Рішення № 136849379, 25.05.2026, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/10547/25

Провадження № 2/552/1134/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.05.2026 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючий суддя Кузіна Ж.В.

секретаря судового засідання Гасанова Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства Полтаватеплоенерго до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання посилаючись на те, що відповідачі за адресою АДРЕСА_1 користуються послугами підприємства по забезпеченню тепловою енергією у вигляді опалення та гарячого водопостачання, а тому зобов`язані оплачувати отримані послуги. У зв`язку з невиконання покладених зобов`язань, за період з 01 вересня 2022 року по 01 червня 2025 року утворилась заборгованість у сумі 15 416 грн. 24 коп. з врахуванням індексу інфляції та 3 % річних , а всього 17 790 грн. 20 коп. Просили стягнути суму заборгованості та понесені судові витрати по справі.

25.05.2026 року представником позивача надано заяву про зменшення позовних вимог, а саме просить стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за період з 01.09.2022 року по 01.06.2025 року в сумі 8 647 грн. 35 коп., індекс інфляції в сумі 1 900 грн. 13 коп., 3% річних в сумі 473 грн. 83 коп. та судові витрати по справі.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 29 грудня 2025 року відкрито спрощене позовного провадження.

У судовому засідання представник позивача ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відстуність, зменшені позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час там місце розгляду справи, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність та просив відмовити у задоволенні позовних. Відповідач не є користувачем послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання, оскільки будь-яких договірних документів про надання комунальних послуг з позивачем не підписував. Наданий позивачем розрахунок заборгованості не є належним доказом та не відповідає імпертивним вимогам.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засіданя не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, причина неявки суду не відома.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та правовідносини сторін, приймаючи до уваги відсутність підстав, передбачених ст.223 ЦПК України для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, які в судове засідання не з`явилися.

Суд, дослідивши докази по справі, дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є споживачами послуг з теплопостачання, які надаються позивачем за адресою: АДРЕСА_1 .

За зазначеною адресою позивачем надаються послуги підприємства по забезпеченню тепловою енергією у вигляді централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води,які надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» відповідно до „Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення , затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року.

Таким чином між сторонами склались правовідносини з надання послуг теплопостачання, в яких одна сторона зобов`язана надавати другій стороні послуги теплопостачання, а друга зобов`язана своєчасно здійснювати оплату за споживання і користування послугами.

Взаємовідносини між сторонами врегульовано індивідуальним договором про надання послуг.

Індивідуальні договори, що є публічними договорами приєднання, та набули чинності з 01 січня 2022 року, встановлюють порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води (далі - Договір), текст яких розміщений на офіційному сайті підприємства http://te.pl.ua.

Згідно пункту 5 Договору позивач взяв на себе зобов`язання надавати комунальні послуги в строки і на умовах, що визначені цим Договором. Цьому обов`язку кореспондує і обов`язок споживача оплачувати надані послуги своєчасно та в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Згідно пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.

Договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.

01 жовтня 2021 року набрали чинності постанови Кабінету Міністрів України №1022 від 08 вересня 2021 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830» та №1023 від 08 вересня 2021 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1182».

Згідно ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

Доказів укладення такого договору співвласниками багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 з виконавцем комунальної послуги відповідач суду не надав.

Тому, розглядаючи справу на підставі наявних доказів, суд дійшов до висновку про те, що між позивачем Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства Полтаватеплоенерго та відповідачами укладено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії від 01 грудня 2021 року.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг, на що відповідач посилається як на одну із підстав заперечень проти позову, сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448 цс 19) та постановах Верховного Суду: від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц (провадження № 61-11107 св 18), від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16 (провадження № 61-26204 св 18), від 04 вересня 2022 року у справі № 201/1807/21 (провадження № 61-2572 св 22), від 07 листопада 2023 року у справі № 643/17352/20 (провадження № 61-9449 св 22), від 22 грудня 2023 року у справі № 607/2611/22 (провадження № 61-9399 св 23).

Тому суд дійшов до висновку про наявність обов`язку у відповідачів оплатити надані їм позивачем послуги теплопостачання.

