Ухвала суду № 136846303 від 26.05.2026 , Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 346/1653/15-ц

Провадження № 4-с/346/13/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі головуючого судді Калинюка О. П.

з участю секретаря Ковалюк А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 , подану в його інтересах адвокатом Рибак Мар`яною Михайлівною, треті особи: ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю "Діамант + " (далі - ТОВ - "Діамант + ") , про визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицького Володимира Васильовича (далі -

приватний виконавець Витвицький В.В.) щодо передачі на реалізацію до державного підприємства «Сетам» (далі - ДП "Сетам") шляхом проведення електронних торгів нерухомого майна та зобов`язати цього приватного виконавця припинити електронні торги з продажу лоту № 593742,

В С Т А Н О В И В:

в поданій скарзі представник заявника зазначає, що на виконанні у приватного виконавця Витвицького В.В. перебувають

виконавчі провадження №79473726, №79473269 та №79473407, що об`єднані у

зведене виконавче провадження №79498775, про стягнення із заявника

на користь ТзОВ «Діамант+» заборгованості.

10.02.2026 року у даному виконавчому провадженні сформовано повідомлення

про реалізацію описаного й арештованого майна приватним виконавцем, яким

передано ДП «Сетам» для реалізації шляхом проведення електронних торгів

квартиру АДРЕСА_1 , що

належить на праві власності заявнику.

Дане повідомлення вперше отримано вказаною представником заявника, адвокатом Рибак М.М. при

ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження 26.02.2026 року. Отже,

строк оскарження дій приватного виконавця розпочався 27.02.2026 року, а останнім

днем строку є 09.03.2026 року (оскільки 08.03.2026 року був вихідним днем).

У відповідності до пункту 5-2 Прикінцевих

положень Закону України «Про іпотеку» у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його

припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що

належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами,

зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на

набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації

права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині

виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку,

щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об`єкти), статей

41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах)

цього Закону.

При ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження представником заявника встановлено, що у матеріалах виконавчого провадження, а саме у звіті про

незалежну оцінку вказаної квартири наявна копія

договору іпотеки від 23.10.2006 року.

За цим договором заявник передав

дану в іпотеку

ПАТ «УкрСиббанк» для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним

договором №11062675000 від 23.10.2006 року.

Копію даного звіту долучено до вище вказаного повідомлення про

реалізацію описаного й арештованого майна, яке направлено ДП «Сетам».

Окрім цього, у матеріалах зведеного виконавчого провадження

міститься Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме

майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек,

Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна

(індексний номер 451216800) від 07.11.2025 року. Цю довідку сформовано

приватним виконавцем Витвицьким В.В., де в її розділі довідки «Актуальна інформація про державну реєстрацію іпотеки» наявні 3 записи за № 12651880, № 12651834, №12651793, про іпотеку.

Отже, приватному виконавцю було достеменно відомо, що нерухоме

майно, яке ним в подальшому передано на реалізацію, перебуває в іпотеці і

згідно з наведеними положеннями Закону України «Про іпотеку» таке майно в період надзвичайного, воєнного стану не може бути реалізовано через електронні торги.

На виконанні перебуває виконавче провадження №79473407 з

примусового виконання виконавчого листа №346/1653/15-ц від

15.05.2019 року про стягнення в солідарному порядку з

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь публічного

акціонерного товариства «УкрСиббанк», ЄДРПОУ: 09807750, заборгованості за

кредитним договором №11068462000 від 31.10.2006 року. Станом на 30.03.2015 року заборгованість за кредитом та відсотками визначена у сумі 39 137, 44

доларів США, з яких:

заборгованість за кредитом - 22 248, 55

доларів США; заборгованість за відсотками - 16 888, 89 доларів США; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та відсотками - 119 997, 06 грн., з яких пеня за

несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 20 752, 59 грн. та пеня за несвоєчасне погашення

заборгованості за відсотками - 99 244, 47 грн.

Заявник ОСОБА_1 уклав 31.10.2006 року вказаний кредитний договір № 11068462000 з АТ «Укрсиббанк».

ОСОБА_3 надала ОСОБА_1 копію договору

відступлення права вимоги за даним кредитним договором, що укладений між нею та ОСОБА_4 .

