Постанова № 136842447, 25.05.2026, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/11824/26

Провадження № 3/686/2977/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.26

25 травня 2026 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Бурка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, військовослужбовця,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 о 00 год. 34 хв. 10 квітня 2026 року по вул.Народної Волі, 6, у м.Хмельницькому, в порушення п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, керував транспортним засобом марки та моделі «Skoda Fabia», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння.

У судове засідання ОСОБА_1 , будучи своєчасно сповіщеним про час, дату та місце розгляду справи (що підтверджується довідкою про доставку повістки про виклик до суду), не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило. Згідно зі ст.277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Частиною 2 статті 268 цього ж Кодексу передбачений виключний перелік статей, при розгляді справ за якими, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Категорія справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.130 КУпАП, до вказаного переліку не входить, а тому присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за цією статтею, у судовому засіданні не є обов`язковою. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України»). Враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд дійшов висновку про необхідність, у відповідності до ч.1 ст.268 КУпАП, розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , захист інтересів якого у судовому засіданні здійснює захисник Урода О.В., який просив, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, закрити провадження в справі, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Заслухавши учасника процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що факт вчинення вказаного порушення правил дорожнього руху ОСОБА_1 повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами в їх сукупності, а саме даними: протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №636636 від 10.04.2026 р. (щодо фіксації порушення ОСОБА_1 п.2.9 «а» Правил дорожнього руху); направлення на медичний огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 , з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 10.04.2026 р. та акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у яких відображено наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці); висновку лікаря КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Хмельницької обласної ради ОСОБА_2 від 10.04.2026 р., відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння; здійснених за допомогою відеореєстратора службового автомобіля та нагрудних камер працівників поліції відеозаписів, в яких зафіксовані обставини вчинення вказаного правопорушення ОСОБА_1 . Зокрема, вказані відеозаписи підтверджують ті обставини, що під час дії заборон, встановлених режимом комендантської години, транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 у вказаний час та місці, за порушення пправил дорожнього руху, було зупинено працівниками поліції, які виявили у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що ОСОБА_1 спочатку погодився пройти такий огляд на місці зупинки транспортного засобу, однак спробував вказане місце самовільно залишити, після чого виявив бажання проїхати у медичний заклад для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Також, як убачається з переглянутих у судовому засіданні відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, у медичному закладі було проведено огляд ОСОБА_1 лікарем, яким, на підставі даних, встановлених за результатами медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, був складений висновок, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, окрім того, відображено на відеозаписах і процес проведення двох тестувань останнього за допомогою приладу «Драгер», показники якого становили 1,84 ‰ та 1,83 ‰ відповідно, які лікарем були продемонстровані ОСОБА_1 . Отже, у працівника поліції були достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, і лише після підтвердження такого стану, поліцейський правомірно склав відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення та надав цей протокол для підписання особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Порушень чинного законодавства під час складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, в ході судового розгляду, не встановлено, такий складений у відповідності до положень ст.256 КУпАП, згідно зі ст. 251 цього ж Кодексу, є належним, достовірним і допустимим доказом у справі.

За наведених обставин, зазначені захисником ОСОБА_3 аргументи щодо відсутності доказів факту керування саме у стані алкогольного сп`яніння зазначеним вище транспортним засобом ОСОБА_1 , а також про те, що працівники поліції в означені час та місці безпідставно зупинили ОСОБА_1 та пропонували йому проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння, при тому, що алкогольних напоїв ОСОБА_1 не вживав, ознак сп`яніння не мав, та про те, що порядок, як направлення ОСОБА_1 для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння працівниками поліції, так і проведення огляду лікарем, за твердженням захисника, були порушені та проведені без дотримання ст.266 КУпАП, «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735), «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. № 1103, суд відхиляє, оскільки вказаний порядок, зокрема направлення водія транспортного засобу ( ОСОБА_1 ) для проведення у зазначений день огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння працівниками поліції було дотримано. Судом не встановлено й порушень вимог діючого законодавства щодо порядку проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, які б були допущені у закладі охорони здоров`я лікарем. До того ж, такі твердження захисника спростовуються вищенаведеними, дослідженими в суді, належними, достовірними та допустимими доказами, зокрема й відеозаписами, про які зазначено вище та на яких, з-поміж іншого, зафіксовано факт керування ОСОБА_1 автомобілем під час дії заборон, встановлених режимом комендантської години, за порушення якої працівники поліції наділені правом зупиняти водіїв транспортних засобів, окрім того поліцейським було озвучено ОСОБА_1 , що причиною його зупинки слугувало також неподання останнім сигналу світлового покажчика повороту відповідного напрямку під час здійснення повороту (за що ОСОБА_1 , постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6998777 від 10.04.2026 р., було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП). Окрім того, сам ОСОБА_1 , стан алкогольного сп`яніння якого в подальшому підтверджено за результатом проведеного у медичному закладі огляду, будь-яких зауважень щодо порядку направлення та проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, на місці подій не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час направлення та проведення огляду, а також під час складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять. Суд вважає безпідставним посилання захисника на допущене поліцейським порушення права на захист ОСОБА_1 , оскільки у матеріалах справи відсутні будь-які підтверджуючі вказаний факт відомості. До того ж, із урахуванням системного аналізу ст.ст.7, 256, 269 КУпАП, які вказують на те, що притягнення особи до адміністративної відповідальності починається з моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення та його пред`явлення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому працівник поліції тим, що у відсутності захисника направив ОСОБА_1 до медичного закладу для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, вимог діючого законодавства не порушив.

Наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази повністю підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення та відображають обставини, які мають значення для вказаної справи, які, у своїй сукупності з іншими доказами, поза розумним сумнівом підтверджують його вину, тому немає підстав для закриття провадження в справі, про що у судовому засіданні заявляв захисник ОСОБА_3 .

Оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (винесення постанови про накладення адміністративного стягнення), суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у порушенні п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху повністю доведена, і його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.130 КУпАП, як керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння.

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, що становить підвищену суспільну небезпеку, особи порушника, який не вперше притягується до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а тому, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної у ст.23 КУпАП, з дотриманням закріплених у Конституції України принципів законності, гуманізму і справедливості, на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

На переконання суду саме таке стягнення, у цьому випадку, буде справедливим, необхідним і достатнім для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір», що становить 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 27, 30, 40-1, 283, 284, 294 КУпАП, -

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. (сімнадцять тисяч гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф вноситься порушником в установу банку України.

У разі несплати правопорушником штрафу у вищевказаний строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Якщо посвідчення водія не було тимчасово вилучено в порядку, передбаченому статтею 265-1 КУпАП, особа, позбавлена права керування транспортним засобом, зобов`язана негайно здати посвідчення водія до уповноважених органів Національної поліції.

У разі виявлення в особи посвідчення водія, яке підлягає здачі, його вилучення здійснюється поліцейським.

Після закінчення строку позбавлення права керування транспортним засобом посвідчення водія повертається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Після набрання постановою законної сили:

стягувачем штрафу є: Управління патрульної поліції в Хмельницькій області ДПП, місцезнаходження: м.Хмельницький, пров.Коцюбинського, 35/2;

стягувачем судового збору є: Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: м.Київ, вул.Липська, 18/5;

боржником є: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель АДРЕСА_1 .

Реквізити для сплати штрафу: призначення платежу: 21081300, отримувач коштів: ГУК у Хмельницькій області; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37971775; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 748999980313060149000022001, код класифікації доходів бюджету 21081300 (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №636636 від 10.04.2026 р.).

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106; пункт 5.

Суддя