Ухвала суду № 136849752, 26.05.2026, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/398/26

номер провадження 1-кп/546/54/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі прокурора ОСОБА_2 , представниці потерпілого ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 та секретаря судового засідання ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021172070000013 від 16 квітня 2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,

встановив:

У провадженні Решетилівського районного суду Полтавської області перебуває на розгляді кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Підготовче судове засідання було призначене на 20 травня 2026 року.

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_2 заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 .

У клопотанні прокурор зазначив, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України. Так, згідно рішення єдиного члена Селянського (фермерського) господарства «С.Г.М.» № 04/02/20 від 04.02.2020 ОСОБА_4 призначено головою Селянського (фермерського) господарства «С.Г.М.». Відповідно до положень Статуту господарства (в редакції згідно рішення № 04/02/20 від 04.02.2020) управління здійснює Голова фермерського господарства (п. 7.1.). Голова фермерського господарства: діє без довіреності від імені фермерського господарства, представляє його інтереси у взаєминах з державними органами, громадянами та юридичними особами (п. 7.3.1); самостійно укладає від імені фермерського господарства правочини (п. 7.3.2); видає довіреності на право представництва від імені фермерського господарства, розпоряджається майном фермерського господарства, є наймачем осіб, які працюють у фермерському господарстві за трудовим договором, здійснює інші повноваження, передбачені чинним законодавством України для керівника юридичної особи (п. 7.3.9); укладає трудові договори з членами фермерського господарства (п. 11.1), залучає за трудовим чи іншим договором осіб, які не є членами фермерського господарства (п. 11.2). Таким чином на час перебування на посаді голови фермерського господарства ОСОБА_4 виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, та згідно положень ч. 3 ст. 18 КК України був службовою особою.

Між Решетилівською районною державною адміністрацією Полтавської області та СФГ «С.Г.М.» 24.03.2006 укладено договір оренди земельної ділянки лісового фонду. Пунктами 2, 8, 15 Договору визначено, що господарству в оренду на строк 25 років передано 629 га земель, зайнятих лісовими насадженнями, для ведення лісового господарства. Положеннями пункту 16 Договору передбачено, що цільове призначення земельної ділянки землі лісового фонду, умовою збереження стану об`єкта оренди визначено використання земельної ділянки за цільовим призначенням (п. 17). Умовами п. 31 Договору визначено, що орендар зобов`язаний дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі. Додатковим договором від 26.04.2008 року до договору оренди земельної ділянки лісового фонду передбачено, що орендар зобов`язаний дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель, вести роботи способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей земельної ділянки, а також створюють сприятливі умови для охорони, захисту і відтворення типових та унікальних природних комплексів і об`єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, сприяти формуванню екологічної мережі; постійно вести роботу направлену на збереження об`єкту оренди та на протипожежну безпеку (п. 4, зміни до пункту 31 Договору).

Положеннями п. 5.1.1, 5.1.2, 5.1.3 Статуту визначено, що фермерське господарство зобов`язане забезпечувати використання земельних ділянок відповідно до цільового призначення та умов їх надання; ефективно використовувати надані земельні ділянки, підвищувати їх родючість, застосовувати природоохоронні технології виробництва, не допускати погіршення екологічної обстановки в результаті своєї господарської діяльності; здійснювати комплекс заходів щодо охорони земель.

Вимогами Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів (затверджено постановою КМУ № 761 від 23.05.2007) передбачено, що лісорубний квиток є основним документом, на підставі якого здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів (п. 2). З моменту видачі лісорубного квитка виділені лісокористувачеві лісові ділянки (лісосіки) здаються під його охорону (п. 12). У Порядку спеціального використання лісових ресурсів (затверджено постановою КМУ № 761 від 23.05.2007) визначено, що підприємства, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів, зобов`язані проводити роботи способами, що не спричиняють негативного впливу на стан природних об`єктів; виконувати вимоги, передбачені іншими нормативно-правовими актами з питань спеціального використання лісових ресурсів (п. 2). Лісовим кодексом України передбачено, що лісокористувачі зобов`язані забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення (ст. 19). Ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів (ст. 63 ЛК України). Підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані: забезпечувати посилення водоохоронних, захисних, кліматорегулюючих, санітарно-гігієнічних, оздоровчих та інших корисних властивостей лісів з метою поліпшення навколишнього природного середовища та охорони здоров`я людей; забезпечувати безперервне, невиснажливе і раціональне використання лісових ресурсів для задоволення потреб виробництва і населення в деревині та іншій лісовій продукції; здійснювати відтворення лісів; забезпечувати підвищення продуктивності, поліпшення якісного складу лісів і збереження біотичного та іншого природного різноманіття в лісах; здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень; раціонально використовувати лісові ділянки (ст. 64 ЛК України).

