Рішення № 136837796, 25.05.2026, Яремчанський міський суд

Справа № 354/462/26

Провадження по справі № 2/354/423/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківськоїобласті в складі:

головуючої судді Ваврійчук Т.Л.

за участю секретаря судового засідання Старунчак Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (надалі-ТОВ «ФК«ЕЙС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії №782421648 від 05.06.2021 у розмірі 64450,91 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 05.06.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 був укладений договір кредитної лінії №782421648 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідачка, ознайомившись із умовами кредитування, підписав кредитний договір електронним підписом, який створено за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV29UX7. Після укладення кредитного договору, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 5000,00 грн, на банківську карту № НОМЕР_1 , вказану нею у Заявці при укладенні кредитного договору, проте в подальшому відповідачка збільшила суму кредиту до 17700,00 грн. Отже, первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі. Відповідачка взяті на себе зобов`язання належним чином не виконувала у зв`язку з чим утворилась заборгованість за кредитом. 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» був укладений договір факторингу №28/1118-01. У подальшому, 28.11.2019, 31.12.2020, 31.12.2021, 31.12.2022 та 31.12.2023 сторони договору факторингу укладали додаткові угоди, якими продовжували строк дії попередніх договорів. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №150 від 07.09.2021 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, з урахуванням додаткових угод до нього, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідачки за договором кредитної лінії №782421648 від 05.06.2021 у розмірі 42060,96 грн. Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчили факт передачі прав вимоги до Боржників у повному обсязі, під яким розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, у тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому, в тому числі відступати право вимоги третім особам. 30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №30/1023-01. На виконання вимог зазначеного договору факторингу 20.12.2023 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» підписали Реєстр прав вимоги №2, відповідно до якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором на загальну суму 64450,91 грн. 11.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» уклали Договір факторингу №11/07/25-Е, за яким відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру Боржників №б/н від 11.07.2025 позивач набув право вимоги до відповідачки за договором кредитної лінії №782421648 від 05.06.2021 на загальну суму 64450,91 грн, з яких: 17699,56 грн - заборгованість по кредиту; 46751,35 грн - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом. ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач не здійснювали жодних нарахувань за кредитним договором. Розрахунки заборгованості підготовлені ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» із урахуванням умов кредитного договору, при цьому наявне в них при відступленні прав вимоги балансове списання грошових коштів від клієнта до фактора відповідно до бухгалтерського обліку жодним чином не стосується сплати заборгованості боржником. Із урахуванням наведеного позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за кредитним договором №782421648 від 05.06.2021 на загальну суму 64450,91 грн, а також судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 06.04.2026 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачка ОСОБА_3 24.04.2026 року направила до суду відзив на позовну заяву, згідно якого вказала, що після укладення 08.07.2022 шлюбу вона змінила своє дошлюбне прізвище із « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ». Зазначила, що нею, як відповідачем по справі та боржником до договору кредитної лінії неодноразово вчинялися платежі за договором кредитної лінії №782421648. Копії платіжних доручень долучені позивачем. Вказала, що про укладення договору факторингу, відступлення права вимоги, зміну кредитора у зобов`язанні між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» вона не знала, її ніхто не повідомляв. Кредитний договір між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та нею, як відповідачем, укладений 05.06.2021, тобто майже через три роки після укладення договору факторингу між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Таким чином, право вимоги до неї не існувало на момент укладення договору факторингу від № 28/111801 від 28.11.2018. З копії договору факторингу від 28.11.2018 наданого суду позивачем та Додаткової угоди №26 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року про затвердження нової редакції вказаного договору, не вбачається, що його предметом є право майбутньої вимоги. До того ж, така вимога на момент укладення договору мала б бути визначеною, тоді як жодної визначеної вимоги у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на момент укладення договору факторингу №28/1118-01 від 28.1 1.2018 року не було, та сторони не могли передбачити, що 05.06.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» буде укладено договір із нею як з відповідачем. Зазначила, що відповідно до вимог статей 512, 514, 516 ЦК України право вимоги переходить лише у разі його належної індивідуалізації; боржник має бути належним чином повідомлений; новий кредитор повинен довести факт правонаступництва. У даному випадку ці вимоги не виконані. Вона як відповідач по справі та боржник за договором кредитної лінії № 782421648 від 05.06.2021 року, жодного разу не була належним чином повідомлена про укладення договорів факторингів, відступлення права вимоги, зміну кредитора у зобов`язанні, не отримувала жодних письмових повідомлень, не підписувала жодних документів щодо заміни кредитора, не була поінформована іншим належним способом (поштовим чи електронним із підтвердженням отримання). До позову не додано жодних підтверджуючих документів позивачем про належність повідомлення. Оскільки вона, як відповідач не була повідомлена, то має право не визнавати позивача кредитором. З позовної заяви також вбачається, що заборгованість за кредитним договором становить 64450,91 грн, яка складається з 17699,56 грн - заборгованість по тілу кредиту, 46751,35 грн - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом. Із вказаним розрахунком відсотків вона не погоджується, так як сума відсотків більш ніж у 2,5 рази перевищує тіло кредиту, це свідчить про застосування надмірної процентної ставки. Такий розмір нарахувань фактично перетворює кредит на інструмент безпідставного збагачення кредитора. Зазначила, що відповідно до ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» позивач не повідомив її як відповідача про реальну річну процентну ставку, загальну вартість кредиту, умови нарахування відсотків після прострочення. Тобто значна частина нарахованих відсотків у сумі 46751,35 грн є незаконною. Позивач порушив вимоги ст.10 Закону України «Про споживче кредитування», в частині захисту споживача від надмірного боргового навантаження; недопущення надання кредитів особам, які не здатні їх обслуговувати, що призвело до формування штучно завищеної заборгованості. У зв`язку із вищенаведеним, просила в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, розгляд справи здійснювати без її участі.

