Ухвала суду № 136839230, 26.05.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/4894/26

Провадження № 2/0203/2577/2026

УХВАЛА

про визнання заявленого відводу необґрунтованим

26 травня 2026 року суддя Центрального районного суду міста Дніпра Іваницька І.В.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Іваницької І.В. від розгляду справи № 203/4894/26 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Дніпропетровського науково- дослідного інституту судових експертиз, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

11.05.2026 ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до Центрального районного суду міста Дніпра з позовом до Міністерства юстиції України, Дніпропетровського науково - дослідного інституту судових експертиз, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2026 для розгляду справи визначено головуючого суддю Іваницьку І.В., якій канцелярією суду відповідні матеріали були передані 15.05.2026.

Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 20.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, який визначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін; розгляд справи призначений у судовому засіданні на 13.07.2026 о 14.00 год.

25.05.2026 від ОСОБА_1 через електронну пошту до суду надійшла підписана ЕЦП заява від 23.05.2026 про відвід судді Іваницької І.В. від розгляду справи №203/4894/26, обґрунтована наявністю обставин, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Так, на думку, заявника суддя Іваницька І.В., напевно, заінтересована в незаконному результаті розгляду цієї справи, оскільки після спливу десяти днів з дня надходження до суду його позовної заяви ухвала відповідно до ст. ст. 185-187 ЦПК України постановлена не була, чим порушено його право на доступ до правосуддя.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

За змістом ч. 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.

Згідно з ч. 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Згідно зі статтею 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі судді в розгляді справи.

За змістом ч. ч. 2, 3 ст. 40 ЦПК України суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 цього Кодексу.

Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п.1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною першою статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) зазначено, що у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.

Тобто, заявлений учасником справи відвід судді від розгляду справи має ґрунтуватися не на особистих переконаннях заявника щодо обставин спірних правовідносин чи особистості судді, визначеного у встановленому законодавством порядку для розгляду конкретної справи, а саме на оцінці особистих переконань конкретного судді у конкретній справі та його фактичної поведінки при вирішенні такої справи.

Одночасно, статтею 15 Кодексу суддівської етики також визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Відповідно до частин 1, 2 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Пунктом 4 частини 5 статті 12 ЦПК України передбачено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Тобто, з наведеного в сукупності випливає, що неупереджений розгляд справи є однією з найголовніших засад здійснення цивільного судочинства, а також основоположним правом особи, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З викладеного вбачається, що відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості судді. Наявність припущень не є достатньою підставою для відводу судді.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 ЦПК України).

З огляду на викладене, мотиви позивача про відвід судді Іваницької І.В. у справі, викладені у заяві про відвід від 23.05.2026, не є підставами, які б слугували для її відводу, у зв`язку з чим суд доходить висновку про необґрунтованість поданої заяви.

Керуючись ст. ст. 33, 36, 40, 259-261, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати заяву ОСОБА_1 про відвід судді Іваницької І.В. від розгляду справи № 203/4894/26 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Дніпропетровського науково- дослідного інституту судових експертиз, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди необґрунтованою.

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Іваницької І.В. від розгляду справи № 203/4894/26 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Дніпропетровського науково- дослідного інституту судових експертиз, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди передати для визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 статті 33 Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Іваницька