Постанова № 13684437, 24.01.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2011 року м. Запоріжжя Справа № 2а-10118/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Янюк О.С.,

при секретарі судового засідання Пекній Т.В.,

за участю представників:

позивача - Гілевич А.О. (довіреність від 10.01.2011 №7);

відповідача Полуляха С.Ю. (довіреність від 10.01.2011 №8/д);

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства «Металлургстрой», м. Запоріжжя

до Запорізького територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку

про скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2010 року Відкрите акціонерне товариство «Металлургстрой» (далі ВАТ «Металлургстрой», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі-суд) із адміністративним позовом до Запорізького територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі ЗТУ ДКЦПФР, відповідач), в якому просить скасувати постанову відповідача про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 04.11.2010 №246-ЗП.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, і просить задовольнити їх у повному обсязі, та надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях від 17.01.2011 №17/01-01, від 24.01.2011 б/н. Зокрема вказує, що позивачем виконано розпорядження відповідача про усунення порушень, та приведено статут у відповідність до вимог законодавства про цінні папери. Крім того, зазначає, що за своїм правовим змістом штраф, накладений на позивача, є адміністративно-господарською санкцією, строки застосування якого визначені ст.250 Господарського кодексу України. Таким чином вважає, що у відповідача на час винесення оскаржуваної постанови сплив встановлений строк для застосування адміністративно-господарської санкції.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у наданих запереченнях від 20.12.2010 №04/12/17/3852, письмових поясненнях від 21.01.2011 №04/12/17/332, та просили у його задоволені відмовити. Зокрема зазначає, позивачем не виконано розпорядження в частині усунення порушення ст.160 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.46 Закону України «Про господарські товариства». Крім того, вказує, що відповідно до ст.4 Господарського кодексу України не є предметом регулювання цього Кодексу адміністративні та інші відносини управління за участю субєктів господарювання, яких орган державної влади не є субєктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо субєкта господарювання. Вважає, що відповідач не є органом державної влади, який наділений господарською компетенцією та не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо субєктів господарювання. Отже санкції, що застосовуються до емітентів цінних паперів за порушення законодавства в сфері не є адміністративно-господарськими санкціями, а тому строки визначені ст.250 Господарського кодексу України для застосування цих санкцій, не розповсюджується на правовідносини щодо застосування санкцій за порушення законодавства про цінні папери. Також зазначає, що згідно п.10 р.І Правил розгляду справ про правопорушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням ДКЦПФР від 11.12.2007 №2272, юридична особа може бути притягнена до відповідальності за вчинення правопорушення не пізніше трьох років з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніше двох місяців з дня його виявлення. Ураховуючи викладене, вважає що постанова про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні позивача, винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі ст.160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, судом установлені наступні обставини.

Уповноваженою особою ЗТУ ДКЦПФР за результатами розгляду справи №71-ЗП про правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні ВАТ «Металлургстрой» встановлено:

1.Статут ВАТ «Металлургстрой», затверджений рішенням зборів засновників від 23.07.2008 протоколом №1 містить положення, що не відповідають вимогам чинного законодавства про цінні папери, а саме:

п.6.1 статуту в частині: «Акції Товариства випускаються в бездокументальній формі» суперечить п.6.2 статуту в частині: «Форма існування акцій Товариства - документарна»;

п.9.1.6 статуту: «Рішення Загальних зборів з питань порядку денного приймаються простою більшістю голосів акціонерів (їх представників), які беруть участь у зборах та мають право голосу, за виключенням питань, по яких рішення приймаються кваліфікованою більшістю голосів. Кваліфікованою не менш як у ? голосів акціонерів (їх представників), які беруть участь у зборах, рішення приймаються з таких питань:- внесення змін та доповнень до статуту товариства; - прийняття рішення про ліквідацію товариства», не відповідають вимогам ч.4 ст.159 Цивільного кодексу України, відповідно до якої рішення загальних зборів акціонерів приймаються більшістю не менш як у ? голосів акціонерів, які беруть участь у зборах, щодо: 1) внесення змін до статуту товариства; 2) ліквідації товариства, крім випадків, встановлених законом; 3) з питань, передбачених законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів акціонерів, які беруть участь у зборах. Крім того не відповідає вимогам ст.42 Закону України «Про господарські товариства», який встановлює, що рішення загальних зборів рішення загальних зборів акціонерів приймаються більшістю не менш як у ? голосів акціонерів, які беруть участь у зборах з таких питань: а) зміна статуту товариства; б) прийняття рішення про припинення діяльності товариства;