30.04.2026 року представник позивача подала через підсистему «Електронний суд» відповідь на відзив. Вказала, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» не є банківськими фінансовими установами. Товариство на виконання умов укладеного договору здійснюють розрахунки заборгованості, де чітко відображено нарахування відсотків, погашення заборгованості, залишок суми боргу. Дані документи є належними, повними та вичерпними доказами заборгованості, оскільки вони охоплюють всі необхідні обчислення сум, які стягуються, Зокрема, містять таблиці з даними та обчисленнями, з яких можна зрозуміти яким чином отримано результат відповідно до вимог ст.ст.12,81 ЦПК України. Відповідно до п.4.1. Невід`ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору.

Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Кредитодавця: www.moneyveo.ua. Відповідачка особисто обрала для себе суму кредиту, строк кредитування та мала змогу ознайомитися з умовами договору перед його підписанням. Сторони погодили,що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України. (п. 4.3. Кредитного договору). Відтак, позивач вправі вимагати від відповідачки повернення отриманих за Кредитним договором коштів, а також процентів за неправомірне користування такими коштами, що передбачено ч.2 ст.625 ЦК України. Підписавши кредитний договір, відповідачка засвідчила свою обізнаність та згоду з його умовами. При укладенні кредитного договору волевиявлення сторін було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено у формі, встановленій законом, та такий правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів. Враховуючи зазначене, позиція щодо нібито неправомірного нарахування процентів є необґрунтованою, оскільки не враховує нарахування процентів за прострочене користування кредитом. Таке нарахування відповідає умовам кредитного договору, нормам цивільного законодавства та усталеній практиці Верховного Суду, зокрема позиціям, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17. Щодо переходу права вимоги за кредитним договором до позивача слід врахувати, що договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 28.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" (Фактор) укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (копія долучена до позовної заяви). Відповідно до пункту 8.2 Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 строк дії цього Договору закінчується 28 листопада 2019 року. Відповідно до п.8.6 Додатки та додаткові угоди до даного Договору набувають чинності з моменту їх підписання обома Сторонами та становлять його невід`ємну частину. В подальшому ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали ряд додаткових угод:№19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023 - якими продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року Таким чином, з урахуванням визначених строків дії договору договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, укладеного між первісним кредитором та ТОВ "Таліон Плюс", які неодноразово продовжувались шляхом укладення додаткових угод, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії, з 28.11.2018 по 31.12.2024. Відповідно до умов договору факторингу, передача права вимоги здійснюється не за самим договором, а за реєстрами, які є додатками до нього. В свою чергу, Позивач долучив до позовної заяви всі належні докази, а саме: договір факторингу 28/1118-01 від 28.11.2018 р. та витяг з реєстру прав вимоги № 150 від 07.09.2021 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, якими підтверджується, що право вимоги перейшло від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку, а отже Право вимоги до Відповідача перейшло до ТОВ "Таліон Плюс" 07.09.2021, тобто після укладання кредитного договору №782421648 від 05.06.2021. У цьому контексті, важливим є те, що реєстр прав вимоги, до якого був включений кредитний договір № 782421648 від 05.06.2021 укладено 07.09.2021, тобто через три місяці після укладення кредитного договору. Таким чином, на момент включення цього кредитного договору до реєстру, право вимоги вже існувало та відступлено ТОВ «Таліон Плюс» на підставі реєстру прав вимоги що є предметом договору факторингу №28/1118-01. Верховний Суд у постанові від 07.01.2026 у справі № 727/2790/25 щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА", узагальнив судову практику та зробив висновок щодо правомірності переходу права вимоги на підставі Договору факторингу №28/1118-0128 від 11.2018 між первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС». Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про споживче кредитування» обов`язок повідомити споживача про відступлення права вимоги покладено на кредитодавця, який відступив таке право вимоги, а тому у позивача був відсутній обов`язок повідомити відповідачку про набуття права вимоги до неї за кредитним договором. Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, унаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі. У зв`язку із вищенаведеним, представник позивача просила позовну заяву задовольнити у повному обсязі.

13.05.2026 від відповідачки засобами поштового зв`язку надійшли заперечення на відповідь на відзив, які суд не бере до уваги, оскільки вказані заперечення не підписані відповідачкою.