Право вимоги за договором іпотеки Д-1466 від 31.10.2006 року, що був

укладений для забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, також перейшло до ОСОБА_3 .

Так, на адвокатський запит від 06.03.2026 року ТОВ «Укрфінстандарт»

надало копії документів, що підтверджують перехід права вимоги за даним кредитним

від ПАТ «Укрсиббанку» до

ОСОБА_3 .

Згідно з ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14.08.2025 року (справа №

346/1653/15-ц) ТОВ «Діамант+»

звернулось до суду із заявою про заміну стягувача, тобто публічного акціонерного товариства (акціонерне товариство) «УкрСиббанк», на

його правонаступника, тобто на ТОВ «Діамант+» у виконавчих провадженнях № 59370687, №59370993, №59371174, №59353432, №59353623, №59353777 та №59353953 щодо виконання рішення вказаного

суду від 30.06.2016

року.

Однак, копія даної ухвали заявнику ОСОБА_1 не надходила, вперше про неї стало відомо 06.03.2026 року.

Отже, окрім передачі майна на реалізацію з порушенням положень Закону України Про іпотеку», майно ще й передано на реалізацію для задоволення вимог особи, що у одному із проваджень не є кредитором, а, отже, і стягувачем.

Для недопущення грубого порушення прав боржника у виконавчому провадженні 04.03.2026 року до вказаного приватного виконавця скеровано заяву із клопотанням про припинення торгів та обгрунтуванням незаконних дій щодо передачі такого майна на реалізацію.

06.03.2026 року після отримання відповіді від ТОВ ФК Укрфінстандарт та

підтвердження факту того, що у одному з виконавчих проваджень стягувачем є

інша особа, а не ТОВ Діамант + ", приватному виконавцю направлено другу

заяву із клопотанням припинити торги майна, яке передано на торги з

порушенням закону.

Станом на 09.03.2026 року жодних відповідей на дані заяви приватним

виконавцем Витвицьким В.В. не надано.

Згідно з даними із сайту ДП Сетам станом на 09.03.2026 року вказана квартира заявника перебуває на реалізації.

Отже, приватним виконавцем всупереч положенням пункту 5-2 Прикінцевих

положень Закону України «Про іпотеку» реалізовується нерухоме майно, що належить фізичній особі та перебуває в іпотеці.

Частиною п`ятою статті 3 цього Закону передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Підставами припинення іпотеки згідно зі ст.17 даного Закону є: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії

іпотечного договору; реалізація предмета іпотеки відповідно до цього Закону;

набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання

іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі

(споруди), якщо іпотекодавець не відновив її.

Враховуючи, що між іпотекодержателем та іпотекодавцем не

укладалось жодних угод про розірвання договору іпотеки, на виконанні

перебуває провадження про стягнення боргу основне зобов`язання не

припинено, іпотечний договір не визнаний недійсним, а майно не

знищено іпотека залишається чинною.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021

року у справі № 922/2416/17 (провадження № 12-44гс20), вказано:

"7.21. З огляду на наведені у постанові в справі № 922/2416/17 мотиви,

для забезпечення єдності судової практики Велика Палата Верховного Суду

вважає за необхідне відступити шляхом конкретизації від її висновку,

викладеного у постанові від 19.06.2019 року у справі № 643/17966/14-ц, а

також від аналогічного висновку Верховного Суду України, викладеного у

постанові від 16.09.2015 року у справі № 6-1193цс15, і Касаційного

цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеного у постановах від 10.05.2018 року у справі № 643/18839/13-ц, від 23.01.2019 року у справі №

643/12557/16-ц та від 13.03.2019 року у справі № 643/19761/13-ц.

7.22. Означена конкретизація висновків полягає у такому:

- скасоване судове рішення не породжує жодних правових наслідків з

моменту його ухвалення, але його скасування саме по собі (тобто без

встановлення інших обставин, що, зокрема, можуть підтверджувати

недобросовісність дій, які були вчинені на підставі цього рішення) не є підставою

для перегляду всіх юридичних фактів, що виникли, змінилися чи припинилися

на підставі відповідного рішення;

- виключення відомостей про право іпотеки з відповідного державного

реєстру на підставі судового рішення є не правовим наслідком такого рішення, а

фактичною дією, вчиненою на підставі цього рішення;

- виключення відомостей про право іпотеки з відповідного

державного реєстру, зокрема, на підставі судового рішення не впливає

на чинність іпотеки. Скасування того судового рішення, що мало

наслідком внесення до Державного реєстру іпотек

запису про припинення іпотеки, не відновлює дію останньої,

оскільки іпотека зберігає чинність незалежно від відсутності певний час

відомостей про неї у відповідному державному реєстрі;

- запис про іпотеку не може бути відновлений з моменту вчинення

первинного запису, а вчиняється державним реєстратором повторно за

наявності для цього підстав, передбачених законом, зокрема, договору іпотеки, а

також судового рішення про визнання права іпотекодержателя.

На підставі наведеного, статей 1, 5, 13 Закону України "Про виконавче провадженя, статей, 447-1, 451 ЦПК України, представник заявника просить суд:

1) визнати неправомірними дії приватного виконавця Витвицького

В.В. щодо передачі на реалізацію до ДП «Сетам» шляхом проведення

електронних торгів зазначеної квартири;

2) зобов`язати приватного виконавця припинити електронні торги

з продажу лоту № 593742 «Квартира, двокімнатна, загальною площею

77,2 кв.м., житловою - 41,4 кв.м., за адресою:

АДРЕСА_2 ».

В своїх письмових запереченнях, поданих суду 31.03.2026 року, представник ТОВ «Діамант+» , адвокат Гринишин Євгеній Васильович вказав наступне.

Всупереч вимог статті 448 ЦПК України подлана скарга не містить:

1) відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у особи, яка подала скаргу;

2) відомостей про інших учасників справи, зокрема, іншого боржника у справі №

346/1653/15-ц ОСОБА_2 , відомості про адреси учасника справи, засобів зв`язку ОСОБА_2 та інших, даних про наявність або відсутність електронних кабінетів;

3) ідентифікатору для доступу для сторін виконавчого провадження;

4) номеру справи, у якій видано виконавчий документ;

5) відомостей про те, коли скаржник дізнався про порушення його прав внаслідок

ухвалення оскаржуваних рішень, вчинення дій або бездіяльності приватного виконавця.

Крім того, всупереч вимог частини п`ятої статті 448 ЦПК України до скарги не додано доказів направлення її копії з додатками учасникам справи, у яких відсутні електронні кабінети у підсистемі «Електронний суд» з урахуванням положень статті 43 ЦПК України, зокрема, стягувану ТОВ «Діамант+».

Вказане свідчить про наявність підстав для повернення скарги ОСОБА_5 як такої, що подана без дотримання вимог статті 448 ЦПК України.

Крім того, вказана скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.

Представник скаржника Рибак М.М. вказує, що у провадженні приватного

виконавця Витвицького В.В. перебуває зведене виконавче провадження № 79498775, до якого включено виконавчі провадження № 79473726, №79473269 та № 79473407. Однак, до даного зведеного виконавчого провадження включені тільки 2 виконавчі провадження: № 79473726 та № 79473269, про що свідчить роздруківка із Автоматизованої системи виконавчих проваджень (далі - АСВП) . Доказів здійснення виконавчих дій щодо ВП № 79473470 по зведеному ВП № 79498775 скаржник не долучила.

Із роздруківки з АСВП вбачається, що виконавче провадження № 79473407 завершене, та останнє не входить до зведеного виконавчого провадження, у якому майно було виставлене на електронні торги.

Крім того, предметом оскарження є дії приватного виконавця щодо передачі на реалізацію майна боржника ОСОБА_1 , оскільки за твердженням його представника, це майно є предметом іпотеки, а тому в період дії воєнного стану на це майно не може бути звернуто стягнення.

Проте, вказана інформація не відповідає дійсності та спростовується таким.

13.03.2026 року приватним виконавцем виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицьким В.В. передано на реалізацію майно боржника ОСОБА_1 вище вказану двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 . Однак, остання на момент передачі майна на реалізацію не була предметом іпотеки.

У заяві приватного виконавця Витвицького В.В., адресованій Державному підприємству «СЕТАМ» 10.02.2026 року вбачається, що станом на дату передачі майна на реалізацію у державному реєстрі прав були наявні такі 8 обтяжень у виді арешту нерухомого майна, накладений постановами про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Інші обтяження квартири, в тому числі іпотека, у державному реєстрі прав станом на дату передачі майна на реалізацію відсутні, що свідчить про безпідставність скарги в цій частині.