ОСОБА_4 від імені та інтересах фермерського господарства отримано лісорубний квиток серії ПО ЛРК № 005407 від 02.02.2021 на проведення вибіркової санітарної рубки дерев у кварталі 1, виділ 19 на площі 11,8 га, кварталі 4, виділ 5 на площі 12,8 га, кварталі 4, виділ 7 на площі 14,0 га та кварталі 4, виділ 11 на площі 8,1 га. Лісорубним квитком встановлено, що вирубуванню не підлягають дерева не вимічені в рубку та за межами лісосіки; лісокористувачі зобов`язані дотримуватися вимог порядку спеціального використання лісових ресурсів. Положеннями п. 26 Санітарних правил в лісах України (затверджено постановою КМУ № 555 від 27.07.1995) визначено, що під час відведення насадження для проведення вибіркових санітарних рубок проводиться нумерація дерев, що підлягають вирубуванню, починаючи з тих, що мають ступінь товщини стовбура 24 сантиметри і більше на висоті 1,3 метра, та складається нумераційна відомість дерев, призначених для вибіркової санітарної рубки із зазначенням породи, категорії технічної придатності і підстав для відбору їх для рубки. Відповідно до нумераційних відомостей дерев, призначених для вибіркової санітарної рубки згідно лісорубного квитка серії ПО ЛРК № 005407 від 02.02.2021 по кварталу 1, виділ 19 на площі 11,8 га у рубку відведено 257 шт. дерев, по кварталу 4, виділ 5 на площі 12,8 га у рубку відведено 180 шт. дерев, по кварталу 4, виділ 7 на площі 14,0 га 189 шт. дерев. Загальна кількість відведених в рубку дерев склала 626 шт.

Однак ОСОБА_4 в період з 02.02.2021 по 28.05.2021, перебуваючи за місцем ведення лісового господарства в лісовому масиві поблизу с. Шилівка Решетилівського району Полтавської області, зокрема в ділянках кварталу 1 виділ 19, кварталу 4 виділ 5, кварталу 4 виділ 7, будучи службовою особою та маючи реальну можливість належним чином виконати покладені на нього обов`язки, несумлінно та недобросовісно поставившись до їх виконання, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків, хоча повинен був і міг їх передбачити, допустив порушення зазначених вище вимог п. 17, 31 Договору оренди земельної ділянки від 24.03.2006, п. 4 Додаткового договору від 26.04.2008 до договору оренди земельної ділянки лісового фонду (зміни до пункту 31 Договору), п. 5.1.1, 5.1.2, 5.1.3 Статуту фермерського господарства, п. 12 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, п. 2 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, ст. 19, 63, 64 Лісового кодексу України, п. 26 Санітарних правил в лісах України, обмежень встановлених лісорубним квитком серії ПО ЛРК № 005407 від 02.02.2021 року на проведення вибіркової санітарної рубки дерев, та не забезпечив дотримання правил і норм використання лісових ресурсів, охорону та захист виділених лісових ділянок, збереження об`єкта оренди, раціональне використання лісових ресурсів, використання природоохоронних технологій виробництва, проведення робіт способами, що не спричиняють негативного впливу на стан природних об`єктів, а також забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; не забезпечив не допущення погіршення екологічної обстановки від господарської діяльності, внаслідок чого на території ділянок кварталу 1 виділ 19, кварталу 4 виділ 5, кварталу 4 виділ 7 відбулася незаконна порубка дерев у загальній кількості 3576 шт. поза межами виданого лісорубного квитка: у кварталі 4 виділ 7 1363 сухостійкі дерева, 1518 сироростучих дерев без клеймування біля шийки кореня, у кварталі 1 виділ 19 211 сухостійних дерев, 482 сироростучих дерева без клеймування біля шийки кореня, у кварталі 4 виділ 5 2 дерева без клеймування біля шийки кореня.

Згідно висновку судової економічної експертизи № СЕ-19/117-21/7321 - ЕК від 23.06.2021 розмір шкоди, завданої внаслідок незаконної порубки дерев, складає 18 105 988 грн 87 коп. Відповідно до висновку судової інженерно-екологічної експертизи №16265/36516-36517 від 10.12.2021 внаслідок незаконної порубки дерев у лісонасадженнях кварталу 1 виділ 19, кварталу 4 виділ 7 відбулося погіршення захисних, ґрунтозахисних, водоохоронних та екологічних властивостей лісу, локально виникли труднощі щодо лісовідновлення на вищевказаній території, які вимагають додаткових матеріальних затрат та людських ресурсів і часу на вказане лісовідновлення, значне розрідження лісових насаджень негативно впливає на якість атмосферного повітря та інші насадження цієї території та може згодом призвести до прискорення ерозії ґрунтів і вивітрювання верхнього шару ґрунту. З екологічної точки зору унаслідок незаконної порубки дерев, що мала місце у кварталі 1 виділ 19, кварталі 4 виділ 7 довкіллю завдано істотну шкоду.

