Рішення № 136833158, 26.05.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа №487/714/25

Провадження №2-о/487/8/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2026 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Афоніної С.М., за участю секретаря судового засідання Щербатюк М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Миколаєві заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Миколаївська міська рада, Міністерство оброни України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю, не менше п`яти років до часу відкриття спадщини,-

за участю:

заявника ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2

представника заінтересованої особи - Голубашенко Т.О.

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника адвокат Луконіна Н.В. звернулася до суду із заявою, заінтересовані особи - Миколаївська міська рада, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , не менше п`яти років до часу відкриття спадщини.

Обґрунтовуючи вимоги зазначила, що у 2016 році ОСОБА_1 познайомилася з ОСОБА_3 , який на той час не мав постійного місця проживання у м. Миколаєві, між ними виникли почуття та, у цьому ж році, вони стали спільно проживати у належній заявниці квартирі АДРЕСА_1 . Враховуючи, що ОСОБА_3 , був інвалідом 2 групи, заявниця допомогла йому отримати кімнату у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 , де він і був зареєстрований з 2018 року,однак фактично жодного дня не проживав. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 створили сім`ю, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки. Несли спільні витрати з утримання квартири в якій проживали, здійснювали поточні ремонти житла. Рішення про реєстрацію шлюбу відкладали через життєві обставини, похилий вік, однак розуміли, що і так фактично створили сім`ю. Заявниця також налагодила добрі стосунки з сином ОСОБА_3 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проживав у іншому місті, однак, не маючи власної, батькову нову сім`ю сприймав як рідну, часто гостював у них та приїздив на родинні свята, а 2020 року через втрату зору ОСОБА_3 , допомагав заявниці турбуватися про нього. З початку військової російської агресії проти України, ОСОБА_4 було мобілізовано до лав ЗСУ ІНФОРМАЦІЯ_5 , за його фактичним місцем проживання по АДРЕСА_3 , що належить заявниці. Після загибелі ОСОБА_4 , саме заявниця займалася організацією його поховання та оформленням належних після його смерті виплат, оскільки у ОСОБА_3 значно погіршився стан здоров`я, через сліпоту та інші супутні захворювання. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер, його похованням займалася заявниця, яка і понесла усі пов`язані з цим, матеріальні витрати. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої увійшло право на отримання виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та п.2 Постанови КМУ №168 від 28.02.2022, після загибелі сина ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 під час участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією РФ проти України, в розмірі 15000 0000 грн., частину з яких, в установленому законом порядку ОСОБА_3 отримав за життя, а решту мав отримати протягом наступних 40 місяців відповідно до Наказу МО України від 25.01.2023 №45 «Про затвердження Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців ЗС України в період дії воєнного стану».

З метою оформлення своїх спадкових прав, після смерті чоловіка, заявниця звернулася до нотаріуса, та отримала письмове роз`яснення, про відсутність правових підстав, для видачі свідоцтва про право на спадщину, по причині відсутності документального підтвердження її права на спадкування, а саме факту перебування у зареєстрованому шлюбі з померлим та рекомендацію звернутися до суду.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 11.10.12024 ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні заяви через недоведеність факту проживання з ОСОБА_3 однією сім`єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу у період з 2016 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 , яке залишено в силі постановою Миколаївського апеляційного суду від 13.01.2025.

Таким чином, для належної реалізації спадкових прав, після смерті ОСОБА_3 заявниці необхідно встановити факт її проживання зі спадкодавцем однією сім`єю протягом останніх п`яти років до часу відкриття спадщини.

Ухвалою суду від 12.02.2025 за заявою ОСОБА_1 відкрито провадження.

19.02.2025 представник ІНФОРМАЦІЯ_7 подав до суду відзив в якому просив в задоволенні вимог відмовити. Зазначивши про наявність правових підстав про залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду, оскільки заінтересована особа заперечує проти встановлення факту про який просить заявник, що свідчить про спір про право та унеможливлює розгляд заяви в окремому провадженні.

19.02.2025 представник заінтересованої особи Голубашенко Т.О. подав до суду клопотання про залучення до участі у розгляді справи в якості заінтересованої особи Міністерство оброни України.

19.02.2025 представник заінтересованої особи Голубашенко Т.О. подав до суду клопотання про закриття провадження у справі, відповідно до вимог ст. 255 ЦПК України.

