Постанова № 136847909, 14.05.2026, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/457/26

Провадження № 3/163/447/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2026 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Шеремета С.А.

з участю представника Волинської митниці Федчишиної С.Ф.,

розглянувши в приміщенні суду направлені Волинською митницею матеріали справи за протоколом № 0046/UA205000/2026 про притягнення до відповідальності за ст.485 МК України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянкe України, що проживає по АДРЕСА_1 , директора ПП «ЗАХІД АВТО ТРАСТ» (код ЄДРПОУ 43938877), РНОКПП НОМЕР_1 ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора ПП «ЗАХІД АВТО ТРАСТ», під час митного оформлення товарів «транспортні засоби…» за митними деклараціями типу ІМ40ДЕ №№ 23UA205050014215U3, 23UA205050009723U2, 22UA205140085617U9, 22UA205140085935U1, 22UA205140087503U8, 22UA205140087746U8, 22UA205140087850U5, 22UA205140088273U1, 22UA205140088620U0, 22UA205140089313U5, 22UA205140089377U9. 22UA205140089426U4, 22UA205140089442U7, 22UA205140090554U6, 22UA205140090844U3, 22UA205140093008U4, 22UA205140093060U9, 22UA205140093087U1, 23UA205140010296U8, 23UA205140010615U1, 23UA205140010629U2, 23UA205140010688U0, 23UA205140012755U4, 23UA205140001285U6, 23UA205140013385U2, 23UA205140013389U9, 23UA205140013543U0, 23UA205140013585U7, 23UA205140014126U3, 23UA205140002244U2, 23UA205140002738U0, 23UA205140003058U2, 23UA205140003073U6, 23UA205140003254U0, 23UA205140003553U3, 23UA205140003836U3, 23UA205140003894U2, 23UA205140004853U9, 23UA205140005037U1, 23UA205140005054U3, 23UA205140005171U2, 23UA205140005516U0, 23UA205140005820U1, 23UA205140005945U3, 23UA205140006136U3, 23UA205140006148U6, 23UA205140007072U1, 23UA205140007079U5, 23UA205140007136U7, 23UA205140007138U5, 23UA205140007156U6, 23UA205170001372U0 вчинила дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів в загальній сумі 2 769 237,21 гривень шляхом заявлення в митних деклараціях неправдивих відомостей щодо країни походження товарів та подання митному органу сертифікатів з перевезення товару EUR.1 №№ PL/MF/AS 0004152, PL/MF/AS0001972, PL/MF/AS0812192, PL/MF/AS0817199, PL/MF/AS0821733, PL/MF/AS0830212, PL/MF/AS0821739, PL/MF/AS 0830703, PL/MF/AS0830711, PL/MF/AS0830831, PL/MF/AS0830723, PL/MF/AS 0830828, PL/MF/AS0830751, PL/MF/AS0830838, PL/MF/AS0832104, PL/MF/AS0832988, PL/MF/AS0833008, PL/MF/AS 0833002, PL/MF/AS0004019, PL/MF/AS 0004017, PL/MF/AS 0004012, PL/MF/AS 0015263, PL/MF/AS 0015547, PL/MF/AS0001304, PL/MF/AS0004120, PL/MF/AS0004122, PL/MF/AS0004112, PL/MF/AS0004139, PL/MF/AS 0015574, PL/MF/AS0001421, PL/MF/AS 0001751, PL/MF/AS 0001757, PL/MF/AS 0001705, PL/MF/AS 0001758, PL/MF/AS0001772, PL/MF/AS0001831, PL/MF/AS 0001842, PL/MF/AS 0001928, PL/MF/AS 0001930, PL/MF/AS 0001937, PL/MF/AS 0001911, PL/MF/AS 0002003, PL/MF/AS 0001943, PL/MF/AS 0002012, PL/MF/AS 0001942, PL/MF/AS 0001939, PL/MF/AS 0003099, PL/MF/AS 0002047, PL/MF/AS 0003073, PL/MF/AS 0003072, PL/MF/AS 0003090, PL/MF/AS 0001891, які містять такі відомості та стали підставою для неправомірного застосування преференційного режиму, заявленого у вказаних митних деклараціях, чим вчинила правопорушення, передбачене ст.485 МК України.