Таким чином, ОСОБА_4 в результаті неналежного виконання своїх посадових обов`язків через несумлінне ставлення до них навколишньому природному середовищу спричинено шкоду у розмірі 18 105 988 грн. 87 коп. Своїми умисними діями, які виразились у службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України

Підставою продовження запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту щодо ОСОБА_4 прокурор зазначив про наявність ризиків, визначених пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду, оскільки обвинувачений усвідомлює тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення та можливість призначення покарання у виді позбавлення волі, що може спонукати його до ухилення від суду. Також обвинувачений ОСОБА_4 може здійснювати вплив на свідків шляхом переконання, умовлянь, погроз або погодження позицій з метою зміни показань чи відмова від їх надання. Ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення є обґрунтованим та не втратив актуальності. З огляду на характер інкримінованого діяння, пов`язаного з неналежним виконанням службових обов`язків у сфері, яка передбачає постійне прийняття управлінських та контрольних рішень, існує ризик, що у разі перебування без достатнього контролю обвинувачений може й надалі недбало або формально ставитися до виконання своїх службових обов`язків, що створює ризик повторного вчинення аналогічних правопорушень.

Більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого, оскільки не містять достатніх механізмів контролю за переміщенням обвинуваченого та поведінкою у нічний час, коли фактично ускладнений оперативний контроль з боку органів правопорядку та зростає ризик впливу на свідків, знищення документів або узгодження позицій з іншими учасниками провадження.

Водночас застосування більш суворого запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту або тримання під вартою було б не пропорційним, з огляду на те, що інкриміноване кримінальне правопорушення відноситься до категорії необережних злочинів, обвинувачений не обвинувачується у насильницькому злочині, не є обґрунтовано підозрюваним у спробах переховування, а також має місце постійне місце проживання та соціальні зв`язки.

Посилаючись на вищевказані обставини, прокурор просить продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту відносно ОСОБА_4 строком на два місяці до 20 липня 2026 року.

Представниця потерпілого ОСОБА_3 не заперечувала проти задоволення клопотання прокурора.

Захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення указаного клопотання, оскільки на його думку запропонований прокурором захід забезпечення кримінального провадження є неспівмірним із кримінальним правопорушенням, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_4 . По перше, ризики невідворотності покарання відсутні у зв`язку із тим, що наразі закінчилися строки притягнення особи до кримінальної відповідальності. Проте обвинувачений має намір доводити свою невинуватість у судовому засіданні. Тобто, затягувати розгляд кримінального провадження немає сенсу. По друге, обвинувачений є керівником фермерського господарства, яке розташоване на території села Шилівка Решетилівської територіальної громади, а обвинувачений проживає у місті Полтаві. При цьому в ухвалі слідчого судді від 30.03.2026 при обранні запобіжного заходу обвинуваченому одним із обов`язків було визначено заборону виїжджати за межі міста Полтава, чим його по суті відсторонили від керування фермерським господарством. При цьому нічний домашній арешт перешкоджає обвинуваченому належним чином спланувати свою поїздку до даного господарства. Тому просив не обирати відносно обвинуваченого запобіжного заходу, а якщо суд дійде висновку про доцільність його обрання, то визначити запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Обвинувачений ОСОБА_4 клопотання свого захисника підтримав.

Суд, вивчивши клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_4 та заслухавши думку учасників судового провадження, доходить висновку, що в даний час є передбачені законом підстави для продовження такого запобіжного заходу, як домашній арешт, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, який з огляду на положення статті 12 КК України відноситься до категорії нетяжкого.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати, зокрема, на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти, зокрема, інше кримінальне правопорушення. Відповідно до ч. 2 цієї статті, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Статтею 178 КПК України встановлені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

Нормами ч. 1, 2 ст. 181 КПК України встановлено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно з ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Разом з цим законодавцем не вказаний максимальний строк домашнього арешту під час здійснення судового провадження, який може продовжуватись до закінчення провадження.