Окрім цього, 13.05.2026 року представник позивача подала через підсистему «Електронний суд» додаткові пояснення у справі, у яких окрім аргументів, наведених у відзиві додатково зазначено, що нарахування відсотків за кредитним договором №782421648 від 05.06.2021 здійснюється за такою формулою: 5250,00 (сума виданого кредиту)* 1,16 (процентна ставка)/100= 60,90 грн. (сума за один день користування кредитом), що здійснювалось 05.06.2021-24.06.2021 (що підтверджується розрахунком підготовленим ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога»). 25.06.2021 тіло кредиту збільшилось на 7050,00 грн, тим самим тіло кредиту становить 12300,00 грн. 26.06.2021 тіло кредиту збільшилось на 5400,00 грн, тим самим тіло кредиту становить 17700,00 грн Нарахування відсотків здійснюється за такою формулою: 17700,00 (сума виданого кредиту)* 1,16 (процентна ставка)/100=205,32 грн (сума за один день користування кредитом), що здійснювалось 26.06.2021- 05.07.2021 (що підтверджується розрахунком підготовленим ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога»). 05.07.2021 відповідачка відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» внесла суму в розмірі - 3209,00 грн, чим погасила проценти за користування кредитними коштами в розмірі 3208,56 грн та тіло в розмірі 0,44 грн. Сторони погодили, що встановлений в п.1.7. договору строк Дисконтного періоду та, відповідно, строк надання Кредитної лінії може бути продовжено Позичальником, шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів(п. 1.8.) За умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п.1.8. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п.1.7. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 548,94 процентів річних, що становить 1,50 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Нарахування відсотків здійснюється за такою формулою: 17699,56 (сума виданого кредиту)* 1,50 (процентна ставка)/100= 265,49 грн (сума за один день користування кредитом), що здійснювалось 06.07.2021-04.08.2021 (що підтверджується розрахунком підготовленим ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога»). Відповідно до п.1.12. договору Сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку дії Кредитної лінії (продовження загального строку дії Договору). Нарахування відсотків здійснюється за такою формулою: 17699,56 (сума виданого кредиту)*2,30 (процентна ставка)/100= 407,09 грн (сума за один день користування кредитом), що здійснювалось за період 09.08.2021-01.11.2021 (що підтверджується розрахунком підготованим ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс»). Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України(п. 4.3. Кредитного договору).

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак в прохальній частині позовної заяви міститься клопотання про розгляд справи без участі представника ТОВ «ФК«ЕЙС». Щодо заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення позивач не заперечує.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, проте у відзиві на позов міститься клопотання про розгляд справи у її відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України суд розглянув справу у відсутності сторін без фіксації судового процесу технічними засобами.

Перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 05.06.2021 ОСОБА_3 ознайомилася з основними умовами кредитування у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та заповнила на офіційному сайті вищевказаного Товариства заявку на отримання грошових коштів у кредит, в якій серед іншого вказав свої ідентифікуючі дані та номер банківської картки № НОМЕР_1 .

Після схвалення поданої заявки кредитодавець згенерував ОСОБА_1 електронний кредитний договір з усіма істотними умовами, який направив останній для ознайомлення. Для надання згоди на запропоновані умови відповідачці також було відправлено одноразовий ідентифікатор MNV29UX7, який остання ввела 05.06.2021 о 13:36:14 про що зазначено у довідці щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

На підставі вказаних дій, які відповідають Правилам надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», алгоритму дій ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» стосовно укладання кредитних договорів та Порядку дії споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору та отримання фінансових послуг, між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» був укладений в електронній формі договір кредитної лінії №782421648 від 05.06.2021.

За умовами п.1.1 даного договору, за цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 22000 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».

Згідно п.п.1.2-1.9.3 договору, Кредитодавець надає перший Транш за Договором в сумі 5000 грн 00 коп. одразу після укладення Договору. Позичальник в будь-який час, протягом Дисконтного періоду дії Договору, може збільшити суму Кредиту (отримати черговий Транш) в межах Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. Повернення Кредиту в повному обсязі позбавляє права Позичальника отримати нові Транші, а Договір вважається припиненим шляхом його повного виконання. Загальна сума Кредиту за цим Договором складається з сум Кредиту (Траншів) отриманих протягом всього строку дії Договору. Позичальник має право користуватися Кредитом від дати фактичного отримання суми Кредиту за кожним Траншем та до закінчення строку дії Договору чи його дострокового розірвання. Кредитна лінія надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником (далі - «Дисконтний період»). У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору, строк дії Кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого траншу за Договором.

Сторони погодили, що встановлений в п.1.7. Договору строк Дисконтного періоду та, відповідно, строк надання Кредитної лінії може бути продовжено Позичальником, шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду.

За користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються в наступному порядку:

виключно на період строку визначеного в п.1.7 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 423,40 (чотириста двадцять три цілих чотири десятих) процентів річних, що становить 1,16 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним;

за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п.1.8. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п.1.7. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 548,94 процентів річних, що становить 1,50 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати Позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті.

У випадку користування Кредитом з боку Позичальника після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним; відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст.212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним Договором, щодо виникнення у Позичальника зобов`язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п.1.8. цього Договору.

