Постанова № 136831675, 25.05.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7169/26

3/308/2465/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2026 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Н.Б., за участю прокурора Деяк О.М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи, які надійшли вiд Управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 , який 09.01.2026 звільнений з посади головного спеціаліста відділу розгляду звернень управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області та будучи суб?єктом відповідальності за правопорушення, пов?язані з корупцією, як суб?єкт декларування, який припиняє діяльність, пов?язану виконанням функцій держави або місцевого самоврядування та який є суб?єктом відповідальності згідно підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (державний службовець), в порушення вимог ч.2 ст. 45 вказаного Закону України «Про запобігання корупції, несвоєчасно, без поважних причин, а саме 10.02.2026, опублікував на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період не охоплений раніше поданими деклараціями «При звільненні», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

У суді ОСОБА_1 свою вину за ч.1 ст. 172-6 КУпАП визнав, не заперечив обставин викладених у протоколі №230 від 13.05.2026, зазначив що після звільнення подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2025 рік, однак несвоєчасно подав декларацію при звільненні за період не охоплений раніше поданою декларацією, через необізнаність. Просив врахувати, що вперше подавав декларацію при звільненні, до роботи в Пенсійному фонді проходив військову службу з 1999р. по 2024 р., отримав поранення, є інвалідом 2 групи внаслідок війни, та на підставі ст. 22 КУпАП у зв`язку з малозначністю вчиненого звільнити від адміністративної відповідальності.

Прокурор вказав, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, оскільки він, являючись суб`єктом декларування який припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, в порушення вимог ч.2 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, а саме 10.02.2026 року, подав декларацію при звільненні. Також, зазначив, що вина ОСОБА_1 доведена зібраними по справі доказами, згідно вимог закону проведено перевірку та складено протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією. Просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП та накласти мінімальне стягнення передбачене санкцією вказаної статті, у виді штрафу .

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, висновок прокурора, дослідивши матеріали справи приходжу до наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції України та Законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

У відповідності до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для її правильного вирішення.

Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Згідно із підпунктом «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону є: державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.

Суддею встановлено, що наказом начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 18.03.2025 №160-О, ОСОБА_1 призначено на посаду головного спеціаліста відділу розгляду звернень управління обслуговування громадян з 20 березня 2025 року.

Згідно копії наказу начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 06.08.2025 №501-О, присвоєно Кравчуку Віталію Михайловичу, головному спеціалісту відділу розгляду звернень управління обслуговування громадян, восьмий ранг державного службовця з 06 серпня 2025 року, як такому, що пройшов випробувальний строк.

Також встановлено, що 20.03.2025 ОСОБА_1 склав присягу державного службовця, попереджений про вимоги, заборони та обмеження, спрямовані на запобігання корупційним та пов`язаним з корупцією правопорушенням, іншим порушенням вимог Закону України «Про запобігання корупції», та про спеціальні обмеження, встановлені Законом України «Про державну службу», пов`язаними з призначенням на посаду державної служби та її проходженням, які підписано ОСОБА_1 20.03.2025.

Таким чином, ОСОБА_1 у відповідності до підпункту «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону.

Також суддею встановлено, що наказом начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 08.01.2026 №90-О, ОСОБА_1 09 січня 2026 року звільнено з посади головного спеціаліста відділу розгляду звернень управління обслуговування громадян, за угодою сторін.

З копії Пам`ятки особі, яка звільнилася з посади або припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави слідує, що ОСОБА_1 з такою ознайомився 09.01.2026, що підтверджується його підписом.

Відповідно до ч.2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в «г» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функції держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Згідно п.5 ч.1, ч.5 ст. 12 ЗУ «Про запобігання корупції» Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов`язкові для виконання нормативно-правові акти. Нормативно-правові акти Національного агентства підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

Так, у відповідності до вимог ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 , як суб`єкт декларування, який 09.01.2026 року припинив діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, зобов`язаний був до 09.02.2026 подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період не охоплений раніше поданими деклараціями.

При цьому, як вбачається з долучених до протоколу даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період не охоплений раніше поданими деклараціями «При звільненні» 10.02.2026 о 21:10 год., тобто несвоєчасно.

Поважних причин щодо несвоєчасного подання декларації (за період неохоплений раніше поданими деклараціями) суб`єкта декларування, який припинив діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 не навів, як і не надав доказів на підтвердження наявності таких.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема: протоколом про вчинення адміністративного правопорушення №230 від 13 травня 2026 року, який складено уповноваженою особою, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення; повідомленням Національного агентства про факт неподання чи несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування щодо ОСОБА_1 , яке підписано завідувачем сектору з питань запобігання та виявлення корупції ГУПФ України в Закарпатській області Петришинець Л.В. від 18.02.2026; копією наказу начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 18.03.2025 №160-О, про призначення ОСОБА_1 на посаду головного спеціаліста відділу розгляду звернень управління обслуговування громадян з 20 березня 2025 року; копією наказу начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 06.08.2025 №501-О, про присвоєння ОСОБА_1 восьмий ранг державного службовця з 06 серпня 2025 року; присягою державного службовця ОСОБА_1 від 20.03.2025; попередженням про вимоги, заборони та обмеження, спрямовані на запобігання корупційним та пов`язаним з корупцією правопорушенням, іншим порушенням вимог Закону України «Про запобігання корупції» від 20.03.2025; попередженням про спеціальні обмеження, встановлені Законом України «Про державну службу», пов`язаними з призначенням на посаду державної служби та її проходженням, які підписано ОСОБА_1 20.03.2025; пам`яткою особі, яка звільнилася з посади або припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави, яку підписано ОСОБА_1 09.01.2026; поясненнями ОСОБА_1 від 04.05.2026, у яких він зазначає, що несвоєчасно подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування при звільненні, через необізнаність; даними з Єдиного державного реєстру декларацій з відомостями щодо подачі декларації «При звільненні», якими підтверджується, що ОСОБА_1 декларацію «При звільненні» подав 10.02.2026 о 21:10, рапортом ст. о/у 1-го сектору УСР в З/о ДСР НПУ від 29.04.2026.

Обставин, які б перешкоджали ОСОБА_1 до 00:00 год. 09.02.2026 року подати декларацію (за період неохоплений раніше поданими деклараціями) як суб`єкт декларування, який припинив діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, в судовому засіданні встановлено не було.

Проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, вважаю, що всі вищезазначені докази є належними, допустимими та достовірними. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, узгоджуються між собою та доповнюють один одного, а тому приходжу до висновку, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 статті 172-6 КУпАП.

У відповідності до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений розглядати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Разом з тим, у Кодексі України про адміністративні правопорушення не закріплено визначення малозначного правопорушення та немає вказівок на його ознаки, однак у кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визначення діяння малозначним. Категорія (поняття) "малозначність" означає, що вчинене правопорушення не становить великої суспільної шкідливості й не завдало значних збитків державним або суспільним інтересам, або безпосередньо громадянам.

Вирішуючи питання призначення виду стягнення за адміністративне правопорушення, з урахуванням характеру вчиненого порушення, ступінь вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, особи правопорушника, який визнає вину, до адміністративної відповідальності раніше не притягувався, конкретних обставин справи, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність, беручи до уваги той факт, що адміністративне правопорушення не спричинило настання шкідливих наслідків чи завдання збитків державним або суспільним інтересам, приходжу до переконання, що вищенаведене є підставою для застосування приписів ст. 22 КУпАП, відтак ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП, у зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням, а провадження у справі закрити.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 172-6, 283, 284 КУпАП, суддя -

постановив:

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП, у зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням, а провадження по справі - закрити.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області Н.Б. Шумило