Постанова № 136832289, 26.05.2026, Буський районний суд Львівської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Єдиний унікальний номер №943/700/26

Провадження №3/943/307/2026

26 травня 2026 року м. Буськ

Суддя Буського районного суду Львівської області Кос І.Б., за участю секретаря судового засідання Дутки С.І., за участю ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від заступника начальника ВП №2 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає по АДРЕСА_1 ,

за ст. 124, ч. 2 ст. 130 КУпАП, -

в с т а н о в и в :

05 квітня 2026 року о 23 год. 29 хв. на автодорозі М06 Київ-Чоп, 473 км. + 600 м. (с. Ожидів Милятин Золочівського району Львівської області) водій ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом марки «BOXER ВМ150Х», реєстраційний номер НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги пункту 2.9 «а» ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Крім того, 05 квітня 2026 року о 23 год. 29 хв. на автодорозі М06 Київ-Чоп, 473 км. + 600 м. (с. Ожидів Милятин Золочівського району Львівської області) водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «BOXER ВМ150Х», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечної швидкості та інтервалу, внаслідок чого перед перестроюванням не надав переваги в русі транспортному засобу, який рухався у попутному напрямку по смузі, на яку він мав намір перестроїтися, внаслідок чого допустив зіткнення із транспортним засобом марки «Mercedes-Benz ActroS», реєстраційний номер НОМЕР_2 , із напівпричепом марки «Krone Profi Liner SD», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , за наслідками чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження із матеріальними збитками, чим порушив вимоги пункту 12.1 ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, яке передбачене ст. 124 КУпАП.

Постановою судді від 15.04.2026 року вищевказані справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, ч. 2 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 об`єднані в одне провадження відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою винуватість у скоєних адміністративних правопорушень не заперечив, щиро розкаявся та просив суд його суворо не карати.

Заслухавши доводи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Вимогами статті 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконання правил, норм, стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З огляду на вимоги ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозицією частини другої статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У відповідності до вимог п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Частиною другою статті 266 КУпАП передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Відповідно до п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що діяння ОСОБА_1 містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, що підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №634171 від 07.04.2026, яким підтверджено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння; роздруківкою приладу «Драгер», тест №48 від 06.04.2026 року та актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 06.04.2026, якими за результатами алкотесту в ОСОБА_1 підтверджено стан алкогольного сп`яніння 1,93% проміле, який засвідчений підписами ОСОБА_1 , де з результатом такого огляду він погодився. Також вина ОСОБА_1 у скоєнні вищевказаного адміністративного правопорушення доводиться долученими до протоколу матеріалами відеофіксації правопорушення (диск DVD-R), що не заперечувалися у судовому засіданні ОСОБА_1 , який свою винуватість у скоєних адміністративних правопорушеннях визнавав повністю та просив суд його суворо не карати.

Крім того, статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Згідно п. 12.1 ПДР України передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди (п. 12.2, п. 12.3 ПДР України).

Відтак, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що діяння ОСОБА_1 містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки водій порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу, що підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №634224 від 07.04.2026, схемою місця ДТП від 06.04.2026, протокол огляду місця події (місця ДТП) від 06.04.2026.

Також вина ОСОБА_1 у скоєнні даних адміністративних правопорушень доводиться постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6982935 від 07.04.2026 року підтверджено те, що водій ОСОБА_1 05 квітня 2026 року о 23 год. 29 хв. на автодорозі М06 Київ-Чоп, 473 км. + 600 м. керував транспортним засобом марки «BOXER ВМ150Х», реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами Буським районним судом в справі №943/2231/25 до 26.12.2026 року, а також не мав права керування таким транспортним засобом, а саме:не отримував посвідчення водія відповідної категорії А1, чим порушив п. 2.1 «а» ПДР України, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП із накладенням штрафу в розмірі 20400,00 грн.

При цьому, як доказ повторності органом поліції долучено до справи довідку інспектора САП Золочівського РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції Оксани Тарасовської від 09.04.2026, що згідно інформаційного порталу Національної поліції України, - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягався 22 грудня 2025 року Буським районним судом Львівської області до адміністративної відповідальності за скоєння ним 16.11.2025 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП із накладенням на останнього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Аналогічні обставини підтверджуються постановою Буського районного суду Львівської області від 22 грудня 2025 року в справі №943/2231/25 (провадження №3/943/1013/2025).

Крім того, слід зазначити, що у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки.

Відтак, досліджені та перевірені вищенаведеними доказами обставини, які у своїй сукупності поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень, а саме за ст. 124 та ч. 2 ст. 130 КУпАП, що узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011).

Відтак, із досліджених вище доказів, які у своїй сукупності є логічними та послідовними, об`єктивно убачається те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки він порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, а також повторно протягом року керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Обставиною, яка пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 за вчинені адміністративні правопорушення є щире розкаяння винного, а обставин, що обтяжують його відповідальність, судом не встановлено.

Відповідно до частини другої статті 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

В силу приписів частини першої статті 28 КУпАП оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.

Також частиною першою статті 29 КУпАП передбачено, що конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.

Однак, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів про те, що транспортний засіб марки «BOXER ВМ150Х», реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуває у приватній власності ОСОБА_1 . Більше того, як слідує із протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №634171 та №634224 від 07.04.2026, що вказаний мотоцикл належить іншій особі ОСОБА_3 , а тому конфіскація чи оплатне вилучення транспортного засобу, як види адміністративного стягнення, у цьому випадку не можуть бути застосовані до правопорушника.

Таким чином, ураховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, наявність однієї обставини, що пом`якшує відповідальність та відсутність обтяжуючих обставин, суд вважає, що з метою виправлення правопорушника та запобіганню вчинення ним нових правопорушень, ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення у межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених (ст. 124, ч. 2 ст. 130 КУпАП), тобто за ч. 2 ст. 130 КУпАП у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами, як безальтернативної санкції, однак без оплатного вилучення транспортного засобу, який не перебуває у приватній власності правопорушника, а належить іншій особі ( ОСОБА_3 ).

Крім того, оскільки відносно правопорушника винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, відтак у відповідності до вимог ст. 40-1 КУпАП, особою на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на користь держави, що відповідає положенню ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст. 7, 33, 34, 35, 36, 40-1, 124, 130, 245, 266, 268, 279, 280, 283, 284, 288, 299, 301, 304, 307, 308 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 2 ст. 130 КУпАП та на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 грн. (тридцять чотири тисячі гривень 00 копійок) в дохід держави із позбавленням його права керування транспортними засобами на строк три роки.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 665,60 грн. судового збору.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, у разі оскарження - після залишення скарги без задоволення.

Суддя І. Б. Кос