01.04.2025 представник заінтересованої особи Миколаївської міської ради подав до суду пояснення, просив розглянути справи за відсутністю представника. Зазначивши, що для встановлення факту проживання однією сім`єю не менше п`яти років до часу відкриття спадщини, необхідно надати належні та допустимі докази, сукупність яких могла б підтвердити факт про який просить заявниця, з урахуванням вимог ст.. 1264 ЦК України.

21.05.2025 ОСОБА_1 подала до суду клопотання про долучення доказів.

21.05.2025 працівниками канцелярії Заводського районного суду м. Миколаєва складено Акт №11/2025 про відсутність додатків до клопотання ОСОБА_1 .

21.05.2025 ОСОБА_1 подала до суду заяву про виклик свідків.

06.06.2025 ОСОБА_1 подала до суду клопотання про долучення доказів.

12.06.2025 ОСОБА_1 подала до суду письмові пояснення в який заперечувала про наявність спору про право та залишення її заяви без розгляду.

Ухвалою від 11.09.2025 залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи - Міністерство оброни України, в задоволенні клопотання представника заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_7 про закриття провадження у справі відмовлено, в задоволенні клопотання представника заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_7 про залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду відмовлено та витребувано у приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Ященко К.Л. копію спадкової справи, яка була заведена після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

06.10.2025 до суду надійшли матеріали спадкової справи після смерті ОСОБА_3

05.11.2025 представником заінтересованої особи - Міністерства оброни України подано до суду заява про залишення заяви ОСОБА_1 без задоволення. Посилаючись на те, що , як зазначає заявниця вона проживала однією сім`єю без реєстрацію шлюбу як чоловік та дружина з ОСОБА_3 , проте не вважали за необхідно зареєструвати офіційно шлюб, тому у законній спосіб не була визнана воля померлого у бажанні визнання дружиною заявницю. Вважає, що заявником недоведені вимоги через відсутність сукупності доказів, які б підтверджували факт проживання заявниці та ОСОБА_3 однією сім`єю, зокрема спільного побуту, ведення спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування тощо, посилаючись на практику Верховного Суду. Крім того, заявниця взагалі нічого не зазначає про родичів ОСОБА_3 (крім сина) та не додає ніяких доказів для підтвердження факту їх відсутності. Залишена поза увагою заявниці адреси АДРЕСА_4 , та АДРЕСА_5 , за якими, відповідно до інформації Миколаївського обласного центру бездомних громадян та медичних документів, міг бути зареєстрований ОСОБА_3 . Стосовно акту засвідченого директором ТОВ «Бриз Про» Хомкаловою Н.І. згідно якої встановлено, що мешканці гуртожитку підтверджують факт того, що ОСОБА_3 не проживав за адресою: АДРЕСА_2 не повинен прийматись до уваги вищевказаний акт в якості належного доказу, адже чинним законодавством не передбачено, що директор ТОВ має повноваження встановлювати факти проживання. Крім того, рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 11.10.2024 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви у зв`язку із тим, що заявницею не доведено факт її спільного проживання з ОСОБА_3 , а надані нею докази на підтвердили факту їх спільного проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, тому жодні обставини на які посилалась заявниця у попередній судовій справі не змінились на теперішній час.

У судовому засіданні заявниця заявлені вимоги підтримала, просила про їх задоволення, підтвердила обставини викладені у заяві.

Також зазначила, у 2015 році познайомилась на танцях з ОСОБА_3 , за станом здоров`я він переїхав до м. Миколаєва, був інвалід 2 групи, орендував квартиру, але потім не зміг оплачувати, після чого звернувся до установи для безхатьків щоб отримати койку місце у гуртожитку та реєстрацію, вона йому допомагала у влаштуванні до гуртожитку, але він там ніколи не проживав, після чого з червня 2016 року стали проживати разом в її квартирі по АДРЕСА_3 , разом прожили 7 років. ОСОБА_3 за станом здоров`я потребував постійного лікування, то вони разом зверталися до різних лікарень, у нього стали з`являтися нові проблеми зі здоров`ям, у тому числі із зором, 6 разів робили операції, у зв`язку з чим позичали гроші у знайомих, родичів, брали кредити, гроші повертали разом, вона постійно його лікувала та турбувалась про нього. Син ОСОБА_3 ОСОБА_4 , приїжджав до них в гості, просив щоб вона не покидала батька та допомагала йому, у 2022 році син пішов служити до ЗСУ, саме через Заводський ТЦК, оскільки на той момент місяць проживав в її квартирі по АДРЕСА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_8 загинув, вона та ОСОБА_3 забирали тіло з м. Дніпра до м. Миколаєва, робили разом поховання. Вони не вважали за потрібно офіційно реєструвати шлюб, але ОСОБА_3 представляв її як свою дружину, у них були почуття один до одного. За час проживання у них був спільний побут та бюджет, вони разом покупали телевізор, газову плитку та мультиварку, брали кредит, який разом сплачували, також допомагала їм її дочка, а в 2023 році апарат для вимірювання тиску, за спільні кошти оплачували лікування, їжу, комунальні послуги в квартирі, де проживали та оплату гуртожитку. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер, вона хоронила його за особисті кошти. ОСОБА_3 після гибелі сина отримав гроші у сумі 3 млн. грн., як соціальну виплату від держави, у зв`язку із загибеллю ОСОБА_4 , куди саме він їх витрачав їй не відомо.