ОСОБА_1 на розгляд справи в суд не з`явилась, хоча про час і місце судового розгляду була повідомлена у встановленому законом порядку, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення; будь-яких заяв, клопотань з приводу розгляду справи до суду не подала.

Представник Волинської митниці під час розгляду протоколу заявила, що вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, просила накласти стягнення в межах санкції ст.485 МК України.

Дослідженням доказів по справі встановлено таке.

Факт ввезення на митну територію України в адресу ПП «ЗАХІД АВТО ТРАСТ» (код ЄДРПОУ 43938877) товару «транспортні засоби» в кількості 52 штуки і випуск їх у вільний обіг підтверджується приєднаними до протоколу копіями вищевказаних митних декларацій типу ІМ40ДЕ.

Товар заявлений у митному режимі імпорт, його продавцем і відправником зазначена польська компанія «AUDIOSET SP. Z O. O.».

Керівником фірми отримувача товарів ПП «ЗАХІД АВТО ТРАСТ» на час здійснення цих поставок була ОСОБА_1 , що підтверджується обліковою карткою суб`єкта ЗЕД.

Декларування товарів здійснювала ОСОБА_1 та уповноважена від ТОВ «БІСЕТ» особи ОСОБА_2 .

У графі 36 митних декларацій заявлена преференція при сплаті мита за митне оформлення товару за кодом 410 (Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС).

Преференція заявлена на підставі сертифікатів з перевезення товару EUR.1, у яких органом їх видачі зазначено митницю в Перемошль Республіки Польща.

На вчинений Держмитслужбою уповноважений митний орган Республіки Польща листом від 09.10.2025 №1801-ІЩС.4331.58.2025 повідомив, що запитувані українською стороною сертифікати з перевезення EUR.1, в тому числі вище вказані, не є справжніми і не були легалізовані польськими митними органами. Отже, товари, на які поширюється дія цих сертифікатів, не підпадає під преференційний режим.

Жодного прямого чи непрямого доказу, який би ставив під сумнів вказану відповідь митних органів Респубілки Польща, у справі не здобуто.

З огляду на таку інформацію начальник управління контролю та адміністрування митних платежів Волинської митниці у доповідній записці від 28.10.2025 №15/15-03/12103 констатувала, що товари, зазначені у вказаних сертифікатах з перевезення товару EUR.1, не мають преференційного походження відповідно до положень Доповнення І «Визначення поняття походження товарів і методів адміністративного співробітництва» Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження.

Цією ж доповідною запискою у Додатку №1 визначено суми митних платежів, що підлягають доплаті до Державного бюджету за аналізованими по справі митними деклараціями типу ІМ40ДЕ, а саме всього 2 769 237,21 гривень, з яких мито - 2 307 697,69 гривень, ПДВ - 461 539,54 гривень.

Згідно із ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно із ч.2 ст.459 МК України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил … при вчиненні таких порушень підприємствами можуть бути посадові особи цих підприємств.

Пунктом 43 ст.4 МК України визначено, що посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за додержання такими підприємствами вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.

Стаття 485 МК України встановлює відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Відповідно до ч.2 ст.36 МК України країною походження товару вважається країна, в якій:

1) товар був повністю отриманий;

2) товар був підданий останнім економічно обґрунтованим виробничим та технологічним операціям з переробки, що призвели до виробництва нового товару або є важливою стадією виробництва, за умови виконання в цій країні критеріїв достатньої переробки, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ч.4 ст.4 МК України під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон, територія чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

Документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару або засвідчена декларація про походження товару, або декларація про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару (ч.1 ст.41 МК України).

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом цієї країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару (ч.3 ст.41 МК України).

Відповідно до ч.1 ст.43 МК України перевірка документів, що підтверджують країну походження товару, зазначених у статті 41 цього Кодексу, здійснюється відповідно до цієї статті після завершення митного оформлення.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.280 МК України ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України. Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Частиною 1 статті 281 МК України встановлено, що допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

За змістом ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частина 8 статті 257 МК України передбачає, що митне оформлення товарів здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених МК України для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, у тому числі про країну походження товару.

Відповідно до ч.1 ст.16 Протоколу І Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі Угода про асоціацію), товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: (a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або (b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься "декларацією інвойс", надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.