Нарахування за надані позивачем послуги здійснюються у відповідності до встановлених тарифів, які:

- введені в дію з 01 грудня 2020 року постановою НКРЕКП від 30.11.2020 № 2269 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго»;

- введені в дію з 01 січня 2022 року рішенням Полтавської обласної ради від 21.10.2021 № 286 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», які були застосовані до споживачів категорії «населення» після завершення опалювального сезону 2021-2022, тобто з 01 травня 2022 року;

- введені в дію з 01 жовтня 2022 року рішенням Полтавської обласної ради від 30.09.2022 № 477 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТЕ «Полтаватеплоенерго».

Розмір тарифу зазначається на офіційному сайті підприємства: http://te.pl.ua/tarifi/tarifi-dlya-potreb-naselennya/.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначаються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Житловим кодексом України та іншими нормативними актами.

Нормою статті 67 ЖК України передбачено, що плата за комунальні послуги береться за затвердженими в установленому порядку тарифами.

За нормами ст. 68 ЖК України споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Як передбачено п.5 ч.2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч.1 та 5 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» одиниця виміру обсягу спожитої споживачем теплової енергії визначається правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом.

Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Відповідно до ч.1 та 5 ст. 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» одиниця виміру обсягу спожитої споживачем гарячої води визначається правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом.

Тарифи на комунальну послугу з постачання гарячої води, що виробляється за допомогою систем автономного опалення та/або індивідуального теплового пункту, формуються та встановлюються окремо для кожного багатоквартирного будинку з урахуванням собівартості виробництва надання такої послуги, а також рентабельності суб`єкта господарювання, що провадить таку діяльність.

Діючи в правовідносинах належним чином, відповідачі мали оплачувати одержані ними послуги згідно затверджених тарифів.

Як встановлено судом, відповідачі у період з 01 вересня 2022 року по 01 червня 2025 року отримані послуги теплопостачання в повному обсязі не сплачували, у зв`язку з чим за цей період виникла заборгованість в сумі 8 647 грн 35 коп.

Дана сума заборгованості нарахована позивачем відповідно до затверджених тарифів.

При цьому суд відхиляє заперечення відповідача ОСОБА_2 з посиланням на те, що розрахунок заборгованості не є належним доказом її наявності та розміру.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частинами першою-другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач посилався на те, що ставить під сумнів наданий позивачем розрахунок заборгованості, оскільки він не відповідає імперативним вимогам.

В той же час, доказів на спростування наданого позивачем розрахунку відповідачем не надано. З клопотаннями щодо витребування у позивача доказів, якими міг би бути спростований цей розрахунок, або які могли ним бути використані для складення власного розрахунку, відповідач до суду не звертався.

Тому суд, розглядаючи справу на підставі наявних доказів, відхиляє доводи відповідача щодо неналежності такого доказу як розрахунок заборгованості.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник у разі прострочення виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зобов`язання, що виникло між сторонами, є грошовим. Тому на вимогу позивача відповідач зобов`язана сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

За період з 01 вересня 2022 року по 01 червня 2025 року борг відповідачів за послуги теплопостачання становить 8647 грн 35 коп. Інфляційні втрати підприємства у зв`язку з порушенням строків оплати послуг за цей період становлять 1900 грн 13 коп., 3% річних 473 грн 83 коп. Всього заборгованість відповідача з врахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних за цей період становить 11 021 грн 31 коп.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов судом задоволено в повному обсязі, з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути 3028 грн на відшкодування судових витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 10,12,76-81,141,259, 263 265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства Полтаватеплоенерго до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства Полтаватеплоенерго заборгованість за послуги теплопостачання за період з 01.09.2022 року по 01.06.2025 року з врахуванням індексу інфляції та 3% річних в сумі 11 021 грн. 31 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства Полтаватеплоенерго судові витрати у розмірі по 1 514 грн. 00 коп. з кожного.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства Полтаватеплоенерго (місце знаходження: м. Полтава вул. Комарова 2а, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 03338030)

Відповідач: ОСОБА_1 , (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

Головуючий Ж.В.Кузіна