У судовому засіданні представник заявника адвокат Коваль В.І. заявлені вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав викладених у заяві.

У судовому засіданні представника заінтересованої особи - Голубашенко Т.О. просив в задоволенні заяви відмовити, зокрема посилаючись на недоведеність вимог через відсутністю доказів, які б підтверджували факт, який просить встановити заявник.

В подальшому представника заінтересованої особи - ОСОБА_5 в судові засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення заявника та його представника, представника заінтересованої особи, свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд приходить до наступного.

Частиною першою статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Статтею 315 ЦПК України передбачено розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Так у постанові від 13.10.2022 року у справі №755/1938/22 Верховний Суд зазначив, що для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети ні.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 зроблено висновок про те, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008, визначено, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів,особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Заявниця ОСОБА_8 посилалась на те, що від встановлення факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , не менше п`яти років до часу відкриття спадщини, залежить виникнення у неї права на спадщину, до складу якої увійшли право на отримання виплати одноразової грошової допомоги, за загиблого військовослужбовця сина ОСОБА_3 - ОСОБА_4 .

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 17.08.2023.

Відповідно до довідки директора Миколаївського обласного центру обліку бездомних громадян за №5224 від 07.07.2016, яка дійсна до 07.07.2017, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебував на обліку вказаного центру, як особа яка не має постійного місця проживання.

Згідно відомостей з копії паспорта ОСОБА_3 , що міститься в матеріалах справи, останній з 28.07.2017 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , де розташована Комунальна установа «Центр реінтеграції бездомних осіб».

З 12.11.2018 та по момент смерті ОСОБА_3 був зареєстрований у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_6 .

ОСОБА_3 , був батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , що підтверджується повторним свідоцтво про народження НОМЕР_2 від 22.09.2022.

ОСОБА_4 загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 , при виконання обов`язків військової служби, що підтверджується свідоцтво про смерть НОМЕР_3 від 28.09.2022.

10.03.2023 Міністерством Оборони України, відповідно до положень ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та п.2 Постанови КМУ №168 від 28.02.2022, було прийнято рішення про призначення ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у сумі 15000000 грн., з яких останнім було за життя отримано 3000000 грн.

Після смерті ОСОБА_3 , заявниця ОСОБА_1 , 02.04.2024 звернулась із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Ященко К.М. та було заведено спадкову справу №4/2024, що підтверджується копією спадкової справи.

Інших спадкоємців, які б звернулися до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 не встановлено.

Постановою приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Ященко К.М. від 26.10.2024, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на грошові кошти, що знаходяться на зберіганні на рахунку померлого ОСОБА_3 , оскільки останньою не було підтверджено родинних відносин між подружжям ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 .

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 11.10.2024 у справі №487/109/24, в задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи Миколаївська міська рада, виконавчий комітет Миколаївської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у період з 2016 року по 16.08.2023, було відмовлено, рішення постановою Миколаївського апеляційного суду від 13.01.2025 залишено в силі.