Отже, підставою для застосування спеціального преференційного митного режиму у відповідності до Угоди про асоціацію є, зокрема, сертифікат з перевезення товару EUR.1.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 6 постанови Пленуму Верховного суду України № 8 від 03.06.2005 року (зі змінами внесеними згідно з Постановою ВСУ № 8 від 30.05.2008 року) «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів.

Незаконно одержаними слід визнавати документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням установленого порядку.

За змістом ч.1 ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У Протоколі І Угода про асоціацію наведений зразок Сертифіката з перевезення товару, у якому: в пункті 11 зазначається «митний дозвіл» із наведенням митного підрозділу, країни або території видачі, що завіряється підписом уповноваженої посадової особи та засвідчується відтиском печатки; пункт 12 передбачає «декларацію від експортера», у якій особа, яка звернулась за видачею сертифіката заявляє, що описане в сертифікаті майно відповідає умовам, необхідним для його видачі, та таке запевнення засвідчує власноручним підписом.

У цій справі у сертифікатах з перевезення EUR.1 в пункті 11 митним органом, який їх видав, указано митницю в Перемишль Республіки Польща та проставлено відтиск печатки цього митного органу.

Проте, уповноважений митний орган Республіки Польща листом від 09.10.2025 № 1801-ІЩС.4331.58.2025 спростував видачу указаних сертифікатів.

За змістом п.8 ст.336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів, зокрема, шляхом направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.352 МК України посадовими особами митних органів під час проведення перевірок можуть бути використані отримані від уповноважених органів (організацій) іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення.

Відповідь митних органів Респубілки Польща у цій справі здобута у передбаченому МК України порядку, є офіційним документом, який складений і видавався службовою особою від імені органів державної влади іноземної країни та посвідчує важливі факти, які мають правове значення, а тому є належним і допустимим доказом по справі в розумінні п.8 ст.336, п.5 ч.1 ст.352 МК України та у взаємозв`язку із положеннями ст.495 МК України, і цей доказ нічим не спростований.

Наведена у відповіді уповноваженого польського митного органу інформація є конкретною та однозначною, підтверджує юридично значимі факти та будь-яких посилань не необхідність проведення додаткових перевірочних заходів на підтвердження існування цих фактів не містить.

Таким чином, досліджені у справі докази у своїй сукупності достатньо підтверджують той факт, що переміщення в адресу ПП «ЗАХІД АВТО ТРАСТ» і випуск у вільний обіг товарі за аналізованими по справі митними деклараціями типу ІМ40ДЕ відбулося з використанням сертифікатів з перевезення товару EUR.1, видача яких за результатами проведеної перевірки компетентним органом Республіки Польща підтверджена не була, що свідчить про безпідставність заявлення в митних деклараціях преференції за кодом 410 і, як наслідок, неправомірного звільнення від сплати митних платежів в обсязі, передбаченому чинним законодавством України.

Для притягнення до відповідальності за ст.485 МК України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості, вини у формі прямого умислу, а також наявність в діях особи спеціальної мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру.

З досліджених по справі доказів і встановлених на їх підставі фактичних обставин наявні підстави вважати, що заінтересованою стороною з економічної точки зору у здійсненні поставки товару із використанням сертифіката з перевезення товару EUR.1 є саме очолюване ОСОБА_1 підприємство ПП «ЗАХІД АВТО ТРАСТ».

Про такий висновок також свідчить систематичність та розміри недоплачених до Державного бюджету України митних платежів, які сплачуються саме покупцем товару, у даному випадку ПП «ЗАХІД АВТО ТРАСТ».

Жодної економічної чи іншої вигоди у використані указаного сертифіката для продавця товару польської компанії «AUDIOSET SP. Z O. O.» по справі не вбачається.

Від дня складання протоколу про порушення митних правил та по дату розгляду справи в суді жодних претензій продавцю товару з приводу не підтвердження компетентним іноземним органом сертифіката з перевезення товару EUR.1 ОСОБА_1 не пред`являла, жодних заходів для цього не вчиняла, хоча для цього мала реальну можливість та достатньо часу.

Будь-якого логічного та розумного пояснення невжиття жодних заходів на доведення своєї непричетності до викладених в протоколі про порушення митних правил обставин, які призвели до безпідставного заявлення преференційного режиму при розмитнення товару, ОСОБА_1 ні митному органу, ні суду не надала.

