2008 року, №1128000137 від 28.11.2008 року, акт здачі прийняття робіт №11-28135 від 28.11.2008 року, акт здачі прийняття робіт №12-29060 від 29.12.2008 року.

Протягом вересня жовтня 2008 року ПП «Галпостач»(Виконавець) надавало послуги ПП «Сабор»(Замовник). Зокрема, між позивачем та ПП "Галпостач" було надано послуги по благоустрою і прибиранню території відповідно до договору б/н від 02.09.2008 року. До перевірки представлено акт про виконання робіт від 01.10.2008 року, рахунки № 10-10-08/01 від 10.10.2008 року та № 1 від 29.09.2008 року, податкові накладні №10-10-08/01 від 10.10.2008 року, №1 від 29.09.2008 року.

В акті перевірки податковий орган покликається на те, що дані підприємства зареєстровані в обласному реєстрі фіктивних суб'єктів господарювання, що мають ризик здійснення нереальних (удаваних) операцій з надання послуг із безпідставного формування податкового кредиту третім особам, та на відсутність первинних документів, які б підтвердили фактичне здійснення робіт та послуг згідно представлених до перевірки договорів.

Суд не погоджується з такою думкою відповідача з огляду на те, що фактичне надання послуг контрагентами ПП "Сабор" підтверджується наявними в матеріалах справи договорами, актами виконаних робіт, звітами про виконання договорів, які містять повну інформацію щодо обсягу виконаних робіт (наданих послуг), податковими накладними. Слід зазначити, що згідно наданих платіжних доручень всіх виконані роботи (надані послуги) були повністю оплачені позивачем.

Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV (із змінами і доповненнями), первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно з статтею 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Документами, які містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення є податкові накладні, звіти про виконану роботу та акти прийому - передачі виконаних робіт, оригінали яких були представленні на вимогу перевіряючих, які містять весь перелік відомостей та реквізити, передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

У п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»зазначено, що податкова звітність повинна ґрунтуватись на даних бухгалтерського обліку. Ті первинні документи, правила заповнення яких викладені в ст.9 даного Закону, слугують також підтвердженням виникнення податкових подій. Якщо документи заповнені постачальником за формою та з дотриманням відповідних правил, то немає ніяких підстав покупцю не відображати в своєму обліку (бухгалтерському і податковому) факту здійснення господарської операції.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року, валові витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не підлягають включенню до складу валових витрат будь-які витрати, не підтвердженні відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, факт придбання робіт, послуг у їх постачальників та документальне підтвердження цих операцій є достатньою підставою для їх врахування при обчисленні валових витрат у покупця робіт, послуг.

В акті вказано, що позивач не має жодного приміщення, капітальних інвестицій, виробничих потужностей та основних засобів. Проте, додані позивачем до матеріалів справи договори найму нежитлових приміщень та суборенди нежитлових приміщень спростовують вищенаведені твердження, зокрема договір найму нежитлових приміщень б/н від 06.10.2008 року, укладеного між ПП «Сабор»та ПП «Рута-Сервіс», договір найму нежитлових приміщень б/н від 25.07.2008 року, укладеного між ПП «Сабор»та ПП «Рута-Сервіс», договір піднайму нежитлових приміщень б/н від 28.07.2008 року, укладеного між ПП «Сабор»та ТзОВ «Оверко», договір піднайму нежитлових приміщень б/н від 28.07.2008 року, укладеного між ПП «Сабор»та ТзОВ «Оверко», договір суборенди нежитлових приміщень б/н від 08.10.2008 року, укладеного між ПП «Сабор»та ТзОВ «ЛеоТекс», зміни від 04.06.2009 року до договору суборенди нежитлових приміщень від 08.10.2008 року, укладеного між ПП «Сабор»та ТзОВ «ЛеоТекс», договір суборенди нежитлових приміщень б/н від 08.10.2008 року, укладеного між ПП «Сабор»та ТзОВ «ЛеоТекс», договір суборенди нежитлових приміщень б/н від 01.01.2009 року, укладеного між ПП «Сабор»та ТзОВ «ЛеоТекс», зміни від 04.06.2009 року до договору суборенди нежитлових приміщень від 01.01.2009 року, укладеного між ПП «Сабор»та ТзОВ «ЛеоТекс», договір піднайму нежитлових приміщень б/н від 28.03.2009 року, укладеного між ПП «Сабор»та ТзОВ «Львівська пивна компанія», договір піднайму нежитлових приміщень б/н від 28.03.2009 року, укладеного між ПП «Сабор»та ТзОВ «Транс Групп Корпорейшн», договір про надання послуг б/н від 14.07.2008 року, укладеного між ПП «Рута-Сервіс»та ПП «Сабор».