На підтвердження заявленої вимоги ОСОБА_1 було надано наступні письмові докази:

Копії фотознімків;

Копія акта про фактичне проживання, складеного мешканцями будинку АДРЕСА_7 від 01.09.2023 за №113/23, посвідченого головою ОСББ «Вектор» , за змістом якого, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживав спільно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 у квартирі АДРЕСА_1 з 2016 року та по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

Акт, складений мешканцями гуртожитку, розташованого по АДРЕСА_2 від 17.03.2025, посвідченого керівником ТОВ «Управляюча компанія «БРИЗ ПРО», за змістом якого ОСОБА_3 , фактично не проживав у кімнаті АДРЕСА_8 вказаного гуртожитку з 06.11.2018 по 16.08.2023;

Виписка з медичної карти №1430, щодо проходження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 стаціонарного лікування у КНП «Обласній офтальмологічній лікарні» у період з 26.05. по 05.06.2020;

Виписка з медичної карти №1658, щодо проходження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 стаціонарного лікування у КНП «Обласній офтальмологічній лікарні» у період з 09.06. по 19.06.2023;

Копії електронних направлень ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на консультації до профільних лікарів за 27.10.2021, 05.06.2023, 29.06.2024;

Копії особистих документів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (паспорт, пенсійне посвідчення, посвідчення, що підтверджує право на пільги, встановлені законодавством України для сімей загиблих (померли) ветеранів війни від 09.01.2023; посвідчення про взяття на облік у Миколаївському обласному центрі обліку бездомних громадян, як особи яка не має постійного місця проживання на період з 07.07.2016 по 07.07.2017; довідку до Акту огляду МСЕК, про встановлення 2 групи інвалідності від 14.06.2022; лікарське свідоцтво про смерть №213 від 17.08.2023,довідку про причини смерті №213 від 17.08.2023);

Копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання 00041020766 від 17.08.2023, відносно ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

Договір-замовлення на організацію та проведення поховання ОСОБА_3 видану ПП « ОСОБА_9 » ОСОБА_1 та квитанцію №198 від 18.08.2023 про оплату ОСОБА_1 ритуальних послуг у сумі 16900 грн.;

Копії особистих документів ОСОБА_4 (військовий квиток серія НОМЕР_4 ; Картка криворіжця №157336336);

Довідка про безпосередню участь ОСОБА_4 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України №1164, видану 09.12.2022 ВЧ НОМЕР_5 ;

Копія витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії ЗСУ по встановленню причинного зв`язку захворювань від 07.12.2022 №2013 солдата ОСОБА_4 , 1986 року народження;

Довідка про причини смерті форми №106/0 №1740/НЕ ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

Копія свідоцтва про смерть ОСОБА_4 серії НОМЕР_3 та копію сповіщення сім`ї про загибель ст. солдата ОСОБА_4 №172;

Копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання 00036992894 від 28.09.2022, відносно ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_11 ;

Лист від 27.01.2025 №58/01-24 КНП ММР «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3», зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно Декларації №000 1-1 Р67-2ААО був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , в подальшому за адресою: АДРЕСА_6 , фактично мешкав за адресою: АДРЕСА_3 , протягом 2021-2023 сімейного лікаря додому не викликав, звертався за допомогою до КНП ММР «ЦНМСД №3» самостійно або ОСОБА_1 .

Копію Свідоцтва про поховання ОСОБА_3 , виданого КП ММР «Миколаївська ритуальна служба та копію заяви ОСОБА_1 від 21.08.2023 до Міського голови, щодо надання роз`яснення з порядку здійснення облаштування місця поховання ОСОБА_4 .

Гарантійний талон на мультиварку Philips від 15.06.2019, чек від 03.08.2019 на газову плиту Indes, чек від 03.08.2019 на телевізор Sony, гарантійний талон та чек від 29.08.2023 на вимірювач тиску.

Крім того, судом було заслухано покази свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , які є подругами заявниці та які підтвердили факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_3 з 2016 року по день його смерті.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду підтвердила факт проживання ОСОБА_1 та чоловіка на ім`я ОСОБА_10 , однією сім`єю, прізвище його їй не відомо, з яким вона ознайомилась у 2019 році, коли прийшла до заявниці в гості на вул. Защука, адресу вона не знає та ОСОБА_11 їй повідомила, що вони проживають разом, вона часто приходила до них 2-3 рази на місяць, коли бувала в м. Миколаєві, оскільки вона проживала в Москві до січня 2021, але через кожні три місяця знаходилась в м. Миколаєві, тоді вони разом проводили вільний час, святкували дні народження та інші свята. У ОСОБА_11 та ОСОБА_12 був спільний бюджет, вони отримували пенсію, ОСОБА_10 брав кредитні кошти, зі слів ОСОБА_1 , їй відомо, що остання допомагала йому погашати кредит, ходила по лікарям, наглядала за ОСОБА_12 , коли він знаходився у лікарні, купувала йому одяг, вона особисто бачила речі придбані для ОСОБА_12 куртку, штани, светр, декілька років назад купувала ОСОБА_12 мобільний телефон, після чого ОСОБА_12 також ОСОБА_11 купив мобільний телефон, які у них були спільні покупки вона не знає. ОСОБА_10 був зареєстрований в гуртожитку, де саме не знає, їй ОСОБА_1 пояснювала, що не може його зареєструвати в своєї квартирі, оскільки хотіла і далі отримувати субсидію. Один раз бачила сина ОСОБА_12 та їй відомо від ОСОБА_1 , що він загинув на війні. ОСОБА_12 поховала саме ОСОБА_1 .

