Ухвала суду № 136844098, 27.05.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 766/3755/26

Провадження № 2/463/1851/26

У Х В А Л А

судового засідання

27 травня 2026 року Личаківський районний суд м.Львова в складі:

головуючого-судді - Грицка Р.Р.,

з участю секретаря судового засідання - Назара Р.М.,

представника позивача - Стеценка М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в режимі відеконференції за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ПРАВЕКС-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

в провадженні Личаківського районного суду м.Львова перебуває цивільна справа за позовом Акціонерного товариства «ПРАВЕКС-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 232RPUA211440001 від 24.05.2021 року у розмірі 76524,38 гривень.

Матеріали справи поступили до Личаківського районного суду м.Львова 28.04.2026 року відповідно до ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 24.03.2026 року, про направлення такої для розгляду за підсудністю.

25 березня 2026 року відповідачем ОСОБА_1 до Херсонського міського суду Херсонської області було подано клопотання про залишення позову без розгляду. Водночас суд, враховуючи мотиви, з яких виходить відповідач, положення чинного законодавства, розцінює таке клопотання, яке подано в порядку п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України, а саме клопотання про закриття провадження у справі, якщо набрало законної сили рішення суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Клопотання обґрунтоване тим, що постановою Херсонського апеляційного суду від 11.03.2025 у справі 766/10716/24 з відповідача частково стягнуто на користь Акціонерного товариства «Правекс Банк» заборгованість за кредитним договором № 232RPUA211440001 від 24.05.2021 у розмірі 60169,14 гривень. 22.04.2025 року Херсонським міським судом Херсонської області, на вимогу Акціонерного Товариства «ПРАВЕКС-БАНК», було видано виконавчий лист № 766/10716/24. Вказує, що нею 06.04.2025 було сплачено судові витрати на рахунок АТ «Правекс-Банк», відповідно постанові суду, та кожного місяця, починаючи з червня 2025 року по теперішній час перераховуються на рахунок приватного виконавця сума коштів в рахунок боргу, визначеного судом. Станом на 25.03.2026 року нею сплачено в рахунок боргу 50000,0 гривень. Тобто, вважає, що на дату подання позову вона продовжує сплачувати борг і виконавче провадження не закрито, строк закінчення сплати визначеного боргу, судом не встановлено. Отже, тільки після закриття виконавчого провадження можна буде розрахувати суму боргу перед позивачем, яку їй залишиться сплатити із загальної суми боргу 121517,62 гривень. Зазначена сума боргу до стягнення в позовній заяві не є коректною і включає суму боргу, яка вже визначена судом до стягнення. Після набрання рішенням суду законної сили, сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав, а також оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.

Представник позивача не погодившись із клопотанням, 26.03.2026 року до Херсонського міського суду Херсонської області подав письмові заперечення, згідно яких вказав, що подаючи даний позов, позивач обґрунтував таку необхідність та не приховував наявність судового рішення, а також чітко зазначив період нарахування заборгованості. Відповідачем до клопотання долучені платіжні інструкції, які містять в собі призначення платежу: «Оплата боргу по ВП 78125274», тобто ОСОБА_1 здійснювала погашення заборгованості саме за рішенням суду у справі 766/10716/24, яким в свою чергу стягнуто заборгованість яка виникла до 19.01.2024 року. Судовим рішенням у справі 766/10716/24, кредитний договір № 232RPUA211440001 від 24.05.2021 не розірвано та не визнано припиненим, а отже він продовжує діяти. До звернення позивачем до суду з даним позовом, ОСОБА_1 не здійснила жодного платежу на погашення заборгованості згідно графіку кредитного договору, а долучені платіжні інструкції відносяться до виконання рішення суду за яким стягнуто заборгованість за попередній період.

Представник позивача Стеценко М.В. в судовому засіданні відносно клопотання заперечив, з підстав викладених у письмових запереченнях, просив відмовити у задоволенні клопотання.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи. При цьому, подала суду клопотання про розгляд справи без її участі. А тому, суд вважає за можливим розглянути клопотання у відсутності відповідача.

Заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи та вирішуючи подане відповідачем клопотання, суд приходить до наступного висновку.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово звертала увагу на те, що суди повинні враховувати принцип правової визначеності і не допускати наявності проваджень, а отже і судових рішень, ухвалених у спорі між тими ж сторонами з того ж предмета.

Так, пункт 2 частини першої статті186 ЦПК України передбачає, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами.

Крім того, пункт 3 частини першої статті255 ЦПК України визначає, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Ця підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який уже розглянуто і остаточно вирішено по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15-ц зазначено, що необхідність застосування пункту 2 частини першої статті205 ЦПК України (в редакції 2004 року) зумовлена, по-перше, неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, у яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову, та, по-друге, властивістю судового рішення, що набрало законної сили (стаття223 ЦПК України).

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2024 року у справі № 186/871/14-ц.

З матеріалів справи вбачається, що дійсно позивач уже звертався до суду за захистом свого порушеного права відповідачем за кредитним договором № 232RPUA211440001 від 24.05.2021 року. Постановою Херсонського апеляційного суду від 11.03.2025 у справі 766/10716/24 з відповідача частково стягнуто на користь Акціонерного товариства «Правекс Банк» заборгованість за кредитним договором № 232RPUA211440001 від 24.05.2021 у розмірі 60169,14 гривень станом на 19.01.2024 року (період нарахувань, згідно мотивувальної частини постанови охоплюється з 24.05.2021 року по 24.12.2023 року.

Проте, період нарахувань за спірним кредитним договором № 232RPUA211440001 від 24.05.2021 року, згідно поданої позовної заяви, яка розглядається охоплює строк з 19.01.2024 року 10.02.2026 року в межах строку дії договору.

Таким чином, судом встановлено, що у справі № 766/10716/24 судом остаточно по суті спір між сторонами вирішено не було, а тому предмет спору у справі яка розглядається не є тотожним із справою № 766/10716/24, оскільки охоплює зовсім інший період нарахувань та їх розмір.

При цьому, суд на даному етапі не вбачає за доцільне давати оцінку правомірності проведення позивачем нарахувань за спірним кредитним договором після набрання рішення суду законної сили про часткове задоволення його вимог по боргових зобов`язаннях відповідача, вказані обставини будуть предметом розгляду справи по суті.

Таким чином клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

Разом з тим, у зв`язку із першою неявкою в судове засідання відповідача, суд дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду справи на іншу дату, при цьому, попередивши відповідача про наслідки неявки в наступне судове засідання.

Керуючись ст.ст.223, 255, 247 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у справі - відмовити.

Відкласти розгляд справи за позовом Акціонерного товариства «ПРАВЕКС-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - на 12 год. 00 хв. 24 червня 2026 року.

В судове засідання викликати учасників процесу, попередити відповідача про наслідки неявки в наступне судове засідання.

Ухвала суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено - 27 травня 2026 року.

Суддя Грицко Р.Р.