Як передбачено п. 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»(редакція чинна на момент проведення фінансово господарських операцій), податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 вказаного Закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не дозволяється включення до податкового кредиту, згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону, будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтвердженні податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом приймання робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за період, що перевірявся, були надані податкові накладні, що знаходяться в матеріалах справи, які не мали недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленому чинному на момент проведення перевірки законодавством. Крім того, самим представником відповідача в судовому засіданні було зазначено, що надані до перевірки податкові накладні оформлені належним чином.

Відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

ПП «Галпостач», ТзОВ «Союз Плюс Сервіс»та ПП «Будагрогурт»на момент здійснення фінансово-господарських операцій по наданню робіт та послуг були зареєстровані як платники податку на додану вартість, а відтак мали право виписувати податкові накладні, оскільки будь-які судові рішення про скасування установчих документів чи свідоцтв платників ПДВ вказаних юридичних осіб відсутні.

Судом не беруться до уваги твердження представника відповідача про те, що ПП "Сабор" неправомірно сформувало податковий кредит, оскільки суми ПДВ контрагентами до бюджету сплачені не були. Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку - це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. Платники податку, визначені у п.п «а», «в», «г», «д»п.10.1 ст.10 вищезгаданого Закону, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до Закону (п.10.2 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість»). Отже, покупець не може нести відповідальність за несплату податків продавцями. Згідно закріпленого в Конституції України принципу індивідуалізації відповідальності (ст.61), будь-яка особа не може нести відповідальність за дії третіх осіб. За вказаних обставин сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Отже, податкові органи не можуть донараховувати податок на додану вартість при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинним на момент здійснення фінансово господарських операцій законодавством не встановлено підстав для такого нарахування.

Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України викладеною у постанові від 26.09.2006 року.

У відповідності до вимог п.п. 7.2.6 п.7.2 ст. 7 згаданого Закону, зокрема, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

ДПІ в Галицькому районі м. Львова вважає, що позивачем отримано податкові накладні від платників, які не здійснювали поставки товарів (послуг), а тому такі не можуть бути використані при формуванні податкового кредиту.

Однак, в матеріалах справи наявні акти виконаних робіт, звіти про виконану роботу, докази оплати отриманих послуг, що підтверджує реальність виконання вказаних послуг.

Суд не може залишити поза увагою того, що в акті ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 27.04.2010 року №1055/23-209/30444793, який додано позивачем до матеріалів справи, про результати планової виїзної документальної перевірки ТзОВ «Союз Плюс Сервіс»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.09.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.09.2009 року, зокрема в п.3.1 «Податок на прибуток», п.3.2 «Податок на додану вартість»акта перевірки відсутні порушення щодо заниження валових доходів та завищення валових витрат по податку на прибуток, а також щодо заниження податкових зобовязань та формування податкового кредиту по податку на додану вартість, які, в свою чергу, вплинули на формування валових витрат та податкового кредиту ПП «Сабор»згідно акту перевірки від 19.04.2010 року №8555/10/25-005/200.

Податковий орган прийшов до висновку про нікчемність вищенаведених правочинів, посилаючись на те, що згадані підприємства не знаходяться за юридичною адресою, а також, що у них відсутня матеріально-технічна база для надання відповідних робіт та послуг.