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду показала, що з 1980 року знайома з ОСОБА_1 та 16.06.2015 вона познайомились на танцях з ОСОБА_12 , з`ясувалось, що ОСОБА_10 та ОСОБА_1 знають один одного дуже давно, оскільки мешкали у с. Ковалівка. ОСОБА_10 повідомив, що проживав у м. Кривий Ріг, але переїхав проживати у м. Миколаїв за станом здоров`я, орендував квартиру, потім проживав в центрі для безхатченків, отримував пенсію, інколи працював. Зі слів ОСОБА_1 їй відомо, що вона допомагала ОСОБА_12 отримати койку місце у гуртожитку, після чого у серпні 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_10 вирішили проживати разом у квартирі заявниці, про що повідомили її ОСОБА_6 . Вона неодноразово бачила ОСОБА_12 вдома у ОСОБА_1 , приходила до них 4-5 разів на тиждень, бачила ОСОБА_12 особисті речі в квартирі, ОСОБА_1 повідомляла, що купували ОСОБА_12 куртку, спортивний костюм, светр, купувала йому ліки. Вона, ОСОБА_1 та ОСОБА_10 проводили час разом, відпочивали. ОСОБА_10 та ОСОБА_1 позичали гроші, оскільки ОСОБА_12 робили декілька операції, син ОСОБА_12 також допомагав грошами, про що їй повідомляла ОСОБА_1 .. ОСОБА_1 та ОСОБА_10 працювали разом на базі відпочинку у ОСОБА_13 , збирали гроші, перед операцією ОСОБА_12 . У ОСОБА_1 та ОСОБА_12 був спільний бюджет, як розповідала їй ОСОБА_1 вони на спільні потреби виділяли по 80% від своїх пенсій. ОСОБА_10 особисто їй нічого про їх спільне життя з ОСОБА_1 не розповідав. Один раз бачила сина ОСОБА_12 в м. Миколаєві, він був військовим та загинув у 2022 році, ОСОБА_11 разом з ОСОБА_12 хоронили його, потім ОСОБА_1 хоронила ОСОБА_12 . Зі слів ОСОБА_1 їй відомо, що ОСОБА_10 отримав від держави 3 млн. грн., у зв`язку загибеллю сина, як він витрачав гроші їй не відомо.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначено частиною другою вказаної статті.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Згідно зі статтями 1216 та 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняттям ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

В основі спадкування за законом знаходиться принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга - це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім`ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення (постанова Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 304/1648/14-ц (провадження № 61-6953св18)).

За змістом частини другої статті 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Статтею 1264 ЦК України передбачено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати норми частини другої статті 3 Сімейного кодексу України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен настати на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки.

Подібні за змістом висновки виклав Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968сво21).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99, до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Таким чином, обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Необхідною умовою для встановлення заявленого факту є доведеність факту спільного проживання заявниці та спадкодавця, як осіб, які складали сім`ю, що передбачає їх пов`язаність спільним побутом, веденням спільного господарства, наявністю між ними взаємних прав і обов`язків у період, не менше ніж п`ять років.

Подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 25 березня 2024 року у справі № 243/1073/23 (провадження № 61-18172св23).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Отже, необхідною умовою для встановлення заявленого факту є доведеність факту спільного проживання заявниці та спадкодавця, як осіб, які складали сім`ю, що передбачає їх пов`язаність спільним побутом, веденням спільного господарства, наявністю між ними взаємних прав і обов`язків у період, не менше ніж п`ять років.

