Ухвала суду № 136840181, 26.05.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/771/25

№ 2/183/1711/26

У Х В А Л А

26 травня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Парфьонова Д. О., за участі: секретаря судового засідання Моісєєва К. А., представника позивача Гончаренко І. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» про зобов`язання вчинення дій,

В С Т А Н О В И В:

24 січня 2025 року ТОВ «Глобал Спліт» звернулося з цим позовом до суду, в якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 57 825,65 грн.

Постановленою суддею ухвалою від 31 січня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначене розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.

Постановленою судом ухвалою від 20 березня 2025 року прийнято зустрічний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» про зобов`язання вчинення дій (справа № 183/771/25, провадження № 2/183/2840/25) до спільного розгляду з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (справа № 183/771/25, провадження № 2/183/315/25), об`єднано їх в одне провадження під спільним номером. У зв`язку з прийняттям зустрічного позову, справу № 183/771/25 призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі.

Постановленою судом ухвалою від 08 травня 2025 року клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено частково. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» надати суду на огляд при дослідженні письмових доказів оригінали: договору про надання банківських послуг № 779997/4216271 від 22 жовтня 2021 року; акту приймання-передачі права вимоги з АТ «Креді Агріколь Банк» до договору відступлення прав вимоги № 4-2023 від 29 серпня 2023 року. У задоволенні іншої частини клопотання відмовлено.

Постановленою судом ухвалою від 09 вересня 2025 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» про зобов`язання вчинення дій. Призначено справу до судового розгляду по суті.

До судового засідання 14 квітня 2026 року надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, мотивоване службою відповідача, неможливістю 14 квітня 2025 року покинути місце військової служби. До клопотання подано довідку від 13 квітня 2026 року № 160 форми № 5, задоволене судом у судовому засіданні.

До судового засідання 26 травня 2026 року надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, мотивоване неможливістю 26 травня 2026 року прибути до суду у зв`язку з направленням на лікування від військової частини. До клопотання подано довідку від 13 квітня 2026 року № 160.

В судовому засіданні судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду з підстав, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 223 ЦПК України та поставлено на обговорення питання про зупинення провадження у справі з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, як обов`язкове для з`ясування судом з огляду на подані відповідачем докази на підтвердження підстав відкладення.

Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні не заперечила проти зупинення провадження, за умови подання відповідачем належних доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи в межах, достатніх для вирішення питання про зупинення провадження, висновує таке.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Згідно з висновками щодо застосування норм права, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22 (провадження № 14-74цс25) за нинішньої редакції пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України в суду є обов`язок, а не право зупинити провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. За таких умов розсуд суду є доволі обмеженим у тому, щоб не застосовувати таке обов`язкове зупинення провадження у судовій справі. Виняток для суду з наведеного правила складає ситуація, коли дотримання приписів статті 251 ЦПК України вступає у суперечність із загальними засадами цивільного процесуального законодавства, як-от верховенство права, елементом якого є право на доступ до суду, та, у другу чергу, диспозитивність цивільного процесу. Отже, під час застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суди мають забезпечити дотримання, зокрема, основних засад (принципів) цивільного судочинства. Принципи змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства (статті 12, 13 ЦПК України) надають учасникам справи право вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами. Водночас обов`язок суду зупинити провадження не повинен тлумачитися всупереч волі та інтересам військовослужбовця як учасника цивільного процесу. Тож застосовувати пункт 2 частини першої статті 251 ЦПК України не можна тоді, коли це безпосередньо суперечить інтересам військовослужбовця, який звернувся до суду як позивач та вимагає судового захисту його прав, свобод та/або інтересів, а так само військовослужбовця як відповідача чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, який прагне продовження розгляду справи по суті за його відсутності. Тобто ключовим під час вирішення питання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України є саме воля військовослужбовця як сторони чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. За таких обставин прохання військовослужбовця, який є стороною або третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, продовжити розгляд справи, незважаючи на його військову службу, суд має врахувати як достатню підставу не зупиняти провадження у справі.Тобто якщо учасник справи, права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагне продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство. У такий спосіб суд забезпечить баланс між вимогами процесуальних норм права, справедливістю та ефективністю правосуддя.

Отже, під час застосування правил пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм права, визначених у пункті 3 частини першої статті 227 ГПК України та в пункті 5 частини першої статті 236 КАС України, судам потрібно виходити з такого: 1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»; 2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі; 3) якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.

ВПВС у постанові у справі № 754/947/22 вказала, що ураховуючи, що з 24 лютого 2022 року в Україні введено правовий режим воєнного стану, внаслідок чого Збройні Сили України як цілісна структура були переведені на організацію і штати воєнного часу, а також беручи до уваги факт проходження відповідачем військової служби в період дії воєнного стану, який є об`єктивною обставиною, що перешкоджає його участі в розгляді справи, і відсутність беззастережної волі військовослужбовця ОСОБА_2 щодо продовження розгляду справи, Велика Палата Верховного Суду вважає оскаржувану ухвалу Київського апеляційного суду від 06 березня 2023 року такою, що відповідає вимогам пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України.

За таких обставин, ураховуючи положення п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, у сукупності з висновками щодо застосування норм права, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22, зважаючи на відсутність в матеріалах справи заперечень відповідача проти зупинення розгляду справи та враховуючи надані відповідачем докази у виді копій: довідки від 25 грудня 2025 року № 809, виданої командиром в/ч НОМЕР_1 , згідно з якою солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 /т.2 а.с.6/; довідки від 13 квітня 2026 року № 160, виданої командиром в/ч НОМЕР_1 , згідно з якою солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 /т.2 а.с.10/, суд висновує про необхідність зупинення провадження у цій справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 251, 253, 260 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» про зобов`язання вчинення дій зупинити до припинення воєнного стану в Україні або припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Зобов`язати сторони повідомити суд про припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга подається протягом 15 днів, починаючи з наступного за днем складення ухвали суду.

Ухвала суду в повному обсязі складена і підписана 27 травня 2026 року.

Суддя Д. О. Парфьонов