Відповідно з п.п.1.11-1.15 договору, Основна сума Кредиту має бути повернена не пізніше дати закінчення Дисконтного періоду, а у разі якщо Позичальник продовжує користуватися грошовими коштами після закінчення Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду, та у разі продовження строку дії Договору на умовах п.1.12. Договору, основна сума Кредиту має бути повернена не пізніше дати визначеної за правилами п.1.12.1. Договору, але в будь-якому разі не пізніше граничного строку дії Договору (закінчення строку його дії чи дати його дострокового розірвання). Також Позичальник має право достроково повернути основну суму Кредиту повністю або частково та сплатити всі фактично нараховані проценти в будь-який час.

Сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст.212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку дії Кредитної лінії (продовження загального строку дії Кредитної лінії (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах:

зобов`язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду;

з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 (вісімсот тридцять дев`ять цілих п`ять десятих процентів) річних, що становить 2,30 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним: можливість отримання нових Траншів по Договору блокується.

Проценти, в розмірі визначеному пунктами 1.9 та 1.12.2. Договору, нараховуються на фактичну суму залишку Кредиту за кожен день користування Кредитом починаючи з першого дня надання Траншу за Договором та до дня фактичного повернення всієї суми Кредиту Позичальником.

Враховуючи, що на момент укладення Договору неможливо визначити модель поведінки Позичальника, щодо отримання додаткових Траншів за Договором в рамках Кредитного ліміту та щодо повернення кредитних коштів по Кредитній лінії, Загальні витрати за кредитом / Орієнтовна загальна вартість кредиту / Реальна річна процентна ставка розраховані для умовного характеру використання Коштів в рамках Кредитного ліміту, а також всі припущення, використані для обчислення цих значень наведено в Паспорті споживчого кредиту, що є невід`ємним додатком до цього Договору. Сторони погодили, що у зв`язку з наданням Кредиту у формі Кредитної лінії та на підставі п.10 ч.1 ст.12 Закону України "Про споживче кредитування" графік платежів по Договору не надається. Припущення використані при розрахунку орієнтовної реальної процентної ставки, ґрунтуються на середніх арифметичних значеннях розміру процентної ставки для клієнтів продукту Смарт в минулих звітних періодах.

Орієнтовна загальна вартість Кредиту для суми Кредиту за першим Траншем, що вказана в п. 1.3. Договору, за умови застосування до відносин між Сторонами правил нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою складає 6740 грн 00 коп. (шість тисяч сімсот сорок грн. нуль коп.) та включає в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 1740 грн 00 коп. та суму Кредиту у розмірі 5000 грн. 00 коп. Орієнтовна реальна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, складає 3683,50 % річних, при цьому загальна вартість першого Траншу за Кредитом у процентному вираженні за строк Дисконтного періоду складає 134,80 % від суми першого Траншу.

У разі настання передбаченої п. 1.9.3. Договору відкладальної обставини, що має наслідком- виникнення у Позичальника зобов`язань по оплаті процентів, за встановлений в п.1.2. Договору строк, у розмірі, що розрахований за Базовою процентною ставкою - орієнтовна загальна вартість Кредиту складе 7550 грн 00 коп. (сім тисяч п`ятсот п`ятдесят грн. нуль коп.) та буде включати в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 2550 грн 00 коп. та суму Кредиту у розмірі 5000 грн. 00 коп.

Продовження строку Дисконтного періоду та настання відкладальних обставин, що мають наслідком продовження строку надання Кредиту, застосування Базової процентної ставки та нарахування процентів за ставкою, що застосовується після закінчення Дисконтного періоду, не є зміною істотних умов цього Договору та не потребує змін цього Договору та укладення додаткових угод до нього. Усі істотні умови: Договору, в тому числі порядок продовження строку дії Договору, розмір процентних ставок та порядок їх застосування, погоджені Сторонами під час укладення цього Договору.

Згідно п.2.1.1 договору, кредитодавець має право: укласти договір відступлення права вимоги за Договором або договір факторингу з будь-якою третьою особою, відповідно до чого, Кредитодавець в будь-який час, в тому числі після закінчення Дисконтного періоду, має право відступити право вимоги до Позичальника будь-якій третій особі.

Відповідно до п.п.4.1-4.4 договору, невід`ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Кредитодавця: www.moneyveo.ua.

Строк дії цього Договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання Кредиту визначеного в п.1.2 Договору. Строк дії Договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання Кредиту передбачених п.1.3. та п.1.7. Договору. У будь-якому разі зобов`язання що виникли під час дій Договору діють до повного їх виконання.

Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, у розмірі визначеному в п.1.7.2. Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.

Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем в якості підпису Позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

Згідно п.п.4.9, 4.10, 4.13 договору, Позичальник засвідчує, що умови цього Договору є розумними, справедливими, добросовісними та не містять дисбалансу прав та обов`язків Кредитодавця та Позичальника. Сторони засвідчують, що укладення цього Договору відповідає вільному волевиявленню Сторін, жодна із Сторін не знаходиться під впливом тяжких обставин, не помиляється стосовно обставин, що мають суттєве значення (природа Договору, права та обов`язки Сторін, інші умови Договору), та умови Договору є взаємовигідними для кожної із Сторін. У разі істотної зміни обставин, якими Сторони керувалися при укладенні Договору, Договір може бути змінений або розірваний тільки за згодою Сторін.

Позичальник підтверджує, що: отримав від Кредитодавця до укладення цього Договору інформацію, вимоги надання якої передбачені законодавством України, в тому числі інформацію передбачену ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» та ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», яка необхідна для отримання споживчого кредиту, включаючи інформацію що наведена в Паспорті споживчого кредиту та Правилах; інформація надана Кредитодавцем з дотриманням вимог законодавства України та забезпечує правильне розуміння Позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.

Згідно п.4.23 договору, у разі відступлення права вимоги за Договором третій особі, в тому числі внаслідок укладення договору факторингу та у разі залучення колекторської компанії Кредитодавець або новий кредитор (за домовленістю між ними) надсилає відповідне повідомлення, що за вибором кредитора направляється Позичальнику звичайним поштовим відправленням на його адресу та/або електронним листом на електронну пошту Позичальника, вказану в Заявці та/або шляхом відображення відповідного повідомлення в Особистому кабінеті. При цьому, повідомлення вважається отриманим Позичальником з часу відправки відповідного листа на поштову та/або електронну адресу Позичальника та/або відображення в Особистому кабінеті.

Вказаний договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом із використанням одноразового ідентифікатора MNV29UX7.

Згідно довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ОСОБА_1 уклала договір №782421648 від 05.06.2021 за допомогою одноразового ідентифікатора MNV29UX7, засоби зв`язку для відправлення ідентифікатора - тел. НОМЕР_2 , перерахування грошових коштів позичальнику-05.06.2021 о 13:36:18.

Із долученого позивачем Паспорту споживчого кредиту до договору №782421648 від 05.06.2021 вбачається, що він містить погоджені умови кредитування, а саме: тип кредиту-кредитна лінія; сума/ліміт кредиту - 100-22000,00 грн; процентна ставка: дисконтна процентна ставка:3,65%-620,5%; Індивідуальна процентна ставка-310,25%-620,5%; Базова процентна ставка-620,5%; тип процентної ставки-фіксована; загальні витрати за кредитом-180,00 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту-1180,00 грн; реальна річна процентна ставка-649%; процента ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту-839,50%.

На виконання умов укладеного кредитного договору №782421648 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало ОСОБА_1 за вказаними реквізитами банківської картки № НОМЕР_1 грошові кошти у сумі 5000,00 грн, про що свідчить відповідне платіжне доручення №0b166759-540b-4102-9c9b-bb4f5501daba від 05.06.2021.

Платіжними дорученнями №14a0feea-9388-4771-9df9-85ee19399ba9 від 05.06.2021, №b655a490-60ea-4b29-8770-f2680b8e91e5 від 25.06.2021 року, №6fa922b6-7b41-4029-b71d-6b6b20894d3c від 26.06.2021 року підтверджується факт збільшення кредитного ліміту та отримання ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 250,00 грн 05.06.2021, у сумі 7050,00 грн 25.06.2021 та у сумі 5400,00 26.06.2021.

Таким чином загальна сума отриманого кредиту за договором №782421648 від 05.06.2021 складає 17700,00 грн.

Факт перерахування ОСОБА_1 грошових коштів у загальній сумі 17700,00 грн за кредитним договором №782421648 від 05.06.2021 підтверджується також долученими довідками ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 27.06.2025.

Як вбачається зі свідоцтва про свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 08.07.2022 ОСОБА_2 08.07.2022 зареєструвала шлюб із ОСОБА_6 та змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (фактор) та ТОВ «Таліон плюс» (клієнт) був укладений договір факторингу №28/1118-01, за умовами якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язалося відступити ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (п.2.1). Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнту, та меншими від загальної суми зобов`язання боржника. Разом з правом вимоги до фактора переходять всі інші права та обов`язки клієнта за кредитним договором (п.2.2). При цьому, як зазначено в п.1.3, право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, у тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Право вимоги переходить від TOB «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» в день підписання сторонами реєстру прав вимоги, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписання реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром прав вимоги (п.4.1 Договору).

Відповідно до п.8.1 цей договір набирає чинності та всі права та обов`язки сторін за цим Договором набувають повної юридичної сили з дати підписання уповноваженими представниками сторін, та скріплення печатками (за наявності її у сторони).

Відповідно до п.8.2 строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.8.1 цього Договору та закінчується 28.11.2019, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим Договором.

28.11.2019 TOB «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишились без змін.

31.12.2020 TOB «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, згідно якої п.4.1 договору викладено в наступній редакції: «Наявне право вимоги переходить від TOB «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» з моменту підписання ними відповідно реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписання реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром прав вимоги».

Згідно нової редакції п.8.2 строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.8.1 цього Договору та закінчується 31.12.2021, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим Договором.

31.12.2021 TOB «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №27 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2022.

