Рішення № 136846367, 27.05.2026, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/1862/26

Номер провадження 2/350/642/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

27 травня 2026 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Пулика М.В.,

секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

установив:

Стислий виклад позиції позивача:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором №ABH0CT155101741358779282 від 07.03.2025 року у розмірі 10302,88 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2662,40 грн.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 07.03.2025 ОСОБА_1 уклав з АТ «А-Банк» кредитний договір №ABH0CT155101741358779282 щодо надання кредиту у розмірі 5500,00 грн. строком на 36 місяців зі сплатою процентів у розмірі 85 % річних. Кредитний договір складається із заяви клієнта та графіку погашення кредиту. Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу кредитні кошти відповідно до умов договору, однак відповідач належним чином умови кредитного договору не виконував, у зв`язку із чим станом на 18.03.2026 року утворилась заборгованість у розмірі 10302,88 грн., яка складається із: 5471,23 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 4260,33 грн. - заборгованість за процентами; 571,32 грн. - заборгованість за пенею.

У зв`язку із невиконанням відповідачем своїх зобов`язань позивач просить стягнути вказану заборгованість та судові витрати.

Ухвалою судді Рожнятівського районного суду від 24.04.2026 відкрито провадження в справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не прибув.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся судом у встановленому законом порядку, відзиву на позовну заяву не подав, причин неявки суду не повідомив. З огляду на викладене, суд вважає за можливе та доцільне розглянути справу у його відсутності, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, яких достатньо для вирішення питання про права та обов`язки сторін.

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності сторін у порядку визначеному ст. 247 ч. 2 ЦПК України, з ухваленням заочного рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

Судом встановлено, що 07.03.2025 між Акціонерним товариством «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №ABH0CT155101741358779282 щодо надання кредиту в сумі 5500,00 грн. строком на 36 місяців зі сплатою процентів у розмірі 85 % річних. Кредитний договір складається із заяви клієнта та графіку погашення кредиту. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит на поповнення обігових коштів зі строком повернення до 06.03.2028. Кредитний договір підписано відповідачем із використанням електронного підпису, застосування якого погоджено сторонами. У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору станом на 18.03.2026 утворилась заборгованість у загальному розмірі 10302,88 грн., яка складається із:5471,23 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 4260,33 грн. - заборгованість за процентами; 571,32 грн. - пеня.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, непогашення відповідачем заборгованості за ним, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Оцінка суду:

Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд зобов`язаний поважати честь і гідність усіх учасників судового процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак ( ст.6 ЦПК України).

Відповідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Як визначено ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування", нарахування комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо, включається до загальних витрат за споживчим кредитом.

Поняття договору позики наведене у ст. 1046 ЦК України, відповідно до ч.1 якої за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За приписами ч. 1 та 3 ст. 1049 ЦК України встановлений обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

За змістом ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

Судом установлено, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов договору. Факт користування відповідачем кредитними коштами та часткове виконання ним зобов`язань за договором свідчить про визнання існування між сторонами кредитних правовідносин.

Аналізуючи подані позивачем електронні докази, що містяться в матеріалах справи в електронному вигляді та сформовані через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС, суд приходить до висновку про їх належність, допустимість та доказове значення, оскільки вони подані у встановленому процесуальним законом порядку, взаємно узгоджуються між собою та підтверджують обставини укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів, часткового виконання зобов`язання та виникнення заборгованості. Подані через підсистему «Електронний суд» електронні документи були безпосередньо досліджені судом та визнаються належними електронними доказами у справі.

Відповідач належним чином умови кредитного договору не виконав, кредитні кошти у встановлені строки не повернув, проценти за користування кредитом не сплатив, у зв`язку із чим утворилась заборгованість. Поданий позивачем розрахунок заборгованості містить дані щодо руху заборгованості та її складових, а відповідачем цей розрахунок не спростовано, контррозрахунку не подано, як і не надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження погашення боргу повністю чи частково.

Суд враховує, що спірний кредитний договір укладено 07.03.2025, тобто після спливу тридцятиденного строку з дня набрання чинності Законом України №3498-ІХ, а тому положення пункту 6 Розділу IV Закону України «Про споживче кредитування» щодо звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань поширенню на спірні правовідносини не підлягають.

За таких обставин, враховуючи встановлені фактичні дані, досліджені докази у їх сукупності та вимоги чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат:

Питання судових витрат суд вирішує за правилами ст. 141 ЦПК України.

Беручи до уваги, що суд прийшов до висновку про задоволення позову, то з урахуванням п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 2662,40 грн сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 247, 259, 263 - 265, 268, 273, 274, 280 - 282, 284 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (код ЄДРПОУ 14360080, місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, рахунок № НОМЕР_2 , МФО 307770) заборгованість за кредитним договором №ABH0CT155101741358779282 від 07.03.2025 у розмірі 10302 (десять тисяч триста дві) гривні 88 копійок, та 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: