Рішення № 136846263, 27.05.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/2606/26

Провадження № 2/344/3388/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

27 травня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої Кіндратишин Л.Р.,

за участю:секретаря судового засідання Комуніцької Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

11.02.2026 згідно дати реєстрації представник позивача звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за:

- кредитним договором № 555140795217 від 22.02.2021 у розмірі 7679,80 грн, з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 3000 грн., - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 4679,80 грн.;

- кредитним договором № 0664031560/6 від 22.02.2021 у розмірі 133025 грн, з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 10000 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 123025 грн., 2662,40 грн судового збору та витрат на правову допомогу у розмірі 25000 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 22.01.2021 між ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» та ОСОБА_1 укладено договір № 555140795217, у відповідності до якого відповідач отримав у кредит кошти в сумі 3000 грн., з процентною ставкою за користування кредитом в розмірі 730% річних - знижена та 950% річних - фіксована.

18.12.2023 було укладено договір № 18/12-2023 відповідно до якого ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 555140795217.

Також, 22.02.2021 між ТОВ «ІНФІНАНС» і ОСОБА_1 в електронній формі, укладено договір № 0664031560/6, згідно з яким розмір кредиту 10000 грн., строком на 3 роки, відсоткова ставка - 1,75% за один день користування кредитом.

22.06.2022 було укладено договір № 22/06-22 відповідно до якого ТОВ «ІНФІНАНС» відступило на користь ТОВ «ФК "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0664031560/6.

23.05.2024 було укладено договір № 23/05/24 відповідно до якого ТОВ «ФК "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0664031560/6.

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договорами № 555140795217 від 22.02.2021, № 0664031560/6 від 22.02.2021.

Станом на сьогоднішній день заборгованість за вказаними договорами відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість, яку просить стягнути з відповідача та судові витрати (а.с. 1-12).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 11.02.2026 справу передано судді Кіндратишин Л.Р. (а.с. 137-138).

13.02.2026 - відкрито провадження, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін (а.с. 144-145).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позові зазначив, здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач повторно у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений відповідно до вимог закону, в тому числі через сайт «Судова влада». Правом на подання відзиву не скористався. Заяви про розгляд справи за відсутності чи будь-яких інших клопотань відповідач не подавав.

За таких обставин, з урахуванням положень ст.ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата його складання.

Оскільки сторони в судове засідання, призначене на 25.05.2026 не з`явилися, суд, з дотриманням положень ч. 6 ст. 259 ЦПК України і ч. 5 ст. 268 ЦПК України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше п`яти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання і на виконання вимог ч. 4 ст. 268 ЦПК України підписав судове рішення без його проголошення.

Суд дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 22.02.2021 між ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» та ОСОБА_1 укладено договір № 555140795217, у відповідності до якого відповідач отримав у кредит кошти в сумі 3000 грн на строк 30 календарних днів під проценти, вказані в п.1.1.1., а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику та сплатити зазначені проценти. Договір діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором (п. 1.1.). Договір підписаний 22.02.2021 ОСОБА_1 електронний підпис одноразовим ідентифікатором (СМС-код) 2124 (а.с. 52-54).

Згідно п. 1.1.1 договору, сторони погодили тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить вiд фактичного виконання позичальником умов договору та становить: 1.1.1.1 знижена процентна ставка, фіксована 730% річних від суми позики у межах строку надання позики, зазначеного в пункті 1.1 цього договору, якщо в цей строк споживач здійснить повне погашення заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку; 1.1.1.2 стандартна процента ставка, фіксована 2950% річних від суми позики застосовується: - у межах строку надання позики, зазначеного в пункті 1.1 цього договору, якщо позичальник не виконав умови зазначені в пп 1.1.1.1 договору для застосування зниженої процентної ставки, та у межах періоду прострочення, але не більше 30 календарних днiв поспiль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз.2 част.1 статті 1048 Цивiльного кодексу України.

Відповідно до п. 2.1. договору позика надається позичальнику шляхом перерахування позикодавцем позики на банківський картковий рахунок позичальника за реквізитами його банківської платіжної картки, зазначений у реєстраційної анкеті клієнта позичальника у системі «Loany» на сайті системи www.loany.com.ua.

Згідно п. 2.3. у випадку проведення сторонами пролонгації/реструктуризації заборгованості за раніше укладеним договором позики, позика позичальнику надається шляхом погашення Позикодавцем заборгованості за раніше укладеним договором позики та проведення відповідних бухгалтерських проводок в системі з одночасним формуванням за позичальником заборгованості за цим договором, в розмірі що дорівнює не погашеній заборгованості за попереднім договором позики.

Відповідно до п. 3.1 договору позичальник здійснює повернення позики і сплачує проценти згідно із загальними умовами та відповідно до графіку платежів.

Згідно з додатком №1 до Договору позики № 555140795217 від 22.02.2021, дата чергового платежу 23.03.2021, сума чергового платежу 4800 грн., основна сума позики 3000 грн., сума відсотків 1800 грн. (а.с. 75).

Відповідно до довідки про ідентифікацію по договору № 555140795217 від 22.02.2021, клієнт ОСОБА_1 , з якими укладено договір № 555140795217 від 22.02.2021 ідентифікований ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія». Акцепт договору позичальником (підписання одноразовим ідентифікатором) - 2124 відправлено на номер телефону НОМЕР_1 (а.с. 128).

Згідно з квитанцією №1571509153 сервісу Liqpay АТ КБ «Приватбанк» від 22.02.2021, сума 3000 грн., призначення: видача кредитних коштів, отримувач: 414943*92 (а.с. 129).

Відповідно до довідки по договору позики № 555140795217 від 22.02.2021 заборгованість за кредитним договором становить 7679,80 грн, з яких: тіло кредиту 3000 грн та відсотки - 4679,80 грн. Нарахування відсотків здійснювалось за період з 22.02.2021 по 22.04.2021 (а.с. 131).

18.12.2023 між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено договір факторингу № 18/12-2023, відповідно до якого ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 555140795217 (а.с. 59-62).

Згідно з витягом з реєстру божників до вказаного договору факторингу, до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» перейшло право вимоги до відповідача, ОСОБА_1 за кредитним договором № 555140795217 від 22.02.021 в сумі 7679,80 грн. (а.с. 75, 76-77)

Також, 22.02.2021 між ТОВ «ІНФІНАНС» і ОСОБА_1 укладено договір про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0664031560/6, шляхом підписання заявки-анкети № 3494590, акцепту оферти від 22.02.2021 на укладення договору надання позики, в тому числі на умовах фінансового кредиту, які підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 2L3Z8W.

Згідно заявки-анкети на отримання кредиту 22.02.2021 ОСОБА_1 просив надати йому кредит на наступних умовах: сума кредиту - 10000 грн., термін кредиту - 30 днів, ціль кредиту - використання в споживчих цілях, реквізити банківської платіжної картки - НОМЕР_2 (а.с. 13).

У акцепті оферти ОСОБА_1 погодився, що для надання йому кредиту на умовах, викладених в цьому Акцепті та дала згоду на використання при укладенні цього правочину одноразового ідентифікатора, в якості аналога її власноручного підпису (а.с. 15).

Відповідно до умов викладених в оферті, ця Пропозиція (Оферта), Акцепт оферти, Правила та Заявка анкета становлять єдиний документ Договір.

Відповідно до Пропозиції, розмір кредиту 10000 гривень; строк користування кредитом 30 днів; строк дії договору 3 роки. Відсоткова ставка 1,75% за один день користування кредитом, застосовується за умови належного виконання умов Договору та відсутності Пролонгації; річна відсоткова ставка 638,75%, застосовується за умови належного виконання умов Договору та відсутності Пролонгації. Загальна вартість кредиту у грошовому вираженні становить: 5250 гривень, за умови належного виконання умов Договору та відсутності Пролонгації. Реальна річна процентна ставка за кредитом становить 638,75%, за умови належного виконання умов Договору та відсутності Пролонгації. Номінальна відсоткова ставка 1,75% за один день користування кредитом, застосовується у випадках передбаченими Правилами. Номінальна річна відсоткова ставка 638,75%, застосовується у випадках передбаченими Правилами. Загальна вартість кредиту у грошовому вираженні становить: 5250 грн., при використанні Номінальної відсоткової ставки. Реальна річна процентна ставка за кредитом становить 638,75%, при використанні Номінальної відсоткової ставки. Максимальна відсоткова ставка 3,5% за один день користування кредитом, застосовується за умови неналежного виконання умов Договору. Максимальна річна відсоткова ставка 1277,5%, застосовується за умови неналежного виконання умов Договору. Загальна вартість кредиту у грошовому вираженні становить: 5 250,00 грн., за умови неналежного виконання умов Договору; Реальна річна процентна ставка за кредитом становить 1277,5%, за умови неналежного виконання умов Договору. Всі інші умови викладені у ПРАВИЛАХ, з якими позичальник ознайомився до укладення Договору, які є невід`ємною частиною Договору (Оферти та Акцепту Оферти) (а.с. 14).

Відповідно до листа ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» 3158_250611114347 від 30.07.2025, та довідки директора ТОВ «ІНФІНАНС», на виконання договору укладеного між ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» та ТОВ «ІНФІНАНС», було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 21.02.2020 о 03:47 на суму 10000 грн., маска картки НОМЕР_3 , призначення платежу зарахування 10000 грн. на карту НОМЕР_3 (а.с. 40, 41).

Відповідно до розрахунку ТОВ «ІНФІНАНС» заборгованість за договором № 555140795217 від 22.02.2021 станом на 22.06.2022, 123023,50 грн. - заборгованість за процентами, 10000 грн. основна сума, сплачено 43079 грн. (а.с. 42-46).

22.06.2022 було укладено договір № 22/06-22 відповідно до якого ТОВ «ІНФІНАНС» відступило на користь ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (а.с. 49-51).

Відповідно до витягу реєстру божників до договору факторингу № 22/06-22 від 22.06.2022, ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» набуло право вимоги заборгованості до ОСОБА_1 у розмірі 1333025 грн. за договором позики № 0664031560/6 від 22.02.2021 з яких: 10000 грн. - сума наданого кредиту, 123025 грн. - заборгованість за процентами (а.с. 56-58).

23.05.2024 між ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено договір факторингу № 23/05/24, відповідно до якого ТОВ «ФК "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0664031560/6 (а.с. 79-83).

Відповідно до реєстру божників до вказаного договору факторингу та витягу з реєстру боржників «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло право вимоги заборгованості до відповідача ОСОБА_1 за договором позики № 0664031560 від 22.02.2021 в сумі 133025 грн. (а.с. 108-109, 113).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки предметом судового розгляду є спір про стягнення із відповідача на користь позивача ТОВ « ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованості за кредитним договором, а договір факторингу відповідачем не оспорювався, в даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину вищезазначеного договору у цій справі (ст. 204 ЦК України), а також презумпції обов`язковості виконання договору (ст. 629 ЦК України).

За таких обставин, у позивача, як нового кредитора, який набув право вимоги в межах сум зазначених у договорі, наявне право вимоги до відповідача щодо стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписом ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

У пункті 1 ст. 629 ЦК України вказано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В пункті 1 ст. 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтями 1048, 1050 ЦК України встановлено, що у випадку встановлення договором обов`язку позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики що залишилася, та сплати процентів.

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов`язання, за змістом якої у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно з ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Виходячи з вищенаведених положень чинного законодавства та встановлених обставин справи вбачається, що 22.01.2021 між ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» та ОСОБА_1 укладено договір № 555140795217 на суму 3000 грн., та 22.02.2021 між ТОВ «ІНФІНАНС» і ОСОБА_1 укладено Договір № 0664031560 від 22.02.2021 на суму 10000 грн.

Відповідач не виконував належним чином взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість за кредитними договорами.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами 1-3 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов`язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.

Щодо стягнення процентів за вказаними кредитними договорами суд зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 висловила думку про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, а також пеню, застосовувати штрафні санкції, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України.

Зазначені умови цих договорів не суперечать вимогам статті 6 ЦК України, оскільки сторони є вільними при укладенні договору.

Позивач просить стягнути відсотки :

- кредитним договором №555140795217 від 22.02.2021 в розмірі 4679,80 грн.;

- кредитним договором № 0664031560/6 від 22.02.2021 в розмірі 123025 грн.

Щодо стягнення заборгованості за договором позики №555140795217 від 22.02.2021.

Стосовно договору № 555140795217 від 22.02.2021, укладеного між ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» та відповідачем, у відповідності до якого відповідач отримав у кредит кошти в сумі 3000 грн на строк 30 календарних днів зі зниженою процентною ставкою 2,00% за день (730 % річних) від суми позики у межах строку надання позики, зазначеного в пункті 1.1 цього договору, та стандартною процентною ставкою 2,60% за день (950% річних), яка застосовується в межах строку кредитування, зазначеного у п. 1.1 договору (30 днів) в разі, якщо позичальник не виконав умови зазначені в п.п. 1.1.1.1 договору для застосування зниженої процентної ставки.

Як вбачається з умов договору, в останньому пролонгація строку кредитування не передбачена та не здійснювалася, а отже строк на який позичальник надав боржнику грошові кошти у користування за плату становить 30 днів.

Відтак, оскільки погашення заборгованості відповідачем здійснено не було, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за тілом кредиту в розмірі 3000 грн та відсотки за користування кредитом в сумі 2340 грн (3000 грн * 2,60% * 30 днів). В даному випадку, застосування процентної ставки в розмірі 2,60% є належним, оскільки боржником не виконані умови щодо застосування зниженої процентної ставки.

Щодо стягнення заборгованості за договором № 0664031560/6 від 22.02.2021.

Відповідно до розрахунку ТОВ «ІНФІНАНС» заборгованість за договором № 555140795217 від 22.02.2021 станом на 22.06.2022, 123023,50 грн. - заборгованість за процентами, 10000 грн. основна сума, сплачено 43079 грн. (а.с. 42-46).

Звертаючись до суду із вказаним позовом, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики № 0664031560/6 від 22.02.2021 у загальному розмірі у розмірі 133025 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням ( за тілом кредиту) - 10000 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 123025 грн., проте позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності нарахування заборгованості за відсотками саме у заявленими в розмірі 37976 грн. У наданому розрахунку заборгованості не вказано інформації щодо розміру застосованої відсоткової ставки, складових частин суми заборгованості за відсотками.

Разом з тим, відповідно до договору позики № 0664031560/6 від 22.02.2021 строк позики (строк користування кредитом - траншем) становить 30 днів , процентна ставка - 1,75%.

Разом з тим, із складеного первісним кредитом розрахунку, 22.02.2021 - видача кредиту. Крім того, відсотки за користування кредитом нараховані з 13.11.2020 по 26.04.2022.

Тому при стягненні заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, якими визначено тіло кредиту, строк кредитування і розмір відсотків, а саме : 22.01.2021 видача кредиту 10000 грн., відсотки становлять (10000 грн.*1,75%*30 днів) = 5250 грн., що відповідає умовам Договору, а не завуальованим, неяснимим умовам, які дозволяють кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно великі суми грошових коштів за користування кредитом.

Це не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Висновки суду узгоджуються із Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBOOM», якими визначено порядок зміни/продовження строку дії Фінансового кредиту. Порядок зміни та припинення дії договору ( п.8).

Пролонгація кредиту у спірних правовідносинах не мала місця, адже така здійснюється виключно за умови попередньої оплати нарахованих процентів за користування кредитом.

Таким чином, з огляду на зазначене, оскільки відповідач умови кредитних договорів належним чином не виконував, суд вважає за необхідне, задовольнити позовні вимоги частково, стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за:

- кредитним договором № 555140795217 від 22.02.2021 у розмірі 5340 грн, з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 3000 грн., - заборгованість за нарахованими процентами - 2340 грн.;

- кредитним договором № 0664031560/6 від 22.02.2021 у розмірі 15250 грн, з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 10000 грн. - заборгованість за нарахованими процентами - 5250 грн.

Щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд, зважаючи на позиції сторін щодо цього питання, дійшов такого висновку.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказав, що очікує понести 25000 гривень витрат на правову допомогу в рамках договору про надання правничої допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024, які і заявив до стягнення з відповідача.

На підтвердження понесення витрат на правову допомоги позивач надав такі докази: Договір №02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024 (а.с. 120-122); заявку на надання юридичної допомоги №2842 від 01.012.2025 (а.с. 126); витяг з Акту №25 про надання юридичної допомоги від 31.12.2025, згідно з яким надання усної консультації з вивченням документів 2 год. - 4000 грн., складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі для суду 6 год. - 18000 грн., вивчення документації Клієнта з посиланням на нормативно-правові акти та підготовка аналітичної довідки щодо судової практики - 3000 грн., відповідач ОСОБА_1 (а.с. 127).

Даючи оцінку вищевказаному, суд виходить з того, що положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3ст. 2 ЦПК України).

Разом з тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство встановило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

В частині 1ст. 137 ЦПК України зазначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4ст. 137 ЦПК України).

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 742/2585/19.

Даючи оцінку доказам, долученим на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу у даній цивільні справі у розмірі 25000 гривень, суд зазначає, що у договорі про надання правової допомоги визначені всі істотні умови договору, у тому числі вартість наданих послуг, у витязі з акту про надані послуги вказано, які саме було надано послуги, з чим позивач погодився.

Враховуючи характер виконаної адвокатським об`єднанням роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, усталеної практики у даній категорії справи, критерію необхідності та значимості процесуальних дій у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 3 000 грн.

Зазначена сума, на переконання суду, є розумною та такою, що відображає реальність адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність), з урахуванням складності справи, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги.

Із матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява подана через систему «Електронний суд», та відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2662,40 грн.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача підлягає стягненню витрати на сплату судового збору в сумі 389,60 грн.

На підставі та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 247, 259, 223, 263, 265, 268, 273, 280-285, 354-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю « ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість в сумі 20 590 ( двадцять тисяч п`ятсот дев`яносто) гривень за:

- кредитним договором № 555140795217 від 22.02.2021 у розмірі 5 340 ( п`ять тисяч триста сорок) гривень, з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 3 000 ( три тисячі) гривень, - заборгованість за нарахованими процентами - 2 340 ( дві тисячі триста сорок) гривень;

- кредитним договором № 0664031560/6 від 22.02.2021 у розмірі 15 250 ( п`ятнадцять тисяч двісті п`ятдесят) гривень, з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 10 000 ( десять тисяч) гривень, - заборгованість за нарахованими процентами - 5 250 ( п`ять тисяч двісті п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю « ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судовий збір у розмірі 389 ( триста вісімдесят дев`ять) гривень 60 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 ( три тисячі) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи :

Позивач : Товариство з обмеженою відповідальністю « ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», код ЄДРПОУ 42640371, юридична адреса: м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс 521;

Відповідач : ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 27.05.2026.

Суддя

Івано-Франківського міського суду Кіндратишин Л.Р.