статут товариства не містить: порядку одержання інформації про діяльність товариства, що є порушенням ст.116 Цивільного кодексу України;

п.9.2.2 статуту визначено, що наглядова рада складається з 1 члена, який обирається загальними зборами з числа акціонерів. При цьому, ч.1 п.1 ст.160 Цивільного кодексу України визначено, що в акціонерному товаристві може бути створена наглядова рада акціонерного товариства, яка здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу та захист прав акціонерів товариства. Отже наглядова рада є колегіальним органом. Ч.1 ст.46 Закону України «Про господарські товариства» передбачено, що в акціонерному товаристві з числа акціонерів може створюватись наглядова рада акціонерного товариства, яка представляє інтереси акціонерів в перерві між проведенням загальних зборів і в межах компетенції, визначеної статутом, що контролює і регулює діяльність виконавчого органу. Тобто наглядова рада не повинна складатись з однієї особи. П.9.2.2 статуту не відповідає вимогам ч.1 п.1 ст.160 Цивільного кодексу України та ст.46 Закону України «Про господарські товариства».

2.На установчих зборах ВАТ «Металлургстрой», протокол від 23.07.2008 №1, було обрано наглядову раду з одного акціонера ТОВ «Чорноморспецпроект». При цьому, ч.1 п.1 ст.160 Цивільного кодексу визначено, що в акціонерному товаристві може бути створена наглядова рада акціонерного товариства, яка здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу та захист прав акціонерів товариства. Отже наглядова рада є колегіальним органом. Ч.1 ст.46 Закону України «Про господарські товариства» передбачено, що в акціонерному товаристві з числа акціонерів може створюватись наглядова рада акціонерного товариства, яка представляє інтереси акціонерів в перерві між проведенням загальних зборів і в межах компетенції, визначеної статутом, що контролює і регулює діяльність виконавчого органу. Тобто наглядова рада не повинна складатись з однієї особи. Обраний в установчих зборах ВАТ «Металлургстрой», наглядової ради з одного акціонера ТОВ «Чорноморспецпроект» є порушенням вимог ч.1 п.1 ст.160 Цивільного кодексу України та ст.46 Закону України «Про господарські товариства».

З урахуванням виявлених порушень відповідачем винесено розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 22.06.2010 №77-ЗП, відповідно до якої позивач у термін до 01.10.2010 повинен усунути порушення законодавства про цінні папери, про що до 06.10.2010 .

31.08.2010 ВАТ «Металлургстрой» проведено загальні збори акціонерів, на яких статуту Товариства був приведений у відповідність до законодавства про цінні папери та Закону України «Про господарські товариства» шляхом прийняття змін до статуту Товариства (державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 13.09.2010), про що листом від 29.09.2010 позивач повідомив відповідача.

07.10.2010 відповідачем порушено справу про правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні ВАТ «Металлургстрой», про що винесено відповідну постанову, яку надіслано позивачу разом із листом від 08.10.2010 №04/42/2551.

20.10.2010 відповідачем складений акт №254-ЗП про правопорушення на ринку цінних парів відносно ВАТ «Металлургстрой» та 21.10.2010 прийнята постанова про розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів щодо ВАТ «Металлургстрой», які надіслані позивачу разом із листом від 21.10.2010 №04/12/2742.

04.11.2010 начальником ЗТУ ДКЦПФР на підставі ст.9 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» винесена постанова про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів №246-ЗП, відповідно до якої до ВАТ «Металлургстрой» застосована санкція у вигляді штрафу в розмірі 17000грн. Примірник постанови надісланий позивачу разом із листом від 04.11.2010 №04/12/2900.

Не погоджуючись із прийнятою постановою позивач звернувся до суду.