31.12.2022 сторони договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2023. При цьому умови договору залишились без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020.

31.12.2023 сторони договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії вказаного договору до 31.12.2024.

Згідно Витягу з реєстру прав вимоги №150 від 07.09.2021 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, ТОВ «Таліон Плюс» набуло права вимоги до ОСОБА_2 за договором №№782421648 від 05.06.2021 у розмірі 42060,96 грн, з яких: 17699,56 грн- заборгованість по основному боргу, 24361,40 грн-заборгованість по відсотках.

Факт передачі грошових коштів у розпорядження первісного кредитора зі сторони ТОВ «Таліон плюс» за договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2022 зі сплати суми фінансування за Реєстром прав вимоги №150 від 07.09.2021 та Протоколом узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги згідно Реєстру прав вимоги №150 від 07.09.2021, відповідно до яких розмір фінансування за відступлення прав вимоги за Реєстром прав вимоги №150 складає 52429697,05 грн. Клієнт передав, а Фактор прийняв за Реєстром права вимоги до боржників у кількості 3731 осіб, загальна сума заборгованості, переданої за реєстром становить 52429697,05 грн.

Згідно наданого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» розрахунку заборгованості, станом на 07.09.2021 заборгованість ОСОБА_1 за договором №782421648 від 05.06.2021 становила 41653,87 грн, з яких: 17700,00 грн- заборгованість за тілом кредиту, 27569,96 грн- борг за процентами.

Вказаним розрахунком підтверджується, що відповідачкою здійснювались платежі на погашення боргу за процентами, а саме: 05.07.2021 сплачено кошти у сумі 3208,56 грн, з яких кошти у сумі 3208,12 грн зараховані у рахунок погашення боргу за процентами та 0,44 грн зараховано в рахунок погашення боргу за тілом кредиту.

30.10.2023 між ТОВ «Таліон плюс»(Клієнт) та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс»(Фактор) був укладений Договір факторингу №30/1023-01, відповідно до умов якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором (п.2.1).

Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог, по формі, встановленій у відповідному Додатку (п.4.1).

Платіжною інструкцією №5279 від 22.12.2023 ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» перерахувало на рахунок ТОВ «Таліон плюс» грошові кошти у сумі 3582331,73 грн в якості оплати за відступлення права вимоги згідно Реєстру прав вимоги №2 від 20.12.2023 та договору факторингу №30/1023-01 від 30.10.2023.

Згідно Реєстру прав вимоги №2 від 20.12.2023 ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №782421648 від 05.06.2021 на загальну суму 64450,91 грн, з яких: 17699,56 грн - заборгованість по кредиту; 46751,35 грн - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом.

Із наданого ТОВ «Таліон Плюс» розрахунку заборгованості за кредитним договором №782421648 від 05.06.2021 вбачається, що станом на 07.09.2021 заборгованість ОСОБА_1 становить 64450,91 грн, з яких: 17699,56 грн - заборгованість по кредиту; 46751,35 грн - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом, які нараховані по 01.11.2021 включно.

У подальшому, 11.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс»(Клієнт) та ТОВ «ФК «ЕЙС»(Фактор) був укладений Договір факторингу №11/07/25-Е, відповідно до умов якого Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта(ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти за прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно з Додатком №1 та є невід`ємною частиною договору (п.1.1).

Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору (п.1.2).

Згідно Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025, ТОВ «ФК «ЕЙС» у повному обсязі прийняло реєстр божників у кількості 55036 осіб, після чого із урахуванням п.1.2 Договору факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025, від Клієнта до Фактора перейшли Права Вимоги щодо Заборгованостей до Боржників і Фактор з моменту підписання даного акту стає кредитором по відношенню Боржників стосовно Заборгованостей.

Як слідує із Реєстру боржників до договору факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025, який є Додатком №1 до договору, ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №782421648 від 05.06.2021 на загальну суму 64450,91 грн, з яких: 17699,56 грн - заборгованість по кредиту; 46751,35 грн - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом.

Платіжними інструкціями №360 від 24.09.2025, №357 від 19.09.2025, №358 від 19.09.2025, №355 від 18.09.2025, №356 від 19.09.2025, №317 від 12.08.2025, №344 від 04.09.2025 підтверджується факт оплати позивачем на рахунок ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» грошових коштів у сумі 25000000,00 грн в якості оплати за договором факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025.

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором №782421648 від 05.06.2021, станом на 31.07.2025 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «ЕЙС» складає 64450,91 грн, з яких: 17699,56 грн - заборгованість по кредиту; 46751,35 грн - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом.

АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали суду листом №20.1.0.0.0/7-260408/154809-БТ від 16.04.2026 повідомило про те, що на ім`я ОСОБА_1 в банку відкрито банківський рахунок № НОМЕР_4 до якого емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_5 та надало банківські виписки по вказаному рахунку за період 25.06.2021-01.07.2021 року,які мають статус первинних бухгалтерських документів та якими підтверджується факт зарахування на вказаний рахунок грошових коштів у сумі 5000,00 грн та у сумі 250,00 грн 05.06.2021, у сумі 7050,00 грн 25.06.2021 , та у сумі 5400,00 грн 26.06.2021. Одночасно зазначено, що номер телефону НОМЕР_6 міститься в анкетних даних ОСОБА_2 та є фінансовим номером.