За змістом ч 3 ст. 199 КПК України, під час розгляду клопотання прокурора про продовження строку застосування домашнього арешту суд з`ясовує, крім відомостей, зазначених у ст. 184 КПК України, чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Аналізуючи доведеність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення в контексті положень п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, суд доходить висновку, що прокурором у підготовчому судовому засіданні при розгляді вказаного клопотання доведено обставини та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Також, установлюючи та аналізуючи наявність обставин, які передбачені п. 2 та 3 ч. 1 ст. 194 КПК України (щодо ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів), суд доходить висновку, що при розгляді даного клопотання обставини, передбачені п. 2 та 3 ч. 1 ст. 194 КПК України є доведеними, виходячи з таких підстав.

ОСОБА_4 у даний час обвинувачується у вчиненні злочину у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років. Тому застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, крім домашнього арешту, суд на даний час вважає недоцільним.

Крім того, на думку суду, продовжують існування ризики, передбачені статтею 177 КПК України, а саме: ризики переховування від суду, незаконного впливу на учасників кримінального провадження, ризики вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_4 .

При оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності» за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи ніж домашній арешт у певний час доби не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

З метою реалізації права обвинуваченого на працю, зокрема здійснення підприємницької діяльності, суд вважає, що домашній арешт у період часу із 22 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин зможе належним чином забезпечити обвинуваченому його належну процесуальну поведінку та буде достатнім для запобігання реалізації встановлених ризиків, а також відповідатиме інтересам обвинуваченого, тому, враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне продовжити строк запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у виді домашнього арешту.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтави від 30 березня 2026 року було частково задоволене клопотання старшого слідчого СВ розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_8 про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та застосовано щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту з 22 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 . Цією ж ухвалою покладено на обвинуваченого такі обов`язки: не відлучатися з 22.00 години вечора по 06:00 годину ранку з місця проживання; не виїжджати за межі міста Полтава; прибувати за кожною окремою вимогою слідчого, прокурора, суду у встановлений у вимозі час; утримуватись від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, протягом 2-х місяців, в межах строку досудового розслідування.

При цьому суд погоджується із запереченнями сторони захисту в частині недоцільності покладення на обвинуваченого обов`язку не виїжджати за межі міста Полтава, з огляду на те, що обвинувачений є головою селянського (фермерського) господарства « ОСОБА_9 », яке згідно з листом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.04.2025 є підприємством, яке є одним із критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Оскільки дане підприємство знаходиться поза межами міста Полтава, чого учасники кримінального провадження не заперечували, суд вважає за доцільне покласти на обвинуваченого обов`язок не виїжджати за межі Полтавської області, замість обов`язку не виїжджати за межі міста Полтава.

При цьому, на думку суду, запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту із забороною залишати житло у період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин жодним чином не перешкоджатиме обвинуваченому здійснювати свої посадові обов`язки.

Твердженню сторони захисту щодо закінчення строків давності суд оцінку не надає, оскільки розгляд клопотання прокурора здійснюється у підготовчому провадженні, відповідно судовий розгляд не розпочато, а прокурором не було оголошено обвинувальний акт.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у виді нічного домашнього арешту із забороною залишати житло строком на два місяці починаючи з 20 травня 2026 року до 19 липня 2026 року включно.

У зв`язку з перебуванням судді ОСОБА_1 в нарадчій кімнаті по справі № 546/1151/25 з 20 травня 2026 року до 10 години 30 хвилин 26 травня 2026 року, повний текст ухвали оголошується 26 травня 2026 року, про що було повідомлено учасників судового провадження у телефонному режимі завчасно.

На підставі викладеного, керуючись ст. 8, 9, 26, 28, 176, 177, 178, 181, 186, 193, 194, 196, 315, 395 КПК України, суд

постановив:

Клопотання прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_2 про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_4 задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рокита Великобагачанського району Полтавської області, громадянина України, який зареєстрований по АДРЕСА_2 та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у виді нічного домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин без дозволу суду строком на два місяці з 20 травня 2026 року до 19 липня 2026 року включно.

Продовжити строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 , а саме:

не відлучатися з 22 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин ранку з місця проживання: АДРЕСА_1 ;

не виїжджати за межі Полтавської області;

прибувати за кожним викликом до суду;

утримуватись від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні;

повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

У разі невиконання вищевказаних зобов`язань до обвинуваченого може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору.

Ухвалу направити для виконання органу Національної поліції України за місцем проживання ОСОБА_4 .

Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до частини 5 статті 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням покладених на нього зобов`язань.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошено в залі судового засідання Решетилівського районного суду Полтавської області о 16 годині 10 хвилин 26 травня 2026 року.

Суддя ОСОБА_1