Ураховуючи викладене та норми чинного законодавства, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 166 ГК України, з метою реалізації єдиної державної політики у сфері випуску та обігу цінних паперів, створення умов для ефективної мобілізації та розміщення субєктами господарювання фінансових ресурсів з урахуванням інтересів суспільства та захисту прав учасників фондового ринку здійснюється державне регулювання ринку цінних паперів.

Державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, статус, порядок організації та діяльності якої визначаються законом (ч.2 ст.166 ГК України).

Форми державного регулювання ринку цінних паперів, порядок здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів суб'єктами господарювання та відповідальність цих суб'єктів за порушення правил зазначеної діяльності визначаються цим Кодексом та прийнятими відповідно до нього іншими законодавчими актами (ч.4 ст.166 ГК України).

Так, правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні визначає Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30.10.1996 №448/96-ВР (далі-Закон №448/96-ВР).

Пунктом 8 ч.1 ст.11 Закону №448/96-ВР встановлено, що за невиконання або несвоєчасне виконання рішень Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів - у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок та строки розгляду Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісія) справ про порушення громадянами, посадовими особами та юридичними особами вимог законодавства на ринку цінних паперів визначають Правила розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11.12.2007 № 2272 (далі - Правила).

У п.3 Правил зазначено, що розгляд справ про правопорушення, вчинені на території України, здійснюється згідно з цими Правилами.

Пунктом 10 Правил встановлено, що юридична особа може бути притягнена до відповідальності за вчинення правопорушення не пізніше трьох років з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше двох місяців з дня його виявлення.

Отже, як стверджує відповідач, ЗТУ ДКЦПФР, зокрема, вчасно до позивача були застосовані відповідні санкції, оскільки на час винесення спірного рішення строк, встановлений п.10 Правил, не сплинув. Проте суд не може погодитись із зазначеним твердженням із наступних підстав.

Відповідно до ч.4 ст.217 ГК України адміністративно-господарські санкції застосовуються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідач у даній справі є органом державної влади і уповноважений на застосування адміністративно-господарських санкцій, зокрема такі повноваження відповідача у спірних правовідносинах передбачені Законом №448/96-ВР, Положенням про Запорізьке територіальне управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, затвердженого рішенням Комісії від 14.10.2005 №585 Головою Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Частиною 1 ст.238 ГК України визначено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до субєктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення субєкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Одним із видів адміністративно-господарських санкцій, відповідно до ст.239 ГК України, є штраф.

Статтею 241 ГК України визначено поняття адміністративно-господарського штрафу це грошова сума, що сплачується субєктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з субєкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначається законодавством про цінні папери, зокрема, Законом №448/96-ВР.

За своєю сутністю фінансові санкції, які визначені вказаним Законом №448/96-ВР, є адміністративно-господарськими санкціями, оскільки застосовуються уповноваженим органом державної влади (Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку України та її територіальні управління) і мета їх застосування полягає у притягненні субєкта господарювання до відповідальності за порушення встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:1) суд вирішує справи відповідно до Конституції законів України, а також міжнародних договорів,згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

За правилами, встановленими ч.4 ст.9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт,який має вищу юридичну силу.

Аналізуючи викладене суд вважає, що оскільки Господарський кодекс України має вищу юридичну силу ніж Правила розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11.12.2007 № 2272 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 12.02.2008 за N 120/14811, то при вирішенні даного спору необхідно застосовувати положення Господарського кодексу України.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що на застосування фінансових санкцій, які передбачені Законом №448/96-ВР, розповсюджуються вимоги Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Із матеріалів справи вбачається, що правопорушення позивачем було вчинено у липні 2008 року, а постанова про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів відповідачем прийнято 04.11.2010, тобто по за межами строку, встановленого ст.250 Господарського кодексу України.

Отже, застосування до позивача адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу за порушення законодавства з цінних паперів після закінчення одного року з дня його вчинення є неправомірним.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав,свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч.1 ст.2 КАС України).

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

З огляду на вище викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправною та скасувати постанову Запорізького територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 04.11.2010 №24-ЗП.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Металлургстрой» (код ЄДРПОУ 36065188) судовий збір у розмірі 3,40грн. (три грн.40коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) О.С.Янюк

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 28.01.2011.

Суддя О.С. Янюк

Постанова не набрала законної сили.