Рішення № 136838461, 25.05.2026, Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/459/26

Провадження № 2-о/503/37/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року Кодимський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Сердюка Б.С.,

за участю секретаря судового засідання Клемпуш Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

УСТАНОВИВ:

Заявниця звернулася до суду із заявою в якій просить встановити факт належності їй трудової книжки серії НОМЕР_1 . Заявлені вимоги мотивовані тим, що заявниця, досягши пенсійного віку, звернулася до відділу обслуговування громадян № 2 Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з заявою про призначення їй пенсії. Однак, під час перевірки документів їй повідомили, що періоди роботи зазначені в трудовій книжці не будуть зараховані, оскільки на титульній сторінці трудової книжки НОМЕР_1 внесено виправлення в по батькові заявниці з порушенням відповідного порядку. Встановлення факту належності трудової книжки необхідне заявниці для реалізації права на отримання пенсії, а встановити це у позасудовому порядку неможливо.

В судове засідання заявниця не з`явилася, в тексті заяви про встановлення факту, що має юридичне значення заявила клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в судове засідання не з`явився, надавши до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явились, враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до відділу обслуговування громадян № 2 Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення їй пенсії за віком.

Під час перевірки документів заявниці було повідомлено про не зарахування періодів роботи зазначених у трудовій книжці, оскільки на титульній сторінці трудової книжки НОМЕР_1 внесено виправлення в по батькові заявниці з порушенням відповідного порядку.

Так, із копії трудової книжки НОМЕР_1 встановлено, що вона заведена 31.08.1983 року і прізвище, ім`я та по батькові власника в ній російською мовою зазначено « ОСОБА_2 ». Прізвище « ОСОБА_3 » закреслено та записано « ОСОБА_4 », із посиланням на внутрішньому боці обкладинки на паспорт НОМЕР_2 , яке засвідчене підписом та печаткою роботодавця. Також закреслено по батькові « ОСОБА_5 » та записано « ОСОБА_6 » із посиланням на внутрішньому боці обкладинки на паспорт серії НОМЕР_3 виданий 14.08.2002 року, однак цей запис не засвідчений печаткою, а також відсутня позначка, що роботодавець працює без печатки.

Із матеріалів справи встановлено, що заявниця ОСОБА_1 документована паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 виданим 14 серпня 2002 року Кодимським РВ УМВС України в Одеській області де її прізвище, ім`я та по батькові російською мовою зазначено « ОСОБА_1 ».

Сукупність зазначених відомостей підтверджує ту обставину, що в трудовій книжці НОМЕР_1 , заведеній 31.08.1983 року, дійсно відображено трудову діяльність саме заявниці ОСОБА_1 .

Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Відповідно до пункту 6 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування є трудова книжка.

Згідно пункту 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

В свою чергу, відповідно до положень першого і другого абзаців пункту 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 року № 58 (яка чинна з 29.07.1993 року), зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім`я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.

Відповідно до роз`яснення п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Згідно положень ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Аналогічні положення містяться у 15 та 16 статтях ЦК України, за якими кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Враховуючи викладене та оцінюючи докази у справі, суд дійшов висновку, що факт, який просить встановити заявниця, знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, тому заявлені вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , трудової книжки серії НОМЕР_1 , заведеної (заповненої) 31.08.1983 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення тексту рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Повне рішення суду складено 26 травня 2026 року.

Суддя Б.С. Сердюк