Така пасивна поведінка не притаманна добросовісному контрагенту у договірних комерційних правовідносинах, у тому числі й з огляду на обсяг і характер адміністративної відповідальності за таке діяння, а інколи кримінальної.

Зазначене у своїй сукупності та взаємозв`язку дає підстави для висновку про умисність дій ОСОБА_1 , спрямованих на неправомірне зменшення розміру митних платежів шляхом подання митному органу сертифіката з перевезення товару EUR.1, автентичність та видача якого не підтверджена.

Стаття ст.485 МК України передбачає наявність у діях особи спеціальної мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, а санкція цієї норми встановлює відповідальність у вигляді штрафу в розмірі від 50 до 150 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Відтак, за даною нормою підлягає встановленню розмір несплаченої суми митних платежів.

У доповідній записці начальник управління контролю та адміністрування митних платежів Волинської митниці у доповідній записці від 28.10.2025 №15/15-03/12103 після зробленого висновку про невідповідність сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 вимогам ст.16 Доповнення І «Визначення поняття походження товарів і методів адміністративного співробітництва» Регіональної конвенції висловлено пропозицію про здійснення контрольно-перевірочних заходів у відповідності до положень статей 345-354 МК України до платника податків ПП «ЗАХІД АВТО ТРАСТ».

Положення статей 345-354 МК України визначають проведення документальної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів

Доказів проведення таких контрольно-перевірочних заходів матеріали справи не містять.

Разом з тим, на підтвердження суми недоборів до Державного бюджету митних платежів за аналізованими у цій справі митними деклараціями типу ІМ40ДЕ надано доповідну та службову записки посадових осіб Волинської митниці від 28.10.2025 №15/15-03/12103 та від 17.02.2026 №15/15-01/1995.

Належить зазначити, що математичний розрахунок митних платежів не потребує спеціальних знань та є доступним і можливим не лише для посадових осіб митного органу, а й для фізичних осіб, у даному випадку для ОСОБА_1 , яка здійснювала декларування товару та робила власні розрахунки митних платежів.

Проте, контррозрахунку, який би спростовував суму визначених посадовою особою Волинської митниці недоплачених митних платежів або свідчив про її неправильність, суду не надано.

За змістом ч.1 ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються:

1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів;

2) поясненнями свідків;

3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності;

4) висновком експерта, висновком правовласника про наявність або відсутність порушення прав інтелектуальної власності;

5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами, транспортними засобами комерційного призначення - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Службові та доповідні записки за своїм характером є службовими документами, однак у даному конкретному випадку містять у собі інформацію про обставини, які мають значення для справи, тому в розумінні до ст.495 МК України відносяться до категорії доказів «інші документи».

У зв`язку із цим при визначенні суми недоборів митних платежів суд керується приєднаними до справи службовими документами посадових осіб Волинської митниці та вважає їх достатніми і належними доказами із цього питання.

Таким чином, оцінивши дослідженні по справі докази у їх сукупному та логічному взаємозв`язку, а також норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про повну доведеність поза будь-яким розумним сумнівом винуватості ОСОБА_1 як керівника ПП «ЗАХІД АВТО ТРАСТ» у вчиненні передбаченого ст.485 МК України порушення митних правил.

При визначенні обсягу відповідальності суд зважує на конкретні обставини справи, відсутність обтяжуючих та пом`якшуючих відповідальність обставин, та вважає необхідним застосувати до порушниці стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів.

З порушниці відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України № 3674-VI підлягає стягненню судовий збір у відповідному розмірі.

Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, і накласти на неї стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 2 769 237 (два мільйони сімсот шістдесят дев`ять тисяч двісті тридцять сім) гривень 21 копійка.

Штраф у розмірі 2 769 237 (два мільйони сімсот шістдесят дев`ять тисяч двісті тридцять сім) гривень 21 копійка підлягає стягненню на рахунок UA758999980313010106005003500 в Казначействі України (ЕАП) (ЄДРПОУ 38009371, отримувач ГУК у Волинській області/село Вишнів, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу "адміністративні штрафи та інші санкції "05" Державна митна служба України").

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору на рахунок UA958999980313161206000003480 в Казначействі України (ЕАП) (отримувач ГУК у Волинській області/місто Любомль, код ЄДРПОУ 38009371, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "судовий збір").

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області С.А.Шеремета