До правовідносин, які виникли між сторонами, суд застосовує наступні норми права.

Частинами 1, 2 ст.509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Згідно ч.ч.1,2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст.ст.1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Дана позиція суду узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 28.03.2018 року у справі №444/9519/12 та у постанові від 06.02.2019 року у справі №175/4753/15-ц.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Частиною другою ст.639 ЦК України передбачено, що у разі якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.02.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

У силу ч.1 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).

Згідно п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до положень ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Окрім того, відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.2 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною першою ст.625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У силу ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.ст.512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч.1 ст.1078 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

У постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі №2-2035/11 викладено висновок, що тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 23.02.2022 у справі №761/1543/20, у постанові від 19.01.2022 у справі №639/86/17, у постанові від 14.07.2021 у справі №554/8549/15-ц.

Судом встановлено і підтверджується дослідженими доказами, що 05.06.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 із дотриманням вимог діючого законодавства укладено в електронній формі договір кредитної лінії №782421648 за умовами якого відповідачка отримала кредитні кошти у сумі 5000,00 грн на визначений строк у безготівковій формі шляхом зарахування на вказану нею платіжну картку.

У подальшому відбулося збільшення суми кредиту і відповідачка отримала додатково кредитні кошти у сумі 250,00 грн 05.06.2021, у сумі 7050,00 грн 25.06.2021 та у сумі 5400,00 грн 26.06.2021, у зв`язку із чим загальна сума отриманого нею кредиту за вказаним договором становить 17700,00 грн.

У зазначеному договорі сторони узгодили розмір кредиту, процентів, строк та умови кредитування, відповідальність за несвоєчасне виконання умов договору, тобто досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, з якими відповідачка була попередньо ознайомлена, підписавши кредитний договір за допомогою наданого одноразового ідентифікатора.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» у повному обсязі виконало свої зобов`язання за вказаним кредитним договором та надало відповідачці кредит у встановленому розмірі.

ОСОБА_2 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом, яка згідно наданого позивачем розрахунку становить 64450,91 грн, з яких: 17699,56 грн - заборгованість по кредиту; 46751,35 грн - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом.

Факт переходу права вимоги до ОСОБА_2 від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон плюс», від ТОВ «Таліон плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та в подальшому до ТОВ «ФК «ЕЙС» підтверджується описаними вище договорами факторингу, умовами яких серед іншого передбачено відступлення права вимоги, яке виникне у майбутньому, реєстрами боржників та актами прийому-передачі, що відповідає вимогам ст.ст.1077,1078 ЦК України.

Вказані договори факторингу у встановленому порядку недійсними не визнані, тобто, в силу положень ст.204 ЦК України, діє презумпція правомірності указаних правочинів. Перехід права вимоги до нових кредиторів відбувся на підставі відповідних Реєстрів Боржників, підписаних після укладення відповідачем кредитного договору №782421648 від 05.06.2021.

Із урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що позивач належним чином підтвердив своє право вимоги до відповідачки за спірним кредитним договором.

Як встановлено судом та підтверджується наданими розрахунками заборгованості, після отримання права вимоги до ОСОБА_1 позивач не здійснював будь-яких нарахувань за кредитним договором №782421648 від 05.06.2021, а долучені розрахунки заборгованості, проведені ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс», за кредитним договором не відбувалося підвищення відсоткової ставки, не нараховувалися суми неустойки (штрафи та пеня) за прострочення оплати за кредитним договором.

При визначенні розміру заборгованості за процентами, що підлягає до стягнення з відповідачки суд звертає увагу на таке.

Із дослідженого судом розрахунку заборгованості за договором №782421648 від 05.06.2021 вбачається, що заявлена позивачем до стягнення заборгованість за процентами у сумі 46751,35 грн нарахована по 01.11.2021 включно.

Відповідно до п.1.7 договору кредиту №782421648 від 05.06.2021 строк кредитування становив 30 днів. Водночас п.п.1.12-1.12.2 договору передбачено, що користування позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду є відкладальною обставиною у розумінні ст.212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку дії кредитної лінії, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду. З наступного дня після закінчення дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.

Таким чином, суд приходить до переконання, що заборгованість за договором кредиту №782421648 від 05.06.2021 підлягає стягненню з відповідачки у повному обсязі згідно наданих розрахунків, за результатами перевірки яких судом встановлено, що вони повністю угоджуються із умовами кредитного договору, а заявлена до стягнення заборгованість за тілом кредиту та процентами нарахована відповідної до встановлених процентних ставок та у межах узгодженого сторонами строку кредитування із урахуванням продовження строку користування кредитною лінією на строк 90 днів після закінчення Дисконтного періоду.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , уклавши договір №782421648 від 05.06.2021 в електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, погодилася з умовами, у тому числі щодо нарахування процентів за кредитом, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання кредиту, відтак укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідачки.