Крім того, вище вказані положення пункту 52 Перехідних положень Закону України «Про іпотеку» стосуються виключно нерухомого майна, яке відповідає одночасно таким ознакам: 1) належить фізичним особам; 2) перебуває в іпотеці за споживчим кредитом.

Поняття «перебування майна в іпотеці» ні Законом України «Про іпотеку», ні будь-яким-іншим нормативно-правовим актом не визначено, а тому слід користуватися терміном «предмет іпотеки», який визначений Законом України «Про іпотеку» та ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 572 ЦК України в силу застави кредитор

(заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем)

зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими

кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотека згідно з ч.1 статті 3 Закону України «Про іпотеку» виникає на підставі

договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або

рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки іпотека була припинена у зв язку з відсутністю необхідності забезпечення

кредитного договору, права за яким були відступлені стягувачу, відомості щодо неї у державному реєстрі прав відсутні, що у свою чергу свідчить про втрату спірною двокімнатною квартирою, статусу предмету іпотеки. Це дає підстави дійти висновку що зазначена квартира хоч і перебуває у власності боржника, однак, не перебуває в іпотеці за споживчим кредитом.

Вказане вище свідчить про безпідставність вимог представника боржника.

Крім того, хочу звернути увагу суду на ту обставину, що чинним законодавством

«України передбачено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності приватного або

державного виконавця, який завершується у 10-ти денний строк з дня, коли особа

дізналась або могла дізнатись про порушення свого права.

Вказана норма кореспондується із положенням частини першої статті 449 ЦПК України. Рішення про передачу майна на реалізацію було ухвалено приватним виконавцем Витвицьким В.В. ще 10.02.2026 року, а тому із вказаної дати сторони ВП дізналась (могла дізнатись) про порушення її прав. Однак, скарга до суду була направлена тільки 09 березня 2026 року, тобто з порушенням строку на подання скарги. При цьому представник боржника не повідомляє дату ознайомлення із цим листом, не надає доказів цьому та не просить поновити строк на звернення до суду зі скаргою, на рішення, дії чи бездіяльність приватного виконавця.

Отже, боржником порушено строки звернення до суду зі скаргою, а остання не відповідає вимогам ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження», необгрунтованою та такою , що не підлягає задоволенню.

Тому представник ТОВ «Діамант+» просить відмовити у задоволенні розглядуваної скарги.

В своїх письмових запереченнях на скаргу, поданих 14.04.2026 року, приватний виконавець Витвицький В.В. вказав наступне.

В провадженні цього приватного виконавця перебуває вище вказане зведене виконавче провадження № 79498775, до якого включено виконавчі провадження:

1)№ 79473269 з примусового виконання виконавчого листа № 346/1653/15-ц, виданого Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області, про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 (заявника) та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором №11305995000 від 27.02.2008 року, загальний розмір якої станом на 30.03.2015 року визначено як 33 780, 08 доларів США. В цей розмір входять заборгованості за кредитом, за відсотками та певні види пені за несвоєчасні погашення заборгованостей за кредитом та відсотками;

2)№ 79473726 з примусового виконання виконавчого листа №346/1653/15-ц, виданого зазначеним судом про стягнення в солідарному порядку з тих же боржників на користь того же стягувача заборгованості за кредитним договором № 11062675000 від 23.10.2006 року, загальний розмір якої станом на 30.03.2015 року визначено як 88 434, 19 доларів США. В цей розмір входять заборгованості за кредитом, за відсотками та певні види пені за несвоєчасні погашення заборгованостей за кредитом та відсотками.

3) № 79473407 з примусового виконання виконавчого листа №346/1653/15-ц, виданого тим же судом, про стягнення в солідарному порядку з тих же боржників на користь того же стягувача заборгованості за кредитним договором №11068462000 від 31.10.2006 року, загальний розмір якої станом на 30.03.2015 року визначено як 39 137, 44 доларів США. В цей розмір входять заборгованості за кредитом, за відсотками та певні види пені за несвоєчасні погашення заборгованостей за кредитом та відсотками.