Провівши судовий розгляд справи, та надавши оцінку наданим заявницею та дослідженим доказам, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не доведено факт її спільного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_3 , як осіб, які складали сім`ю, а саме: ведення спільного побуту, наявність спільного бюджету та взаємних права та обов`язків, у період, не менше ніж п`ять років.

Самі лише показання свідків не можуть бути єдиним доказом набуття сімейних стосунків між заявницею та спадкодавцем упродовж 5 років, при цьому, свідки в своїх показах про наявність спільного побуту та спільного бюджету заявниці та ОСОБА_3 , зазначали, що це їм відомо зі слів ОСОБА_1 , отже свідки не підтвердили конкретні факти та обставини на які посилається заявниця.

Спільні копії фотографії заявниці та ОСОБА_3 , не можуть свідчити про факт спільного проживання однією сім`єю та не можуть бути визначальними у вирішенні цього питання, враховуючи, на фотознімках дати, події, особи вказані саме заявницею.

Наявність у заявниці копій особистих документів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , медичних документів ОСОБА_3 , піклування ОСОБА_1 про здоров`я ОСОБА_3 , відвідуючи його у лікарнях, оскільки ОСОБА_3 за станом здоров`я потребував стороннього догляду і допомоги, а також поховання заявницею ОСОБА_3 , не є безумовним підтвердженням факту проживання заявниці із спадкодавцем однією сім`єю.

Вказані докази можуть лише свідчити про характер близьких особистих взаємовідносин між ними, дбайливе ставлення один до одного, добровільну підтримку, вшанування пам`яті померлого.

Факт проживання ОСОБА_1 і ОСОБА_3 за однією адресою, про що зазначено у Акті від 23.09.2023, не є ні головною, ні обов`язковою ознакою факту проживання заявниці із спадкодавцем однією сім`єю.

При цьому, суд бере до уваги, що померлий ОСОБА_3 , згідно Декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу №000 1-1 Р67-2ААО, був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , перебував на обліку Миколаївського обласного центру обліку бездомних громадян, був особою яка не має постійного місця проживання, про що свідчить довідка за №5224 від 07.07.2016, в подальшому 12.11.2018 зареєструвався у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_6 , де і був постійно зареєстрований до дня його смерті, а саме у період, коли, як стверджує заявниця, вони проживали спільно однією сім`єю.

Надані заявником гарантійні талоні на мультиварку Philips від 15.06.2019, чек від 03.08.2019 на газову плиту Indes, чек від 03.08.2019 на телевізор Sony, гарантійний талон та чек від 29.08.2023 на вимірювач тиску, не містять інформації щодо осіб, які вносили кошти за вказану побутову та медичну техніку та що ці покупки були дійсно здійснені за рахунок спільного бюджету на спільні потреби ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Посилання заявниці на те, що вона та ОСОБА_3 на спільні потреби, зокрема на лікування ОСОБА_3 , отримували в банківських установах кредити, позичали гроші у знайомих та родичів та разом повертали вказані кошти, крім тверджень заявниці не підтверджені будь-якими належними та допустимими доказами.

Крім того, заявником не надано жодного доказу на підтвердження того, що вона та ОСОБА_3 за спільні кошти купували ліки, разом оплачували лікування, проводили оплату комунальних послуг як в квартирі заявниці, так і оплату койка місця в гуртожитку.

На підставі вище викладеного, судом встановлено, що письмовими доказами, а також показаннями свідків, не доведено факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 2016 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 , зокрема, що вони були пов`язані спільним побутом, мали спільний бюджет, взаємні права і обов`язки, тобто, що їх відносини мали характер сімейних, тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 259,293 ,315,319, 352, 354 ЦПК України,суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Миколаївська міська рада, Міністерство оброни України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю, не менше п`яти років до часу відкриття спадщини - відмовити.

Рішення набирає законної сили через 30 днів після його проголошення та може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду в строк і порядок, встановлений ст.ст. 354, 355 ЦПК України.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ;

заінтересовані особи:

Миколаївська міська рада, ЄДРПОУ 26565573, місце знаходження за адресою: м. Миколаїв вул. Адміральська, 20,

Міністерство оброни України, ЄДРПОУ 00034022, місце знаходження за адресою: м. Київ пр. Повітряних Сил, 6;

ІНФОРМАЦІЯ_12 , ЄДРПОУ НОМЕР_7 , місце знаходження за адресою: АДРЕСА_9 .

Суддя С.М. Афоніна