Відповідачка факт отримання кредиту та наявність боргу за тілом кредиту не заперечує, однак у непогоджується із розміром нарахованих процентів, які вважає необгрунтовано завищеними.

Доводи відповідачки про те, що заявлена позивачем вимога про стягнення суми заборгованості за нарахованими процентами є неспівмірною з сумою кредиту і не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності та є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, суд відхиляє з таких мотивів.

Статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача.

Так, продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами встановлений частиною третьою цієї статті, проте він не є вичерпним.

Відповідно до ч.5 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

В укладеному між сторонами кредитному договорі повно, чітко та однозначно викладена вся інформація, необхідна для усвідомлення споживачем потенційного обсягу його зобов`язання, зокрема, але не виключно, шляхом зазначення процентної ставки за користування кредитом, реальної процентної ставки та орієнтовної вартості кредиту.

У справі не встановлено, що первісний кредитор приховав від позичальника об`єктивну інформацію щодо сукупної вартості кредиту, вказав занижені значення процентної ставки як істотної умови договору, тим самим ввівши відповідачку в оману.

У постанові Верховного Суду від 05.09.2019 у справі № 638/2304/17 зроблено висновок, що недійсність договору, як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати.

При розгляді даної справи відповідачка не заявляла зустрічних вимог про визнання недійсним кредитного договору в частині визначення розміру відсотків за користування кредитними коштами у зв`язку з його невідповідністю вимогам Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування».

У даній справі проценти за користування кредитом, які позивач просить стягнути з відповідачки, нараховані виключно у межах строку дії кредитного договору та не є мірою відповідальності за невиконання боргових зобов`язань позичальником.

Згідно з вимогами ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, доказів, які б спростовували наведений позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договом та власного розрахунку боргу суду не надала, як і доказів того, що на платіжні картки, які є у її користуванні, грошові кошти на виконання умов вищевказаного договору не надходили.

За таких обставин, суд на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього з`ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, приходить до переконання, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС» підлягають до задоволення шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за договором кредитної лінії №782421648 від 05.06.2021 у розмірі 64450,91 грн, з яких: 17699,56 грн - заборгованість по кредиту; 46751,35 грн - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом.

Щодо вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

За приписами ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною шостою ст.137 ЦПК України передбачено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п.п.1,2 ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Таким чином, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Аналіз наведених вище норм дає підстави вважати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Позивачем на підтвердження понесених витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 7000,00 гривень долучено:

- договір про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, який укладений між АБ «Соломко та партнери» та ТОВ «ФК «ЕЙС», в якому визначено, що отримання винагороди Адвокатським бюро за надання правничої допомоги відбувається у формі гонорару. Гонорар складається із суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами в протоколі погодження вартості послуг до договору (Додаток №1 до договору);

-протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025;

- додаткову угоду №25770936965 до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, згідно з якою Адвокатське бюро взяло на себе зобов`язання надати юридичну допомогу у рамках стягнення заборгованості з ОСОБА_2 за кредитним договором №782421648 від 05.06.2021;

- акт прийому-передачі наданих послуг (є невід`ємною частиною до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025), відповідно до якого Адвокатським бюро надано ТОВ «ФК «ЕЙС» такі види послуг щодо боржника ОСОБА_2 : складання позовної заяви (2 год) - 5000,00 грн, вивчення матеріалів справи (2 год) - 1000,00 грн, підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації (1 год) - 500,00 грн, підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №782421648 від 05.06.2021 (1 год)-500,00 грн, а всього на загальну суму 7000,00 грн;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №62 від 19.10.2018 та довіреність на ім`я адвоката Соломко О.В. від 19.10.2018.

Таким чином, позивач на обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу у справі подав належні та допустимі докази, що описані вище. При цьому, відповідачкою у відзиві на позов не заявлено клопотання про зменшення розміру судових витрат, не вказано про їх неспівмірність із позовними вимогами.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 13.03.2025 у справі №275/150/22, суд керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що розмір витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, тобто на оплату адвокатських послуг, є доведеним, обґрунтованим та співмірним, зокрема, зі складністю та категорією даної справи, її значенням для сторін, обсягом наданих послуг адвокатом, часом, витраченим адвокатом на їх надання.

Тому, зважаючи те, що позовні вимоги задоволено повністю, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідачки також слід стягнути на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору в розмірі 2622,40 грн.

Згідно ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На підставі наведенного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 89, 158, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за договором кредитної лінії №782421648 від 05 червня 2021 року у сумі 64450 (шістдесят чотири тисячі чотириста п`ятдесят) гривень 91 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» витрати по сплаті судового збору у сумі 2622 (дві тисячі шістсот двадцять дві ) гривні 40 коп та 7000 (сім тисяч) гривень 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» місцезнаходження: 02094, вул. Юрія Поправки, 6 кабінет 13, м.Київ, код ЄДРПОУ: 42986956, рахунок НОМЕР_7 в АТ «Універсал Банк», код банку:21133352, МФО: 322001.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 .

Повне судове рішення складено 25 травня 2026 року.

Головуючий суддя: Тетяна ВАВРІЙЧУК