З даного приводу слід зазначити, що незнаходження підприємств за юридичною адресою чи наявність матеріально-технічної бази не є самостійною правовою підставою для визнання правочинів нікчемними, виключення з податкового кредиту суму податку на додану вартість та нарахування податку на прибуток.

В судовому засіданні було встановлено, що ДПІ в Галицькому районі м. Львова не зверталось до суду з позовами про застосування наслідків нікчемного правочину в порядку ст. 208 ГК України.

Щодо розбіжностей між сумами податкового кредиту з ПДВ ПП "Сабор" та сумами податкових зобов'язань ПП «Галпостач», то такі обставини також не можуть свідчити про нікчемність правочину, оскільки сам факт неналежного декларування таких зобов'язань, незвітування перед органами державної податкової служби однією із сторін договору не свідчить про наявність мети у згаданого товариства на укладення угоди, яка завідомо суперечить інтересам держави. За таких обставин правопорушенням є несплата податків, неправомірне їх декларування, незвітування, відповідальність за що передбачена чинним законодавством, а не вчинення правочину чи господарського зобов'язання, їх безтоварності.

Судом також досліджувались обставини добросовісності позивача при вчиненні згаданих господарських операцій з ПП «Галпостач», ТзОВ «Союз плюс сервіс», ПП «Будагрогурт». Позивачем було представлено копії свідоцтв про реєстрацію платників на додану вартість відповідно за №100124417, №100160136, №100101582, витяги з офіційного веб-сайту Державної податкової адміністрації України щодо згаданих контрагентів, згідно яких згадані свідоцтва анульовано відповідно 25.02.2010 року, 01.11.2010 року, 17.11.2009 року, тобто вже після вчинення господарських операцій з ПП "Сабор". Крім того, ПП "Будагрогурт" має ліцензію на будівельну діяльність, а "ТзОВ "Союз Плюс Сервіс" ліцензію на проведення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури. Таким чином, на час укладення правочинів позивач мав офіційно оприлюднену інформацію щодо своїх контрагентів з метою зменшення ризиків негативних наслідків вчинення господарських операцій.

За таких обставин, добросовісність та обачність позивача по згаданих господарських операціях підтверджується тим, що ним була зібрана оприлюднена інформація, яка б вказувала на добросовісність його контрагентів.

Не можна залишити поза увагою той факт, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини спрямовані на використання всупереч Закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст.14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим, вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права і не є такими, що порушують публічний порядок.

Дана позиція викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними".

З врахуванням того, що орган державної податкової служби при встановленні факту нікчемності правочину в акті перевірки покликався саме на ст. 228 ЦК України, наведені обставини враховуються судом при прийняті судового рішення.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, висновки органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки, не є обґрунтованими та не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами, а тому, у суду відсутні правові підстави вважати податкові повідомлення-рішення, якими визначені податкові зобовязання з податку на додану вартість та податку на прибуток, правомірними. А, відтак, і відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі п.п. 17.1.3 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000 року.

Разом з тим суд зазначає, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням наступного.

Що стосується прийнятих за наслідками адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 19.07.2010 року №0000882321/1 та №0000872321/1, від 11.08.2010 року №0000872321/2 та №0000882321/2, від 27.10.2010 року №0000872321/3 та №0000882321/3, то такі скасуванню не підлягають, оскільки, відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затв. наказом ДПА України від 21.06.2001 року № 253, з наступними змінами та доповненнями, зазначені повідомлення-рішення були прийняті за результатами розгляду скарг, на підтвердження первинних податкових повідомлень-рішень зі значком «0», і визначають ПП "Сабор" лише новий строк для сплати податкового зобов'язання.

Керуючись ст.ст. 7-14, 18, 19, 69-71, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.04.2010 року № 0000882321/0 та № 0000872321/0, прийняті Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Суддя Потабенко В.А.