Ухвалою вказаного суду від 14.08.2025 року у вказаних виконавчих провадженнях замінено стягувача з ПАТ "Укрсиббанк" на його правонаступника - ТОВ "Діамант+".

Постановою зазначеного приватного виконавця від 30.10.2025 р. відкрито дані виконавчі провадження, а постановою від 03.11.2025 року ці провадження об`єднані у зведене виконавче провадження.

Постановою цього приватного виконавця про арешт майна боржника від 03.11.2025 р. накладено арешт на все майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів в розмірі 8068595, 03 грн.

Постановою від 18.12.2025 року про опис та арешт майна (коштів) боржника описано й арештовано вище вказану квартиру АДРЕСА_3 .

Згідно з даними звіту суб`єкта господарювання ОСОБА_6 визначено вартість вказаного об`єкта оцінки з метою його подальшої примусової реалізації на електронних торгах, а саме 4 652 700 грн.

10.02.2026 року приватним виконавцем Витвицьким В.В. в порядку ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» передано державному підприємству «Сетам» для реалізації описане й арештоване майно.

Посилання сторони заявника про те, що реалізація описаного й арештованого майна здійснюється в провадженні, де стягувачем є не кредитор, підлягають відхиленню, оскільки вище вказаною ухвалою суду від 14.08.2025 року здійснено заміну стягувача ПАТ "Укрсиббанк" на його правонаступника - ТОВ "Діамант+".

Ця ухвала є чинного та не оскарженою боржником. Окрім того, вказаним новим стягувачем подано заяву про повернення без виконання виконавчого документу у виконавчому провадженні №79473407 , яке завершено та виведено зі зведеного виконавчого провадження.

За загальним правилом, речові права на нерухоме майно, зазначені в підпунктах 2 і 3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно. При цьому, іпотека та заборона відчуження щодо об`єктів нерухомого майна реєструються в розділі державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а щодо майнових прав на об`єкти незавершеного будівництва (ч. 10 ст. 15 вказаного Закону) - у спецрозділі.

Отже, державна реєстрація іпотеки є основною ознакою яка свідчить про наявність зареєстрованої іпотеки.

При передачі на реалізацію описаного й арештованого майна приватним виконавцем сформовано витяг з реєстру речових прав на нерухоме майно, у якому були відсутні відомості про наявність зареєстрованої іпотеки.

По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів сторони виконавчого провадження с неприпустимим, саме по собі порушення норм законодавства ще не є достатньою підставою для задоволення скарги в порядку судового контролю; необхідно також довести та встановити порушення прав саме скаржника як сторони виконавчого провадження.

Таким чином, якщо державний виконавець або інша посадова особа державної виконавчої служби, приватний виконавець порушив встановлений порядок вчинення виконавчих дій, проте при цьому не порушив права скаржника (скаржник не обгрунтував, а суд не встановив порушення прав саме скаржника, а не будь якої іншої особи), то така скарга задоволенню не підлягає.

Аналогічна правовий висновок висловлено Верховним Судом у постановах віл 14 липня 2021 року у справі № 654/3323/20, від 22 квітня 2020 року у справі № 641/7824/18, від 09 грудня 2020 року у справі № 641/9433/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 520/6667/14-ц, від 21 січня 2021 року у справі № 2-5398/11, від 15 лютого 2021 року у справі № 522/21761/18, від 11 березня 2021 року у справі № 755/6875/18 та інших.

В рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року Європейський суд вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а також юридичних осіб, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Виконання судових рішень - це заключна стадія цивільного процесу, заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав. Згідно із прецедентною практикою Європейського суду з прав людини для визначення розумного строку розгляду справи включається період з надходження до суду позовної заяви й закінчується виконанням рішення суду.

Тому приватний виконавець просить відмовити в задоволенні поданої скарги.

В додаткових письмових поясненнях представника заявника, датованих 01.05.2026 року, вказано про те, що зазначені доводи приватного виконавця не підтверджують правомірність його дій щодо передачі майна на реалізацію, а, навпаки, підтверджують позицію заявника з огляду на наступне.

Іпотека як речове право була зареєстрована в Реєстрі і, - як доводять матеріали виконавчого провадження, - приватний виконавець знав про її існування.

У інформаційній довідці № 451216800 від 07.11.2025 року, сформованій приватним виконавцем Витвицьким В.В., наявні записи про іпотеку, а саме № 12651880 від 28.02.2008 р., № 12651834 від 30.12.2006, № 12651793 від 24.10.2006 р., а також наявні відомості про заборону, зареєстровану в Реєстрі за № 12651485.

У будь-якому разі чинна законна іпотека має пріоритет над відомостями з реєстру речових прав. Тобто, якщо інформація у реєстрі речових прав про іпотеку (наприклад, іпотека припинена) суперечить первинним документам про державну реєстрацію, пріоритетного значення набувають первинні підстави реєстрації (іпотечний договір), про що вказано в постанові Касаційного господарського суду від 15 вересня 2020 р. у справі №918/80/19.

Отже, приватним виконавцем було достовірно встановлено, що спірна квартира, яка передана на реалізацію, є предметом іпотеки. Окрім цього, в матеріалах виконавчого провадження наявна копія договору іпотеки, однак, виконавцем всупереч існуванню мораторію передано майно на реалізацію.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас, цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57c21).

Отже, подану скаргу необхідно задовольнити.

Особи, які беруть участь у справі (їх представники) в судове засідання повторно не прибули, розгляд скарги неодноразово відкладався за клопотанням сторони заявника.

При цьому суд враховує положення частин 1 і 2 ст.450 ЦПК України про те, що скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Суд вважає за можливе розгляну скаргу по суті на підставі наданих вище вказаними учасниками доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося , оскільки розгляд скарги здійснювався судом за відсутності учасників.

Стадія ухвалення судового рішення судом визначена по 26.05.2026 року.

Суд вважає встановленою ту обставину, що на виконанні у приватного виконавця Витвицького В.В, перебуває зведене виконавче провадження № 79498775, до якого включено виконавчі провадження № 79473726, №79473269 та № 79473407. Однак, до даного зведеного виконавчого провадження включені тільки 2 виконавчі провадження: № 79473726 та № 79473269, про що свідчить роздруківка із Автоматизованої системи виконавчих проваджень.

При цьому суд вважає слушними доводи сторони ТОВ «Діамант+» про те, що доказів щодо здійснення виконавчих дій щодо ВП №79473470 у вказаному зведеному провадженню сторона заявника не долучила.

Судом також встановлено, що постановою цього приватного виконавця про арешт майна боржника від 03.11.2025 р. накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів в загальному розмірі 8 068 595, 03 грн.

Постановою виконавця від 18.12.2025 року про опис та арешт майна (коштів) боржника описано й арештовано вище вказану квартиру АДРЕСА_3 .

Згідно з даними звіту від 09.01.2026 року суб`єкта господарювання ОСОБА_6 визначено вартість вказаного об`єкта оцінки з метою його подальшої примусової реалізації на електронних торгах, а саме 4 652 700 грн.

13.03.2026 року приватним виконавцем Витвицьким В.В. в порядку ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» передано державному підприємству «Сетам» для реалізації описане й арештоване майно.

Суд також погоджується з доводами приватного виконавця про те, що посилання сторони заявника про те, що реалізація описаного й арештованого майна здійснюється в провадженні, де стягувачем є не кредитор, підлягають відхиленню, оскільки вище вказаною ухвалою суду від 14.08.2025 року здійснено заміну стягувача ПАТ "Укрсиббанк" на його правонаступника - ТОВ "Діамант+".

Так, із роздруківки з АСВП вбачається, що виконавче провадження № 79473407 завершене, та останнє не входить до зведеного виконавчого провадження, у якому майно було виставлене на електронні торги.

Крім того, суд вважає недоведеними твердження сторони заявника про те, що спірна квартира була станом на 10.02.2026 року (дата прийняття рішення про реалізацію спірної квартири) предметом іпотеки, оскільки суду не надано жодного доказу, який підтверджує факт реєстрації даної іпотеки у встановленому законом порядку, а судом встановлено, що іпотека була припинена у зв язку з відсутністю необхідності забезпечення кредитного договору, права за яким були відступлені стягувачу, відомості щодо неї у державному реєстрі прав відсутні, що у свою чергу свідчить про втрату спірною двокімнатною квартирою, статусу предмету іпотеки.

Тому посилання сторони заявника на п.5-2 Прикінцевих